Ми працюємо над відновленням додатку Unionpedia у Google Play Store
ВихідніВхідний
🌟Ми спростили наш дизайн для кращої навігації!
Instagram Facebook X LinkedIn

Інанна

Індекс Інанна

Інанна (100x20px INA NA, Іштар DINGIR INANNA INANA) — в шумерській міфології та релігії — жіноче божество.

Зміст

  1. 83 відносини: Generation «П», Культура стародавнього Сходу, Культура Шумерів, Культова проституція, Книга Естери, Колесо духів, Пузур-Мама, Праіндоєвропейська релігія, Правителі Ассирії, Прототигридські мови, Поверх спадщини, Астролатрія, Астарот, Ашшур-націр-апал I, Ара Гехецик, Ардельян Людмила Миколаївна, Абрахам Мерріт, Айн-Дара, Аккадська література, Ану (міфологія), Анзуд (Анзу), Аннунаки, Нінсун, Нінхурсаг, Ніневія, Нарам-Суен, Нанна (місячне божество), Нерґал-шар-уцур, Нергал, Стародавнє Межиріччя, Саргон Аккадський, Список урартських богів, Список українських жіночих імен, Тукульті-апал-Ешарра I, Тризуб, Тамуз, Тантра, Урук, Фрейя, Хуритська література, Халдейська релігія, Хетська література, Цариця небесна (античність), Шумерська література, Шумеро-аккадська міфологія, Шара (бог), Як дві краплі води, Музей Передньої Азії, Міф про Інанну й Енкі, Мілітта, ... Розгорнути індекс (33 більше) »

Generation «П»

Generation «П» — постмодерністський роман Віктора Пелевіна, вперше виданий у 1999 році.

Переглянути Інанна і Generation «П»

Культура стародавнього Сходу

Культу́ра старода́внього Схо́ду.

Переглянути Інанна і Культура стародавнього Сходу

Культура Шумерів

Культура Шумеру - одна з найбільш яскравих культур Дворіччя, що розвивалася в кінці IV та в III тисячоліттях до н. е., коли вона досягла дуже значного розквіту.

Переглянути Інанна і Культура Шумерів

Культова проституція

Девадасі в Індії початку XX століття Проституція культова (ритуальна, сакральна, храмова, релігійна, священна) - культово-ритуальна практика здійснення статевого акту в релігійних цілях (найчастіше як обряд родючості), в яку входять ієрогамія або священний шлюб, що проводиться як обряд родючості, і деякі освячені сексуальні ритуали.

Переглянути Інанна і Культова проституція

Книга Естери

міні Книга Есфири або Книга Естери (אֶסְתֵּר) — одна з книг Старого Завіту та Танаху.

Переглянути Інанна і Книга Естери

Колесо духів

Колесо духів (Руджм аль-Хірі; גִּלְגַּל רְפָאִים, Гільгаль-Рефаїм) — древня мегалітична пам'ятка, що складається з концентричних кам'яних кіл з курганом у центрі.

Переглянути Інанна і Колесо духів

Пузур-Мама

Пузур-Мама — правитель (лугаль) шумерської держави Лагаш.

Переглянути Інанна і Пузур-Мама

Праіндоєвропейська релігія

Праіндоевропе́йська релі́гія — теїстичні уявлення праіндоєвропейців, синтез релігії, магії та духовної практики, приблизні загальні риси якої вдається відновити шляхом зіставлення релігійно-міфологічного матеріалу різних індоєвропейських народів.

Переглянути Інанна і Праіндоєвропейська релігія

Правителі Ассирії

Нижче наведено список правителів Ассирії.

Переглянути Інанна і Правителі Ассирії

Прототигридські мови

Прототигридські мови або «бананові мови» (Proto-Tigridian substrate languages, Banana languages) — гіпотетичні найдавніші мови долини річки Тигр, що нібито існували там до приходу шумерів в ранньоубейдський період (5300-4700 до н.

Переглянути Інанна і Прототигридські мови

Поверх спадщини

Загальний вигляд "Званої вечері". Плитки укладені в середині трикутника «Поверх спадщини» (Heritage Floor) — композиція, що є єдиним об'єктом з інсталяцією «Звана вечеря» Джуді Чикаго, присвячена досягненням і тяготам жіночої праці.

Переглянути Інанна і Поверх спадщини

Астролатрія

Астролатрія (αστρον — зірка, latreia - служіння) - культ небесних світил, зорепоклонство.

Переглянути Інанна і Астролатрія

Астарот

Лемегетон» Астаро́т (Астеро́т, Асторе́т) (עשתרות — зграя, юрба, зібрання) — згідно із західною демонологією, один із найвисокопоставленіших демонів у пекельній ієрархії.

Переглянути Інанна і Астарот

Ашшур-націр-апал I

Ашшур-націр-апал I (Ашшур бережи спадкоємця) — цар Ассирії, правив приблизно в 1050-1031 до н. е..

Переглянути Інанна і Ашшур-націр-апал I

Ара Гехецик

А́ра Гехе́цик, або Ара Прекрасний (Արա Գեղեցիկ), у вірменській міфології бог, що вмирає і воскресає.

Переглянути Інанна і Ара Гехецик

Ардельян Людмила Миколаївна

Ардельян Людмила Миколаївна — українська акторка театру та кіно, акторка дубляжу, режисер дубляжу.

Переглянути Інанна і Ардельян Людмила Миколаївна

Абрахам Мерріт

Абрахам Грейс Мерріт (Abraham Grace Merritt, 20 січня 1884 — 21 серпня 1943) — американський письменник, журналіст і редактор.

Переглянути Інанна і Абрахам Мерріт

Айн-Дара

Айн-Дара (сучасна назва) — найдавніший храм на території сучасної Сирії.

Переглянути Інанна і Айн-Дара

Аккадська література

Аккадська література (вавилонська, ассирійська, ассиро-вавилонська, вавилоно-ассирійська) – це стародавня література, написана аккадською мовою (ассирійським та вавилонським діалектами) у Месопотамії (Ассирія і Вавилонія) у період від середньої бронзової доби до залізної доби (орієнтовно від 23 до 6 століття до Р.Х.).

Переглянути Інанна і Аккадська література

Ану (міфологія)

Шумерське позначення Ану Ану (Ан) — в шумеро-аккадській міфології — верховний бог неба, який очолював сонм богів.

Переглянути Інанна і Ану (міфологія)

Анзуд (Анзу)

Анзуд (шумерське), Анзу (аккадське; також Зу, «Імдугуд, Ім-Дугуд».

Переглянути Інанна і Анзуд (Анзу)

Аннунаки

Мідні скульптури богів, 2150 рік до н. е., Гірсу Аннуна́ки, анунна́кі, анну́на — група шумерських, аккадських, ассирійських та вавилонських божеств.

Переглянути Інанна і Аннунаки

Нінсун

Рельєф з зображенням Нінсун. Лувр Нінсун або Нінсуна (Хазяйка диких корів) — в шумерській міфології богиня, дружина Лугальбанди, правителя Урука, і мати героя Гільгамеша.

Переглянути Інанна і Нінсун

Нінхурсаг

Нінхурсаг Кі або Нінхурсаг, Нінхарсаг (NIN.ḪURSAG — букв. «Володарка лісистої гори») — в шумеро-аккадській міфології — богиня землі, богиня-мати, дружина бога Енкі.

Переглянути Інанна і Нінхурсаг

Ніневія

Ніневія у 1990 році Ніне́вія (Ninwe; новоарам. ܢܸܢܘܵܐ; נינוה, Nīnewē; Νινευη; Nineve; نينوى, Naīnuwa) — стародавнє місто на східному березі річки Тигр.

Переглянути Інанна і Ніневія

Нарам-Суен

Аккадська імперія за Нарам-Суена Стела Нарам-Суена що увічнює його перемогу над лулубеями. Здоровило з рогами це власне сам цар Табличка з найдавнішим у світі міжнародним договором Нарам-Суен, Нарамсін — четвертий представний династії Саргонідів, син Маніштусу, онук Саргона.

Переглянути Інанна і Нарам-Суен

Нанна (місячне божество)

Нанна (DŠEŠ.KI, NANNA), Сін (Su'en, Sîn) — у шумеро-аккадській міфології бог Місяця.

Переглянути Інанна і Нанна (місячне божество)

Нерґал-шар-уцур

Нерґал-шар-уцур — цар Нововавилонського царства з X (Халдейської) династії.

Переглянути Інанна і Нерґал-шар-уцур

Нергал

Нергал (Nergel) — шумерське ім'я; спочатку, можливо, Ен-уру-гал, «Владика великого житла») — хтонічне божество шумеро-аккадської міфології, уособлювало різноманітні негативні явища.

Переглянути Інанна і Нергал

Стародавнє Межиріччя

Стародавнє Межиріччя Стародавнє Межиріччя у 2300 до н. е. Нижнє Межиріччя Стародавнє Межиріччя або Стародавня Месопотамія — одна з великих цивілізацій Стародавнього світу, що існувала на Близькому Сході, в долині річок Тигр і Євфрат.

Переглянути Інанна і Стародавнє Межиріччя

Саргон Аккадський

Саргон Аккадський або ж Саргон Давній (Стародавній) (Шаррум-кен — Справжній цар) — цар Аккаду, творець першої у світі імперії, розміри якої були перевершені лише через півтори тисячі років.

Переглянути Інанна і Саргон Аккадський

Список урартських богів

Список урартських богів У цьому списку наведено божества пантеону держави Урарту — держави, що існувала в I тисячолітті до н. е. на території Вірменського нагір'я, згідно зі списком, складеним царем Ішпуїні.

Переглянути Інанна і Список урартських богів

Список українських жіночих імен

У наявному списку наведено близько 450 найпопулярніших імен, якими найчастіше називають жінок (дівчат) в Україні.

Переглянути Інанна і Список українських жіночих імен

Тукульті-апал-Ешарра I

Тіглатпаласар І або ж Тукульті-апал-Ешарра I (Ешарра») — цар Ассирії, син Ашшур-реш-іші, правив 39 років в 1114–1076 до н. е..

Переглянути Інанна і Тукульті-апал-Ешарра I

Тризуб

бога Шиви та інших богів кримських татар Гедимінові стовпи Литовсько-руських князів Франції з 496 року Тризуб на монеті Ярослава Мудрого Три́зуб (варіант — Тризу́б) — український національний герб, сучасний державний герб України у формі золотого тризубця особливої форми на синьому полі; у минулому — герб князів Рюриковичів і Київської Русі.

Переглянути Інанна і Тризуб

Тамуз

Таму́з, Таммуз або Думузі — бог зерна у стародавньому Вавилоні, син богині Іштар (Аштар), матері Всесвіту.

Переглянути Інанна і Тамуз

Тантра

Чакри.Тантра, Тантризм (तन्त्र — тантра) — від "тан" - розширювати, букв.

Переглянути Інанна і Тантра

Урук

Розкопки Уруку в сучасному Іраці. На передньому плані - руїни Кам'яного будинку (''Steingebaude'') Межиріччя Урук (також Ерех) — стародавнє місто-держава у Шумерi (шумерське Унуг, біблійне Ерех, грецьке Орхоя — паща).

Переглянути Інанна і Урук

Фрейя

Фрейя (давньосканд. Freyja, Пані, інше ім'я це Vanadís — Донька ванів) — сестра Фрейра та донька Нйорда, богиня родючості, а також кохання, сексу і привабливості у скандинавській міфології.

Переглянути Інанна і Фрейя

Хуритська література

Статуетка лева та найдавніший текст хурритською Хуритська література (хурритська література) – це література хуритів, народу північної Месопотамії 2 тисячоліття до Р.Х, і їхнього царства Міттані.

Переглянути Інанна і Хуритська література

Халдейська релігія

Релігія (міфологія) Урарту — система вірувань, прийнята в державі Урарту, стародавній державі Передньої Азії, яке існувало в період з VIII по VI століття до н. е. на території Вірменського нагір'я.

Переглянути Інанна і Халдейська релігія

Хетська література

Хетська клинописна таблицяХетська література (хеттська, несійська) – література індоєвропейського народу хетів, що населяв Анатолію (Малу Азію) з кінця III тисячоліття до 6 століття до Р.Х.

Переглянути Інанна і Хетська література

Цариця небесна (античність)

Nelson-Atkins Museum of Art. США. Цариця Небесна (Пані небес, Господиня неба, Володарка неба) — був титулом небесних богинь в Середземномор'ї і на Близькому Сході.

Переглянути Інанна і Цариця небесна (античність)

Шумерська література

Шумерський текст. 26 століття до Р. Х. Шумерська література — це література, написана шумерською мовою протягом середньої бронзової доби.

Переглянути Інанна і Шумерська література

Шумеро-аккадська міфологія

Бог Енкі (Еа) Шумеро-аккадська міфологія — міфологія Стародавнього Межиріччя, насамперед шумерів, котрі прийшовши з півночі завоювали Межиріччя, та аккадів, котрі у свою чергу захопили владу у шумерських містах за часів Саргона.

Переглянути Інанна і Шумеро-аккадська міфологія

Шара (бог)

Шара — в шумеро-аккадській міфології — бог родючості, що воскресає та вмирає, общинний покровитель міста Умма.

Переглянути Інанна і Шара (бог)

Як дві краплі води

„Як дві краплі води“ - цe болгарська версія іспанського шоу „Tu cara me suena“.

Переглянути Інанна і Як дві краплі води

Музей Передньої Азії

Ворота Іштар Частина мозаїки вежі Інанни Частина фасаду храму Інанни в Уруке Музей Передньої Азії (Vorderasiatisches Museum Berlin.) — один з найвідоміших археологічних музеїв світу.

Переглянути Інанна і Музей Передньої Азії

Міф про Інанну й Енкі

Міф про Інанну й Енкі — один з популярних шумерських і аккадських міфів.

Переглянути Інанна і Міф про Інанну й Енкі

Мілітта

Мілі́тта (Mylitta) — богиня, дружина ассирійського бога Ашшура.

Переглянути Інанна і Мілітта

Матір Слава

Матір Слава (також: Матір Сва, МаГура, Ясна, Перуниця, Берегиня) — божество з Велесової книги; божество в рідновір'ї.

Переглянути Інанна і Матір Слава

Маніштусу

Аккадська імперія за Маніштусу, але зважайте, що напрямок походу в Аравію зображено неправильно, бо цар плив не з Шумеру, а з Еламу Маніштусу чи Маніштушу — третій цар Аккаду з династії Саргонідів, найімовірніше син Саргона і брат свого попередника Рімуша.

Переглянути Інанна і Маніштусу

Мистецтво Вавилонії

Відновлені ворота Іштар, Пергамський музей, Берлін Мистецтво Вавилону — сукупність всіх предметів мистецтва давньої месопотамської цивілізації Вавилон в період XIX-VI століття до н.

Переглянути Інанна і Мистецтво Вавилонії

Межиріччя

Давня Месопотамія Межирі́ччя, також Месопота́мія (від Μεσοποταμία — «земля між річками»), або Дворіччя — регіон в Азії.

Переглянути Інанна і Межиріччя

Зикурат

5-ти ступінчастий зикурат релігійного центру Еламу Дур-Унташ (нині — Чога-Занбіль), 13 ст. до н. е. Графічна реконструкція зикурату Еурмеімінанкі. Автор - Жан Жак Елізе Реклю, 1905 Зикурат царя Ур-Намму в Урі, кінець ІІІ-го тис.

Переглянути Інанна і Зикурат

Змій (міфологія)

Змій (в міфології) — змієподібна істота в міфічному або релігійному контексті.

Переглянути Інанна і Змій (міфологія)

Земля Іштар

Карта висот Землі Іштар (червоне — височини, синє — низовини) Земля Іштар (Ishtar Terra) — один із основних гірських регіонів («материків») Венери.

Переглянути Інанна і Земля Іштар

Богиня-мати

Богиня-мати — головне жіноче божество в більшості міфологій світу.

Переглянути Інанна і Богиня-мати

Божества часу і долі

Божества часу та долі — персоніфікація часу, часто у розумінні тривалості людського життя та людської долі, в політеїстичних релігіях.

Переглянути Інанна і Божества часу і долі

Вульва

Ву́льва (vulva, organa genitalia externa, pudendum femininum, pudendum muliebre) — назва зовнішніх жіночих геніталій: лобка, великих і малих статевих губ, клітора, дівочої пліви, присінка піхви, промежини, отвору сечівника, а також залозистих та судинних структур, розташованих у проміжку між лобком і промежиною.

Переглянути Інанна і Вульва

Вірменська міфологія

Вірме́нська міфоло́гія (Հայ դիցաբանություն) — релігійні погляди й культи стародавніх вірменів, що базувались на комплексі протоіндоєвропейських вірувань, які існували до офіційного прийняття на початку IV століття за царя Трдата III християнства як державної релігії, й донині зберігаються в сучасній вірменській культурі у формі традицій, що передаються від покоління до покоління.

Переглянути Інанна і Вірменська міфологія

Вавилон

Руїни Вавило́на в 1932 Деталі Воріт Іштар Вавило́н («баб-ілі» означає «брами Бога») — місто, столиця стародавньої Вавилонії, розташоване на плоскому березі в нижній течії річки Євфрат.

Переглянути Інанна і Вавилон

Вавилонська медицина

Вавилонська медицина — медицина в Вавилоні.

Переглянути Інанна і Вавилонська медицина

Ворота Іштар

Реконструйовані зовнішні Ворота Іштар Ворота Іштар — пам'ятка архітектури давнього Вавилону, восьмі ворота внутрішнього міста, що були побудовані в 575 р.

Переглянути Інанна і Ворота Іштар

Венера (символ)

Венери Символ фемінізму, створений на основі символу Венери Špania Dolina), Словаччина, який символізує видобуток міді Символ Венери (♀) — це зображення кола з маленьким хрестом під ним.

Переглянути Інанна і Венера (символ)

Венера (міфологія)

Вене́ра (род. відм. Veneris) — давньоримська богиня весни, садів.

Переглянути Інанна і Венера (міфологія)

Гугалана

Гугалана (шумерською: гу.гал.ан.на, «Великий Бик Небес»), відоміший як Бик Небес (шумерською: гу.ан.ан), був шумерським божеством, а також сузір'ям, сьогодні відомим як Телець, один з дванадцяти знаків Зодіаку.

Переглянути Інанна і Гугалана

Голуб сизий

Го́луб си́зий (Columba livia) — широко поширений птах родини голубових, батьківщиною якого вважається Європа, Південно-Західна Азія і Північна Африка.

Переглянути Інанна і Голуб сизий

Думузі

Демони хапають Думузі відбувати покарання у пеклі за діяння Інанни Думузі, в Шумері, був, за шумерським Списком царів п'ятим царем у легендарній період допотопних часів.

Переглянути Інанна і Думузі

Думузі-рибалка

Думузі (d DUMU.ZI «Істинний син», від DUMU — «дитина, син» + ZI (D), «вірно, істинно») — напівлегендарний правитель шумерського міста Урук, що правив в XXVII столітті до н.

Переглянути Інанна і Думузі-рибалка

Діва-воїтелька

Австро-Угорщину Діва-воїтелька, жінка-воїн — архетипічний образ, вигадана персонажка, що зазвичай має королівську кров і володіє сильним характером; займається типово «чоловічою» справою, зазвичай війною (хоча подекуди й ремеслом).

Переглянути Інанна і Діва-воїтелька

Дінгір

фрагмент аккадського тексту, написаний клинописем з прикладом запису слова ''dingir'' (10-та лінійка): два перших знаки слід відчитувати як '''daššur''' (бог Ашшур) Дінгір (шум.

Переглянути Інанна і Дінгір

Ісіда

Ісі́да (Ізі́да) (давньоєгипетське Jsj. t, Ίσις) — одне з головних божеств єгипетської міфології.

Переглянути Інанна і Ісіда

Ісімуд

Ісімуд (Usmû) — другорядний бог шумерської міфології, міністр і посланник морського бога Енкі.

Переглянути Інанна і Ісімуд

Ілушума

Ілушума — правитель стародавнього міста Ашшур наприкінці XX — початку XIX століття до н. е.

Переглянути Інанна і Ілушума

Еріду

Зображення Енкі, який вважався богом-покровителем міста Еріду Реконструкція човна біля причалу в Еріду, на яких плавали в Урук Городище Тель-Абу-Шахрейн Межиріччя Еріду (також Ерідуг, Урудуг, Ереду) — стародавнє місто за десять кілометрів на південний захід від Ура.

Переглянути Інанна і Еріду

Ербіль

Ербі́ль — (اربيل — Arbīl; Hewlêr; ново-ассирійська Arbīl, аккадська Arba-Ilu, Arbela), також Арбіль і Ірбіль — місто в Іраці, столиця Іракського Курдистану.

Переглянути Інанна і Ербіль

Ерешкігаль

Ерешкігаль (дослівно «володарка потойбіччя») — в шумеро-аккадській міфології богиня, володарка підземного царства, відомого під назвою.

Переглянути Інанна і Ерешкігаль

Енхедуанна

Енхедуанна (верховна жриця, прикраса бога Ана) — головна жриця храму місячного бога Нанни в Урі, дочка Шаррумкена, поетеса.

Переглянути Інанна і Енхедуанна

Енкі

Еа (Хайя, або за прийнятим в науці, але неправильного читання — Ейа) або Енкі — один з тріади великих богів (поряд з Ану та Енлілем).

Переглянути Інанна і Енкі

Енмеркар

Умовне зображення Енмеркара з жертвною ланню Енмеркар (шум. 'En-mer-kar, дослівно — «верховний жрець — мисливець», Euechoros, Ευεχους) — напівлегендарний цар шумерського міста Урук початку XXVII століття до н.

Переглянути Інанна і Енмеркар

Епос про Гільгамеша

«Е́пос про Гільгаме́ша», або поема «Про того, хто все бачив» (ša nagba imuru) — один із найдавніших літературних творів людства, найбільший твір, написаний клинописом, один із найкращих творів літератури Стародавнього Сходу.

Переглянути Інанна і Епос про Гільгамеша

Лавина (роман)

«Лавина» (Snow Crash, буквально, сніжний креш) — роман американського письменника-фантаста Ніла Стівенсона, написаний у 1992 році.

Переглянути Інанна і Лавина (роман)

Також відомий як Іштар.

, Матір Слава, Маніштусу, Мистецтво Вавилонії, Межиріччя, Зикурат, Змій (міфологія), Земля Іштар, Богиня-мати, Божества часу і долі, Вульва, Вірменська міфологія, Вавилон, Вавилонська медицина, Ворота Іштар, Венера (символ), Венера (міфологія), Гугалана, Голуб сизий, Думузі, Думузі-рибалка, Діва-воїтелька, Дінгір, Ісіда, Ісімуд, Ілушума, Еріду, Ербіль, Ерешкігаль, Енхедуанна, Енкі, Енмеркар, Епос про Гільгамеша, Лавина (роман).