Ігор Рюрикович

І́гор Рю́рикович (Ingvar Röreksson; 878–945) — руський князь із династії Рюриковичів.

Зміст

151 відносини: IX століття, X століття, Кременець (Ізюм), Київські князі, Київська Русь, Київська митрополія (988—1240), Київичі, Костянтин VII Багрянородний, Коростень, Пам'ятник княгині Ользі (Коростень), Пліснесько, Почайна, Похід на Царгород (941), Походи Русі на Візантію, Походи Русів на Каспійське море, Повстання древлян 945, Печеніги, Перун, Пересічень, Перейменування вулиць Києва (1869), Ольга (княгиня), Олег Віщий, Аль Масуді, Анна Ярославна, Назви Росії, Найдавніша історія Північного Приазов'я, Норвегія, Норманська теорія, Нормани, Немирівка (Коростенський район), Необхідна оборона (Україна), Рюрик, Рюриковичі, Русько-візантійський мирний договір (944), Русини, Рід, Радомишльський район, Римо-католицька церква в Україні, Рорик Ютландський, Роман I Лакапін, Стара Велика Болгарія, Сфрагістика, Святослав Ігорович, Святослав Ігорович (значення), Свенельд, Смоленськ, Собор Волинських святих (свято), Список Рюриковичів, Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду, Список командувачів Чорноморського флоту, ... Розгорнути індекс (101 більше) » « Термозбіжна індекс

IX століття

IX століття — століття, що охоплює роки з 801 по 900 за юліанським календарем.

Переглянути Ігор Рюрикович і IX століття

X століття

X століття було останнім століттям умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі.

Переглянути Ігор Рюрикович і X століття

Кременець (Ізюм)

Крем'яне́ць — пагорб, комплексна пам'ятка природи в місті Ізюмі, що в Харківської області.

Переглянути Ігор Рюрикович і Кременець (Ізюм)

Київські князі

Ярослава Мудрого Князь Київський — титул володаря та правителя міста Києва та Київського князівства.

Переглянути Ігор Рюрикович і Київські князі

Київська Русь

Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту.

Переглянути Ігор Рюрикович і Київська Русь

Київська митрополія (988—1240)

Київська Митрополія в 988—1240 роках — митрополія Константинопольського патріархату з центром у місті Києві, що була створена 988 року, після прийняття християнства, як державної релігії, та до занепаду Київської Руси та переїзду Київських митрополитів на північ.

Переглянути Ігор Рюрикович і Київська митрополія (988—1240)

Київичі

Київичі — напівлегендарна династія правителів дорюрицької Давньої Русі.

Переглянути Ігор Рюрикович і Київичі

Костянтин VII Багрянородний

Констянтин VII Багрянородний та його мати Зоя Музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна Костянтин VII Багрянородний, або Порфірородний, чи Порфірогенет (Κωνσταντίνος Ζ Πορφυρογέννητος, буквально — «народжений у багряниці, у порфірі, у царському палаці»; 17 або 18 травня 905 — 9 листопада 959) — візантійський імператор (908—959, фактично 945—959) з Македонської династії.

Переглянути Ігор Рюрикович і Костянтин VII Багрянородний

Коростень

Ко́ростень (Іскоростень, Искоростень) — місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Коростенського району Житомирської області, великий транспортний вузол Південно-Західної залізниці.

Переглянути Ігор Рюрикович і Коростень

Пам'ятник княгині Ользі (Коростень)

Пам'ятник княгині Ользі в місті Коростені — київській княгині, дружині князя Ігоря І.

Переглянути Ігор Рюрикович і Пам'ятник княгині Ользі (Коростень)

Пліснесько

Пліснесько (Pleśnisko, Plisnensk, давньоруська Плъсньск, Плъснеск) — давньослов'янське та давньоруське городище біля с. Підгірці Бродівського району Львівської області.

Переглянути Ігор Рюрикович і Пліснесько

Почайна

Почайна (раніше також Йорданська) — легендарна річка в Києві, майже зникла, колишня права протока Дніпра За іншими джерелами була старицею Дніпра або ж його протокою (рукавом), що відгалужувалася від основного русла між Вишгородом та гирлом Десни.

Переглянути Ігор Рюрикович і Почайна

Похід на Царгород (941)

Похід на Царгород — невдалий похід князя Ігора на Візантію в 941 році.

Переглянути Ігор Рюрикович і Похід на Царгород (941)

Походи Русі на Візантію

Зустріч Святослава Ігоровича та Іоанна Цимісхія Походи Русі на Візантію — військові походи руських князів на Візантійську імперію у період виникнення та становлення Давньоруської держави.

Переглянути Ігор Рюрикович і Походи Русі на Візантію

Походи Русів на Каспійське море

232x232пкс Походи Русів на Каспійське море — серія грабіжницьких набігів руських дружин на мусульманські держави в басейні Каспійського моря (на території сучасних Дагестану, Азербайджану та Ірану), складова частина норманської експансії епохи середньовіччя.

Переглянути Ігор Рюрикович і Походи Русів на Каспійське море

Повстання древлян 945

Древля́нське повста́ння 945 року — найраніше із засвідчених писемними джерелами повстань народних мас у Київській Русі.

Переглянути Ігор Рюрикович і Повстання древлян 945

Печеніги

Мапа Понтійського степу на 1015 рік Печені́ги (самоназва «Bäčänäk» від давньотюрк. bača+naq, буквально — «швагер», «свояк», Peçenek(ler), Besenyő(k), Πατζινάκοι, Πετσενέγοι, Πατζινακίται, Pizenaci, Pacinacae, Bisseni, Bysseni, Bessi, Pacinnak, პაჭინაკე) — об'єднання тюркськихНемировський О.

Переглянути Ігор Рюрикович і Печеніги

Перун

Матія Вукович. «Перун» (1962) Перун у Києві Перу́н (дав.-рус. пєроунъ) — божество в давньоруській язичницькій міфології, покровитель князя і дружини.

Переглянути Ігор Рюрикович і Перун

Пересічень

Пересі́чень, Пересічин — головне городище слов'янського племені Уличів.

Переглянути Ігор Рюрикович і Пересічень

Перейменування вулиць Києва (1869)

Перейменува́ння ву́лиць у Ки́єві в 1869 році — масова зміна назв вулиць, провулків та площ у Києві з метою впорядкування та уникнення їх повторення, яка була проведена у 1869 році.

Переглянути Ігор Рюрикович і Перейменування вулиць Києва (1869)

Ольга (княгиня)

О́льга (близько 910 —) — руська княгиня із династії Рюриковичів.

Переглянути Ігор Рюрикович і Ольга (княгиня)

Олег Віщий

Оле́г (Ѡлегъ; ? — 912/943) — напівлегендарний київський князь (882—912) варязького походження, родич або соратник Рюрика.

Переглянути Ігор Рюрикович і Олег Віщий

Аль Масуді

Аль Масу́ді (аль Масуді Абу-ль-Хасан Алі Ібн аль Хусейн (أبو الحسن ، علي بن الحسين المسعودي) бл. 896, Багдад (Ірак). — † бл. 956, Фустат, Старий Каїр, Єгипет) — арабський історик і мандрівник.

Переглянути Ігор Рюрикович і Аль Масуді

Анна Ярославна

А́нна Яросла́вна (близько 1032 — після 1075, не пізніше 1089) — руська княжна з варязької династії Рюриковичів.

Переглянути Ігор Рюрикович і Анна Ярославна

Назви Росії

Росія (назва) — етимологія назви сучасної держави Росія.

Переглянути Ігор Рюрикович і Назви Росії

Найдавніша історія Північного Приазов'я

Найдавніша історія Північного Приазов'я Територія Північного Приазов'я (сучасна південно-західна частина Ростовської області Російської Федерації, південні частини Донецької і Запорізької областей України) була заселена людиною ще з найдавніших часів.

Переглянути Ігор Рюрикович і Найдавніша історія Північного Приазов'я

Норвегія

Норве́гія, Норве́ґія (Norge:; Noreg), офіційна назва Королі́вство Норве́гія — північноєвропейська держава на Скандинавському півострові, загальною площею 385,25 тис.

Переглянути Ігор Рюрикович і Норвегія

Норманська теорія

Радзивилівського літопису. XV століття Но́рманська тео́рія — одна з теорій походження Київської Русі, прихильники якої пов'язують державотворчі процеси в Східній Європі зі скандинавською експансією на Схід.

Переглянути Ігор Рюрикович і Норманська теорія

Нормани

Норманські завоювання в 12 ст. Норма́ни — означає «люди з півночі», або «люди північного вітру» — германомовні жителі Скандинавії (Норвегії, Швеції, Данії), які спочатку були відомі своїми розбійними набігами на землі Західної і Південної Європи з VIII по XI століття, а згодом заснуванням цілої низки держав — в Британії, Нормандії (територія сучасної Франції), у Східній Європі (Києво-Новгородське князівство, Гардарики), на Сицилії (Південій Італії) і деякий короткий час в Палестині (див.: Єрусалимське королівство, Перший хрестовий похід).

Переглянути Ігор Рюрикович і Нормани

Немирівка (Коростенський район)

Неми́рівка — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області.

Переглянути Ігор Рюрикович і Немирівка (Коростенський район)

Необхідна оборона (Україна)

Необхідна оборона — дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Переглянути Ігор Рюрикович і Необхідна оборона (Україна)

Рюрик

Рюрик (з російського «Царського Титулярника», 1672)Рю́рик (бл. 830–879Войтович Л. В., «Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.)» — м.

Переглянути Ігор Рюрикович і Рюрик

Рюриковичі

right Рю́риковичі — княжий, пізніше також королівський (в Галицько-Волинській державі) і царський (в Московії) рід нащадків Рюрика — першого літописного князя Київської Русі.

Переглянути Ігор Рюрикович і Рюриковичі

Русько-візантійський мирний договір (944)

Ру́сько-візанті́йський ми́рний догові́р 944 укладений по невдалому походу військ князя Ігоря на Візантію в 941 та походу 944 років.

Переглянути Ігор Рюрикович і Русько-візантійський мирний договір (944)

Русини

польського атласу 1927 року. ''«Rusini»'' подана як єдина назва для українців. Руси́ни або ру́сь — етнонім, який спочатку вживався до східнослов'янського населення Київської Русі, а після її розпаду, щодо українського та білоруського населення Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, Австро-Угорщини та інших країн.

Переглянути Ігор Рюрикович і Русини

Рід

Рід (Gens) — в антропології форма суспільної організації.

Переглянути Ігор Рюрикович і Рід

Радомишльський район

Ра́домишльський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця на сході Житомирської області України.

Переглянути Ігор Рюрикович і Радомишльський район

Римо-католицька церква в Україні

Ри́мо-католи́цька це́рква в Украї́ні (Ecclesia Catholica Romana in Ucraina) — католицька церква латинського (римського) обряду в Україні.

Переглянути Ігор Рюрикович і Римо-католицька церква в Україні

Рорик Ютландський

Рорик Ютландський (старосканд. Hrørek, Hrœrekr, Roric, Rorich, Rorik) — данський конунг на службі у Каролінгів.

Переглянути Ігор Рюрикович і Рорик Ютландський

Роман I Лакапін

Роман І Лакапін (рік народження невідомий —) — візантійський імператор між 920 та 944 роками (за іншими даними 945) з Македонської династії.

Переглянути Ігор Рюрикович і Роман I Лакапін

Стара Велика Болгарія

Велика Болгарія у 650 році Стара Вели́ка Болга́рія (Παλαιά Μεγάλη Βουλγαρία) — термін який використовували візантійські історики стосовно утигурів під час правління булгарського володаря Кубрата в 6-му столітті від Р.

Переглянути Ігор Рюрикович і Стара Велика Болгарія

Сфрагістика

Сфрагістика (— печатка), також сіґілографія (— печатка), охоплює печаткове мистецтво (виготовлення печаток), печаткове право (правні норми вжитку печаток), печаткознавство (наука про печатки).

Переглянути Ігор Рюрикович і Сфрагістика

Святослав Ігорович

Святосла́в І́горович (також відомий як Святосла́в Хоро́брий або Святосла́в І) (ймовірно, близько 938 — березень 972) — правитель Київської Русі із династії Рюриковичів.

Переглянути Ігор Рюрикович і Святослав Ігорович

Святослав Ігорович (значення)

* Святослав Ігорович — Великий князь Київський (945–972), син Ігоря.

Переглянути Ігор Рюрикович і Святослав Ігорович (значення)

Свенельд

Свенельд (Свинелдъ, Свѣнилдъ, Свѣнделдъ, Свѣнальдъ, Свѣнгельдъ, Свѣнгелдъ, Свѣньгелдъ, Свенгелдь, Свентелдь) (близько 914 — бл. 980) — київський воєвода Х століття, який служив трьом Київським князям — Ігорю Старому, Святославу Хороброму і Ярополку Святославичу; учасник походів на Балкани, у Візантію, Закавказзя.

Переглянути Ігор Рюрикович і Свенельд

Смоленськ

Смо́ленськ (Смаленск, Смоленск) — місто в Росії, адміністративний, промисловий і культурний центр Смоленської області.

Переглянути Ігор Рюрикович і Смоленськ

Собор Волинських святих (свято)

Собор Волинських святих - свято Української Православної Церкви Київського Патріархату та Російської Православної Московського Патріархату на спогад про визволення Почаївської лаври з уніатського полону та повернення в Православ’я 10 жовтня 1831 року.

Переглянути Ігор Рюрикович і Собор Волинських святих (свято)

Список Рюриковичів

*Рюрик.

Переглянути Ігор Рюрикович і Список Рюриковичів

Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду

''Мапа князівств Київської Русі в 1237 році'' Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду включає перелік пам'яток архітектури, які були створені на теренах усіх давньоруських земель та князівств до Батиєвого нашестя 1237—1240 років.

Переглянути Ігор Рюрикович і Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду

Список командувачів Чорноморського флоту

Тризуб Князя Володимира.

Переглянути Ігор Рюрикович і Список командувачів Чорноморського флоту

Список правителів України

У статті наведено перелік виключно історичних очільників держав, як українських, так й іншоетнічних землеробських та кочових державних утворень, які існували на теренах сучасної України.

Переглянути Ігор Рюрикович і Список правителів України

Список правителів Білорусі

Список прави́телів Білої Ру́сі (X століття — теперішній час) В цьому списку перелічено правителів державних утворень, що були безпосередніми попередниками сучасної Республіки Білорусь.

Переглянути Ігор Рюрикович і Список правителів Білорусі

Список перших леді України

260x260пкс Пе́рша ле́ді України — неофіційний титул, який вживається по відношенню до дружини глави незалежної української держави.

Переглянути Ігор Рюрикович і Список перших леді України

Тризуб

бога Шиви та інших богів кримських татар Гедимінові стовпи Литовсько-руських князів Франції з 496 року Тризуб на монеті Ярослава Мудрого Три́зуб (варіант — Тризу́б) — український національний герб, сучасний державний герб України у формі золотого тризубця особливої форми на синьому полі; у минулому — герб князів Рюриковичів і Київської Русі.

Переглянути Ігор Рюрикович і Тризуб

Тиверці

Ти́верці (Тиверци) — східнослов'янське плем'я, що жило між Дністром, Прутом і Дунаєм — до берегів Чорного моря у межах розселення антів, нащадками яких вони були як і уличі (див.

Переглянути Ігор Рюрикович і Тиверці

Угоди Русі з Візантією

Угоди Русі з Візантією (907, 911, 944, 971) — перші міжнародні угоди Русі.

Переглянути Ігор Рюрикович і Угоди Русі з Візантією

Українці

Украї́нці — східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України.

Переглянути Ігор Рюрикович і Українці

Уличі

Уличі (Оуличи, оуличи, угличі, улучістор. 3459, том 9, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 2000 р.

Переглянути Ігор Рюрикович і Уличі

Хронологія історії України (доісторична, антична доба і середньовіччя)

Хронологія історії України.

Переглянути Ігор Рюрикович і Хронологія історії України (доісторична, антична доба і середньовіччя)

Хрещення Русі

Хрещення Володимира. Фреска В. М. Васнецова, Володимирський собор у Києві Хрещення Русі — процес прийняття і поширення християнства на території Київської Русі.

Переглянути Ігор Рюрикович і Хрещення Русі

Хозарський каганат

Понтійський степ, 650 року, хозари та їх сусіди. Хоза́рський кагана́т, Хозарія (650–969) — середньовічна держава, створена кочовим народом хозар.

Переглянути Ігор Рюрикович і Хозарський каганат

Чорна Куманія

Чорна Куманія — державне утворення половців на території східної України яке виникло у другій половині 12 століття.

Переглянути Ігор Рюрикович і Чорна Куманія

Чорне море

''Розташування Чорного моря'' Азовське моря. Компіляція супутникових світлин НАСА з космосу'' ''Рельєф чорноморського регіону'' Чо́рне мо́ре, Руське море (Rucenum mare; Черно море, შავი ზღვა, Амшын Еиқәа, Чёрное мо́ре, Marea Neagră, Qara deñiz, Karadeniz) — море між Європою та Західною Азією (проходить водна межа між Європою і Малою Азією).

Переглянути Ігор Рюрикович і Чорне море

Черлені щити

«Черле́ні щити́» — історичний роман Володимира Малика, написаний 1981 року.

Переглянути Ігор Рюрикович і Черлені щити

Містиша

Містиша і Лют Свенельдичі Містиша (Мистиша, Местиша) Свенельдич (? — 945) — син київського воєводи Свенельда, брат Люта.

Переглянути Ігор Рюрикович і Містиша

Міжнародні угоди в історії України

Перелік міжнародних договорів України у хронологічному порядку від найдавніших часів до сьогодення.

Переглянути Ігор Рюрикович і Міжнародні угоди в історії України

Мати міст руських

Мати міст руських — перифраз з давньоруської літератури, який використовується для позначення Києва.

Переглянути Ігор Рюрикович і Мати міст руських

Мал

Мал (?—946) — літописний князь союзу древлянських племен X століття, відомий тим що вбив київського князя Ігора Рюриковича.

Переглянути Ігор Рюрикович і Мал

Малин

Ма́лин — районний центр, місто обласного значення, історичний, економічний і культурний центр Житомирської області України.

Переглянути Ігор Рюрикович і Малин

Малинський район

Ма́линський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у Житомирській області України, один з північно-східних районів області з центром у місті Малині, що стоїть на річці Ірша (притоці Тетерева) за 103 кілометри на північний схід від Житомира та за 105 кілометрів на захід від Києва.

Переглянути Ігор Рюрикович і Малинський район

Монастир Миколи Йорданського

Йорданський Миколаївський жіночий монастир — організований в XI або XVII сторіччі, при храмі Святого Миколая в Києві.

Переглянути Ігор Рюрикович і Монастир Миколи Йорданського

Мед (напій)

Мед питний Вишиванка-фест 20 травня 2012. Дегустування продуктів бджолярства (медовуха). Медовий напій, також мед, хмільний мед, питний мед, медівка, медовиця, медуха, медовуха — слабоалкогольний напій, виготовлений шляхом ферментації з бджолиного меду.

Переглянути Ігор Рюрикович і Мед (напій)

Медея

''«Медея»,'' картина Фредеріка Сендіса Апулії, Вазописець Долона. Лувр ''«Медея»,'' картина Евелін де Морган Ф. К. Герстенбергер. Спектакль «Медея» в колишньому францисканському костелі.

Переглянути Ігор Рюрикович і Медея

Журбинці (Козятинський район)

Журби́нці — село в Україні, в Козятинському районі Вінницької області.

Переглянути Ігор Рюрикович і Журбинці (Козятинський район)

Збройні конфлікти в історії України

Перелік збройних конфліктів на території України у хронологічному порядку та розділених на періоди.

Переглянути Ігор Рюрикович і Збройні конфлікти в історії України

Золоті ворота (станція метро)

«Золоті́ воро́та» — 29-а станція Київського метрополітену, розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Лук'янівська» і «Палац спорту».

Переглянути Ігор Рюрикович і Золоті ворота (станція метро)

Буковина

Букови́на (край буків) — історичний регіон, розташований між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії Пруту та Сірету.

Переглянути Ігор Рюрикович і Буковина

Біловіж

Білові́ж — село в Україні, в Рокитнівському районі Рівненської області.

Переглянути Ігор Рюрикович і Біловіж

Багряні крила

«Багряні крила» — фантастично-пригодницький роман Костянтина Матвієнка.

Переглянути Ігор Рюрикович і Багряні крила

Битва при Аркадіополі

Битва при Аркадіополі — битва між військами руського князя Святослава і його союзників, що вдерлися через дунайську Болгарію у Фракію, і візантійською армією під проводом Варда Скліра, в ході грецько-болгарської кампанії 970—971 років.

Переглянути Ігор Рюрикович і Битва при Аркадіополі

Вулиця Ігорева

Вулиця Ігорева — вулиця в Личаківському районі Львова, у місцевості Нове Знесіння.

Переглянути Ігор Рюрикович і Вулиця Ігорева

Вільгельм Габсбург

Вільгельм Франц фон Га́бсбург-Лотари́нзький (Васи́ль Виш́иваний) (Wilhelm Franz von Habsburg-Lothringen;, Пула, Австрійське Примор'я, Австро-Угорщина —, Київ, Українська РСР, СРСР) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог) династії Габсбургів, полковник Легіону Українських Січових Стрільців.

Переглянути Ігор Рюрикович і Вільгельм Габсбург

Варяги

Березань, Миколаївська область, Україна). Скилиці. Варя́ги (варяже, варязи; βαραγγοι) — в руських літописах назва скандинавів, зокрема вікінгів, скандинавських воїнів-найманців IX—XI століттяМельникова О.

Переглянути Ігор Рюрикович і Варяги

Вогнепальна зброя

Кременевий пістоль 17 століття для стрільби шротом Вогнепа́льна збро́я — зброя, в якій для викидання снаряду (міни, кулі) з каналу ствола використовується сила тиску газів, що утворюються при згорянні метальної вибухової речовини (пороху) або спеціальних горючих сумішей.

Переглянути Ігор Рюрикович і Вогнепальна зброя

Володимир Святославич

Володи́мир Святосла́вич (Володимѣръ Свѧтославичъ; 960/963 —) — руський князь із варязької династії Рюриковичів.

Переглянути Ігор Рюрикович і Володимир Святославич

Великий князь київський

Володимира Святославича. Вели́кий кня́зь Ки́ївський — у ІХ — ХІІІ століттях титул правителя міста Києва і Київського князівства, найвищий титул правителя Київської Русі.

Переглянути Ігор Рюрикович і Великий князь київський

Грецький вогонь

Іоанна Скилиці. Грецький вогонь (рідше — пекельний вогонь, візантійський вогонь або рідкий вогонь Υγρό Πυρ) — горюча суміш, що застосовувалася у військових цілях в часи середньовіччя.

Переглянути Ігор Рюрикович і Грецький вогонь

Голосіння

Голосі́ння — ритуальний, ще дохристиянський, поховальний обряд, що супроводжується відповідними обрядовими піснями-плачами речитативного характеру, які виконуються над покійником в період між його смертю та похороном.

Переглянути Ігор Рюрикович і Голосіння

Герб Коростишівського району

Герб Корости́шівського райо́ну — офіційний символ Коростишівського району Житомирської області, затверджений 26 червня 2007 року рішенням Коростишівської районної ради.

Переглянути Ігор Рюрикович і Герб Коростишівського району

Дуумвірати на Русі

Дуумвірати — співправління країною двох вождів, князів, царів.

Переглянути Ігор Рюрикович і Дуумвірати на Русі

Доростольська оборона

Доросто́льська оборо́на 971 — серія битв війська великого князя київського Святослава Ігоревича проти візантійського війська, очолюваного імператором Іоанном І Цимісхієм.

Переглянути Ігор Рюрикович і Доростольська оборона

Дерев'яні храми України

Трипілля Дерев'яні храми України — пам'ятки дерев'яної сакральної архітектури в Україні.

Переглянути Ігор Рюрикович і Дерев'яні храми України

Деревляни

К. В. Лебедєва «Князь Ігорь збирає данину з древлян в 945 році» Древляни, деревляни (Древлѧне, Drevljané, тепер поліщуки) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст.

Переглянути Ігор Рюрикович і Деревляни

Історія українського війська

Історія українського війська сягає тих древніх часів, коли тодішні мешканці земель сучасної України вперше змушені були взятися за зброю щоб боронити життя і свободу себе та своїх близьких, свого народу й суспільства.

Переглянути Ігор Рюрикович і Історія українського війська

Історія Києва

Засновники Києва Київ давній — реконструкція Історія Києва.

Переглянути Ігор Рюрикович і Історія Києва

Історія Константинополя

Собор Святої Софії — символ візантійського Константинополя Історія Константинополя охоплює період від освячення у 330 році міста, що ставало новою столицею Римської імперії, до його захоплення османами у 1453 році.

Переглянути Ігор Рюрикович і Історія Константинополя

Історія України

Історія України — процес формування держави України.

Переглянути Ігор Рюрикович і Історія України

Історія вогнепальної зброї

Історія вогнепальної зброї — історичний розвиток у різних народів вогнепальної зброї.

Переглянути Ігор Рюрикович і Історія вогнепальної зброї

Історія Запоріжжя

Сучасна реконструйована Запорозька Січ з висоти польоту на острові Хортиця Запоріжжя — має багатолітню історію.

Переглянути Ігор Рюрикович і Історія Запоріжжя

Історія Буковини

Назва Буковина офіційно увійшла у вжиток наприкінці XIV століття під час перебування краю у складі Молдовського князівства, витіснивши історичну назву Шипинська земля.

Переглянути Ігор Рюрикович і Історія Буковини

Івар

Івар (давньоскан.Ívarr, «воїн-захисник») — скандинавське чоловіче ім'я.

Переглянути Ігор Рюрикович і Івар

Ігор

Ігор — чоловіче ім'я.

Переглянути Ігор Рюрикович і Ігор

Ігорівська вулиця (Київ)

І́горівська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ.

Переглянути Ігор Рюрикович і Ігорівська вулиця (Київ)

Етимологія назв країн

230пкс Етимоло́гія назв краї́н — список, у якому наведені гіпотези походження (етимологія) назв країн і деяких автономних утворень (виділені курсивом).

Переглянути Ігор Рюрикович і Етимологія назв країн

Лют

Лют і Містиша Свенельдичі Лют Свенельдич (975) — син шведського воєводи на руській службі Свенельда, брат Містиші.

Переглянути Ігор Рюрикович і Лют

Літра

Лі́тра (від λίτρα).

Переглянути Ігор Рюрикович і Літра

Літопис Аскольда

«Літопис Аскольда» («Аскольдов літопис») — реконструкція літопису декількома дослідниками, який гіпотетично написано за часів правління київських князів Аскольда і Діра.

Переглянути Ігор Рюрикович і Літопис Аскольда

Легенда про княгиню Ольгу

«Леге́нда про княги́ню О́льгу» («Легенда о княгине Ольге») — український радянський двосерійний історичний художній фільм режисера Юрія Іллєнка.

Переглянути Ігор Рюрикович і Легенда про княгиню Ольгу