Ташкент і Хамза Хакімзаде Ніязі

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Ташкент і Хамза Хакімзаде Ніязі

Ташкент vs. Хамза Хакімзаде Ніязі

Ташке́нт (Toshkent, Тошкент) — столиця Узбекистану, адміністративний центр Ташкентської області. Хамза Хакімзаде Ніязі (Hamza Hakimzoda Niyoziy; *, Коканд — 18 березня 1929, Шахімардан, Узбецька РСР) — узбецький радянський поет, драматург і громадський діяч, композитор і музикант; Народний поет Узбецької РСР (1926).

Союз Радянських Соціалістичних Республік

Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.

Союз Радянських Соціалістичних Республік і Ташкент · Союз Радянських Соціалістичних Республік і Хамза Хакімзаде Ніязі · Побачити більше »

Ташкентський метрополітен

Ташкентський метрополітен (Toshkent metropoliteni) — система ліній метрополітену в Ташкенті (Узбекистан).

Ташкент і Ташкентський метрополітен · Ташкентський метрополітен і Хамза Хакімзаде Ніязі · Побачити більше »

Узбецька Радянська Соціалістична Республіка

Узбе́цька Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (узб. Ўзбекистон Совет Социалистик Республикаси; Узбе́кская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР, в 1991 році стала незалежною від СРСР.

Ташкент і Узбецька Радянська Соціалістична Республіка · Узбецька Радянська Соціалістична Республіка і Хамза Хакімзаде Ніязі · Побачити більше »

Узбецька мова

Узбе́цька мо́ва — одна з тюркських мов.

Ташкент і Узбецька мова · Узбецька мова і Хамза Хакімзаде Ніязі · Побачити більше »

Узбекистан

Узбекиста́н або Респу́бліка Узбекиста́н — держава в Центральній Азії.

Ташкент і Узбекистан · Узбекистан і Хамза Хакімзаде Ніязі · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Ташкент і Українська мова · Українська мова і Хамза Хакімзаде Ніязі · Побачити більше »