Зміст
67 відносини: Кінематика, Карл Густав Якоб Якобі, Клавдій Птолемей, Коливання, Коефіцієнт тертя, П'єр Варіньон, П'єр Луї Мопертюї, Принцип відносності, Принцип д'Аламбера — Лагранжа, Пара сил, Парабола, Паралелограм сил, Остроградський Михайло Васильович, Оґюстен-Луї Коші, Астрономія, Арістотель, Архімед, Алексі Клод Клеро, Аналітична механіка, Рух (механіка), Рівнодійна сил, Роберт Гук, Рене Декарт, Суцільне середовище, Сімон Стевін, Сімеон-Дені Пуассон, Статика, Стародавня Греція, Софус Лі, Теорема Варіньона (механіка), Християн Гюйгенс, Центр інерції, Шарль Огюстен Кулон, Якоб Бернуллі, Математичні начала натуральної філософії, Момент сили, Механіка суцільних середовищ, Механіка Лагранжа, Жан Лерон д'Аламбер, Жан-Віктор Понселе, Жозеф-Луї Лагранж, Закон збереження імпульсу, Закони Ньютона, В'язкість, Відцентрова сила, Вільям Ровен Гамільтон, Важіль, Гідростатика, Гідродинаміка, Гійом Амонтон, ... Розгорнути індекс (17 більше) »
- Ісаак Ньютон
- Історія фізики
Кінематика
Кінема́тика (кинематика, kinematics, Kinematik f, Bewegungslehre f) — це розділ механіки, у якому вивчається рух матеріальних тіл у просторі з геометричної точки зору, тобто не враховуючи маси тіл, сил та причин, що викликають цей рух.
Переглянути Історія механіки і Кінематика
Карл Густав Якоб Якобі
Карл Густав Якоб Якобі (Carl Gustav Jacob Jacobi; 10 грудня 1804 — 18 лютого 1851) — німецький математик, який зробив значний внесок до комплексного аналізу, лінійної алгебри, динаміки і інших розділів математики і механіки.
Переглянути Історія механіки і Карл Густав Якоб Якобі
Клавдій Птолемей
Клавдій Птолемей (або Клавдій Птоломей, Κλαύδιος Πτολεμαῖος; бл. 87 — 165) — давньогрецький вчений (математик, астроном, географ, астролог), твори якого мали великий вплив на розвиток астрономії, географії та оптики.
Переглянути Історія механіки і Клавдій Птолемей
Коливання
Рис. 1 Пружинний маятник Колива́ння — специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи, для яких спостерігається певна повторюванність в часі.
Переглянути Історія механіки і Коливання
Коефіцієнт тертя
Схема дії сил при терті ковзання: W — сила притискання (наприклад, сила ваги), N — нормальна сила реакції опори, F — прикладена сила, що заставляє тіло ковзати по поверхні, Ff — сила тертя ковзання.
Переглянути Історія механіки і Коефіцієнт тертя
П'єр Варіньон
П'єр Варіньо́н (Pierre Varignon, *1654, Кан — †23 грудня 1723, Париж) — французький математик і механік.
Переглянути Історія механіки і П'єр Варіньон
П'єр Луї Мопертюї
П'єр Луї Мопертюї (Pierre-Louis Moreau de Maupertuis; *17 липня 1698—†27 липня 1759) — французький астроном та геодезист.
Переглянути Історія механіки і П'єр Луї Мопертюї
Принцип відносності
Принцип відносності — це фундаментальний фізичний принцип, що включає в себе такі постулати.
Переглянути Історія механіки і Принцип відносності
Принцип д'Аламбера — Лагранжа
Принцип д'Аламбера — Лагранжа або динамічний принцип віртуальних переміщень стверджує, що для того, щоб рівняння руху матеріальних точок у механічній системі з накладеними зв'язками зводилися до форми де m_i — маси матеріальних точок, \mathbf_i — сили, які на них діють, а \mathbf_i — сили реакції, необхідно й достатньою, щоб робота всіх сил, включаючи сили інерції на будь-яких віртуальних переміщеннях дорівнювала нулю.
Переглянути Історія механіки і Принцип д'Аламбера — Лагранжа
Пара сил
Пара сил Па́ра сил — це система двох сил F1 і F2, що діють на тверде тіло, рівних між собою за абсолютною величиною, взаємно-паралельних і спрямованих у протилежні сторони (тобто F1.
Переглянути Історія механіки і Пара сил
Парабола
thumb Пара́бола (від παραβολή) — геометричне місце точок, що рівновіддалені від точки і прямої.
Переглянути Історія механіки і Парабола
Паралелограм сил
Сума двох векторів Паралелогра́м сил — геометрична побудова, що виражає закон додавання сил.
Переглянути Історія механіки і Паралелограм сил
Остроградський Михайло Васильович
Миха́йло Васи́льович Острогра́дський (Михаил Васильевич Остроградский,, Пашенівка, нині Козельщинського району Полтавської області —, Полтава, Російська імперія) — український математик, механік і фізик.
Переглянути Історія механіки і Остроградський Михайло Васильович
Оґюстен-Луї Коші
Огюсте́н Луї́ Коші́ (Augustin Louis Cauchy; 21 серпня 1789, Париж — 23 травня 1857) — французький математик, член Паризької академії наук (1816), Петербурзької академії наук (1831).
Переглянути Історія механіки і Оґюстен-Луї Коші
Астрономія
космічним телескопом Хаббл. Туманності Орла Астроно́мія (αστρον — зірка і νομος — закон) — одна з найдавніших наук, що містить спостереження і пояснення подій, які відбуваються за межами Землі та її атмосфери.
Переглянути Історія механіки і Астрономія
Арістотель
Арісто́тель (часто також Аристо́тель; Αριστοτέλης; 384 до н. е., Стагіра — 322 до н. е., Халкіда) — давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.
Переглянути Історія механіки і Арістотель
Архімед
Архімед (᾽Αρχιμήδης; близько 287 до н. е., Сиракузи — 212 до н. е., Сиракузи) — давньогрецький математик, фізик, інженер, винахідник та астроном.
Переглянути Історія механіки і Архімед
Алексі Клод Клеро
Алексі Клод Клеро (Alexis Claude Clairaut або Clairault; 7 травня 1713, Париж, — 17 травня 1765, там само) — французький математик, геометр, астроном і геодезист, член Паризької Академії (1731), іноземний почесний член Петербурзької Академії Наук (1754).
Переглянути Історія механіки і Алексі Клод Клеро
Аналітична механіка
Аналіти́чна меха́ніка — розділ класичної механіки в якому динаміка механічної системи розглядається в термінах узагальнених координат, імпульсів та сил.
Переглянути Історія механіки і Аналітична механіка
Рух (механіка)
Механічний рух — зміна взаємного розташування тіл або їх частин у просторі з плином часу.
Переглянути Історія механіки і Рух (механіка)
Рівнодійна сил
Рівнодійна сила — сила, еквівалентна всім силам,що існують та діють на тіло.
Переглянути Історія механіки і Рівнодійна сил
Роберт Гук
Ро́берт Гук (Robert Hooke; 18 липня 1635, острів Вайт — 3 березня 1703, Лондон) — англійський натураліст, учений-енциклопедист, що відіграв важливу роль у науковій революції XVII століття.
Переглянути Історія механіки і Роберт Гук
Рене Декарт
Рене́ Дека́рт (René Descartes, Renatus Cartesius — Ренат Картезій;, Ла-Е-ан-Турен (La Haye en Touraine), департамент Ендр і Луара, Франція — 11 лютого 1650, Стокгольм) — французький філософ, фізик, фізіолог, математик, основоположник аналітичної геометрії.
Переглянути Історія механіки і Рене Декарт
Суцільне середовище
Суці́льне середо́вище (continuous medium, continuum; Kontinuität f) — фізична система з нескінченним числом внутрішніх ступенів свободи.
Переглянути Історія механіки і Суцільне середовище
Сімон Стевін
Сухопутна яхта Стевіна, створена для принца Моріца Оранського Пам'ятник Стевіну в Брюгге (фрагмент) Murse, Murs) Сімо́н Сте́він (Simon Stevin, 1548, Брюгге — 1620? Гаага) — фламандський математик-універсал, інженер-винахідник.
Переглянути Історія механіки і Сімон Стевін
Сімеон-Дені Пуассон
Сімеон-Дені Пуассон (Siméon-Denis Poisson) (21 червня 1781, Пітів'є, департамент Луаре, — 25 квітня 1840, Париж) — французький фізик і математик, член Паризької академії наук (1812), почесний член Петербурзької академії наук (1826).
Переглянути Історія механіки і Сімеон-Дені Пуассон
Статика
Важіль демонструє принципи статики Статика — розділ механіки, в якому вивчають умови рівноваги нерухомих тіл.
Переглянути Історія механіки і Статика
Стародавня Греція
афінському Акрополі — один з найвідоміших символів Стародавньої Греції Старода́вня Гре́ція — цивілізація в історії Греції, яка існувала на Балканському півострові від III тис.
Переглянути Історія механіки і Стародавня Греція
Софус Лі
Маріус Софус Лі (Marius Sophus Lie.; 17 грудня 1842, Нордфьордейд, Норвегія — 18 лютого 1899, Христіанія, нині Осло, Норвегія) — норвезький математик.
Переглянути Історія механіки і Софус Лі
Теорема Варіньона (механіка)
Схема до пояснення теореми Варіньона у векторній формі запису Теоре́ма Варіньо́на — одна з теорем механіки, що встановлює залежність між результуючим моментами заданої системи збіжних сил і моментом їх рівнодійної відносно довільного центра або осі.
Переглянути Історія механіки і Теорема Варіньона (механіка)
Християн Гюйгенс
Христия́н Гю́йгенс (Christiaan Huygens; 14 квітня 1629, Гаага, Нідерланди — 8 липня 1695, Гаага, Нідерланди) — нідерландський фізик, механік, математик і астроном, винахідник маятникового годинника з анкерним обмежувачем, автор хвильової теорії світла та праць з оптики і теорії імовірностей, відкривач кільця Сатурна і його супутника.
Переглянути Історія механіки і Християн Гюйгенс
Центр інерції
Це́нтр іне́рції або центр мас системи матеріальних точок масою m_i із радіус-векторами \mathbf_i визначається як \frac.
Переглянути Історія механіки і Центр інерції
Шарль Огюстен Кулон
Ша́рль Оґю́стен Куло́н (Charles-Augustin de Coulomb; * — †23 серпня 1806) — французький фізик, військовий інженер, винахідник основного закону електростатики — закону Кулона.
Переглянути Історія механіки і Шарль Огюстен Кулон
Якоб Бернуллі
Я́коб Берну́ллі (6 січня 1655 (27 грудня 1654 ст. с.), Базель, Швейцарія — 16 серпня 1705, там само) — швейцарський математик, основоположник теорій варіаційного числення і диференційних рівнянь, старший із знаменитої династії науковців Бернуллі.
Переглянути Історія механіки і Якоб Бернуллі
Математичні начала натуральної філософії
Ньютона Примірник першого видання з рукописними помітками та виправленнями Ньютона для другого видання «Математи́чні нача́ла натура́льної філосо́фії» (Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica) або, скорочено, «Начала» (Principia) — фундаментальна праця І.
Переглянути Історія механіки і Математичні начала натуральної філософії
Момент сили
Момент М,0 від сили F Моме́нт си́ли — векторна фізична величина, рівна векторному добутку радіус-вектора, проведеного від заданої точки (відносно якої він розраховується) до точки прикладення сили, на вектор цієї сили.
Переглянути Історія механіки і Момент сили
Механіка суцільних середовищ
Меха́ніка суці́льних середо́вищ (механика сплошной среды; continuum mechanics, Mechanik f deformierbaren (kontinuierlichen) Mediums (des Kontinuums)) — розділ механіки, присвячений вивченню руху і рівноваги газів, рідин, плазми і деформівних твердих тіл.
Переглянути Історія механіки і Механіка суцільних середовищ
Механіка Лагранжа
Меха́ніка Лагра́нжа — одне з аналогічних до законів Ньютона формулювань класичної механіки, що використовує принцип стаціонарної дії Гамільтона — Остроградського.
Переглянути Історія механіки і Механіка Лагранжа
Жан Лерон д'Аламбер
Жан ле Рон д'Аламбер (Jean le Rond d'Alembert; 16 листопада 1717, Париж — 29 жовтня 1783, Париж) — французький філософ-енциклопедист, фізик, математик.
Переглянути Історія механіки і Жан Лерон д'Аламбер
Жан-Віктор Понселе
Жан-Віктор Понселе (Jean-Victor Poncelet; 1 липня 1788, Мец — 22 грудня 1867, Париж) — французький математик та інженер, член Французької академії наук з 1834 року.
Переглянути Історія механіки і Жан-Віктор Понселе
Жозеф-Луї Лагранж
Жозе́ф-Луї́ Лагра́нж (Joseph-Louis Lagrange, Giuseppe Lodovico Lagrangia; *25 січня 1736, Турин — †10 квітня 1813, Париж) — французький математик, фізик і астроном італійського походження.
Переглянути Історія механіки і Жозеф-Луї Лагранж
Закон збереження імпульсу
Закон збереження імпульсу — один із фундаментальних законів фізики, який стверджує, що у замкненій системі сумарний імпульс усіх тіл зберігається.
Переглянути Історія механіки і Закон збереження імпульсу
Закони Ньютона
Зауваження: В цій статті векторні величини позначаються жирним шрифтом, тоді як скалярні — курсивом.
Переглянути Історія механіки і Закони Ньютона
В'язкість
Поведінка рідин із малою (вгорі) і великою (внизу) вязкістю В'я́зкість або внутрішнє тертя — явище переносу, властивість рідких речовин (рідин і газів) чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої.
Переглянути Історія механіки і В'язкість
Відцентрова сила
Відцентрова сила — застарілий фізичний термін, який застосовувався при описі обертання тіла.
Переглянути Історія механіки і Відцентрова сила
Вільям Ровен Гамільтон
Сер Ві́льям Ро́вен Га́мільтон (William Rowan Hamilton; *4 серпня 1806 — †2 вересня 1865) — ірландський і один з найбільших світових математиків XIX століття.
Переглянути Історія механіки і Вільям Ровен Гамільтон
Важіль
Принцип дії важеля Важіль першого типу Важіль другого типу Важіль третього типу Ва́жіль, підо́йма — простий механізм, тверде тіло, що може обертатися навколо певної точки, яка називається точкою опори.
Переглянути Історія механіки і Важіль
Гідростатика
Гідроста́тика (рос.гидростатика; англ. hydrostatics, fluid statics; нім. Hydrostatik) — розділ гідромеханіки, що вивчає закони рівноваги рідин, які перебувають у стані абсолютного чи відносного спокою та рівноваги тіл, занурених у рідини за умови, коли відсутні переміщення часток рідини одна відносно одної.
Переглянути Історія механіки і Гідростатика
Гідродинаміка
Гідродина́міка — розділ гідромеханіки про рух нестисливих рідин під дією зовнішніх сил і механічну взаємодію між рідиною й твердими тілами при їх відносному русі.
Переглянути Історія механіки і Гідродинаміка
Гійом Амонтон
Гійом Амонтон (Guillaume Amontons, —) — французький фізик, член Французької академії наук (1699).
Переглянути Історія механіки і Гійом Амонтон
Гаспар-Гюстав Коріоліс
Гаспа́р-Гюста́в Коріолі́с (Gaspard-Gustave de Coriolis, —) — французький математик, інженер і науковець.
Переглянути Історія механіки і Гаспар-Гюстав Коріоліс
Галілео Галілей
Галіле́о ді Вінче́нцо Бонаю́ті де Галіле́й (Galileo di Vincenzo Bonaiuti de 'Galilei; 15 лютого 1564 — 8 січня 1642) — італійський мислитель епохи Відродження, засновник класичної механіки, фізик, астроном, математик, поет і літературний критик, один із засновників сучасного експериментально-теоретичного природознавства.
Переглянути Історія механіки і Галілео Галілей
Гвідобальдо дель Монте
Гвідобальдо дель Монте (Guidobaldo Del Monte,, Пезаро —, Момбароччо) — італійський математик, астроном, філософ, механік.
Переглянути Історія механіки і Гвідобальдо дель Монте
Герман фон Гельмгольц
Герман Людвіґ Фердинанд фон Гельмгольц (Hermann Ludwig Ferdinand von Helmholtz; 31 серпня 1821, Потсдам — 8 вересня 1894, Шарлоттенбург) — німецький фізик, фізіолог та психолог.
Переглянути Історія механіки і Герман фон Гельмгольц
Даніель Бернуллі
Титульна сторінка «Гідродинаміки» Даніе́ль Берну́ллі (Daniel Bernoulli; 29 січня (8 лютого) 1700 — 17 березня 1782) — швейцарський учений, син Йоганна Бернуллі.
Переглянути Історія механіки і Даніель Бернуллі
Джамбатіста Бенедетті
Джамбатіста Бенедетті (Giambattista Benedetti., 14 серпня 1530, Венеція — 20 січня 1590, Турин) — італійський математик, фізик, механік.
Переглянути Історія механіки і Джамбатіста Бенедетті
Доцентрова сила
thumb Доцентрова сила — будь-яка сила, що надає тілу нормального прискорення.
Переглянути Історія механіки і Доцентрова сила
Історія науки
Науки на фасаді Форин-офіс в лондонському Вайтхоллі Істо́рія нау́ки — це дослідження феномену науки в його історії.
Переглянути Історія механіки і Історія науки
Ісаак Ньютон
Сер Ісаа́к Нью́тон (Sir Isaac Newton (сер Айзек Ньютон); 4 січня 1643, Вулсторп, Лінкольншир, Королівство Англія — 31 березня 1727, Лондон, Великий Лондон, Англія, Королівство Великої Британії) — англійський вчений, який заклав основи сучасного природознавства, творець класичної фізики та один із засновників числення нескінченно малих.
Переглянути Історія механіки і Ісаак Ньютон
Ідеальна рідина
Ідеа́льна рідина́ — уявна рідина (або газ), позбавлена в'язкості і теплопровідності та процесів, пов'язаних з ними.
Переглянути Історія механіки і Ідеальна рідина
Імшенецький Василь Григорович
Імшене́цький Василь Григорович (*, Іжевськ — †, Москва) — російський математик і механік, член Петербурзької Академії Наук.
Переглянути Історія механіки і Імшенецький Василь Григорович
Імпульс сили
Імпульс сили — векторна фізична величина, яка дорівнює добутку сили на час її дії.
Переглянути Історія механіки і Імпульс сили
Інтеграл
криволінійної фігури, обмеженої кривою Інтегра́л — центральне поняття інтегрального числення, узагальнення поняття суми для функції, визначеній на континуумі.
Переглянути Історія механіки і Інтеграл
Ляпунов Олександр Михайлович
Олекса́ндр Миха́йлович Ляпуно́в (Александр Михайлович Ляпунов, * — † 3 листопада 1918) — російський математик і механік, академік Петербурзької Академії наук (1901 рік), іноземний член-кореспондент Паризької Академії наук (1916 рік), член Римської академії наук, почесний член Петербурзького, Харківського і Казанського університетів, Харківського математичного товариства.
Переглянути Історія механіки і Ляпунов Олександр Михайлович
Луї Пуансо
Луї Пуансо (Louis Poinsot; 3 січня 1777, Париж — 5 грудня 1859, там само) — французький математик і механік, член Французької академії наук (1813).
Переглянути Історія механіки і Луї Пуансо
Леонард Ейлер
Леона́рд Е́йлер (Leonhard Euler; стандартна німецька —, стандартна швейцарська німецька —); 15 квітня 1707, Базель, Швейцарія —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — швейцарський, російський і німецький математик та фізик, який провів більшу частину свого життя в Росії та Німеччині.
Переглянути Історія механіки і Леонард Ейлер
Леонардо да Вінчі
Леона́рдо да Ві́нчі (Leonardo da Vinci; 15 квітня 1452, селище Анк'яно, поблизу Флоренції — 2 травня 1519, замок Кло-Люсе, Амбуаз) — видатний італійський вчений, дослідник, винахідник і художник, архітектор, анатоміст і інженер, одна з найвизначніших постатей італійського Відродження.
Переглянути Історія механіки і Леонардо да Вінчі
Див. також
Ісаак Ньютон
- Ісаак Ньютон
- Історія механіки
- Закон Ньютона — Ріхмана
- Закон всесвітнього тяжіння
- Закони Ньютона
- Медаль Ісаака Ньютона
- Метод Ньютона
- Ньютон
- Ньютонівський потенціал
- Окультні дослідження Ісаака Ньютона
- Садиба Вулсторп
- Тотожності Ньютона
Історія фізики
- J/ψ-мезон
- Історія механіки
- Історія фізики
- Антигравітація
- Архів Альберта Ейнштейна
- Закон Мозлі
- Закон Ньютона — Ріхмана
- Класична фізика
- Кодекс про політ птахів
- Механічний еквівалент теплоти
- Огюстен Жан Френель
- Повне внутрішнє відбиття
- Принцип Ферма
- Стара квантова теорія
- Стрейнджлет
- Трансфермієві війни
- Формула Рідберґа
- Формули Френеля
Також відомий як Історія класичної механіки.