Ми працюємо над відновленням додатку Unionpedia у Google Play Store
ВихідніВхідний
🌟Ми спростили наш дизайн для кращої навігації!
Instagram Facebook X LinkedIn

ISO 8859-5

Індекс ISO 8859-5

ISO 8859-5, також відома, як Кирилиця — 8-бітна кодова таблиця, частина стандарту ISO 8859.

Зміст

  1. 42 відносини: ISO 8859, Ґ, К, Њ, П, Ў, О, Основне кодування, Ё, Н, Р, С, Т, У, Ф, Ц, Ч, Ш, Щ, Ъ, Ы, Э, Ю, Я (літера), М, Ќ, Ѓ, И, Ж, З, Б, В, Ђ, Г, Д, Ї, Е, Ѕ (кирилиця), Љ, Ћ, Л, Й.

ISO 8859

ISO 8859 — сімейство ASCII-сумісних кодових сторінок, розроблених спільними зусиллями ISO та IEC.

Переглянути ISO 8859-5 і ISO 8859

Ґ

Ґ, ґ («ґе», «ге з гичкою», «ге з гачком») — кирилична літера для позначення звука ɡ (як латинське або англійське «g» чи російське «г»), що існує поряд з літерою «г» у деяких абетках: білоруській тарашкевиці та циганській абетці діалекту російських циган.

Переглянути ISO 8859-5 і Ґ

К

К («ка») — літера кириличної абетки.

Переглянути ISO 8859-5 і К

Њ

Њ, њ (Nje) — кирилична літера, 17-та літера сербської та 18-та літера македонської кириличних абеток.

Переглянути ISO 8859-5 і Њ

П

П («пе») — літера кириличної абетки.

Переглянути ISO 8859-5 і П

Ў

Ў, ў («у нескладове», «у нескладотворче», у нескладовае, у кароткае, Short U) — літера розширеної кирилиці.

Переглянути ISO 8859-5 і Ў

О

О, о — кирилична літера, є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі.

Переглянути ISO 8859-5 і О

Основне кодування

Основне́ кодувао́ння згідно з ГОСТ 19768-87 було прийняте в 1987 р. замість KOI-8, але використовувалось мало.

Переглянути ISO 8859-5 і Основне кодування

Ё

Ё, ё — 7-а літера білоруської, русинської та російської абеток.

Переглянути ISO 8859-5 і Ё

Н

Н — літера кирилиці.

Переглянути ISO 8859-5 і Н

Р

Р («ер») — літера кирилиці.

Переглянути ISO 8859-5 і Р

С

С («ес») — літера кирилиці.

Переглянути ISO 8859-5 і С

Т

Т — літера кирилиці.

Переглянути ISO 8859-5 і Т

У

У, у — літера кириличної абетки.

Переглянути ISO 8859-5 і У

Ф

Ф, ф («еф») — літера кириличної абетки, яка слугує для позначення глухого губно-зубного (лабіодентального) фрикативного звука f.

Переглянути ISO 8859-5 і Ф

Ц

Для значення скорочення «ц» у вжитку як одиниця вимірювання маси, див.

Переглянути ISO 8859-5 і Ц

Ч

Ч, ч («че») — літера кирилиці.

Переглянути ISO 8859-5 і Ч

Ш

Ш, ш («ша») — літера кирилиці.

Переглянути ISO 8859-5 і Ш

Щ

Щ, щ («ща») — літера кирилиці.

Переглянути ISO 8859-5 і Щ

Ъ

Ъ, ъ («тверди́й знак», «єр», у Галичині XIX ст. відома як «йор») — літера деяких абеток на основі кирилиці — 28-а літера російської абетки, (твёрдый знак), і 27-а літера болгарської абетки, називається вели́кий єр (ер голям); у інших слов'янських кирилицевих абетках відсутня: її функції за необхідності виконує апостроф (съезд — з'їзд — з'езд).

Переглянути ISO 8859-5 і Ъ

Ы

Ы, ы («ы», «и») — кирилична літера.

Переглянути ISO 8859-5 і Ы

Э

Э, э (E) — кирилична літера, 30-та літера білоруської кириличної та 31-ша літера російської абетки; в інших сучасних слов'янських мовах не вживається.

Переглянути ISO 8859-5 і Э

Ю

Ю, ю — літера кирилиці.

Переглянути ISO 8859-5 і Ю

Я (літера)

Я, я — літера кирилиці.

Переглянути ISO 8859-5 і Я (літера)

М

М — літера української та інших слов'янських абеток.

Переглянути ISO 8859-5 і М

Ќ

Ќ, ќ («ќe», «кє») — кирилична літера, 24-та літера македонської абетки, позначає звук kʲ або ʨ (в діалектах).

Переглянути ISO 8859-5 і Ќ

Ѓ

Ѓ, ѓ («ѓе», «ґє») — кирилична літера, шоста літера македонської абетки, яку використовують на позначення дзвінкого твердопіднебінного проривного звука (/ɟ/) або дзвінкого ясенно-піднебінного африката (/dʑ/).

Переглянути ISO 8859-5 і Ѓ

И

И, и — літера кирилиці.

Переглянути ISO 8859-5 і И

Ж

Ж — дев'ята літера української та ряду інших слов'янських абеток.

Переглянути ISO 8859-5 і Ж

З

З («зе») — літера кирилиці.

Переглянути ISO 8859-5 і З

Б

Б, б («бе») — друга літера кириличної абетки.

Переглянути ISO 8859-5 і Б

В

В («ве») — літера кириличної абетки.

Переглянути ISO 8859-5 і В

Ђ

Ђ, ђ («дjе», «dje») — кирилична літера, шоста літера сербської абетки, яку використовують на позначення дзвінкого ясенно-піднебінного африката (/dʑ/), схожого на український, але пом'якшений.

Переглянути ISO 8859-5 і Ђ

Г

Г, г («ге») — літера кириличної абетки.

Переглянути ISO 8859-5 і Г

Д

Д — шоста літера української та п'ята в більшості інших слов'янських абетках.

Переглянути ISO 8859-5 і Д

Ї

Ї, ї — тринадцята літера української абетки.

Переглянути ISO 8859-5 і Ї

Е

Е — сьома літера української та інших слов'янських абеток.

Переглянути ISO 8859-5 і Е

Ѕ (кирилиця)

Ѕ, ѕ («зіло́», «дзіло́») — кирилична літера, десята літера македонської абетки, що позначає звук /dz/.

Переглянути ISO 8859-5 і Ѕ (кирилиця)

Љ

Љ, љ (Lje) — кирилична літера, 14-та літера сербської кириличної та 15-та літера македонської абеток.

Переглянути ISO 8859-5 і Љ

Ћ

Ћ, ћ («чє») — кирилична літера, 23-та літера сербської кириличної абетки.

Переглянути ISO 8859-5 і Ћ

Л

Л, л («ел») — літера кирилиці.

Переглянути ISO 8859-5 і Л

Й

Й, й (назва йот) — літера більшості слов'янських кириличних абеток (10-а в болгарській, 11-а в російській і білоруській, 14-а в українській).

Переглянути ISO 8859-5 і Й