ASCII

95 друкованих символів ASCII з кодами від 32 до 126 (десяткові). ASCII (акронім від назви Американський стандартний код для інформаційного обміну, American Standard Code for Information Interchange) в обчислювальній техніці — система кодів, у якій числа від 0 до 127 включно поставлені у відповідність літерам, цифрам і символам пунктуації.

Використовуй ШІ

Зміст

1. 287 відносини: A (латиниця), ABC (розмітка), ACK, ANSI-графіка, AROS, ASCII (значення), ASCII-графіка, Ascii85, Ü, Ä, B (латиниця), Base64, Bash.im, BlackBerry, BMP, C (латиниця), Cal (Unix), Code 39, CP866, Ctype.h, Cult of the Dead Cow, Data Encryption Standard, Dd, DXF, E (латиниця), EBML, F (латиниця), FTP, FTPmail, G (латиниця), GNU LilyPond, GTKWave, Guru Meditation, H (латиниця), Haml, HDLC, Hercules Graphics Card, I (латиниця), I, Roommate, IDN, IJ, ISO 8859, ISO 8859-6, ISO 8859-7, ISO 8859-8, ISO 9660, J (латиниця), Java, K (латиниця), Kate, ... Розгорнути індекс (237 більше) » « Термозбіжна індекс

A (латиниця)

А — перша літера латинської абетки, використовується практично у всіх абетках на латинській основі.

Переглянути ASCII і A (латиниця)

ABC (розмітка)

ABC - мова розмітки, призначена для відображення нотного запису.

Переглянути ASCII і ABC (розмітка)

ACK

ACK може значити.

Переглянути ASCII і ACK

ANSI-графіка

ANSI-графіка з «ACiD Productions». ANSI-графіка для «High Voltage» BBS. Заставка BitchX, що виконана в ANSI-графіці. ANSI-графіка — розширення ASCII-графіки.

Переглянути ASCII і ANSI-графіка

AROS

AROS (AROS Research Operating System) — проект по створенню кросплатформної та вільної (ліцензія APL аналогічна Mozilla Public License) операційної системи (ОС), сумісної на рівні початкового коду із AmigaOS 3.1.

Переглянути ASCII і AROS

ASCII (значення)

ASCII може значити.

Переглянути ASCII і ASCII (значення)

ASCII-графіка

ASCII графіка (вимова: /а́скі/, від ASCII artwork) — форма образотворчого мистецтва, що використовує символи ASCII на моноширинному екрані комп'ютерного терміналу (термінальний сервер) або принтера для представлення зображень.

Переглянути ASCII і ASCII-графіка

Ascii85

Ascii85, також відома як Base85 — форма кодування двійкових даних, розроблена для утиліти btoa.

Переглянути ASCII і Ascii85

Ü

Üü — знак розширеної латинки, що може позначати окрему літеру в деяких абетках або літеру U з умлаутом чи тремою.

Переглянути ASCII і Ü

Ä

Ä, ä — літера розширеної латинки, або літера A з умлаутом.

Переглянути ASCII і Ä

B (латиниця)

B — друга літера латинського алфавіту, використовується практично у всіх алфавітах на латинській основі.

Переглянути ASCII і B (латиниця)

Base64

Base64 — позиційна система числення з основою 64.

Переглянути ASCII і Base64

Bash.im

«Bash.im — Цитатник Рунету» — розважальний Інтернет — сайт, на якому публікуються надіслані відвідувачами смішні, забавні фрагменти електронної переписки або історій, які з ними трапилися.

Переглянути ASCII і Bash.im

BlackBerry

БлекБеррі (BlackBerry) — це лінійка смартфонів, що працюють на власній базі, була розроблена канадською компанією Research In Motion (RIM) з прицілом на роботу з електронною поштою.

Переглянути ASCII і BlackBerry

BMP

BMP (Bitmap) — bitmap-формат або DIB (device independent bitmap) - формат файлу зображень растрової графіки, в якому зображення зберігається у вигляді двовимірного масиву пікселів.

Переглянути ASCII і BMP

C (латиниця)

C — третя літера латинського алфавіту, використається практично у всіх алфавітах на латинській основі.

Переглянути ASCII і C (латиниця)

Cal (Unix)

cal (calendar) — це стандартна програма в Unix і Unix-подібних операційних системах яка друкує ASCII-календар на даний місяць або рік, якщо користувач не введе будь-яку команду опцію, cal надрукує календар поточного місяця.

Переглянути ASCII і Cal (Unix)

Code 39

Наліпки зі штрих-кодом Code 39 Слово «WIKIPEDIA» закодоване у Code 39 Code 39 (також відомий як «USS Code 39», «Code 3/9», «Code 3 of 9», «USD-3», «Alpha39») — штрих-кодове позначення, яким можна закодувати великі латинські літери (від A по Z), цифри (від 0 до 9) та деяких спеціальних символів таких як знак долара '$'.

Переглянути ASCII і Code 39

CP866

CP866 (назва найпоширенішого сучасного стандарту) чи «Альтернати́вне кодува́ння» (назва початкового варіанту), DOS кирилиця — створена на основі CP437 кодова сторінка, де всі специфічні західноєвропейські символи у другій половині замінено кирилицею, лишаючи псевдографічні символи незмінними.

Переглянути ASCII і CP866

Ctype.h

ctype.h — заголовний файл стандартної бібліотеки мови програмування С, який містить оголошення функцій для класифікації символів.

Переглянути ASCII і Ctype.h

Cult of the Dead Cow

«Cult of Dead Cow» — хакерське угруповання, що сформувалося навколо однойменного першого мережевого електронного журналу комп’ютерної тематики, що зберігся до наших днів.

Переглянути ASCII і Cult of the Dead Cow

Data Encryption Standard

DES (Data Encryption Standard) — це симетричний алгоритм шифрування певних даних, стандарт шифрування прийнятий урядом США із 1976 до кінця 1990-х, з часом набув міжнародного застосування.

Переглянути ASCII і Data Encryption Standard

Dd

dd (dataset definition — визначення набору даних) — команда Unix, призначена для низькорівневого копіювання й конвертації необроблених (raw) даних.

Переглянути ASCII і Dd

DXF

DXF (англ. Drawing eXchange Format) — відкритий формат файлів для обміну графічною інформацією між різними САПР.

Переглянути ASCII і DXF

E (латиниця)

E, e — п'ята буква латинського алфавіту.

Переглянути ASCII і E (латиниця)

EBML

EBML (Extensible Binary Meta Language — розширювана бінарна метамова) — двійковий формат файлів, при створенні якого стояло завдання створити аналог XML для двійкових даних.

Переглянути ASCII і EBML

F (латиниця)

F, f — літера латинського алфавіту, вимовляється «еф».

Переглянути ASCII і F (латиниця)

FTP

Протокол передачі файлів (File Transfer Protocol, FTP) — дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі, що підтримує протокол FTP.

Переглянути ASCII і FTP

FTPmail

FTPmail — технологія, призначена для отримання доступу до різноманітних файлів у мережі Інтернет.

Переглянути ASCII і FTPmail

G (латиниця)

G, g — сьома літера латинського алфавіту, називається в латинській та німецькій мовах «ґе», у французькій мові — «же», в англійській мові — «джі», в іспанській мові — «хе».

Переглянути ASCII і G (латиниця)

GNU LilyPond

GNU LilyPond — вільний нотний редактор, розроблений голландськими програмістами та призначений для створення музичних партитур шляхом компіляції файлу з особливим чином набраним текстом (подібно до документів LaTeX).

Переглянути ASCII і GNU LilyPond

GTKWave

GTKWave (від GTK+ та waveform) — програма перегляду часових діаграм (графіків) сигналів, отриманих в результаті цифрового моделювання, наприклад, результатів симуляції проектів на Verilog та VHDL.

Переглянути ASCII і GTKWave

Guru Meditation

Guru Meditation — назва критичної помилки операційної системи, яка з'являється в ранніх версіях операційної системи AmigaOS для домашніх комп'ютерів Commodore Amiga.

Переглянути ASCII і Guru Meditation

H (латиниця)

H, h («га» або «аш») — восьма літера латинського алфавіту.

Переглянути ASCII і H (латиниця)

Haml

Haml ('''H'''TML Abstraction Markup Language) — це мова для написання шаблонів, головною метою якої є написання простого і легкого для сприйняття коду, який інтерпретується в звичайний HTML.

Переглянути ASCII і Haml

HDLC

High-Level Data Link Control (HDLC) - біт-орієнтований кодопрозорий мережевий протокол управління каналом передачі даних канального рівня мережевої моделі OSI, розроблений ISO.

Переглянути ASCII і HDLC

Hercules Graphics Card

паралельним портом для принтера HGC (Hercules Graphics Card) — відеоадаптер та відповідний стандарт дисплеїв для IBM PC.

Переглянути ASCII і Hercules Graphics Card

I (латиниця)

I, i — дев'ята літера латинського алфавіту,.

Переглянути ASCII і I (латиниця)

I, Roommate

«I, Roommate» («Я, співмешканець») — третя серія першого сезону анімаційного серіалу «Футурама», що вийшла в ефір у Північній Америці 6 квітня 1999 року.

Переглянути ASCII і I, Roommate

IDN

Інтернаціоналізовані Доменні Імена (IDN; Internationalized Domain Names) — доменні імена, що пристосовані до національних алфавітів.

Переглянути ASCII і IDN

IJ

IJ (в нижньому регістрі ij) — диграф літер «i» та «j».

Переглянути ASCII і IJ

ISO 8859

ISO 8859 — сімейство ASCII-сумісних кодових сторінок, розроблених спільними зусиллями ISO та IEC.

Переглянути ASCII і ISO 8859

ISO 8859-6

ISO 8859-6 — 8-бітна кодова сторінка з серії ISO 8859 для подання арабської мови.

Переглянути ASCII і ISO 8859-6

ISO 8859-7

ISO-8859-7 — кодування в стандарті ISO 8859 для сучасного грецької мови (але не для давньогрецької). Кодування Windows-1253 сумісна з ISO-8859-7 за розташуванням літер (крім Ά), але розташування символів відрізняється.

Переглянути ASCII і ISO 8859-7

ISO 8859-8

ISO 8859-8 — 8-бітна кодова сторінка з серії ISO 8859 для подання івриту.

Переглянути ASCII і ISO 8859-8

ISO 9660

Файлова система ISO 9660 є найпоширенішою файловою системою для оптичних накопичувачів і використовується і донині поряд з іншими файловими системами.

Переглянути ASCII і ISO 9660

J (латиниця)

J, j — десята літера латинського алфавіту, латинська назва — йот або йота, французька назва — жі, англійська назва — джей, іспанська — хота.

Переглянути ASCII і J (латиниця)

Java

Java (вимовляється Джава) — об'єктно-орієнтована мова програмування, випущена 1995 року компанією «Sun Microsystems» як основний компонент платформи Java.

Переглянути ASCII і Java

K (латиниця)

K, k — одинадцята літера латинського алфавіту.

Переглянути ASCII і K (латиниця)

Kate

Kate (акронім до KDE Advanced Text Editor) — текстовий редактор у графічній оболонці KDE.

Переглянути ASCII і Kate

L (латиниця)

L — дванадцята літера латинського алфавіту, походить від семітської ламед через грецьку лямбда (Λ).

Переглянути ASCII і L (латиниця)

Leet

Слово «Wikipedia», написане з використанням літу Leet (літ) (або "1337"), також відомий як eleet чи leetspeak (пропонований український варіант перекладу — замісникі́вка) — альтернативний стиль застосування мови, що використовується переважно в інтернеті.

Переглянути ASCII і Leet

LM-геш

LM-геш, або LAN Manager геш — один з форматів, використовуваних Microsoft LAN Manager і версіями Microsoft Windows до Windows Vista для зберігання призначених для користувача паролів довжиною менше 15 символів.

Переглянути ASCII і LM-геш

LyX

\mathbf\!_\mathbf\!\mathbf (LyX простим текстом) — перший та єдиний візуальний редактор/процесор тексту для LaTeX, побудований за ідеологією WYSIWYM.

Переглянути ASCII і LyX

M (латиниця)

M — 13-а літера латинської абетки, у більшості мов називається «ем».

Переглянути ASCII і M (латиниця)

Mathcad

Mathcad — система комп'ютерної алгебри з класу систем автоматизованого проектування, орієнтована на підготовку інтерактивних документів з обчисленнями і візуальним супроводженням, відрізняється легкістю використання і застосування для колективної роботи.

Переглянути ASCII і Mathcad

Midnight Commander

«Midnight Commander» (мі́днайт-кома́ндер, скор.: mc, буквально: «опівнічний командир») — один із консольних файлових менеджерів для Unix-подібних операційних систем, клон «Norton Commander».

Переглянути ASCII і Midnight Commander

MIME

Багатоцільові розши́рення для інтерне́т-по́шти (англ. Multipurpose Internet Mail Extensions (MIME)) — Інтернет-стандарт, який розширює формат електронної пошти, додаючи підтримку відмінних від ASCII кодуваннь, не текстові долучення, багаточастинні повідомлення та заголовки у не ASCII кодуванні.

Переглянути ASCII і MIME

Modbus

Modbus - комунікаційний протокол, заснований на технології master-slave.

Переглянути ASCII і Modbus

MUD

Клієнт MUD-у з текстовим описом частини ігрового світу MUD (Multi User Dungeon, пізніше Multi-User Dimension чи Multi-User Domain) — тип текстових багатокористувацьких відеоігор з віртуальним світом, що поєднує елементи рольової гри, hack and slash, інтерактивної літератури і чату.

Переглянути ASCII і MUD

N (латиниця)

N — 14-а літера латинського алфавіту, у більшості мов називається «ен».

Переглянути ASCII і N (латиниця)

NMEA 0183

NMEA 0183 — комбінований стандарт, який визначає як електричні так і функціональні характеристики комунікаційного протоколу для обміну інформацією між пристроями, такими як ехолот, гідролокатор, анемометр, гірокомпас,, GPS-приймач та багатьма іншими типами обладнання.

Переглянути ASCII і NMEA 0183

Notepad++

Notepad++ — текстовий редактор, призначений для програмістів і тих, кого не влаштовує скромна функціональність програми «блокнот», що входить до складу Windows.

Переглянути ASCII і Notepad++

Notepad2

Notepad2 — вільний текстовий редактор з відкритим вихідним кодом для Windows.

Переглянути ASCII і Notepad2

NULL

NULL може означати таке.

Переглянути ASCII і NULL

O (латиниця)

O — 15-а літера латинського алфавіту, у більшості мов називається «о».

Переглянути ASCII і O (латиниця)

OllyDbg

OllyDbg — безкоштовний пропріетарний 32-бітний зневаджувач рівня асемблера, для операційних систем Windows, призначений для аналізу та модифікації компільованих виконуваних файлів та бібліотек, працюючих в режимі користувача (ring-3).

Переглянути ASCII і OllyDbg

OpenSceneGraph

OpenSceneGraph — відкрита програмна бібліотека для роботи з тривимірною графікою,, яка використовується розробниками програмного забезпечення для таких галузей застосування, як візуальна симуляція, комп'ютерні ігри, віртуальна реальність, наукова візуалізація і моделювання.

Переглянути ASCII і OpenSceneGraph

OSCAR

OSCAR — відкритий (з 5 березня 2008 року), але не вільний мережевий протокол, що забезпечує обмін миттєвими і офлайновими текстовими повідомленнями.

Переглянути ASCII і OSCAR

P (латиниця)

P — 16-а літера латинського алфавіту, у більшості мов називається «пе» (в англійській мові — «пі»).

Переглянути ASCII і P (латиниця)

PCRE

PCRE (Perl Compatible Regular Expressions) — бібліотека, що реалізує роботу регулярних виразів у стилі Perl (з деякими відмінностями).

Переглянути ASCII і PCRE

PLY

Категорія:Програми проектування електронних систем Категорія:Тривимірна графіка Категорія:1990-ті PLY — формат комп'ютерних файлів для опису геометрії, відомий також як Polygon File Format і Stanford Triangle Format.

Переглянути ASCII і PLY

Portable anymap

Portable PixMap — прості формати зберігання зображень: кольорових (Portable PixMap, PPM), напівтонових (Portable GrayMap, PGM) і чорно-білих (Portable BitMap, PBM); визначають правила для обміну графічними файлами.

Переглянути ASCII і Portable anymap

Portable Game Notation

Portable Game Notation (PGN) — формат файлу для збереження шахових партій.

Переглянути ASCII і Portable Game Notation

POST (HTTP)

POST — один з багатьох методів запиту, що підтримуються протоколом передачі даних HTTP, який використовується у всесвітній мережі Інтернет.

Переглянути ASCII і POST (HTTP)

Print Screen

Print Screen (скорочено — PrtScr або Print Scrn) — клавіша на комп'ютерних клавіатурах, зазвичай розташована в секції з клавішами Break і Scroll Lock.

Переглянути ASCII і Print Screen

PSPad

PSPad — безплатний текстовий редактор і редактор текстів програм для операційної системи Windows.

Переглянути ASCII і PSPad

PSPP

PSPP — вільна програма з відкритим кодом, призначена для аналізу даних спостережень, створювалася як вільна альтернатива до IBM SPSS Statistics.

Переглянути ASCII і PSPP

Q (латиниця)

Q, q («ку») — 17-а літера латинського алфавіту.

Переглянути ASCII і Q (латиниця)

R (латиниця)

R — 18-а літера латинського алфавіту, у більшості мов називається «ер» (в англійській мові — /ɑː/).

Переглянути ASCII і R (латиниця)

RIFF

RIFF (Resource Interchange File Format) — один з форматів файлів-контейнерів для збереження потокових даних.

Переглянути ASCII і RIFF

RIPEMD-160

RIPEMD-160 (від англ. RACE Integrity Primitives Evaluation Message Digest) - криптографічна геш-функція, розроблена в Католицькому університеті Лувена Хансом Доббертіном, Антоном Босселарсом і Бартом Пренелом.

Переглянути ASCII і RIPEMD-160

RLE

Кодування довжин серій (Run-length encoding, RLE) або Кодування повторів — простий алгоритм стиснення даних, який оперує серіями даних, тобто послідовностями, в яких один і той же символ зустрічається кілька разів поспіль.

Переглянути ASCII і RLE

Roguelike

Roguelike (читається «роуґ-лайк»), тобто rogue-подібні ігри — це піджанр рольових відеоігор, визначними особливостями якого є випадкове, процедурне створення рівнів, покроковий ігровий процес, плиткова (тайлова) або ASCII-графіка та перманентна смерть персонажа у випадку поразки.

Переглянути ASCII і Roguelike

S (латиниця)

S — 19-а літера латинського алфавіту, вимовляється «ес».

Переглянути ASCII і S (латиниця)

Salsa20

Salsa20 — система потокового шифрування, розроблена.

Переглянути ASCII і Salsa20

SBCS

Одноба́йтовий набі́р си́мволів або SBCS (Single Byte Character Set) — стандартна таблиця кодування для кодування символів, в якій використовують тільки один байт для кожного графічного символу.

Переглянути ASCII і SBCS

SHA-2

SHA-2 (Secure Hash Algorithm Version 2 — безпечний алгоритм хешування, версія 2) — збірна назва односторонніх геш-функцій SHA-224, SHA-256, SHA-384 і SHA-512.

Переглянути ASCII і SHA-2

SMILES

Генерація номеру SMILES:Спочатку кодуються розірвані кільця, потім описується відгалуження від основної структури. SMILES (Simplified Molecular Input Line Entry Specification) — специфікація спрощеного представлення молекул в рядку введення — система правил (специфікація) однозначного опису складу та структури молекули хімічної речовини з використанням рядка символів ASCII строковому типі.

Переглянути ASCII і SMILES

String.h

string.h — заголовний файл стандартної бібліотеки мови Сі, що містить функції для роботи з нуль-термінованими рядками і різними функціями роботи з пам'яттю.

Переглянути ASCII і String.h

T (латиниця)

T — 20-а літера латинського алфавіту,.

Переглянути ASCII і T (латиниця)

Tablet PC

HP Compaq tablet PC з поворотним екраном Microsoft Tablet PC - апаратно-програмна платформа, що являє собою безклавіатурний або клавіатурний планшетний комп'ютер, який завдяки операційній системі Microsoft Windows Tablet PC Edition підтримує такі нестандартні типи введення даних, як голосове та рукописне введення.

Переглянути ASCII і Tablet PC

Telnet

Telnet (TErminaL NETwork)— мережевий протокол для реалізації текстового інтерфейсу по мережі (у сучасній формі — за допомогою транспорту TCP).

Переглянути ASCII і Telnet

U (латиниця)

U — 21-а літера латинського алфавіту, вимовляється «у» (в англійській та французькій мовах— «ю»).

Переглянути ASCII і U (латиниця)

URN

URN (Uniform Resource Name) — однакова назва (ім'я) ресурсу.

Переглянути ASCII і URN

UTF-8

UTF-8 (від Unicode Transformation Format — формат перетворення Юнікоду) — кодування, що реалізовує представлення Юнікоду, сумісне з 8-бітовим кодуванням тексту.

Переглянути ASCII і UTF-8

Uuencoding

Uuencoding (UUE) — вид кодування двійкових даних, який бере початок від Unix-програми uuencode і спочатку використовувався для кодування двійкових даних з метою передавання через поштову систему UUCP.

Переглянути ASCII і Uuencoding

V (латиниця)

V — 22-а літера латинського алфавіту,.

Переглянути ASCII і V (латиниця)

VCD (значення)

* Video CD — формат запису цифрового потоку аудіо-відео на компакт-диск;.

Переглянути ASCII і VCD (значення)

W (латиниця)

W, w («дубль-ве») — 23-а літера латинського алфавіту.

Переглянути ASCII і W (латиниця)

Whirlpool (криптографія)

Whirlpool — криптографічна геш-функція, розроблена Вінсентом Рейменом і. Опублікована в листопаді 2000 року.

Переглянути ASCII і Whirlpool (криптографія)

Windows-1251

Windows-1251 (також вживаються назви Win1251, CP1251) — кодування символів, що є стандартним 8-бітовим кодуванням для всіх локалізованих українських і російських версій Microsoft Windows.

Переглянути ASCII і Windows-1251

X (латиниця)

X — 24-а літера латинського алфавіту, виглядає так само, як літера Х у кирилиці.

Переглянути ASCII і X (латиниця)

X-SAMPA

Розширений фонетичний алфавіт SAM (Extended SAM Phonetic Alphabet) — варіант SAMPA, розроблений у 1995 році, професором фонетики.

Переглянути ASCII і X-SAMPA

Xine

xine — багатоплатформовий рушій для програвання відео і аудіо файлів.

Переглянути ASCII і Xine

Y (латиниця)

Y, y («і́грек») — 25-а літера латинського алфавіту.

Переглянути ASCII і Y (латиниця)

Z (латиниця)

Z — 26-а літера латинського алфавіту, вимовляється як.

Переглянути ASCII і Z (латиниця)

Куки

HTTP-cookie або «Ку́ки» або «Реп'яшки» (Cookie, множина Cookies — тістечка, печиво) — у комп'ютерній термінології поняття, яке використовується для опису інформації у вигляді текстових або бінарних даних, отриманих від веб-сайту на веб-сервері, яка зберігається у клієнта, тобто браузера, а потім відправлена на той самий сайт, якщо його буде повторно відвідано.

Переглянути ASCII і Куки

КОІ-8

КОІ-8 (код обміну інформацією, 8 бітів), КОИ-8 — восьмибітова ASCII-сумісна кодова таблиця, розроблена для кодування букв кирилічних алфавітів.

Переглянути ASCII і КОІ-8

Карет

Карет - (caret), ^ - Cимвол набору ASCII з кодом 5E 16.

Переглянути ASCII і Карет

Код

Азбука Морзе. Код (франц. code, від лат. codex) (code, Schlüssel m, Kennzahl f, Kode m) — зведення законів, система умовних знаків (символів, позначень) для передачі, обробки та зберігання (запам'ятовування) різноманітної інформації.

Переглянути ASCII і Код

Кодування символів

Набі́р си́мволів, кодува́ння си́мволів, табли́ця си́мволів (character set, character encoding) — певна таблиця кодування скінченної множини символів.

Переглянути ASCII і Кодування символів

Кодування символів у HTML

Мова гіпертекстової розмітки HTML використовується з 1991 року, але версія 4.0 (1997) була першою, де відтворення символів, відмінних від ASCII (тобто, англійської мови), належним чином стандартизовано.

Переглянути ASCII і Кодування символів у HTML

Кодова сторінка

Ко́дова сторі́нка (code page) — таблиця, що зіставляє кожному значенню байта деякий символ (або його відсутність).

Переглянути ASCII і Кодова сторінка

Комп'ютерний зір

марсоходу. Зверніть увагу на стерео камери, встановлені на верхівці. Комп'ю́терний зір або Комп'ютерне бачення — теорія та технологія створення машин, які можуть проводити виявлення, стеження та класифікацію об'єктів.

Переглянути ASCII і Комп'ютерний зір

Конфігурація мережі

Від конкректної конфігурації мережі залежить її ефективна робота, надійність і безпека.

Переглянути ASCII і Конфігурація мережі

Керувальна послідовність

Керівні си́мволи (Control characters) — елементи кодування символів, які не відображаються графічно, але які використовуються для керування пристроями, організації пересилання даних й інших цілей.

Переглянути ASCII і Керувальна послідовність

Плюс

Плюс (plus «більше» - порівняльна ступінь від multum «багато») - графічний символ операції додавання, а також символ позитивного числа (+).

Переглянути ASCII і Плюс

Плюс (значення)

Плюс (plus «більше» (вищий ступінь від multum «багато»)) може означати.

Переглянути ASCII і Плюс (значення)

Пошуковий індекс

Пошуко́вий і́ндекс — структура даних, яка містить інформацію про документи та використовується в пошукових системах.

Переглянути ASCII і Пошуковий індекс

Передавання даних

Передача даних (обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) — фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки.

Переглянути ASCII і Передавання даних

Переповнення буфера

В галузі комп'ютерної безпеки і програмування, переповнення буфера (buffer overflow або buffer overrun), це явище, при якому програма, під час запису даних в буфер, перезаписує дані за межами буфера.

Переглянути ASCII і Переповнення буфера

Основне кодування

Основне́ кодувао́ння згідно з ГОСТ 19768-87 було прийняте в 1987 р. замість KOI-8, але використовувалось мало.

Переглянути ASCII і Основне кодування

Абетка урду

Абетка урду — абетка, що використовується для запису мови урду, реєстру мов гіндустані.

Переглянути ASCII і Абетка урду

Абетково-цифровий код

Загалом, в інформатиці, абетково-цифровий код це ряд літер і цифр (звідси й ім'я) записаних в формі, що може бути оброблена та виконана комп'ютером.

Переглянути ASCII і Абетково-цифровий код

Автоматична ідентифікаційна система

Дисплей суднової АІС (Клас А) Приймач АІС, з візуалізацією руху суден у вигляді, наближеному до навігаційного радару Візуалізація даних з АІС для протоки Ла-Манш Мініатюрний приймач АІС у вигляді USB-вставки (зовнішня антена підключається через гніздо SMA) Aвтомати́чна ідентифікаці́йна систе́ма (АІС, Automatic Identification System, AIS) — у судноплавстві система, що служить для ідентифікації суден, їх габаритів, курсу та інших даних з використанням радіохвиль діапазону дуже високих частот УКХ.

Переглянути ASCII і Автоматична ідентифікаційна система

Азбука Морзе

'''Азбука Морзе'''. Азбука Морзе (телеграфна азбука) — назване за ім'ям розробника Семюела Морзе відтворення графічних знаків комбінацією крапок і тире.

Переглянути ASCII і Азбука Морзе

Апостроф

Апо́строф (від αποστροφος — «звернений набік») — нелітерний орфографічний знак.

Переглянути ASCII і Апостроф

Нуль-термінований рядок

У програмуванні нуль-термінований рядок — це рядок символів, що зберігаються у символьному масиві та завершуються ('\0' у ASCII позначається як NUL).

Переглянути ASCII і Нуль-термінований рядок

Національна асоціація морської електроніки

Національна асоціація морської електроніки (National Marine Electronics Association, NMEA) — розташована у США організація, що об'єднує підприємців у галузі.

Переглянути ASCII і Національна асоціація морської електроніки

Нагорода «Піонер комп'ютерної галузі»

Піонер комп'ютерної галузі (Computer Pioneer Award: досл. переклад «Комп'ютерний піонер», зустр. також «Піонер комп'ютерної техніки» та «Піонер інформаційних технологій») — нагорода, що була заснована в 1981 році радою керуючих Комп'ютерного товариства IEEE (одне з найбільших товариств IEEE) для визнання та вшанування очевидних заслуг людей, які здійснили значний внесок в створення та функціонування комп'ютерної індустрії.

Переглянути ASCII і Нагорода «Піонер комп'ютерної галузі»

Нотація Форсайта — Едвардса

Нотація Форсайта — Едвардса (Forsyth–Edwards Notation) — один із видів шахової нотації, яку зазвичай застосовують, щоб описати поточну позицію (наприклад, для текстового подання шахової задачі).

Переглянути ASCII і Нотація Форсайта — Едвардса

Нова латинізація корейської мови

Нова латинізація корейської мови — набір правил транскрибування слів корейської мови латиницею.

Переглянути ASCII і Нова латинізація корейської мови

Рядок (програмування)

Рядок (String — «нитка, низка») або рядковий тип даних — це тип даних, значеннями якого є довільна послідовність (рядок) символів алфавіту.

Переглянути ASCII і Рядок (програмування)

Рівень представлення

Представницький рівень, Рівень подання, Рівень представлення (Presentation layer) — шостий рівень мережевої моделі OSI.

Переглянути ASCII і Рівень представлення

Розумний лічильник

Розумний лічильник, базований на протоколі збору інформації Open smart grid protocol Розу́мний лічи́льник — узагальнене поняття, що може застосовуватись до електронного пристрою, який записує споживання електроенергії, тепла чи води, при цьому додатково тарифікуючи облік по часу доби (для електроенегрії) чи по температурі енергоносія та його об'єму (гаряча вода, централізоване опалення)), щогодинно або частіше і надсилає інформацію постачальнику не рідше ніж щодня для моніторингу та виставлення рахунків.

Переглянути ASCII і Розумний лічильник

Розширена латиниця

Розши́рена лати́ниця — набір літер латинського письма, що включає в себе не лише основний набір літер (які складають сучасний англійський алфавіт), а й додаткові та варіантні літери, присутні в писемностях на основі латинської графіки.

Переглянути ASCII і Розширена латиниця

Розподіл часу

В комп'ютерних системах поділ часу — це спосіб розподілу обчислювальних ресурсів між багатьма користувачами за допомогою мультипрограмування та багатозадачності.

Переглянути ASCII і Розподіл часу

Рольова відеогра

Рольова гра Tyranny (2016): персонажі в зелених колах керуються гравцем і мають кожен свої здібності й характер, що визначає сюжет Рольова відеогра (Role-Playing Game (RPG)) — жанр відеоігор, де основна частина ігрового процесу полягає в управлінні персонажем чи групою персонажів, які досліджують ігровий світ, виконують різноманітні завдання (відомих як «квести», від quest) та розвиваються, слідуючи сюжету.

Переглянути ASCII і Рольова відеогра

Стрічка перфорована

Перфострічка (перфорована стрічка) — застарілий носій інформації у вигляді паперової, нітроцелюлозної або ацетилцелюлозної стрічки з отворами.

Переглянути ASCII і Стрічка перфорована

Стріла (символ)

Білборди зі стрілами Стріла або Стрілка — назва декількох друкарських символів, зовні схожих на стрілу, наприклад: ←, →, ↑, ↓. У Юнікоді версії 8.0 існує 520 символів, що містять в своєму описі слово ARROW, 17 символів, що містять в описі слово ARROWS, і 78 символів, що містять в описі слово ARROWHEAD (всього 615 символів, з них 18 комбіновані).

Переглянути ASCII і Стріла (символ)

Стандартна бібліотека мови Сі

Стандартної бібліотекою мови Сі (також відома як libc, crt) називається частина стандарту ANSI C, присвячена файлам заголовків та бібліотечним підпрограмам.

Переглянути ASCII і Стандартна бібліотека мови Сі

Символ валюти

Символ валюти (¤) — символ, який може бути використаний у тих випадках, коли валюта не має власного символьного позначення чи у комп'ютерному шрифті недоступний або відсутній знак конкретної валюти.

Переглянути ASCII і Символ валюти

Символи валют

Си́мвол валю́ти — літера, лігатура, монограма, символ, ієрогліф, скорочення або абревіатура, повне слово та їх комбінації, використовувані для максимально короткого і в той же час унікального (відмінного від інших грошових одиниць) позначення валюти.

Переглянути ASCII і Символи валют

Скорочення в електроніці

Скорочення в електроніці.

Переглянути ASCII і Скорочення в електроніці

Список скорочень, що вживаються в інформаційних технологіях

Список скорочень, що вживаються в інформаціних технологіях.

Переглянути ASCII і Список скорочень, що вживаються в інформаційних технологіях

Табуляція

Горизонтальна табуляція (HT, TAB) — символ таблиці ASCII з кодом 09h, на зорі ком'ютерної ери використовувався для вирівнювання тексту по горизонталі, наприклад для формування видимості таблиць із стовпчиків.

Переглянути ASCII і Табуляція

Тире

Тире́ або ри́ска (tiret, від tirer — розтягувати) — один із розділових знаків, що застосовується в багатьох мовах.

Переглянути ASCII і Тире

Тимчасові назви в астрономії

Тимчасові назви в астрономії — це схема найменування, що використовується для астрономічних об'єктів одразу ж після їхнього відкриття.

Переглянути ASCII і Тимчасові назви в астрономії

Тип даних

Тип даних — характеристика, яку явно чи неявно надано об'єкту (змінній, функції, полю запису, константі, масиву тощо).

Переглянути ASCII і Тип даних

Тетрація

Тетрація (супер-степінь, гіпер-4) — ітераційна операція піднесення до степеня; гіпероператор наступний після піднесення до степеня.

Переглянути ASCII і Тетрація

Текстові дані

Текстові дані (також текстовий формат) — представлення інформації в обчислювальній системі у вигляді послідовності друкованих символів.

Переглянути ASCII і Текстові дані

Текстовий файл

Піктограммний опис текстового файлу з CSV-даними Те́кстовий файл — форма подання послідовності символів у комп'ютері, де кожен символ із задіяного набору символів кодується одним байтом чи послідовністю двох, трьох і т.

Переглянути ASCII і Текстовий файл

Формат файлу

Формат файлу (або тип файлу) в інформатиці — це усталений стандарт запису інформації у файлі даного типу.

Переглянути ASCII і Формат файлу

Шифр XOR

Шифр XOR — алгоритм шифрування, який як ключ використовує ключове слово та може бути записаний формулою Ci.

Переглянути ASCII і Шифр XOR

Юнікод

Логотип Unicode Юніко́д, (Unicode), УНІфіковане КОДування — промисловий стандарт, розроблений, щоб забезпечити цифрове представлення символів усіх писемностей світу та спеціальних символів.

Переглянути ASCII і Юнікод

Міжнародний знак охорони авторського права

Міжнаро́дний знак охоро́ни а́вторського пра́ва (©) (Copyright symbol) — елемент вихідних відомостей книжки або іншого інформаційного видання, де сповіщається про виключні права на дане видання конкретної особи чи організації, а також про період настання таких прав.

Переглянути ASCII і Міжнародний знак охорони авторського права

Мінус

Мінус (від minus «менш, менше») — математичний символ у вигляді горизонтальної риски (−).

Переглянути ASCII і Мінус

Мережева модель OSI

Модель OSI (ЕМВВС) (базова еталонна модель взаємодії відкритих систем, Open Systems Interconnection Basic Reference Model., 1978 р.) — абстрактна мережева модель для комунікацій і розробки мережевих протоколів.

Переглянути ASCII і Мережева модель OSI

Заперечення

Заперечення в логіці — унарна операція над судженнями, результатом якої є судження (у відомому сенсі) «протилежне» початковому.

Переглянути ASCII і Заперечення

Збір даних для контент-аналізу

Документ — це матеріальний об'єкт з інформацією, яка закріплена створеним людиною способом для її передачі у часі і просторі».

Переглянути ASCII і Збір даних для контент-аналізу

Змінні c++

Змінні С++.

Переглянути ASCII і Змінні c++

Знак рівності

Знак рівності (.

Переглянути ASCII і Знак рівності

Знак відсотка

% — знак, що найчастіше позначає відсотки.

Переглянути ASCII і Знак відсотка

Знак множення

Знак множення — математичний знак операції множення.

Переглянути ASCII і Знак множення

Знак підкреслення

Знак підкреслення (також символ підкреслювання, риска знизу, нижня риска) — символ, що початково з'явився на друкарських машинках та використовувався переважно для підкреслювання слів та друку горизонтальних ліній.

Переглянути ASCII і Знак підкреслення

Знаки плюс і мінус

Знаки плюс і мінус (+ та −) — математичні символи, які використовуються для представлення поняття додатного й від'ємного чисел, а також операцій додавання та віднімання.

Переглянути ASCII і Знаки плюс і мінус

Відновлення даних

Результат майже відновлення даних фотографії у форматі JPEG на жорсткому диску, яке закінчилось невдачею. Відно́влення да́них (Data recovery) — процес порятунку або відновлення доступу до даних, що зберігаються на будь-якому носії пристрою запам'ятовування, коли вони не можуть бути доступні в звичайному режимі.

Переглянути ASCII і Відновлення даних

Вертикальна риска

Вертикальна риска (|) - символ ASCII, що має код 0x7C (hex), 124 (dec).

Переглянути ASCII і Вертикальна риска

Гімель

Ґімель — третя літера гебрайської абетки.

Переглянути ASCII і Гімель

Графічний режим

GTA IV» (відеогра) використовує графічний режим. Графічний режим — режим комп'ютерного відеоадаптера.

Переглянути ASCII і Графічний режим

Дужки

Дужки́ (давня назва кля́мри) — парні розділові знаки, які використовуються в різних областях.

Переглянути ASCII і Дужки

Друковані символи

Друко́вані си́мволи — елементи набору символів, що мають графічне подання, наприклад у вигляді значка на папері або певному малюнку на екрані.

Переглянути ASCII і Друковані символи

Далет

Далет — четверта літера семітських абеток (гебрайської, фінікійського та інших).

Переглянути ASCII і Далет

Двійковий файл

Двійковий (бінарний) файл (binary file) — в широкому сенсі: файл, що містить послідовність довільних байтів.

Переглянути ASCII і Двійковий файл

Двійково-десятковий код

Двійко́во-десятко́вий код (ДДК, BCD, binary-coded decimal) — спосіб представлення десяткового числа, у якому кожній цифрі відповідає певна послідовність двійкових розрядів.

Переглянути ASCII і Двійково-десятковий код

Джон Крістофер Веллс

Джон Веллс (1991). Джон Крістофер Веллс (John Christopher Wells, John C. Wells; 11 березня 1939) — британський мовознавець, фонетист, викладач есперанто.

Переглянути ASCII і Джон Крістофер Веллс

Дискретна математика

Дискре́тна матема́тика — галузь математики, що вивчає властивості будь-яких дискретних структур.

Переглянути ASCII і Дискретна математика

Дисковий журнал

Дискові журнали (diskmag, magazette) — це журнали, що розповсюджуються в електронному вигляді на комп'ютерних магнітних та оптичних носіях.

Переглянути ASCII і Дисковий журнал

Додавання

При додаванні двох яблук до трьох отримуємо п'ять яблук Додавання — бінарна арифметична операція, суть якої полягає в об'єднанні математичних об'єктів.

Переглянути ASCII і Додавання

Доменна система імен

Доме́нна систе́ма іме́н (Domain Name System, DNS) — ієрархічна розподілена система перетворення імені хоста (комп'ютера або іншого мережевого пристрою) в IP-адресу.

Переглянути ASCII і Доменна система імен

ЄС ЕОМ

накопичувачі на магнітних дисках, пульт оператора, стійка процесора ЄС 1035. НДР ЄС ЕОМ — радянська серія комп'ютерів, що випускалися з 1971 року до середини 1990-х років.

Переглянути ASCII і ЄС ЕОМ

Іміджборд

Іміджборда (image board — «дошка для зображень», також чан від channel) — тип форуму з відсутністю реєстрації та організацією спілкування розділо-нитковим способом.

Переглянути ASCII і Іміджборд

Еротика

Еро́тика — мистецтво передачі сексуальних емоцій.

Переглянути ASCII і Еротика

Електронний журнал

Електро́нні журна́ли, езини (коротка форма терміну е-журнал) — види періодичних журнальних видань, які публікують у одному з електронних форматів ASCII-текст, HTML, EXE, FLASH або PDF і розповсюджуються через комп'ютери.

Переглянути ASCII і Електронний журнал

Емблема хакерів

Емблема хакерів Емблема хакерів — запропонована в жовтні 2003 року Еріком Реймондом як символ приналежності до хакерської культури.

Переглянути ASCII і Емблема хакерів

Лінійний криптоаналіз

В криптографії лінійним криптоаналізом називають метод криптоаналітичного розкриття, що використовує лінійні наближення для роботи шифру.

Переглянути ASCII і Лінійний криптоаналіз

Лапки

Лапки́ — розділовий знак, що використовується задля вирізнення прямої мови, цитат, заголовків, а також слів, ужитих у непрямому, найчастіше іронічному значенні.

Переглянути ASCII і Лапки

Ложбан

Lojban (повна офіційна назва Ложбан: реалізація логлану) це штучна мова, яка була створена у 1987 році Групою Логічних Мов та базується на логлані.

Переглянути ASCII і Ложбан

.htaccess

.htaccess (від hypertext access) — файл додаткової конфігурації веб-сервера Apache, а також подібних до нього серверів.

Переглянути ASCII і .htaccess

.properties

.properties — файлове розширення для файлів, які використовуються в основному в технологіях Java для зберігання конфігураційних параметрів програми.

Переглянути ASCII і .properties

0 (число)

0 (нуль від nullus — ніякий) — цифра й одночасно число, нейтральний елемент для операції додавання.

Переглянути ASCII і 0 (число)

1 (число)

1 (оди́н) — найменше натуральне число, ціле число між 0 і 2.

Переглянути ASCII і 1 (число)

101 (число)

101 (Сто оди́н) — натуральне число між 100 та 102.

Переглянути ASCII і 101 (число)

102 (число)

102 (Сто два) — натуральне число між 101 та 103.

Переглянути ASCII і 102 (число)

103 (число)

103 (Сто три) — натуральне число між 102 та 104.

Переглянути ASCII і 103 (число)

104 (число)

104 (Сто чоти́ри) — натуральне число між 103 та 105.

Переглянути ASCII і 104 (число)

105 (число)

105 (Сто п'ять) — натуральне число між 104 та 106.

Переглянути ASCII і 105 (число)

106 (число)

106 (Сто шість) — натуральне число між 105 та 107.

Переглянути ASCII і 106 (число)

107 (число)

107 (Сто сім) — натуральне число між 106 та 108.

Переглянути ASCII і 107 (число)

108 (число)

108 (Сто ві́сім) — натуральне число між 107 та 109.

Переглянути ASCII і 108 (число)

109 (число)

109 (Сто де́в'ять) — натуральне число між 108 та 110.

Переглянути ASCII і 109 (число)

11 (число)

11 (одина́дцять) — натуральне число між 10 і 12.

Переглянути ASCII і 11 (число)

110 (число)

110 (Сто де́сять) — натуральне число між 109 та 111.

Переглянути ASCII і 110 (число)

111 (число)

111 (Сто одина́дцять) — натуральне число між 110 та 112.

Переглянути ASCII і 111 (число)

112 (число)

112 (Сто двана́дцять) — натуральне число між 111 та 113.

Переглянути ASCII і 112 (число)

113 (число)

113 (Сто трина́дцять) — натуральне число між 112 та 114.

Переглянути ASCII і 113 (число)

114 (число)

114 (Сто чотирна́дцять) — натуральне число між 113 та 115.

Переглянути ASCII і 114 (число)

115 (число)

115 (Сто п'ятна́дцять) — натуральне число між 114 та 116.

Переглянути ASCII і 115 (число)

116 (число)

116 (Сто шістна́дцять) — натуральне число між 115 та 117.

Переглянути ASCII і 116 (число)

117 (число)

117 (Сто сімна́дцять) — натуральне число між 116 та 118.

Переглянути ASCII і 117 (число)

118 (число)

118 (сто вісімна́дцять) — натуральне число між 117 і 119.

Переглянути ASCII і 118 (число)

119 (число)

119 (сто дев'ятна́дцять) — натуральне число між 118 і 120.

Переглянути ASCII і 119 (число)

12 (число)

12 (двана́дцять) — натуральне число між 11 і 13.

Переглянути ASCII і 12 (число)

120 (число)

120 (сто два́дцять) — натуральне число між 119 і 121.

Переглянути ASCII і 120 (число)

121 (число)

121 (сто два́дцять оди́н) — натуральне число між 120 і 122.

Переглянути ASCII і 121 (число)

122 (число)

122 (сто два́дцять два) — натуральне число між 121 і 123.

Переглянути ASCII і 122 (число)

123 (число)

123 (сто два́дцять три) — натуральне число між 122 і 124.

Переглянути ASCII і 123 (число)

124 (число)

124 (сто два́дцять чоти́ри) — натуральне число між 123 і 125.

Переглянути ASCII і 124 (число)

125 (число)

125 (сто два́дцять п'ять) — натуральне число між 124 і 126.

Переглянути ASCII і 125 (число)

126 (число)

125 (сто два́дцять шість) — натуральне число між 125 і 127.

Переглянути ASCII і 126 (число)

145 (число)

145 (Сто со́рок п'ять) — натуральне число між 144 та 146.

Переглянути ASCII і 145 (число)

150 (число)

150 (Сто п'ятдеся́т) — натуральне число між 149 та 151.

Переглянути ASCII і 150 (число)

17 (число)

17 (сімна́дцять) — натуральне число між 16 і 18.

Переглянути ASCII і 17 (число)

18 (число)

18 (вісімна́дцять) — натуральне число між 17 і 19.

Переглянути ASCII і 18 (число)

2 (число)

2 (два) — число, цифра і гліф.

Переглянути ASCII і 2 (число)

213 (число)

213 (дві́сті трина́дцять) — натуральне число між 212 і 214.

Переглянути ASCII і 213 (число)

214 (число)

214 (дві́сті чотирна́дцять) — натуральне число між 213 і 215.

Переглянути ASCII і 214 (число)

215 (число)

215 (дві́сті п'ятна́дцять) — натуральне число між 214 і 216.

Переглянути ASCII і 215 (число)

216 (число)

216 (дві́сті шістна́дцять) — натуральне число між 215 і 217.

Переглянути ASCII і 216 (число)

3 (число)

3 (три) — число і цифра.

Переглянути ASCII і 3 (число)

40 (число)

40 (со́рок) — натуральне число між 39 і 41.

Переглянути ASCII і 40 (число)

41 (число)

41 (со́рок оди́н) — натуральне число між 40 і 42.

Переглянути ASCII і 41 (число)

42 (число)

42 (со́рок два) — натуральне число між 41 і 43.

Переглянути ASCII і 42 (число)

43 (число)

43 (со́рок три) — натуральне число між 42 і 44.

Переглянути ASCII і 43 (число)

44 (число)

44 (со́рок чоти́ри) — натуральне число між 43 і 45.

Переглянути ASCII і 44 (число)

45 (число)

45 (со́рок п'ять) — натуральне число між 44 і 46.

Переглянути ASCII і 45 (число)

46 (число)

46 (со́рок шість) — натуральне число між 45 і 47.

Переглянути ASCII і 46 (число)

50 (число)

50 (п'ятдеся́т) — натуральне число між 49 і 51.

Переглянути ASCII і 50 (число)

51 (число)

51 (п'ятдеся́т оди́н) — натуральне число між 50 і 52.

Переглянути ASCII і 51 (число)

52 (число)

52 (п'ятдеся́т два) — натуральне число між 51 і 53.

Переглянути ASCII і 52 (число)

53 (число)

53 (п'ятдеся́т три) — натуральне число між 52 і 54.

Переглянути ASCII і 53 (число)

54 (число)

54 (п'ятдеся́т чоти́ри) — натуральне число між 53 і 55.

Переглянути ASCII і 54 (число)

55 (число)

55 (п'ятдеся́т п'ять) — натуральне число між 54 і 56.

Переглянути ASCII і 55 (число)

56 (число)

56 (п'ятьдеся́т шість) — натуральне число між 55 та 57.

Переглянути ASCII і 56 (число)

57 (число)

57 (п'ятдеся́т сім) — натуральне число між 56 і 58.

Переглянути ASCII і 57 (число)

58 (число)

58 (п'ятдеся́т ві́сім) — натуральне число між 57 та 59.

Переглянути ASCII і 58 (число)

59 (число)

59 (п'ятдеся́т де́в'ять) — натуральне число між 58 і 60.

Переглянути ASCII і 59 (число)

60 (число)

60 (шістдеся́т) — натуральне число між 59 і 61.

Переглянути ASCII і 60 (число)

61 (число)

61 (шістдеся́т оди́н) — натуральне число між 60 і 62.

Переглянути ASCII і 61 (число)

62 (число)

62 (шістдеся́т два) — натуральне число між 61 та 63.

Переглянути ASCII і 62 (число)

63 (число)

63 (шістдеся́т три) — натуральне число між 62 та 64.

Переглянути ASCII і 63 (число)

64 (число)

64 (шістдеся́т чоти́ри) — натуральне число між 63 і 65.

Переглянути ASCII і 64 (число)

65 (число)

65 (шістдеся́т п'ять) — натуральне число між 64 та 66.

Переглянути ASCII і 65 (число)

66 (число)

66 (шістдеся́т шість) — натуральне число між 65 та 67.

Переглянути ASCII і 66 (число)

67 (число)

67 (шістдеся́т сім) — натуральне число між 66 та 68.

Переглянути ASCII і 67 (число)

68 (число)

68 (шістдеся́т ві́сім) — натуральне число між 67 та 69.

Переглянути ASCII і 68 (число)

69 (число)

69 (шістдеся́т де́в'ять) — натуральне число між 68 та 70.

Переглянути ASCII і 69 (число)

70 (число)

70 (сімдеся́т) — натуральне число між 69 і 71.

Переглянути ASCII і 70 (число)

71 (число)

71 (сімдеся́т оди́н) — натуральне число між 70 та 72.

Переглянути ASCII і 71 (число)

72 (число)

72 (сімдеся́т два) — натуральне число між 71 та 73.

Переглянути ASCII і 72 (число)

73 (число)

73 (сімдеся́т три) — натуральне число між 72 та 74.

Переглянути ASCII і 73 (число)

74 (число)

74 (сімдеся́т чоти́ри) — натуральне число між 73 та 75.

Переглянути ASCII і 74 (число)

75 (число)

75 (сімдеся́т п'ять) — натуральне число між 74 та 76.

Переглянути ASCII і 75 (число)

76 (число)

76 (сімдеся́т шість) — натуральне число між 75 та 77.

Переглянути ASCII і 76 (число)

77 (число)

77 (сімдеся́т сім) — натуральне число між 76 та 78.

Переглянути ASCII і 77 (число)

78 (число)

78 (сімдеся́т ві́сім) — натуральне число між 77 та 79.

Переглянути ASCII і 78 (число)

79 (число)

79 (сімдеся́т де́в'ять) — натуральне число між 78 та 80.

Переглянути ASCII і 79 (число)

81 (число)

81 (вісімдеся́т оди́н) — натуральне число між 80 і 82.

Переглянути ASCII і 81 (число)

82 (число)

82 (вісімдеся́т два) — натуральне число між 81 та 83.

Переглянути ASCII і 82 (число)

83 (число)

83 (вісімдеся́т три) — натуральне число між 82 та 84.

Переглянути ASCII і 83 (число)

84 (число)

84 (вісімдеся́т чоти́ри) — натуральне число між 83 та 85.

Переглянути ASCII і 84 (число)

85 (число)

85 (вісімдеся́т п'ять) — натуральне число між 84 та 86.

Переглянути ASCII і 85 (число)

86 (число)

86 (вісімдеся́т шість) — натуральне число між 85 та 87.

Переглянути ASCII і 86 (число)

87 (число)

87 (вісімдеся́т сім) — натуральне число між 86 та 88.

Переглянути ASCII і 87 (число)

88 (число)

88 (вісімдеся́т ві́сім) — натуральне число, репдигіт (repdigit, від repeated digit) в десятковій системі числення, паліндром, надмірне число, тау-число.

Переглянути ASCII і 88 (число)

89 (число)

89 (вісімдеся́т де́в'ять) — натуральне число між 88 та 90.

Переглянути ASCII і 89 (число)

90 (число)

90 (дев'яносто або дев'ятдеся́т) — натуральне число між 89 і 91.

Переглянути ASCII і 90 (число)

91 (число)

91 (дев'ятдеся́т оди́н; також рос. дев'яно́сто один) — натуральне число між 90 та 92.

Переглянути ASCII і 91 (число)

92 (число)

92 (дев'ятдеся́т два; також рос. дев'яно́сто два) — натуральне число між 91 та 93.

Переглянути ASCII і 92 (число)

93 (число)

93 (дев'ятдеся́т три; також рос. дев'яно́сто три) — натуральне число між 92 та 94.

Переглянути ASCII і 93 (число)

94 (число)

94 (дев'ятдеся́т чоти́ри; також рос. дев'яно́сто чотири) — натуральне число між 93 та 95.

Переглянути ASCII і 94 (число)

95 (число)

95 (дев'ятдеся́т п'ять; також рос. дев'яно́сто п'ять) — натуральне число між 94 та 96.

Переглянути ASCII і 95 (число)

96 (число)

96 (дев'ятдеся́т шість; також рос. дев'яно́сто шість) — натуральне число між 95 и 97.

Переглянути ASCII і 96 (число)

97 (число)

97 (дев'яносто сім; також рос. девяно́сто семь) — натуральне число між 96 та 98.

Переглянути ASCII і 97 (число)

98 (число)

98 (дев'ятдеся́т ві́сім; також рос. дев'яно́сто вісім) — натуральне число між 97 та 99.

Переглянути ASCII і 98 (число)

99 (число)

99 (дев'яно́сто де́в'ять) — натуральне число між 98 і 100.

Переглянути ASCII і 99 (число)

Також відомий як ASCII (American Standard Code for Information Interchange), ASCII-код, ASCII-коди.

Юніонпедія є ментальна карта, концепція карта, або семантична мережа організована як енциклопедія або словник. Це дає коротке визначення кожному поняттю і його відносин.

Це гігантська онлайн ментальної карти, яка служить в якості основи для концепції діаграм. Це вільно використовувати і кожна стаття або документ може бути завантажений. Це інструмент, ресурс або заслання для вивчення, дослідження, освіта, навчання або викладання, які можуть бути використані вчителями, педагогами, учнями та студентами; для академічного світу: для школи, початкової, середньої, середній школі, коледжі, посеред, технічної ступеня, коледж, університет, студентів, магістрів або докторські ступені; для паперів, звітів, проектів, ідей, документації, опитувань, резюме, або дисертації. Ось визначення, пояснення, опис, або сенс кожного значним, на якому вам потрібна інформація, а також список пов'язаних з ними понять, як глосарій. Доступна на Український, англійська, іспанська, португальська, японська, китайська, французька, німецька, італійська, польська, голландська, російська, арабська, гінді, шведська, угорська, каталонська, чеська, іврит, датський, фінський, індонезійська, норвезький, румунський, турецька, в'єтнамський, корейська, тайська, грецька, болгарський, хорватська, словацька, литовський, філіппінський, латвійська, естонії і словенії. Інші мови найближчим часом.

Інформація базується на статтях Вікіпедії та інших проєктах Вікімедіа і доступна за ліцензією Creative Commons Attribution-ShareAlike.

Юніонпедія не схвалена Фондом Вікімедіа та не пов’язана з ним.

Google Play, Android і логотип Google Play є торговельними марками корпорації Google Inc.

Політика конфіденційності