Старонорвезька мова і Українська мова

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Старонорвезька мова і Українська мова

Старонорвезька мова vs. Українська мова

Старонорвезька мова — північногерманська мова, якою говорили в сучасній Норвегії та на Фарерських островах приблизно в 12-16 столітті. Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

XI століття

XI століття — століття на межі завершення умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі та періоду, який історики Європи класифікують як Високе Середньовіччя.

XI століття і Старонорвезька мова · XI століття і Українська мова · Побачити більше »

XVI століття

Без опису.

XVI століття і Старонорвезька мова · XVI століття і Українська мова · Побачити більше »

Проривні приголосні

Проривні́ (експлози́вні) при́голосні, також плози́ви — оклюзивні приголосні, під час артикуляції яких піднебінна фіранка піднята, повітря проходить у ротову нутровину (на відміну від носових проривних), а розмикання змички відбувається різко і нагадує вибух (на відміну від африкат).

Проривні приголосні і Старонорвезька мова · Проривні приголосні і Українська мова · Побачити більше »

Норвегія

Норве́гія, Норве́ґія (Norge:; Noreg), офіційна назва Королі́вство Норве́гія — північноєвропейська держава на Скандинавському півострові, загальною площею 385,25 тис.

Норвегія і Старонорвезька мова · Норвегія і Українська мова · Побачити більше »

Норвезька мова

Норвезька мова (норв. norsk) — мова германської групи, індо-європейської сім'ї мов, якою розмовляють у Норвегії.

Норвезька мова і Старонорвезька мова · Норвезька мова і Українська мова · Побачити більше »

Європа

Євро́па — частина світу в Північній півкулі.

Європа і Старонорвезька мова · Європа і Українська мова · Побачити більше »

Індоєвропейські мови

Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.

Індоєвропейські мови і Старонорвезька мова · Індоєвропейські мови і Українська мова · Побачити більше »