Відкрити в Google MapsЗміст
199 відносини: Ґалаґан Микола Михайлович, The Heritage Foundation, XVII століття, XVIII століття, Крайова, Кримська війна, Кароль II, Карпати, Кальвіністська церква, Київська Русь, Клуж (повіт), Клуж-Напока, Клаус Йоганніс, Князівство Трансільванія (1570 – 1711), Князівство Болгарія, Королівство Польське, Королівство Румунія, Королівство Італія (1861—1946), Констанца, Констанца (повіт), Конституція Румунії, П'ятра-Нямц, Пітешть, Південна Добруджа, Південно-Східна Європа, Прахова, Прапор Румунії, Прокинься, румуне, Париж, Паризький мир (1856), Парламент Румунії, Палата депутатів Румунії, Питна вода, Плоєшті, Подунав'я, Польща, Перша світова війна, Османська імперія, Орадя, Організація Об'єднаних Націй, Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Одеса, Арад, Арад (повіт), Арджеш (повіт), Австрія, Австрійська імперія, Австро-Угорщина, Авари, Адріанопольський мирний договір (1829), ... Розгорнути індекс (149 більше) »
- Держави і території, засновані 1859
- Засновані в Європі 1859
- Країни ЄС
- Країни НАТО
Ґалаґан Микола Михайлович
Микола Михайлович Ґалаґан (24 листопада 1882, с. Требухів, Остерський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 1955 ?, ?) — український громадсько-політичний діяч, публіцист, член Української Центральної ради, посол УНР в Румунії й Угорщині.
Переглянути Румунія і Ґалаґан Микола Михайлович
The Heritage Foundation
The Heritage Foundation (Фонд «Спадщина») — стратегічний дослідницький інститут США, що займається широким спектром питань громадської політики.
Переглянути Румунія і The Heritage Foundation
XVII століття
17 століття припадає на епоху Нової історії.
Переглянути Румунія і XVII століття
XVIII століття
XVIII століття розпочалося 1701, закінчилося 1800 роком, формальний кінець середньовічної епохи.
Переглянути Румунія і XVIII століття
Крайова
Крайова (Craiova) — місто у Румунії, адміністративний центр повіту Долж над річкою Жіу.
Переглянути Румунія і Крайова
Кримська війна
Кри́мська війна́ (1853–1856), або Східна війна — війна між Російською Імперією і союзницькими військами Османської імперії, Великої Британії, Французької імперії та Сардинського Королівства за панування на Близькому Сході і Балканах.
Переглянути Румунія і Кримська війна
Кароль II
Ка́роль II (Carol, 1893, замок Пелеш, Сіная, Королівство Румунія — 1953, Ешторіл, Португалія) — король Румунії з 8 червня 1930 по 6 вересня 1940 року.
Переглянути Румунія і Кароль II
Карпати
Карпа́ти — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини, Румунії, Сербії та Австрії.
Переглянути Румунія і Карпати
Кальвіністська церква
Кальвіні́стська це́рква, Кальвіні́зм — один із напрямів протестантизму, що виник у Швейцарії в XVI ст.
Переглянути Румунія і Кальвіністська церква
Київська Русь
Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту.
Переглянути Румунія і Київська Русь
Клуж (повіт)
Клуж (Cluj), повіт на північному заході Румунії, на півночі Трансільванії.
Переглянути Румунія і Клуж (повіт)
Клуж-Напока
Клуж-Напо́ка, Клуж, Коложвар, Клаузенбург (до 1974 року — Клуж;,,,, Napoca, Castrum Clus, Claudiopolis) — місто в Румунії, адміністративний центр жудецу Клуж.
Переглянути Румунія і Клуж-Напока
Клаус Йоганніс
Клаус Вернер Йоганніс (Klaus Werner Iohannis;, Сібіу) — румунський політик, діяч місцевого самоврядування та викладач етнічного німецького походження, з 2000 по 2014 рік був мером міста Сібіу, давній лідер Демократичного форуму німців в Румунії, з 2014 року очолює Націонал-ліберальну партію.
Переглянути Румунія і Клаус Йоганніс
Князівство Трансільванія (1570 – 1711)
Трансільванське князівство або Семигородське князівство (Principatul Transilvaniei, Erdélyi Fejedelemség, Fürstentum Siebenbürgen) — васальне князівство Османської імперії, яке існувало з 1570 по 1711 роки на території Трансільванії.
Переглянути Румунія і Князівство Трансільванія (1570 – 1711)
Князівство Болгарія
Під назвою Князівство Болгарія (Княжество България) в історіографії відомо Болгарську держава від отримання автономії в межах Османської імперії в 1878 році до проголошення незалежності в 1908 році.
Переглянути Румунія і Князівство Болгарія
Королівство Польське
Королівство Польське (Regnum Poloniae, Królestwo Polskie) — польська середньовічна і ранньомодерна монархія утворена у 1025 році, коли був коронований великопольський князь Болеслав І Хоробрий.
Переглянути Румунія і Королівство Польське
Королівство Румунія
Королі́вство Руму́нія — історична держава, що існувала з 1881 по 1947 роки на території сучасної Румунії та окрім цього включала в себе Бессарабію, Північну Буковину, Південну Добруджу.
Переглянути Румунія і Королівство Румунія
Королівство Італія (1861—1946)
Королі́вство Іта́лія (1861–1946) — державне утворення на території Апеннінського півострову, що виникло у 1861 році в ході Рісорджименто і що об'єднало всі незалежні італійські держави в єдину країну під владою Сардинського королівства.
Переглянути Румунія і Королівство Італія (1861—1946)
Констанца
Конста́нца (колишній Томис;,, Κωνστάντια) — місто і головний порт Румунії, на березі Чорного моря у Добруджі.
Переглянути Румунія і Констанца
Констанца (повіт)
Констанца — жудець на південному сході Румунії, у центральній Добруджі, у південній частині плато Добруджа, на узбережжі Чорного моря.
Переглянути Румунія і Констанца (повіт)
Конституція Румунії
Конституція Румунії — основний закон румунської держави, що встановлює загальні принципи, права та обов'язки громадян.
Переглянути Румунія і Конституція Румунії
П'ятра-Нямц
П'ятра-Нямц (Piatra Neamț) — місто у повіті Нямц в Румунії, що має статус муніципію.
Переглянути Румунія і П'ятра-Нямц
Пітешть
Пітешть, Пітешті (Pitești) — місто у повіті Арджеш в Румунії, що має статус муніципію.
Переглянути Румунія і Пітешть
Південна Добруджа
Мапа Румунії та Болгарії, Південна Добруджа або Силістра позначені жовтим Південна Добруджа (Южна Добруджа, Dobrogea de sud або Cadrilater) — область, на північному сході Болгарії у складі адміністративних областей:Добрицької й Силістринської.
Переглянути Румунія і Південна Добруджа
Південно-Східна Європа
Найрозповсюдженіше уявлення про регіон Південно-Східної Європи Пакту Стабільності Південно-Східної Європи Карта культурних регіонів у Європі. Південно-Східна Європа Півде́нно-Схі́дна Євро́па (ПСЄ) — поняття політично-географічного регіону на Європейському континенті.
Переглянути Румунія і Південно-Східна Європа
Прахова
Прахова (Prahova) — повіт на півдні Румунії.
Переглянути Румунія і Прахова
Прапор Румунії
Прапор Румунії — один із символів держави Румунія.
Переглянути Румунія і Прапор Румунії
Прокинься, румуне
Deșteaptă-te, române (рум. Прокинься, румуне) – національний гімн Румунії з 1989 року й гімн Молдови у 1991-1994 рр.
Переглянути Румунія і Прокинься, румуне
Париж
--> |країна карта.
Переглянути Румунія і Париж
Паризький мир (1856)
250px 100px Паризький мирний договір (трактат) — мирний договір, що завершив Кримську війну 1853—1856 рр.
Переглянути Румунія і Паризький мир (1856)
Парламент Румунії
Парламент Румунії (Parlamentul României) — представницький орган і носій законодавчої влади (парламент) Румунії.
Переглянути Румунія і Парламент Румунії
Палата депутатів Румунії
Палата депутатів Румунії (Camera Deputaţilor din România) — нижня палата парламенту Румунії.
Переглянути Румунія і Палата депутатів Румунії
Питна вода
Шипіт — підземне джерело водопостачання в селі Дзигівка Питна вода — вода, в якій бактеріологічні, органолептичні показники та показники токсичних хімічних речовин перебувають в межах норм питного водопостачання.
Переглянути Румунія і Питна вода
Плоєшті
Плоєшті (Ploiești) — місто на півдні Румунії, адміністративний центр жудця Прахова.
Переглянути Румунія і Плоєшті
Подунав'я
Подуна́в'я, Наддуна́в'я — географічний й український історичний й етнічний край над (по) Дунаю.
Переглянути Румунія і Подунав'я
Польща
По́льща, Респу́бліка По́льща, Річ Посполи́та По́льська (Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств.
Переглянути Румунія і Польща
Перша світова війна
Пе́рша світова́ війна́ — світова війна, глобальний збройний конфлікт, який розвивався перш за все в Європі від 28 липня 1914 до 11 листопада 1918 року, в якому брало участь 38 держав із населенням 1,5 млрд.
Переглянути Румунія і Перша світова війна
Османська імперія
Осма́нська імпе́рія — ісламська монархічна держава турецької династії Османів.
Переглянути Румунія і Османська імперія
Орадя
Орадя ((Великий замок), (замок)) — місто в Румунії, центр повіту Біхор.
Переглянути Румунія і Орадя
Організація Об'єднаних Націй
Герб ООН Мапа членів ООН Організа́ція Об'є́днаних На́цій (ООН) — глобальна міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй.
Переглянути Румунія і Організація Об'єднаних Націй
Організація з безпеки і співробітництва в Європі
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (OSCE: Organization for Security and Co-operation in Europe, Organisation pour la sécurité et la coopération en Europe); до 1995 року називалася Нарадою з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ) — (CSCE: Conference for Security and Cooperation in Europe, Conférence sur la sécurité et la coopération en Europe).
Переглянути Румунія і Організація з безпеки і співробітництва в Європі
Одеса
Оде́са (Аде́с; до XVII століття — Коцюбіїв) — місто обласного підпорядкування на чорноморському узбережжі України; адміністративний центр Одеської області; культурний, освітньо-науковий, туристичний та торговий осередок країни; найбільший морський торговий порт країни; великий автомобільний та залізничний вузол.
Переглянути Румунія і Одеса
Арад
Арад (Arad) — місто у Західній Румунії, в історичній області Крішані, над р. Муреш, поблизу кордону з Угорщиною.
Переглянути Румунія і Арад
Арад (повіт)
Ара́д (Arad) — угорський повіт на заході Румунії, на території півдня історичної області Кришана й північної частини Банату.
Переглянути Румунія і Арад (повіт)
Арджеш (повіт)
Арджеш (Judeţul Argeş) — румунський повіт у Волощині у Мунтенії.
Переглянути Румунія і Арджеш (повіт)
Австрія
А́встрія, Респу́бліка А́встрія (Republik Österreich) — держава в Центральній Європі.
Переглянути Румунія і Австрія
Австрійська імперія
Австрі́йська імпе́рія (Kaisertum Österreich) — державне утворення зі столицею у Відні, що об'єднувало спадкові володіння Габсбургів, які до цього не мали загальної назви.
Переглянути Румунія і Австрійська імперія
Австро-Угорщина
А́встро-Уго́рщина, або Австро-Угорська монархія — двоєдина (дуалістична) монархія, очолена династією Габсбурґів та утворена внаслідок компромісної угоди, укладеної між двома складовими її частинами — Австрійською імперією та Угорським королівством — 1867 року.
Переглянути Румунія і Австро-Угорщина
Авари
Спустошення антів на півдні України аварькою ордою у 558-561 роках Ава́ри або обри (Άβαροι, Ουαρχωννιται; Avari; О́бры) — великий племінний союз, в якому провідну роль відігравали тюркомовні племена.
Переглянути Румунія і Авари
Адріанопольський мирний договір (1829)
Адріано́польський ми́рний до́говір 1829 — мирна угода, укладена 2 (14 вересня) 1829 року між Російською імперією і Османською імперією після закінчення війни 1828—1829 рр.
Переглянути Румунія і Адріанопольський мирний договір (1829)
Адміністративний поділ Румунії
Згідно з конституцією Румунії, адміністративно вона поділена.
Переглянути Румунія і Адміністративний поділ Румунії
Адольф Гітлер
А́дольф Гі́тлер (Adolf Hitler) (20 квітня 1889, Браунау-на-Інні, Австро-Угорщина — 30 квітня 1945, Берлін, Німеччина) — політичний та державний діяч Німеччини, райхсканцлер від 1933 до 1945 року, провідник Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), один з ідеологів національного соціалізму.
Переглянути Румунія і Адольф Гітлер
Антанта
Європейські військові союзи в 1915. Центральні держави коричневі, Країни Антанти сірі та нейтральні країни жовті. Анта́нта (від entente — згода, початок виразу Entente cordiale — сердечна угода) — військово-політичне угрупування, основними членами якого були Велика Британія, Французька республіка і Російська імперія, створене в 1904—1907 роках.
Переглянути Румунія і Антанта
Нямц
Нямц — повіт у Румунії, у Румунській Молдові, східне передгір'я Східних Карпат, у басейні р. Бистриця.
Переглянути Румунія і Нямц
Ніколае Чаушеску
Нікола́е Чауше́ску (Nicolae Ceauşescu; 26 січня 1918, Скорнічешті, Олт — 25 грудня 1989, Тирговіште, Димбовіца) — діяч румунського та міжнародного комуністичного руху.
Переглянути Румунія і Ніколае Чаушеску
Німецько-радянська війна
Німе́цько-радя́нська війна́ — війна між Німеччиною та Радянським Союзом, що тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року.
Переглянути Румунія і Німецько-радянська війна
Німеччина
Німе́ччина (Deutschland) — країна в Центральній Європі, демократична федеративна республіка.
Переглянути Румунія і Німеччина
НАТО
Організа́ція Північноатланти́чного до́говору, також Північноатланти́чний алья́нс або НА́ТО (від North Atlantic Treaty Organization — NATO, L'Organisation du Traité de l'Atlantique Nord — OTAN) — міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз 29 державСтаном на червень 2017.
Переглянути Румунія і НАТО
Населення
«Демографічна Піраміда» — Графічний метод відображення статево-вікового складу населення всесвітнього населення у 1994. Насе́лення — сукупність людей, що постійно живуть у межах якоїсь конкретно вказаної території (районі, місті, області, частини країни, країні, континенту чи всієї земної кулі тощо).
Переглянути Румунія і Населення
Номенклатура територіальних одиниць для цілей статистики
Номенклатура територіальних одиниць для статистики (nomenclature des unités territoriales statistiques, NUTS) — у Європейському Союзі стандарт територіального поділу країн для статистичних цілей.
Переглянути Румунія і Номенклатура територіальних одиниць для цілей статистики
Незалежність
Текст Декларації незалежності Сполучених Штатів Америки Незале́жність — можливість приймати самостійні рішення, які підкорюються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів.
Переглянути Румунія і Незалежність
Рух за об'єднання Румунії та Молдови
Кишиневі, 2002 рікРух за об’єднання Румунії та Молдови — суспільно-політичний рух у Молдові та Румунії за об’єднання цих двох країн у єдину державу.
Переглянути Румунія і Рух за об'єднання Румунії та Молдови
Румунська революція (1989)
Румунська революція 1989 року (Revoluţia română din 1989) — період насильницьких безладів у Румунії в грудні 1989 року, частина революцій 1989 року, які охопили країни Варшавського договору.
Переглянути Румунія і Румунська революція (1989)
Румунська мова
Румунська (limba română, застаріла українська назва волоська). — східнороманська мова, найбільше поширена в Румунії та Молдові (24-28 мільйонів мовців).
Переглянути Румунія і Румунська мова
Румунська православна церква
Руму́нська Правосла́вна Це́рква (Biserica Ortodoxă Română) — автокефальна помісна православна Церква, що має 7-ме місце у Диптиху автокефальних помісних Церков.
Переглянути Румунія і Румунська православна церква
Румунський лей
Румунський лей (Leu românesc) — офіційна валюта Румунії.
Переглянути Румунія і Румунський лей
Румуни
Географічна та історична область населеного румунами Руму́ни (români) — народ, основне населення Румунії.
Переглянути Румунія і Румуни
Радянська армія
Кокарда солдатів та сержантів Радянської Армії Радя́нська армія (Советская армия) — усі види Збройних сил СРСР, за винятком Військово-морського флоту СРСР.
Переглянути Румунія і Радянська армія
Рада Європи
Палацу Європи у Страсбурзі Ра́да Євро́пи (Council of Europe, Conseil de l’Europe) — міжнародна організація 47 держав-членів у європейському просторі.
Переглянути Румунія і Рада Європи
Римська республіка
Респу́бліка — історична епоха Стародавнього Риму, що відрізнялася аристократично-олігархічною формою правління, в якій вища влада головним чином зосереджувалася у сенаті та в руках консулів.
Переглянути Румунія і Римська республіка
Римніку-Вилча
Римніку-Вилча (Râmnicu Vâlcea) — місто у повіті Вилча в Румунії, що має статус муніципію.
Переглянути Румунія і Римніку-Вилча
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Переглянути Румунія і Російська імперія
Ромська мова
Ро́мська мо́ва (також — циганська мова) — мова ромів, одна з індоарійських мов.
Переглянути Румунія і Ромська мова
Сучава (місто)
Вигляд на Сучаву із фортеці. 1867 р. Суча́ва (Сочень) — місто в Румунії, центр повіту Сучава.
Переглянути Румунія і Сучава (місто)
Сучава (повіт)
Сучава (Сучява) — повіт на північному сході Румунії, в південній Буковині.
Переглянути Румунія і Сучава (повіт)
Сібіу (місто)
міні Сібіу (Sibiu,, Hermannstadt, Nagyszeben) — місто у Трансильванії, Румунія, розташоване за 282 км від Бухареста на березі річки Чібін, притоки Олту.
Переглянути Румунія і Сібіу (місто)
Сібіу (повіт)
Сібіу — жудець у Центральній Румунії, на Трансильванському плато та північних схилах Південних Карпат.
Переглянути Румунія і Сібіу (повіт)
Східна Європа
Південна Європа Схі́дна Євро́па — політичний та історико-географічний регіон Європи.
Переглянути Румунія і Східна Європа
Східноєвропейський час
Східноєвропейський час (Eastern European Time, EET) — одна із назв часового пояса UTC+2.
Переглянути Румунія і Східноєвропейський час
Східноєвропейський літній час
Східноєвропейський літній час (Eastern European Summer Time, або EEST) — одна з назв часового поясу UTC+3.
Переглянути Румунія і Східноєвропейський літній час
Сату-Маре
Сату-Маре, Сукмар (Satu Mare, Szatmar, Szatmárnémeti) — місто в північно-західній Румунії, на румуно-угорському етнічному кордоні, на річці Сомеш; 115,1 тис.
Переглянути Румунія і Сату-Маре
Сату-Маре (повіт)
Сату-Маре (Satu Mare) — жудець на північному заході Румунії, в історичній Сатмарщині, яку часом відносять іноді до Кришани, часом до Мармарощини, південніше українського Закарпаття.
Переглянути Румунія і Сату-Маре (повіт)
Світова організація торгівлі
Не члени Світова організація торгівлі (СОТ) (World Trade Organization, WTO) — міжнародна організація, яка вступила в силу 1 січня 1995 року з метою лібералізації міжнародної торгівлі та регулювання торгово-політичних відносин країн-членів.
Переглянути Румунія і Світова організація торгівлі
Склавіни
Слов'яни — східна група індоєвропейських народів VI столітті «Склавенія» Лужичани на мапі 1000 року Склавіни (склавени, Σκλάβήνοι, Sclaueni) — назва слов'янських племен, розселених на північ від Дунаю, у візантійських, греко- і латиномовних джерелах 6 століття.
Переглянути Румунія і Склавіни
Слов'яни
Країни, де слов'янські мови є державними. Світло-зелений — західні, темно-зелений — східні, чорний — південні слов'янскі мови Слов'яни — східна група індоєвропейських народів VI столітті.
Переглянути Румунія і Слов'яни
Смертність немовлят
Смертність немовлят (також іноді називається дитяча смертність, хоча це не зовсім точно) — смертність серед дітей молодше одного року; один з базових статистичних показників демографії, складова частина смертності населення.
Переглянути Румунія і Смертність немовлят
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.
Переглянути Румунія і Союз Радянських Соціалістичних Республік
Список президентів Румунії
Президент Румунії (Preşedintele României) — глава держави Румунія.
Переглянути Румунія і Список президентів Румунії
Список прем'єр-міністрів Румунії
Див.
Переглянути Румунія і Список прем'єр-міністрів Румунії
Сполучені Штати Америки
Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, також США, Сполу́чені Шта́ти, Шта́ти, Аме́рика (United States of America, USA, U.S., the USA, the States, America) — конституційна федеративна республіка в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія.
Переглянути Румунія і Сполучені Штати Америки
Сербія
Сербія, офіційна назва Респу́бліка Се́рбія (Репу̀блика Ср̀бија; Republika Srbija) — країна в центральній частині Балканського півострова, має в своєму складі Косово і Воєводину; Межує на півночі з Угорщиною, на північному-сході — з Румунією, на сході — з Болгарією, на півдні — з Македонією, на південному-заході — з Албанією (тільки де-юре) та Чорногорією, на заході — з Хорватією і з Боснією та Герцеговиною.
Переглянути Румунія і Сербія
Секурітате
Секурітате (Departamentul Securităţii Statului - Департамент державної безпеки) — таємна поліція в Соціалістичній Республіці Румунії в 1948-1989.
Переглянути Румунія і Секурітате
Семигород
Історичні області Румунії Сібіу Сібіу Капличка в Трансільванських Карпатах Семигород або Трансільва́нія (також Трансильванія, Семигра́ддя; Transilvania — «залісся», або Ardeal; Erdély; Siebenbürgen) — історична область на півночі Румунії.
Переглянути Румунія і Семигород
Сенат Румунії
Герб Сенату Румунії Сенат Румунії (Senatul României) — верхня палата Парламенту Румунії.
Переглянути Румунія і Сенат Румунії
Тіміш (повіт)
Ті́міш (Timiș) — повіт на заході Румунії, у Банаті.
Переглянути Румунія і Тіміш (повіт)
Тімішоара
Тімішоа́ра (Timișoara, Temesvár) — місто на заході Румунії, у Банаті, на каналі річки Бега, що пов'язує Тімішоару з Дунаєм.
Переглянути Румунія і Тімішоара
Трансністрія
Трансні́стрія (Transnistria, переклад - Задністря) — адміністративно-політична одиниця на південно-західній Україні, яку німці на підставі договору в Бендерах від 30 серпня 1941 року віддали під тимчасову румунську цивільну управу.
Переглянути Румунія і Трансністрія
Троїстий пакт
Представники делегацій Німеччини, Італії та Японії під час укладання Троїстого пакту (Берлін, 1940) Трої́стий па́кт (також відомий як Берлінський пакт 1940 року та Пакт трьох держав) — договір, укладений у Берліні 27 вересня 1940, яким було створено військовий союз, відомий як «Країни Осі».
Переглянути Румунія і Троїстий пакт
Третій Рейх
Тре́тій Рейх (також Третій Райх; Drittes Reich, «Третя імперія») — неофіційна назва Німеччини у 1933–1945 роках, за часів правління Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини на чолі з Адольфом Гітлером.
Переглянути Румунія і Третій Рейх
Татарбунарське повстання
Татарбунарське повстання (рум., Răscoala de la Tatarbunar, Татарбунарское восстание) — збройне повстання українців в Буджаку проти румунської окупації, що проходило 15—25 вересня 1924.
Переглянути Румунія і Татарбунарське повстання
Тирасполь
Тира́споль (Тирасполь, Tiraspol) — місто у республіці Молдова, друге за розміром місто країни після її столиці, Кишинева.
Переглянути Румунія і Тирасполь
Тиргу-Муреш
У центрі Тиргу-Муреша Ти́ргу-Му́реш — місто у Центральній Румунії, у Трансільванії, над р. Муреш.
Переглянути Румунія і Тиргу-Муреш
Урбанізація
Урбаніза́ція (від urbanus — міський) — зростання значення міст в розвитку суспільства, яке супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя в певному регіоні, країні, світі.
Переглянути Румунія і Урбанізація
Угорська мова
Угорська мова (рідше мадярська; угор. magyar nyelv) — рідна мова угорців, належить до фіно-угорської сім'ї мов, де разом з мовами ханти і мансі складає угорську групу.
Переглянути Румунія і Угорська мова
Угорське королівство
Королі́вство Уго́рське (Regnum Hungariae; 1000—1918) — королівство на території сучасних Угорщини, Словаччини, Хорватії і Славонії, Трансільванії, Воєводини, Закарпаття, Бургенланду, утворене Стефаном І Святим з династії Арпадів у 1000 році.
Переглянути Румунія і Угорське королівство
Угорщина
Уго́рщина (Magyarország — «Мадя́рщина») — держава в Центральній Європі з населенням близько 10 мільйонів осіб.
Переглянути Румунія і Угорщина
Українська революція
Українська революція (також Перші визвольні змагання) — низка подій, пов'язаних з національно-визвольною боротьбою українського народу у 1917—1921 роках.
Переглянути Румунія і Українська революція
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Переглянути Румунія і Україна
Фракійці
Фракійський вояк, червонофігурний вазопис Фракійці (іноді тракійці, траки) — загальна назва групи індоєвропейських племен, що населяли в давнину південний схід Балканського півострова, а також північно-східне узбережжя Егейського моря, завойоване Птолемеями, а потім відвойоване македонським царем Філіппом V.
Переглянути Румунія і Фракійці
Франція
Фра́нція, офіційна назва Францу́зька Респу́бліка (La France, République française) — держава на заході Європи, республіка, що межує на північному сході з Бельгією, Люксембургом і Німеччиною, на сході з Німеччиною, Швейцарією, південному-заході з Іспанією й Андоррою, на південному-сході з Італією та Монако на півдні омивається Середземним морем, на заході — Атлантичним океаном.
Переглянути Румунія і Франція
Фокшани
Фокшани (Фокшань) — місто на сході Румунії, в Румунській Молдові.
Переглянути Румунія і Фокшани
Центральна Європа
Центральна Європа Центра́льна Євро́па — політичний та історико-географічний регіон, у який включають колишні соціалістичні країни Європи.
Переглянути Румунія і Центральна Європа
Чорне море
''Розташування Чорного моря'' Азовське моря. Компіляція супутникових світлин НАСА з космосу'' ''Рельєф чорноморського регіону'' Чо́рне мо́ре, Руське море (Rucenum mare; Черно море, შავი ზღვა, Амшын Еиқәа, Чёрное мо́ре, Marea Neagră, Qara deñiz, Karadeniz) — море між Європою та Західною Азією (проходить водна межа між Європою і Малою Азією).
Переглянути Румунія і Чорне море
Чернівці
Чернівці́ — адміністративний, політичний і релігійний центр Чернівецької області, важливий культурний та науково-освітній осередок України.
Переглянути Румунія і Чернівці
Чернаводе
Чернаводе Чернаво́де (Аксіополіс) — місто на південному сході Румунії, в жудці Констанца, порт на Дунаї.
Переглянути Румунія і Чернаводе
Ясси
Я́сси (українською також вживається варіант Я́си;, — Базар ясів) — місто над річкою Бахлуй в Румунії, центр повіту Ясси.
Переглянути Румунія і Ясси
Ясси (повіт)
Яси — жудець (повіт) на сході Румунії, в Румунській Молдові.
Переглянути Румунія і Ясси (повіт)
Муреш (повіт)
Му́реш — жудець у центральній частині Румунії, у Трансільванії.
Переглянути Румунія і Муреш (повіт)
Мунтенія
Мунтенія на мапі Румунії Мунтенія, Мунтянія (Muntenia, від рум. munteni — горці, munte — гора) — назва східної частини Волощини, розташованої на схід від річки Олт, яка відокремлює її від західної частини Волощини — Олтенії.
Переглянути Румунія і Мунтенія
Міста Румунії
На 2002 рік в Румунії нараховувалось 268 міст.
Переглянути Румунія і Міста Румунії
Місто
Александрія Місто Львів Мі́сто — тип поселення, зазвичай значного за чисельністю та густотою населення, мешканці якого зайняті, як правило, поза сільським господарством.
Переглянути Румунія і Місто
Міхай I
Міхай I (Михайло; Mihai I;, Сіная, Королівство Румунія — 5 грудня 2017, Швейцарія) — король Румунії в 1927–1930 і 1940–1947 роках, з династії Гогенцоллернів-Зигмарингенів.
Переглянути Румунія і Міхай I
Міжнародний банк реконструкції та розвитку
Країни-члени Індією (100%.
Переглянути Румунія і Міжнародний банк реконструкції та розвитку
Міжнародний валютний фонд
Міжнаро́дний валю́тний фонд, МВФ (International Monetary Fund, IMF) — спеціальне агентство Організації Об'єднаних Націй (ООН), засноване 29-ма державами, з метою регулювання валютно-кредитних відносин країн-членів і надання їм допомоги при дефіциті платіжного балансу шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті.
Переглянути Румунія і Міжнародний валютний фонд
Материнська смертність
1 з 47600 та меньше Материнська смертність, коефіцієнт материнської смертності або КМС — статистичний показник, який характеризує частоту випадків смерті вагітних жінок, породіль та є опосередкованим показником якості медичної допомоги.
Переглянути Румунія і Материнська смертність
Мацієвич Костянтин Андріанович
Костянтин (Кость) Андріанович Мацієвич (18 травня 1873, с. Деремезна, Київська губернія, Російська імперія — 2 квітня 1942, Прага, Протекторат Богемії та Моравії, Третій Рейх) — визначний український державний і громадський діяч, учений-аграрник, дипломат.
Переглянути Румунія і Мацієвич Костянтин Андріанович
Марунчак Михайло Григорович
Миха́йло Григо́рович Марунча́к (4 жовтня 1914, село Далешове, Городенківський повіт, Австро-Угорщина — 21 листопада 2004, Вінніпег, Канада) — український редактор, бібліограф, педагог, громадський діяч.
Переглянути Румунія і Марунчак Михайло Григорович
Марамуреш
Марамуреш (Мараморо́щина) — жудець на північному заході Румунії, частина історичного краю Мармарощина.
Переглянути Румунія і Марамуреш
Мармарощина
Мармаро́щина або Марамарощина (Maramureş, Máramaros) — історична область в Карпатах, зараз ділиться на Південний Марамарош в Румунії та Північний Марамарош в Україні.
Переглянути Румунія і Мармарощина
Михайло Хоробрий
Миха́йло Хоро́брий (Mihai Viteazul) (1558 — 9 серпня 1601) — господар Волощини (1593–1601 роки).
Переглянути Румунія і Михайло Хоробрий
Молдовське князівство
Молдовське князі́вство (Цара Молдовей) — держава, що існувала в XIV — XIX століттях.
Переглянути Румунія і Молдовське князівство
Молдова
Респу́бліка Молдо́ва, або Молдо́ва (Republica Moldova), — держава у Східній Європі, столиця — місто Кишинів.
Переглянути Румунія і Молдова
Молдовани
Розселення молдован. 4.700.000 румунських молдован в Румунії.2.983.905 румуномовних молдован Молдови Молдовани (Moldoveni) — румуномовний етнос, до якого, станом на 2004 рік відносило себе 75,81% мешканців Молдови.
Переглянути Румунія і Молдовани
Мехедінць
Мехедінць — жудець на південному заході Румунії, в історичних областях Олтенія та Банат.
Переглянути Румунія і Мехедінць
Жудець
Жудець (повіт) — адміністративно-територіальна одиниця Румунії I рівня, а також адміністративно-територіальна одиниця Молдови у 1998—2003 роках.
Переглянути Румунія і Жудець
Змішана республіка
Змішана республіка (синоніми та різновиди: напівпрезидентська — калька з англійської, президентсько-парламентська) — форма державного правління, яка поєднує ознаки президентської і парламентської республік, а саме: як і у президентській республіці главу держави обирає народ шляхом прямих виборів або колегія виборців, повноваження президента ширші і вагоміші, ніж у парламентській республіці (можливість втручання у законотворчий процес як суб'єкта законодавчої ініціативи, право вето на акти парламенту; право видавати нормативно-правові акти); свої повноваження президент здійснює безпосередньо (у напівпрезидентських республіках) або через уряд (у напівпарламентських республіках); президент призначає прем'єр-міністра (главу уряду) лише за згодою парламенту; президент, як правило, є головнокомандувачем збройних сил, визначає військову доктрину держави, є окремим органом державної влади; уряд несе подвійну відповідальність — перед президентом і парламентом, які можуть виявити йому недовіру і відправити у відставку.
Переглянути Румунія і Змішана республіка
Бухарест
Бухаре́ст (також Букаре́шт; București, Букуре́шть) — столиця Румунії, індустріальний та комерційний центр країни.
Переглянути Румунія і Бухарест
Бухарестський мирний договір (1913)
Бухарестський мирний договір (Tratatul de la Bucureşti; Bukureštanski mir/ Букурештански мир; Договорът от Букурещ; Συνθήκη του Βουκουρεστίου) було укладено 10 серпня 1913 представниками Болгарії, Румунії, Сербії, Чорногорії і Греції.
Переглянути Румунія і Бухарестський мирний договір (1913)
Бузеу (місто)
Бузеу (Бузев, Бодза) — місто в Румунії, адміністративний центр повіту Бузеу.
Переглянути Румунія і Бузеу (місто)
Бузеу (повіт)
Бузеу — повіт на південному сході Румунії, на схилах Східних Карпат та частково на Нижньодунайській рівнині.
Переглянути Румунія і Бузеу (повіт)
Буковина
Букови́на (край буків) — історичний регіон, розташований між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії Пруту та Сірету.
Переглянути Румунія і Буковина
Біхор (повіт)
Біхор, Біхар (Bihor, Bihar) — повіт (жудець) у Крішані у Румунії.
Переглянути Румунія і Біхор (повіт)
Брашов
Брашо́в (Kronstadt; Brassó; Brassovia або Corona) — місто в центральній частині Румунії, в Трансільванії.
Переглянути Румунія і Брашов
Брашов (повіт)
Бра́шов (Brasov), жудець в центральній Румунії, на Трансільванському плато у Трансільванії і північних схилах Карпат.
Переглянути Румунія і Брашов (повіт)
Бреїла (місто)
Браїла, Бреїла, Браїлов (Браила) — місто на південному сході Румунії.
Переглянути Румунія і Бреїла (місто)
Бреїла (повіт)
Бреїла (Judeţul Brăila) — румунський жудець у Волощині.
Переглянути Румунія і Бреїла (повіт)
Бая-Маре
Ба́я-Ма́ре — місто в Румунії, Трансильванія, адміністративний центр жудця Марамуреш.
Переглянути Румунія і Бая-Маре
Бакеу
Бакеу (Bacău) — місто на сході Румунії в румунській Молдові, поблизу впадання р. Бистриця в Серет.
Переглянути Румунія і Бакеу
Бакеу (повіт)
Бакеу — повіт на сході Румунії, в Румунській Молдові.
Переглянути Румунія і Бакеу (повіт)
Балканський півострів
Балка́нський півострів — півострів у Південній Європі.
Переглянути Румунія і Балканський півострів
Банат
герб Банату Ба́нат (Banat; Banat; Bánát, Bánság) — історичний край між Дунаєм, Нижньою Тисою, р. Мурош і Трансільванськими Альпами.
Переглянути Румунія і Банат
Ботошани
Ботошани (Botoşani) — місто на північному сході Румунії, в Буковині.
Переглянути Румунія і Ботошани
Ботошани (повіт)
Ботошани — повіт на північному сході Румунії, в північній частині улоговини Жижія, в румунській частині Молдові (частина повіту лежить в румунській Буковини).
Переглянути Румунія і Ботошани (повіт)
Болгарія
Болга́рія (България, на сьогодні — Респу́бліка Болга́рія) — держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова, займає 22 % його території.
Переглянути Румунія і Болгарія
Бессарабія
Герб Бессарабської губернії Бессарабія в Європі Бессарабія у 1940 році Бессара́бія (також Бесарабія, Басарабія, Basarabia) — історична область у східній Європі між річками Прут, Дністер і гирлом Дунаю та Чорним морем.
Переглянути Румунія і Бессарабія
Віденський арбітраж
Ві́денський арбітра́ж — назва двох політичних рішень, винесених арбітрами від Третього Райху та Королівства Італія, з метою «мирного задоволення» претензій Королівства Угорщина на території, які вона втратила за Трианонською угодою 1920 року.
Переглянути Румунія і Віденський арбітраж
Віоріка Денчіле
Віоріка Денчіле (Viorica Dăncilă; 16 грудня 1963, Рошіорій-де-Веде) — румунський політик, прем'єр-міністр Румунії з 2018 р. У 1988 р. закінчила Інститут нафти і газу в Плоєшті.
Переглянути Румунія і Віоріка Денчіле
Вранча
Вранчя, Вранча (Vrancea), повіт у Румунії, на східному схилі Східних Карпат, частково на Нижньодунайській рівнині.
Переглянути Румунія і Вранча
Варшавський договір (1955)
Варша́вський до́говір (Варшавський пакт; повна офіційна назва: Варша́вський до́говір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу, Соціалістичний блок, Соціалістичний табір) — угода соціалістичних країн, підписана 14 травня 1955 у Варшаві, ПНР.
Переглянути Румунія і Варшавський договір (1955)
Валовий внутрішній продукт
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва.
Переглянути Румунія і Валовий внутрішній продукт
Вилча
Вилча — повіт Румунії, на південних схилах Східних Карпат у середній течії річки Олт.
Переглянути Румунія і Вилча
Волохи
Сьогоденне розселення волохів на Балканському півострові Воло́хи — узагальнювальний термін, що позначає кілька сучасних романомовних народів в Центральній, Східній та Південно-Східній Європі.
Переглянути Румунія і Волохи
Волощина
Воло́щина (князівство Волощина, Țara Românească, рум.кирил.; Valachia) — князівство на північ від Дунаю і на південь від Карпат, що існувала там з середини XIV століття до 1859 року, коли вона була об'єднана з Молдовським князівством в Об'єднане князівство Волощини і Молдови.
Переглянути Румунія і Волощина
Велике князівство Литовське
Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жамойтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу.
Переглянути Румунія і Велике князівство Литовське
Густота населення
Густота населення Землі (лінійна шкала, 1994 рік) Фонова картограма густоти населення за країнами (2006) Густота́ насе́лення — рівень заселеності певної території; кількість постійного населення, що проживає на одиниці площі (як правило, в розрахунку на один квадратний кілометр).
Переглянути Румунія і Густота населення
Гуни
Загальний напрямок просування гунів з Азії в Європу Римської імперії Гуни (Ούννοι, Hunni) — загальна назва союзу кочових племен епохи Великого переселення народів II—VII століть.
Переглянути Румунія і Гуни
Галіп Артем Васильович
Артем Михайлович Галіп (1887 Буковина — 19??) — український політичний та державний діяч, дипломат.
Переглянути Румунія і Галіп Артем Васильович
Галац
Гала́ц (або Галаць, давня руська назва Малий Галич) — місто і порт на сході Румунії, восьме за кількістю населення місто країни, адміністративний центр повіту Галац, розташований на лівому березі Дунаю, за 150 км від Чорного моря в Румунській Молдові.
Переглянути Румунія і Галац
Галац (повіт)
Гала́ц (- Ґалаць) — повіт на сході Румунії, в межиріччі Пруту, Серету і Дунаю в Румунській Молдові.
Переглянути Румунія і Галац (повіт)
Галицько-Волинське князівство
Га́лицько-Воли́нське князівство (в західних джерелах також Галицьке королівство Regnum Galiciæ), від 1253 року також Ру́ське королі́вство (Regnum Russiæ) — центральноєвропейська середньовічна руська держава.
Переглянути Румунія і Галицько-Волинське князівство
Господар
Господа́р або Госуда́р (господаръ; dominus; государь) — слов'янський титул правителя.
Переглянути Румунія і Господар
Готи
Го́ти (𐌲𐌿𐍄𐌰𐌽𐍃, Gutans; Gothi, Got(h)ones, Γότθοι) — у II–XV століттях група європейських східногерманських народів.
Переглянути Румунія і Готи
Герб Румунії
Герб Румунії 1992—2016 рр. Герб Румунії був прийнятий парламентом Румунії 10 вересня 1992 року.
Переглянути Румунія і Герб Румунії
Гепіди
Адріана (117—138). Гепіди жили на узбережжі Балтійського моря. Розташування варварів дано за Тацітом Держава гепідів у 539—551 роках Гепіди (Gepidae) — група східногерманських племен, споріднених готам.
Переглянути Румунія і Гепіди
Дунай
Дуна́й (антична назва — Істр) — друга за довжиною і площею басейну річка Європи (після Волги).
Переглянути Румунія і Дунай
Дунайські князівства
Дунайські князівства у середині 19-го сторіччя Дунайські князівства (Principatele Dunărene, Dunavske kneževine) — термін наданий Габсбурзькою монархією після підписання Кючук-Кайнарджійського мирного договору (1774), з тим щоб позначити області на нижньому Дунаї.
Переглянути Румунія і Дунайські князівства
Друга Балканська війна
Друга Балканська війна — швидкоплинна війна 29 червня — 29 липня 1913 року за розділ Македонії між Болгарським царством з одного боку, й Османською імперією, Королівством Румунія, Королівством Чорногорія, Королівством Сербія і Королівством Греція з іншого.
Переглянути Румунія і Друга Балканська війна
Дробета-Турну-Северин
Дробета-Турну-Северин (Drobeta-Turnu Severin) — місто у повіті Мехедінць в Румунії, що має статус муніципію.
Переглянути Румунія і Дробета-Турну-Северин
Дашкевич-Горбацький Володислав Володимирович
Володислав Володимирович Дашкевич-Горбацький (16 серпня 1879, Обухів, Київська губернія, Російська імперія — 7 червня 1952, с. Абезь, Комі АРСР) — український військовий діяч, дипломат.
Переглянути Румунія і Дашкевич-Горбацький Володислав Володимирович
Дачіан Чолош
Дачіан Чолош (Dacian Cioloș; 27 липня 1969, Залеу, Румунія) — румунський політичний діяч, інженер.
Переглянути Румунія і Дачіан Чолош
Дакія
Да́кія — держава даків, що жили в пониззі Дунаю.
Переглянути Румунія і Дакія
Даки
Буребісти, 82 до н. е. Арку Костянтина в Римі. Да́ки — гілка фракійського народу.
Переглянути Румунія і Даки
Джурджу (місто)
Джурджу (Giurgiu) — місто у повіті Джурджу в Румунії, що має статус муніципію.
Переглянути Румунія і Джурджу (місто)
Дністер
Дністе́р (Nistru; антична назва — Τύρας, Tyras, Дънѣстръ) — річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн).
Переглянути Румунія і Дністер
Добруджа
Добру́джа Добру́джа Мапа Добруджі болгарською мовою Румунії — Добруджа жовтим Герб Добруджі Добру́джа (Dobrogea, Добруджа), також Задунав'я — історична болгарська, турецька, румунська й українська область в Європі, розташована між нижньою течією Дунаю й узбережжям Чорного моря.
Переглянути Румунія і Добруджа
Долж
Долж (Dolj) — жудець на півдні Румунії, південна частина плато Джетик, західна — Нижньодунайської рівнини.
Переглянути Румунія і Долж
Державна мова
Держа́вна (офіці́йна) мо́ва — правовий статус мови, вживання якої обов'язкове в офіційних документах та загалом в публічних сферах суспільного життя в державі (законодавство, управління, судочинство, освіта тощо).
Переглянути Румунія і Державна мова
Європейський Союз
Європе́йський Сою́з (ЄС, European Union, EU) — економічний та політичний союз 28 незалежних держав-членів, що розташовані здебільшого в Європі.
Переглянути Румунія і Європейський Союз
Італія
Іта́лія (Italia), Італі́йська Респу́бліка (Repubblica Italiana) — держава на півдні Європи, у Середземномор'ї.
Переглянути Румунія і Італія
Іон Антонеску
Йо́н Антоне́ску (Ion Antonescu) (14(02) червня 1882—†1 червня 1946) — румунський військовий та державний діяч, в 1940—1944 роках глава держави і прем'єр-міністр, фактично диктатор, маршал Румунії, прихильник союзу з III Рейхом.
Переглянути Румунія і Іон Антонеску
Етнос
Е́тнос (від ἐθνικός — народ, через середньовічну -la) — стійке соціальне угруповання людей, що виникло упродовж тривалого історичного розвитку на певній території, де люди мають власну біологічну складову (раса, спільне походження), мову, культуру, усвідомлення власної єдності і відмінності від інших етносів.
Переглянути Румунія і Етнос
Йон Ілієску
Йон Ілієску (Ion Iliescu; 3 березня 1930, місто Олтеніца, Румунія) — румунський політик, сенатор від Соціал-демократичної партії. Займав посаду Президента Румунії в 1990–1992, 1992–1996, 2000–2004.
Переглянути Румунія і Йон Ілієску
.eu
.eu — в Інтернеті, національний домен верхнього рівня (ccTLD) для Європейського Союзу.
Переглянути Румунія і .eu
.ro
.ro — в Інтернеті, національний домен верхнього рівня (ccTLD) для Румунії.
Переглянути Румунія і .ro
1 грудня
1 грудня — 335-й день року (336-й у високосні роки) у григоріанському календарі.
Переглянути Румунія і 1 грудня
13 липня
13 липня — 194-й день року (195-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Переглянути Румунія і 13 липня
1990
* Сотні делегатів конференції «Товариства української мови імені Тараса Шевченка» взяли участь у грандіозних маніфестаціях 30 вересня та 1 жовтня 1990 р.
Переглянути Румунія і 1990
24 січня
24 січня — 24-й день року в григоріанському календарі.
Переглянути Румунія і 24 січня
9 травня
9 тра́вня — 129-й день року (130-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Переглянути Румунія і 9 травня
Див. також
Держави і території, засновані 1859
- Бакинська губернія
- Болонья (провінція)
- Велике герцогство Тосканське
- Квінсленд
- Об'єднані провінції Центральної Італії
- Орегон
- Румунія
Засновані в Європі 1859
- Румунія
Країни ЄС
- Ірландія
- Іспанія
- Італія
- Австрія
- Бельгія
- Болгарія
- Греція
- Данія
- Естонія
- Королівство Нідерландів
- Кіпр
- Латвія
- Литва
- Люксембург
- Мальта
- Нідерланди
- Німеччина
- Польща
- Політичні системи в державах-членах Європейського Союзу
- Португалія
- Румунія
- Словаччина
- Словенія
- Угорщина
- Франція
- Фінляндія
- Хорватія
- Чехія
- Швеція
Країни НАТО
- Ісландія
- Іспанія
- Італія
- Албанія
- Бельгія
- Болгарія
- Велика Британія
- Греція
- Данія
- Естонія
- Канада
- Королівство Нідерландів
- Латвія
- Литва
- Люксембург
- Норвегія
- Нідерланди
- Німеччина
- Польща
- Португалія
- Румунія
- Словаччина
- Словенія
- Список країн НАТО
- Сполучені Штати Америки
- Туреччина
- Угорщина
- Франція
- Фінляндія
- Хорватія
- Чехія
- Чорногорія
- Швеція