Зміст
184 відносини: XVIII століття, XX століття, Культура, Кріпацтво, Критика, Католицтво, Катерина II, Казенна палата, Київська губернія, Князь, Королівство Пруссія, Королівство Польське (1815–1915), Корона Королівства Польського, Колективна свідомість, Конфесія, Кондуфор Юрій Юрійович, Конкуренція, Псковська губернія, Підданство, Прізвище, Право, Православна церква, Причинність, Процесуальні докази, Престол (трон), Павло I, Пам'ятна книжка, Пан (звертання), Панцирні бояри, Повстання Костюшка, Повіт, Подільська губернія, Поділи Речі Посполитої, Податок, Поляки, Польща, Поліція, Поміщик, Олександра Дмитрівна Друцька, Опричнина, Археографічна комісія, Австрійська імперія, Агресія, Адміністративно-територіальний устрій, Акт (документ), Анексія, Нація, Нерухомість, Рюриковичі, Русь, ... Розгорнути індекс (134 більше) »
XVIII століття
XVIII століття розпочалося 1701, закінчилося 1800 роком, формальний кінець середньовічної епохи.
Переглянути Разбор шляхти і XVIII століття
XX століття
XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.
Переглянути Разбор шляхти і XX століття
Культура
Давньоєгипетське мистецтво, 1400 р. до н. е. Перський палац Хаш Бехешт Культу́ра (Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження та гармонізації.
Переглянути Разбор шляхти і Культура
Кріпацтво
Австрійській імперії Кріпацтво, або кріпосне право (також кріпаччинаАкадемічний російсько-український словник за ред. Кримського, Єфремова, панщина, або панське право) (від «кріпостей» — купчих документів на землю, відомих у Росії з кінця XV ст.Тимочко Н.
Переглянути Разбор шляхти і Кріпацтво
Критика
Критика — розгляд якогось явища, предмета, особи; його аналіз та оцінка згідно з існуючими нормами, масштабами, цінностями.
Переглянути Разбор шляхти і Критика
Католицтво
Знак влади римського архієпископа — ключі святого Петра Базиліка святого Петра, центральний храм Ватикану. Католи́цька це́рква (Ecclesia Catholica, «вселенська церква») — найбільша християнська церква.
Переглянути Разбор шляхти і Католицтво
Катерина II
Катерина ІІ (Екатерина II Великая), ім'я при народженні: Софія Авґуста Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбурґ, (Sophie Auguste Friederike von Anhalt-Zerbst-Dornburg) (Штетін, Пруссія —, Царське Село, тепер Санкт-Петербург) — російська імператриця (1762–1796).
Переглянути Разбор шляхти і Катерина II
Казенна палата
Пермська казенна палата Казенна палата — губернська адміністративно-фінансова установа в Російській імперії.
Переглянути Разбор шляхти і Казенна палата
Київська губернія
Київська губернія — колишні адміністративно-територіальні одиниці на території, що тепер входить до складу держави Україна.
Переглянути Разбор шляхти і Київська губернія
Князь
Князь (жіночий рід княги́ня) — титул голови феодальної монархії, або будь-якої іншої політичної системи (удільного князівства), великого посадовця чи вельможі у 8—20 століттях.
Переглянути Разбор шляхти і Князь
Королівство Пруссія
Королі́вство Пру́ссія (Königreich Preußen) — у 1701—1918 роках німецька монархічна держава у Центрально-Східній Європі з центром в історичній Пруссії.
Переглянути Разбор шляхти і Королівство Пруссія
Королівство Польське (1815–1915)
Королівство Польське (Конґресове; Ца́рство По́льське; Królestwo Kongresowe; Królestwo Polskie Kongresowe, як прийнято в польській історіографії; Царство Польское) — автономна польська держава у складі Російської імперії в 1815–1875 роках.
Переглянути Разбор шляхти і Королівство Польське (1815–1915)
Корона Королівства Польського
Казімєжа ІІІ, з короною Речі Посполитої та її васалів в 1619 Коро́на Королі́вства По́льського (Korona Królestwa Polskiego., Corona Regni Poloniae.) — термін, що позначає устрій польської держави наприкінці середньовіччя (1569−1795 рр.), що розуміється відповідно до концепції незалежності державних інституцій від особистості монарха.
Переглянути Разбор шляхти і Корона Королівства Польського
Колективна свідомість
Колекти́вна свідо́мість (consciense, collective; Kollektivbewusstsein) за Е. Дюркгаймом — духовна єдність суспільства, яка не є простою сумою індивідуальних свідомостей, існує незалежно від них у вигляді соціальних факторів (звичаїв, моралі, права, традицій, знань і т.
Переглянути Разбор шляхти і Колективна свідомість
Конфесія
Конфе́сія (confessio — визнання) — особливість віросповідання в межах певного релігійного вчення, а також об'єднання віруючих, послідовників цього релігійного віросповідання.
Переглянути Разбор шляхти і Конфесія
Кондуфор Юрій Юрійович
Юрій Юрійович Кондуфор (30 січня 1922, Зубані — 10 січня 1997, Київ) — український історик та громадський діяч, доктор історичних наук (з 1965 року), професор (з 1968 року), академік АН УРСР (з 28 березня 1985 року).
Переглянути Разбор шляхти і Кондуфор Юрій Юрійович
Конкуренція
Конкуре́нція — економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків.
Переглянути Разбор шляхти і Конкуренція
Псковська губернія
Пско́вська губе́рнія — адміністративна одиниця Російської імперії.
Переглянути Разбор шляхти і Псковська губернія
Підданство
Пі́дданство — правовий зв'язок між фізичною особою і певною державою з монархічною формою правління.
Переглянути Разбор шляхти і Підданство
Прізвище
Прі́звище — частина власної назви особи, її повного імені.
Переглянути Разбор шляхти і Прізвище
Право
Пра́во — це обумовлена природою людини і суспільства система регулювання суспільних відносин, що виражає свободу особистості, та якій притаманні нормативність, формальна визначеність в офіційних джерелах і забезпеченість можливістю державного примусу.
Переглянути Разбор шляхти і Право
Православна церква
П'ятидесятниця — момент заснування Церкви згідно з православним ученням Правосла́вна Це́рква (Вселенська Православна Церква, Кафолічна Православна Церква, Східна Православна Церква, Вселенське Православ'я, Православ'я) — четверта за чисельністю (після католиків, сунітів та вішнаїтів) релігійна спільнота і друга за чисельністю внутрішньо єдина християнська спільнота у світі.
Переглянути Разбор шляхти і Православна церква
Причинність
Причи́нність, також причи́нно-наслідко́вий зв’язо́к, причи́новість, причи́ново-наслідко́вий зв’язо́к, кауза́льність — (неформально, нестрого розуміючи) '''зв’язок''' між подією А («'''причиною'''») й іншою подією Б («'''наслідком'''»), яка необхідно настає за першою чи витікає з неї.
Переглянути Разбор шляхти і Причинність
Процесуальні докази
Процесуа́льні до́кази (докази в процесуальному праві) — будь-які фактичні дані, отримані у процесуально передбаченому порядку, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для вирішення судової справи.
Переглянути Разбор шляхти і Процесуальні докази
Престол (трон)
Престол — крісло, призначене для сидіння правителя-самодержця, коли він з'являється перед людьми і вершить свою владу — видає закони, чинить суд, приймає послів або бере участь у суспільних дійствах і обрядах.
Переглянути Разбор шляхти і Престол (трон)
Павло I
Павло I (20 вересня (1 жовтня) 1754, Санкт-Петербург — 12 (24 березня) 1801, Санкт-Петербург) — російський імператор з 6 (17).11.
Переглянути Разбор шляхти і Павло I
Пам'ятна книжка
Пам'ятна книжка, книга пам'яті (Памятная книжка) — назва офіційних провінційних довідкових видань у Російській імперії, що видавалися після подій повстання (1830–1831) та фактичної ліквідації Великого князівства Литовського.
Переглянути Разбор шляхти і Пам'ятна книжка
Пан (звертання)
Пан, форма кличного відмінка пане (дав.-hpán, пан, pán, pan) — форма ввічливого звертання у низці слов'янських мов: українській, чеській, польській, словацькій, верхньо- та нижньолужицькій та частково білоруській.
Переглянути Разбор шляхти і Пан (звертання)
Панцирні бояри
Па́нцирні боя́ри (також близькі до них панцирні слуги) — групи феодально залежних людей на Русі у 15—16 століттях., які несли військову службу у Великому князівстві Литовському і жили у великокняжих володіннях.
Переглянути Разбор шляхти і Панцирні бояри
Повстання Костюшка
Повстання Костюшка 1794 Повста́ння Костю́шка (Інсурекція Костюшка, Польське повстання 1794 року, Powstanie kościuszkowskie) — польське народне повстання проти Росії та Прусії в 1794 році.
Переглянути Разбор шляхти і Повстання Костюшка
Повіт
Пові́т (powiat, повет, уезд, заст. орф. повѣтъ, уѣздъ) — адміністративно-територіальна одиниця в Великому Князівстві Литовському, Польському королівстві, Речі Посполитій, Королівстві Галичини та Володимирії, Західно-Українській Народній Республіці, Російській імперії, а також ранньому СРСР.
Переглянути Разбор шляхти і Повіт
Подільська губернія
Поді́льська губе́рнія — українська губернія на території східного Поділля: від 1797 року входила до Російської імперії, після Української революції в складі УНР; Української Держави, потім до 1925-го — в складі УСРР.
Переглянути Разбор шляхти і Подільська губернія
Поділи Речі Посполитої
Три поділи Речі Посполитої Поділи Речі Посполитої 1772, 1793, 1795 — зовнішньополітичні акції стосовно Речі Посполитої з боку Австрії, Пруссії та Росії 1772, 1793, 1795.
Переглянути Разбор шляхти і Поділи Речі Посполитої
Податок
Пода́тки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і термінах, передбачених законодавством.
Переглянути Разбор шляхти і Податок
Поляки
Поля́ки (Polacy) — західнослов'янський народ, основне населення Польщі (94,83 %).
Переглянути Разбор шляхти і Поляки
Польща
По́льща, Респу́бліка По́льща, Річ Посполи́та По́льська (Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств.
Переглянути Разбор шляхти і Польща
Поліція
Національної поліції України Полі́ція (Police, від ἡ πολιτεία — «держава») — орган державної влади (система державних органів), що займається охороною громадського порядку і боротьбою з правопорушеннями (в тому числі зі злочинністю).
Переглянути Разбор шляхти і Поліція
Поміщик
Помі́щик — спочатку тимчасовий власник маєтку, що надавався йому від держави за зобов'язання військової служби; цим тимчасовим і договірним характером володіння поміщик відрізнявся від вотчинника, що володів землею на праві спадкоємному.
Переглянути Разбор шляхти і Поміщик
Олександра Дмитрівна Друцька
Олекса́ндра Дми́трівна Дру́цька (біля 1380 —, Глиняни) — княжна з роду Друцьких.
Переглянути Разбор шляхти і Олександра Дмитрівна Друцька
Опричнина
Опри́чнина (опричнина — від «опричник») — система заходів (репресії, страти, конфіскація земель), що здійснювались у Московській державі в XVI столітті царем Іваном IV з метою зміцнення царської влади, для боротьби з опозицією, залишками удільного сепаратизму та посилення асиміляції завойованих територій.
Переглянути Разбор шляхти і Опричнина
Археографічна комісія
Археографі́чна комі́сія — наукова установа, створена 1834 в Петербурзі при Міністерстві народної освіти для систематичного збирання, описування та видання історичних документів і пам'яток вітчизняної історії.
Переглянути Разбор шляхти і Археографічна комісія
Австрійська імперія
Австрі́йська імпе́рія (Kaisertum Österreich) — державне утворення зі столицею у Відні, що об'єднувало спадкові володіння Габсбургів, які до цього не мали загальної назви.
Переглянути Разбор шляхти і Австрійська імперія
Агресія
морських слонів Готова до атаки батігоподібна змія Агресія (aggressio — напад) — інстинктивна індивідуальна поведінка людей, тварин, яку породжує страх, лють тощо.
Переглянути Разбор шляхти і Агресія
Адміністративно-територіальний устрій
Територіальний устрій країн світу Адміністрати́вно-територіа́льний у́стрій (адміністративний поділ) — поділ території країни на окремі частини — адміністративно-територіальні одиниці (губернії, провінції, області, округи, повіти), залежно від якого створюються і діють органи державної влади та місцевого самоврядування.
Переглянути Разбор шляхти і Адміністративно-територіальний устрій
Акт (документ)
Акт (від actus — дія; actum — документ), тобто, документ, який засвідчує (задокументовує) якусь дію.
Переглянути Разбор шляхти і Акт (документ)
Анексія
Ане́ксія (annexio — приєднання) — це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку.
Переглянути Разбор шляхти і Анексія
Нація
На́ція (natio — плем'я, народ) — полісемантичне (багатозначне) поняття, що застосовується для характеристики великих соціокультурних спільнот індустріальної епохи.
Переглянути Разбор шляхти і Нація
Нерухомість
Нерухо́мість, нерухоме майно (Real Property, Real Estate) — земельні ділянки, а також будівлі, споруди чи інше майно, безпосередньо пов'язане землею, тобто об'єкти, переміщення яких неможливе без нанесення значної шкоди його вартості і призначенню.
Переглянути Разбор шляхти і Нерухомість
Рюриковичі
right Рю́риковичі — княжий, пізніше також королівський (в Галицько-Волинській державі) і царський (в Московії) рід нащадків Рюрика — першого літописного князя Київської Русі.
Переглянути Разбор шляхти і Рюриковичі
Русь
Б.О.Рибаковим Русь — назва історичного регіону в Східній Європі з центром у середньому Подніпров'ї.
Переглянути Разбор шляхти і Русь
Руський
Ру́ський (прикметник) (давньоруськ. руськии, ruski) — в українській мові такий, що відноситься до часів Русі або до її населення — русі (наз. відм. однини — русин, аналогічно утворювались назви сусідніх народів: Москва — москвин, Литва — литвин), чи їхніх нащадків — українців.
Переглянути Разбор шляхти і Руський
Русини
польського атласу 1927 року. ''«Rusini»'' подана як єдина назва для українців. Руси́ни або ру́сь — етнонім, який спочатку вживався до східнослов'янського населення Київської Русі, а після її розпаду, щодо українського та білоруського населення Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, Австро-Угорщини та інших країн.
Переглянути Разбор шляхти і Русини
Річ Посполита
Річ Посполи́та (Res Publica, Рѣч Посполита, Rzeczpospolita, Abiejų Tautų Respublika) — східноєвропейська федеративна держава, що існувала протягом 1569–1795 років на теренах сучасних Польщі, України, Білорусі, Литви, Латвії, Молдови, південної Естонії та західної Росії.
Переглянути Разбор шляхти і Річ Посполита
Річиця (Гомельська область)
Рі́чиця (Рэчыца) — місто в Білорусі, Річицького району, Гомельської області.
Переглянути Разбор шляхти і Річиця (Гомельська область)
Річицький повіт (Велике князівство Литовське)
Річицький повіт (Powiat rzeczycki, Рэчыцкі павет) — адміністративна одиниця у складі Мінського воєводства Великого князівства Литовського (від 1559 р. у складі Речі Посполитої) площею 30 тис.
Переглянути Разбор шляхти і Річицький повіт (Велике князівство Литовське)
Рєпін Ілля Юхимович
Ілля́ Юхи́мович Рє́пін (Ріпин;, Чугуїв, нині Харківська область —,, Терійокі, Фінляндія) — український художник-живописець.
Переглянути Разбор шляхти і Рєпін Ілля Юхимович
Радянська пропаганда
Агітаційний пропагандистський плакат в Радянському Союзі Радянська пропаганда — державна пропаганда комуністичної ідеології, способу життя та політики монопольної влади КПРС в СРСР та її експансії в усьому світі.
Переглянути Разбор шляхти і Радянська пропаганда
Римо-католицька церква
Ри́мо-като́ли́цька церква, Західна Католицька Церква, Західна Церква (Ecclesia Catholica Romana) — інститут католицької Церкви латинського обряду (частково амвросіанського, ліонського й мосарабського) із центром у Ватикані на чолі з Папою Римським, який є її земним головою.
Переглянути Разбор шляхти і Римо-католицька церква
Росіяни
Росія́ни (русские,; россияне) — східнослов'янський народ.
Переглянути Разбор шляхти і Росіяни
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Переглянути Разбор шляхти і Російська імперія
Російська революція (1917)
Російська революція 1917 року — історичний термін, яким окреслюють революційні події у Російській імперії 1917 року, що докорінно змінили державний лад у країні.
Переглянути Разбор шляхти і Російська революція (1917)
Російська мова
Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.
Переглянути Разбор шляхти і Російська мова
Російська православна церква
Російська православна церква (Русская православная церковь, коротко РПЦ; інше офіційне найменування — Московський Патріархат, коротко МП; називає себе Руська православна церква), з моменту самопроголошення у 1448 — автокефальна помісна православна церква.
Переглянути Разбор шляхти і Російська православна церква
Російська пропаганда
Російська пропаганда або кремлівська пропаганда — російська державна інформаційна політика, спеціальні інформаційні заходи («спецоперації», «політичні технології») та відповідні державні органи і установи, які під виглядом «суспільного інформування» займаються психологічною обробкою населення Російської Федерації, а також населення інших країн — в першу чергу країн пострадянського російськомовного простору та російської діаспори.
Переглянути Разбор шляхти і Російська пропаганда
Російський рубль
Будівля Центрального банку Російської Федерації Російський рубль (Российский рубль) — грошова одиниця Російської Федерації, введена у 1992 році.
Переглянути Разбор шляхти і Російський рубль
Російський державний історичний архів
Російський державний історичний архів, РДІА (Российский государственный исторический архив, РГИА) — архівна установа Російської Федерації.
Переглянути Разбор шляхти і Російський державний історичний архів
Російський державний архів давніх актів
Російський державний архів давніх актів, РДАДА (Российский государственный архив древних актов, РГАДА) — архівна установа Російської Федерації.
Переглянути Разбор шляхти і Російський державний архів давніх актів
Рогачов
Рогачо́в (Рагачо́ў) — місто обласного підпорядкування Гомельської області республіки Білорусь.
Переглянути Разбор шляхти і Рогачов
Рогачовська провінція
Рогачо́вська прові́нція (Рогачёвская провинция) — адміністративно-територіальна одиниця в 1772–1775 роках у Могильовській губернії.
Переглянути Разбор шляхти і Рогачовська провінція
Рогачовський повіт
Рогачо́вський пові́т (Рогачёвский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця в 1772―1924 роках.
Переглянути Разбор шляхти і Рогачовський повіт
Рогачовське староство
Рогачовське староство (Starostwo Rohaczewskie, Рагачоўскае староства) — адміністративна одиниця у складі Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої.
Переглянути Разбор шляхти і Рогачовське староство
Романови
Рома́нови (Романовы) — династія правителів Московського царства та Російської імперії формально з 1613 по 1917.
Переглянути Разбор шляхти і Романови
Ревізькі казки
Ревізькі казки - документи, що відображають результати проведення ревізій податного населення Російської імперії у XVIII - 1-й половині XIX ст., що проводилися з метою подушного податкового обкладення населення.
Переглянути Разбор шляхти і Ревізькі казки
Ревізії
Сторінка з 4 ревізіїї (1782 р.). Село Деревки Охтирського повіту. Держархів харківської області. Ревізії — переписи населення в Російській імперії, яке було зобов'язане платити подушний податок.
Переглянути Разбор шляхти і Ревізії
Реваншизм
Реванши́зм (revanchisme, від revanche, реванш — «помста») — політика «помсти у відповідь» за уявлену або реальну несправедливість чи поразку.
Переглянути Разбор шляхти і Реваншизм
Революція 1905—1907
Революція в Російській імперії 1905—1907 (Перша російська революція) — назва подій, що відбувалися протягом періоду з січня 1905 р. по червень 1907 р. у Російській імперії.
Переглянути Разбор шляхти і Революція 1905—1907
Суспільний стан
Суспільний стан (sozialer Stand, сословие) — у соціології та історії — великі угруповання людей, котрі умовно об'єднані своїм правовим та економічним становищем у соціальній ієрархії, тобто соціальній структурі суспільства.
Переглянути Разбор шляхти і Суспільний стан
Січневе повстання (1863)
Велике князівство Руське (Архангел Михаїл) 1863 року Січневе повстання — визвольне повстання громадян колишньої Республіки Обидвох Народів 1863–1864 років проти панування Російської імперії.
Переглянути Разбор шляхти і Січневе повстання (1863)
Статистика
Стати́стика — наука, що вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів.
Переглянути Разбор шляхти і Статистика
Санкт-Петербург
Маріїнський палац, центр міста Санкт-Петербу́рг (також неофіційно Петербу́рг і Пі́тер; Санкт-Петербург; 18 серпня 1914 — 26 січня 1924 — Петрогра́д, 26 січня 1924 — 6 вересня 1991 — Ленінгра́д, Ленинград) — місто федерального значення у Російській Федерації, суб'єкт РФ, адміністративний центр Північно-Західного федерального округу та Ленінградської області.
Переглянути Разбор шляхти і Санкт-Петербург
Свідоцтво
Свідоцтво — документ, що засвідчує якийсь конкретний факт чи ряд пов'язаних між собою фактів.
Переглянути Разбор шляхти і Свідоцтво
Смолій Валерій Андрійович
Вале́рій Андрі́йович Смолі́й (1 січня 1950, Авратин) — український історик.
Переглянути Разбор шляхти і Смолій Валерій Андрійович
Смоленськ
Смо́ленськ (Смаленск, Смоленск) — місто в Росії, адміністративний, промисловий і культурний центр Смоленської області.
Переглянути Разбор шляхти і Смоленськ
Софія Гольшанська
Софія (Соня) Андріївна Гольша́нська (Zofia Holszańska; близько 1405 — 21 вересня 1461) — русинсько-литовська княжна з роду Гольшанських, королева польська, з 1422 року четверта і остання дружина короля польського Владислава II Ягайла.
Переглянути Разбор шляхти і Софія Гольшанська
Соціальна стратифікація
Соціа́льна стратифіка́ція — диференціація суспільства на соціальні класи та верстви населення.
Переглянути Разбор шляхти і Соціальна стратифікація
Соціологія
Соціоло́гія (від societas — «суспільство» та λογος — «вчення», «знання», «наука») — наука про умови та процеси у суспільстві, а також їх дослідження.
Переглянути Разбор шляхти і Соціологія
Сож
Сож (Ръжю; Съжю) — річка в Білорусі і Росії, друга за величиною і повноводністю ліва притока Дніпра, одна з найчистіших річок Європи.
Переглянути Разбор шляхти і Сож
Селяни
доіндустріальному суспільстві (1786) Фермер з плугом, Німеччина Селя́ни — жителі сіл і сільських місцевостей, а також люди, чиїм джерелом існування є праця на землі, зайнятість в фермерському господарстві; представники класу фермерів, або працівників або власників невеликих господарств, особливо в середні століття при феодалізмі; або, більшість населення в будь-якому доіндустріальному суспільстві.
Переглянути Разбор шляхти і Селяни
Село
Типове українське село початку ХХ століття Село́ — один з видів населених пунктів в Україні та деяких інших країнах, найменша адміністративно-територіальна одиниця в Україні та Білорусі, одна з найдавніших назв поселень у слов'ян.
Переглянути Разбор шляхти і Село
Сенат Російської імперії
Будівля Сенату та Синоду в Санкт-Петербурзі Сенат Російської імперії, Правлячий Сенат — вищий державний орган, створений російським царем Петром I у період утвердження абсолютизму в Росії.
Переглянути Разбор шляхти і Сенат Російської імперії
Тюрки
Тю́рки — культурно-мовна спільність, що сформувалась на території степів Північного Китаю в I тис.
Переглянути Разбор шляхти і Тюрки
Татари
Татари — тюркомовні народи, що проживають у Росії, Україні, Білорусі та інших країнах Східної Європи і Азії.
Переглянути Разбор шляхти і Татари
Термінологія
Терміноло́гія — це.
Переглянути Разбор шляхти і Термінологія
Тенденція
Тенденція, тенденційність (від tendo — направляю, прагну) — можливість тих чи інших подій розвиватися в даному напрямку.
Переглянути Разбор шляхти і Тенденція
Українці
Украї́нці — східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України.
Переглянути Разбор шляхти і Українці
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Переглянути Разбор шляхти і Україна
Уніфікація (право)
Уніфікація (право) — діяльність організації або компетентних органів держави чи кількох держав, спрямована на вироблення правових норм, що однаково регулюють певні види суспільних відносин.
Переглянути Разбор шляхти і Уніфікація (право)
Французько-російська війна (1812)
Французи атакують. Російська кампанія 1812 року. Малюнок 1896 р. Втеча Наполеона Фра́нцузько-росі́йська війна́ 1812 (у російській історіографії — Вітчизня́на війна́ 1812 року (Отечественная война 1812 года), у французькій історіографії — Росі́йська кампа́нія 1812 ро́ку (Campagne de Russie 1812)) — одна з кількох воєн, проведених Францією в період Консульства (1799–1804) і імперії Наполеона (1804–1814, 1815).
Переглянути Разбор шляхти і Французько-російська війна (1812)
Християнство
Хрест — символ християнства Христия́нство (від Χριστός — «помазанник», «Месія») — один із напрямів єдинобожжя.
Переглянути Разбор шляхти і Християнство
Цивілізація
Цивіліза́ція — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).
Переглянути Разбор шляхти і Цивілізація
Чиншове право
Чиншове право — за середньовіччя система правових норм, що регулювали тимчасове або безстрокове спадкове землекористування вільних селян і городян (чиншовиків).
Переглянути Разбор шляхти і Чиншове право
Честь
Аароном Бурром. Честь (староукр. слава) — поняття моральної свідомості й категорія етики, що включає в себе моменти усвідомлення індивідом свого суспільного значення й визнання цього значення з боку суспільства.
Переглянути Разбор шляхти і Честь
Червона Русь
Польського королівства Черво́на Русь — назва Галичини, вперше вжита в Хроніці Констанцького собору Ульріха фон Ріхенталя на початку XV ст. і популярна переважно у польських джерелах XVI—XVIII століттях для визначення колишнього Галицького князівства (за адміністративним поділом у XV—XVIII століттях — Руське і Белзьке воєводства Польського королівства).
Переглянути Разбор шляхти і Червона Русь
Шляхта
''Польський шляхтич''. Рембрандт, 1637 р. Шля́хта (від верхньонімецького Slacht (сучасне Geschlecht) — рід, порода, стать) — привілейований стан у суспільствах доби середньовіччя та нового часу, у ширшому розумінні — військово-служила знать або ж родова аристократія.
Переглянути Разбор шляхти і Шляхта
Шляхетність
Педру V, король Португалії. Шляхетність — сукупність особистісних якостей, зазвичай притаманних людині, що походить зі знатного (благородного) роду, тобто аристократу, дворянину, і людині, яка отримувала спеціальне виховання, яке необхідне для несення відповідальності, що покладалася на неї через своє походження.
Переглянути Разбор шляхти і Шляхетність
Юрисдикція
Юрисди́кція (jurisdictio, від jus (juris) — право + dico проголошую).
Переглянути Разбор шляхти і Юрисдикція
Юриспруденція
Юриспруденція, юридична наука, правознавство (Jurisprudencia — праворозсудливість, juris-prudentia — правознавство, від Jus — право і Prudentia — передбачення, розумність, мудрість) — комплексна суспільна наука, система знань про об'єктивні закономірності (необхідності) і випадковості виникнення, розвитку і функціонування права і держави в їхній структурній єдності, їхнє місце і роль у суспільному житті.
Переглянути Разбор шляхти і Юриспруденція
Юдаїзм
християнстві та ісламі Юдаї́зм, іудаї́зм (יהדות, «єврейська релігія»; від імені Юди, сина біблейського патріарха Якова) — одна зі стародавніх етнічних релігій, релігія давніх юдеїв, що проживали на території сучасної держави Ізраїль, та сучасних євреїв, заснована, відповідно до ТаНаХу (Старого Заповіту), на заповітах Бога праотця Авраама близько 1750 р.
Переглянути Разбор шляхти і Юдаїзм
Яковенко Наталя Миколаївна
Ната́ля Микола́ївна Яковенко (16 жовтня 1942, с. Апрелівка Бобринецького району Кіровоградської області) — історик (доктор історичних наук), заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри історії НаУКМА.
Переглянути Разбор шляхти і Яковенко Наталя Миколаївна
Ян Матейко
Ян Мате́йко (Jan Alojzy Matejko; 24 червня 1838, Краків — 1 листопада 1893, Краків) — польський художник, майстер визначних живописних полотен на історико-патріотичні сюжети.
Переглянути Разбор шляхти і Ян Матейко
Місто
Александрія Місто Львів Мі́сто — тип поселення, зазвичай значного за чисельністю та густотою населення, мешканці якого зайняті, як правило, поза сільським господарством.
Переглянути Разбор шляхти і Місто
Містечко
Картинки старого Гурзуфа. Крим. Місте́чко (мястэчка, miasteczko, town, 町, miestelis, miests, שטעטל, «штетл») — 1) різновид поселення в різних країнах світу меншого за місто, але більшого за село.
Переглянути Разбор шляхти і Містечко
Міщанство
О. Рігельмана, 1847) Міща́нство (від mieszczaństwo — «мешканці міста») — суспільний стан в слов'янських країнах Східної Європи за доби Середньовіччя та Нового часу, до якого належало населення міст і містечок.
Переглянути Разбор шляхти і Міщанство
Маєток
Качанівка. Палац маєтку. Має́ток (-тку, ч.) — земельне володіння поміщика найчастіше з садибою та будинком.
Переглянути Разбор шляхти і Маєток
Махновський рух
Н. І. МахноН. Махно., Дело Труда, № 23-24, апрель-май 1927, с. 8-10 ref-ruЯланський В. Верьовка Л. Нестор і Галина, розповідають фотокартки, Київ-Гуляйполе: «Ярмарок», 1999. 544 с.
Переглянути Разбор шляхти і Махновський рух
Мазовія
Мазовія. Області Мазовії Мазо́вія (Mazovia, Mazowsze) — історична область на сході Польщі.
Переглянути Разбор шляхти і Мазовія
Москаль
Львові (2008) Моска́ль — етнофолізм на означення росіян, уживаний серед українців, білорусів та поляків.
Переглянути Разбор шляхти і Москаль
Москва
Москва́ (Москва) — столиця Російської Федерації, одне з найбільших міст світу за населенням — 12 197 596 мешканців (2015).
Переглянути Разбор шляхти і Москва
Могильов
Могильов (Магілё́ў) — місто у Білорусі, адміністративний центр Могильовської області і Могильовського району.
Переглянути Разбор шляхти і Могильов
Могильовська губернія
3 рублі ''Могильовської губернії'' 1918 р. із написом польською мовою Могильовська губернія (Могилёвская губерния) — губернія, адміністративно-територіальна одиниця на заході Російської імперії.
Переглянути Разбор шляхти і Могильовська губернія
Могильовське намісництво
Могильо́вське намі́сництво (Могилёвское наместничество) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 1778–1796 роках.
Переглянути Разбор шляхти і Могильовське намісництво
Монархія
260x260пкс Монархії в певній частині, під-державі Мона́рхія — форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю (необмежена, абсолютна монархія) або частково (обмежена, конституційна монархія) належить одній особі — спадкоємному монархові.
Переглянути Разбор шляхти і Монархія
Жалувана грамота дворянству 1785
Жалувана грамота дворянству 1785, «Грамота на права, вольности и преимущества благородного российского дворянства» — законодавчий акт Російської імперії, який видала 2 травня (21 квітня) 1785 року імператриця Катерина II.
Переглянути Разбор шляхти і Жалувана грамота дворянству 1785
Жандармерія
Жандарме́рія (gendarmerie від gens d'armes — «люди зброї») — різновид військової поліції та орган політичного розшуку.
Переглянути Разбор шляхти і Жандармерія
Жижемські
Жижемські (Жыжэмскія, Żyżemski) — білоруський великокняжий рід, старша лінія князів Смоленських, нащадки Гліба Святославича, одного з останніх смоленських князів.
Переглянути Разбор шляхти і Жижемські
Жовтневий переворот
Жовтне́вий переворо́т (у радянській історіографії «Велика Жовтнева соціалістична революція») — державний переворот, заколот у Російській республіці, що відбувся року.
Переглянути Разбор шляхти і Жовтневий переворот
Західна Європа
Західна Європа (регіон ООН) За́хідна Євро́па — політичний і географічний регіон Європи.
Переглянути Разбор шляхти і Західна Європа
Згуртування білоруської шляхти
«Зібрання́ білору́ської шля́хти», ЗБШ (Згуртаванне Беларускай Шляхты) — колишня бысуспільно-патріотична, вчено-культурна добровільна організація осіб шляхетського стану за походженням.
Переглянути Разбор шляхти і Згуртування білоруської шляхти
Знать
магнати Королівства Польського, 1576–1586. Знать, або шля́хта, дворя́нство — історично вищий соціальний прошарок, суспільний стан, статус, що успадковується.
Переглянути Разбор шляхти і Знать
Золота вольність
Яна Матейка Золота вольність (Aurea Libertas; Złota Wolność) — права шляхти, одне з явищ політичної системи Королівства Польського, а після Люблінської унії 1569 року — Речі Посполитої, відомої як шляхетська демократія.
Переглянути Разбор шляхти і Золота вольність
Земський суд
Земський Суд — повітовий адміністративний орган в 1775–1862 рр.
Переглянути Разбор шляхти і Земський суд
Бюрократія
Бюрокрáтія (від bureau — бюро, канцелярія та κράτος — влада, панування) — спосіб побудови організації, що складається з ряду офіційних осіб, посади і пости яких утворюють ієрархію і які розрізняються формальними правами і обов'язками, що визначають їх дії і відповідальність.
Переглянути Разбор шляхти і Бюрократія
Біла Русь
басейну Дніпра Біла Русь (Белая Русь, Ruś Biała) — історичний край, розташований в басейні верхньої частині Дніпра, між Птичем та Десною у верхній частині басейну річки Двіни; головні міста: Мінськ, Могильов, Полоцьк, Смоленськ, Вітебськ і Мстиславль.
Переглянути Разбор шляхти і Біла Русь
Білорусь
Білору́сь, Респу́бліка Білору́сь (Беларусь, Рэспубліка Беларусь, Беларусь, Республика Беларусь) — держава у Східній Європі без виходу до моря, розташована на північ від України.
Переглянути Разбор шляхти і Білорусь
Білоруська губернія
Білоруська губернія (Белору́сская губернія) — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, що існувала в 1796–1802 роках (менш як 5 років).
Переглянути Разбор шляхти і Білоруська губернія
Білоруси
Білору́си (заст. білорусини, білорусці, беларусы) — східнослов'янський народ, який переважно проживає на території сучасної Білорусі.
Переглянути Разбор шляхти і Білоруси
Бобруйськ
Бобру́йськ (Бабруйск) — місто в Могильовській області Білорусі, районний центр Бобруйського району.
Переглянути Разбор шляхти і Бобруйськ
Вітебськ
Ві́тебськ (Ві́цебск, Ви́тебск, Witebsk, וויטעבסק, Vitebskas) — місто у Білорусі, адміністративний центр Вітебської області, порт на річці Західна Двіна при впаданні в неї річки Вітьба.
Переглянути Разбор шляхти і Вітебськ
Віче
Вíче (вѣче, вѣште) — загальні збори громадян міст Київської Русі для розгляду громадських справ.
Переглянути Разбор шляхти і Віче
Військова окупація
Окупа́ція (від — загарбання) — зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави без отримання суверенних прав на неї.
Переглянути Разбор шляхти і Військова окупація
Владислав II Ягайло
Владисла́в II Яга́йло (Władysław II Jagiełło, Jogaila; 1362 — 1 червня 1434) — Великий князь Литовський (1377—1381, 1382—1386 роки) і польський король (1386—1434 роки), володар та спадкоємець Русі з династії Гедиміновичів.
Переглянути Разбор шляхти і Владислав II Ягайло
Волинська губернія
Воли́нська губе́рнія (Волынская губерния) — адміністративно-територіальні одиниці Російської імперії (1792–1917), УНР; Української Держави (1918) та Української СРР (1921–1925).
Переглянути Разбор шляхти і Волинська губернія
Велика радянська енциклопедія
Велика радянська енциклопедія (Большая советская энциклопедия, БСЭ) — найвідоміша й найповніша енциклопедія, що видавалася в СРСР видавництвом «Советская энциклопедия».
Переглянути Разбор шляхти і Велика радянська енциклопедія
Велике князівство Литовське
Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жамойтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу.
Переглянути Разбор шляхти і Велике князівство Литовське
Гуржій Олександр Іванович
Олександр Іванович Гуржій (2 лютого 1955, Київ) — український історик, дослідник середньовічної історії України, історіограф і джерелознавець.
Переглянути Разбор шляхти і Гуржій Олександр Іванович
Губернія
Губе́рнія — вища одиниця адміністративного поділу і місцевого устрою в Російській імперії, яка з'явилася у XVIII столітті при Петрі I у процесі формування абсолютистської держави.
Переглянути Разбор шляхти і Губернія
Грузини
Грузи́ни, самоназва картвелебі́ (ქართველები, однина — ქართველი, «картвелі») — народ картвельської мовної родини, що становить основне населення Грузії, проживає переважно в центральній і західній частині Південного Кавказу, а також північно-східній Туреччині.
Переглянути Разбор шляхти і Грузини
Греко-католицькі церкви
Гре́ко-като́лицькі це́ркви — сучасна назва східних католицьких церков візантійської традиції.
Переглянути Разбор шляхти і Греко-католицькі церкви
Гантімурови
Гантімурови (Гантимуровы) — російська князівська родина «тунгуського» (евенкійського) походження.
Переглянути Разбор шляхти і Гантімурови
Гомельський повіт
Гомельський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Могильовської губернії Російської імперії.
Переглянути Разбор шляхти і Гомельський повіт
Геральдика
династії Габсбургів Герáльдика (від heraldus, heraldica, ars — «опові́сник», «герольд»Мельничук О. С., Словник іншомовних слів, УРЕ, м. Київ, 1985 р. — С.186) — гербознавство, спеціальна історична дисциплінастор.
Переглянути Разбор шляхти і Геральдика
Генеалогія
Генеалóгія (γενεαλογία — «родовід», що дослівно перекладається як: γενεά — «сім'я», λόγος — «наука»Мельничук О.
Переглянути Разбор шляхти і Генеалогія
Генеалогічне дерево
Родовідне древо королів та імператорів династії Габсбургів, 1725—30, Імператорська скарбниця, Відень Генеалогічне дерево, родовідне древо (генеалогічний розпис, генеалогічна таблиця, родовідне древо) — фрагмент (витяг) зі списком нащадків, на якому розмішені носії одного і того ж прізвища та їхнє подружжя, та в якому суворо дотримується таке правило, наприклад: зміна прізвища, усиновлення (або удочеріння), іноземне юридичне ім'я фізичної особи і т.
Переглянути Разбор шляхти і Генеалогічне дерево
Друть
Друть — річка у Вітебській, Могилівський і Гомельскій областях Білорусі, права притока Дніпра.
Переглянути Разбор шляхти і Друть
Друцькі
Друцькі — княжий рід, представники старожитньої «друтської шляхти» (назва від топоніма Друцьк та гідроніма ріки ДрутьДруцькі // «Енциклопедія історії України», м.
Переглянути Разбор шляхти і Друцькі
Дворянська родовідна книга
Дворянська Родовідна Книга, РДК (Дворянская родословная книга, РДК) — документ на основі Зводу Законів Російської імперії (Свод законов Российской империи), що оформляв привілеї дворянській частини народу кожної губернії Російської імперії.
Переглянути Разбор шляхти і Дворянська родовідна книга
Дворянське зібрання
Катерини II Дворянське зібрання, дворянське депутатське зібрання, дворянські збори, дворянські депутатські збори (Дворянское собрание, дворянское депутатское собрание) — орган дворянського самоврядування в Російській імперії, виборний орган, що існував у період між 1766–1917 роками.
Переглянути Разбор шляхти і Дворянське зібрання
Дворяни
Дворя́ни, дворянство (gentilhomme) — шляхтичі, що перебували на службі при магнатських дворах, виконуючи найрізноманітніші обов'язки, які нерідко дублювали служби королівського двору: маршалки, підскарбії, коморники, секретарі, стольники, чашники, конюші, ловчі і т.
Переглянути Разбор шляхти і Дворяни
Дискримінація
Дискримінація (discriminatio «розрізнення») — будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав.
Переглянути Разбор шляхти і Дискримінація
Десятина (одиниця площі)
Десятина — старовинна міра земельної площі в Київській Русі, а пізніше в Україні, Росії та Білорусі.
Переглянути Разбор шляхти і Десятина (одиниця площі)
Деспотизм
Деспоти́зм, або деспоті́я — форма держави, при якій вся повнота влади, не обмеженої законом, належить одному володарю — монарху, тирану або необмеженому диктатору — і який самодержавно розпоряджається владою в державі, виступаючи по відношенню до підданих як пан і господар.
Переглянути Разбор шляхти і Деспотизм
Держава
Левіафан» (1651), присвячена проблемам держави. Держава — це універсальна політична форма організації правління, що характеризується суверенною владою, політичним та публічним характером, реалізацією своїх повноважень на певній території через систему спеціально створених органів та організацій, за допомогою яких здійснюється політичне, економічне та ідеологічне управління суспільством та керівництво загально-суспільними правами.
Переглянути Разбор шляхти і Держава
Державний переворот
Держа́вний переворо́т — насильницька та неконституційна зміна влади в державі або збройний виступ армії проти державної влади внаслідок таємної змови.
Переглянути Разбор шляхти і Державний переворот
Демократія
Демокра́тія, народопра́вство — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ.
Переглянути Разбор шляхти і Демократія
Департамент
Департа́мент (від departement, departir — «розділяти») — в деяких країнах назва відомства міністерства (наприклад, державний Департамент США).
Переглянути Разбор шляхти і Департамент
Депортація
Депортація — примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання або з держави окремих осіб чи народів.
Переглянути Разбор шляхти і Депортація
Європа
Євро́па — частина світу в Північній півкулі.
Переглянути Разбор шляхти і Європа
Історіографія
«Батько історії» Геродот Історіогра́фія (від ἱστορία (історія) — розповідь про минуле та γραφω (графо) — пишу) як поняття застосовується у трьох значеннях.
Переглянути Разбор шляхти і Історіографія
Історична пам'ять
Історична пам'ять — сукупність донаукових, наукових, квазінаукових і ненаукових знань та масових уявлень соціуму про спільне минуле.
Переглянути Разбор шляхти і Історична пам'ять
Історичний менталітет
Ментальність для історії — це складне поняття, якому важко дати строге означення.
Переглянути Разбор шляхти і Історичний менталітет
Етнічність
Етнічність, етнічна приналежність — поняття, яке в сучасній науці заміщає поняття «етнос», як певну категорію, що позначає існування окремих етнічних груп чи ідентичностей.
Переглянути Разбор шляхти і Етнічність
Етнос
Е́тнос (від ἐθνικός — народ, через середньовічну -la) — стійке соціальне угруповання людей, що виникло упродовж тривалого історичного розвитку на певній території, де люди мають власну біологічну складову (раса, спільне походження), мову, культуру, усвідомлення власної єдності і відмінності від інших етносів.
Переглянути Разбор шляхти і Етнос
Еліта
Елі́та (від elite — найкраще, вибране) в соціології — невелика група людей, що контролює непропорційно багато багатства, привілеїв, політичної влади або знань і навичок у суспільстві.
Переглянути Разбор шляхти і Еліта
Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона
Колекція 86 томів енциклопедії Енциклопеди́чний словни́к Брокга́уза і Єфро́на (скорочено ЕСБЄ; Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, ЭСБЕ) — російська універсальна енциклопедія.
Переглянути Разбор шляхти і Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона
Література
бібліотеки. Літерату́ра (від litterae — буква, літера), іноді книжництво, письменство — сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства.
Переглянути Разбор шляхти і Література
Латиші
Латиші́, або латві́йці (latvieši) — північноєвропейський балтійський народ, корінне населення Латвії.
Переглянути Разбор шляхти і Латиші
Листопадове повстання (1830—1831)
Листопадове повста́ння 1830—1831 років (Листопадове повстання 1830—1831 років) — національно-визвольне повстання поляків і литовців проти Російської імперії.
Переглянути Разбор шляхти і Листопадове повстання (1830—1831)
Литва
Лито́вська Респу́бліка, Литва́ (Lietuvos Respublika, Lietuva) — держава в Північній Європі, одна з трьох країн Балтії, розташованих на східному узбережжі Балтійського моря.
Переглянути Разбор шляхти і Литва
Литвини
Литви́ни (Ліцьвіны, Літвіны) — це етнонім, який застосовувався в деяких слов'янських мовах до різних народів.
Переглянути Разбор шляхти і Литвини
Литовські Статути
Литовський лит присвячений 475-річчю укладання першого Статуту Великого князівства Литовського 1529 року Стату́т Вели́кого кня́зівства Лито́вського — основний кодекс права Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського.
Переглянути Разбор шляхти і Литовські Статути
Литовська метрика
Литовська метрика великокнязівської канцелярії 1511—1518 років Литовська метрика (Acta/Metrica Magni Dusatus Lithuaniae; Metryka Litewska) — архіви документів, що виходили передусім з канцелярії Великого князівства Литовського в період з першої половини XV ст.
Переглянути Разбор шляхти і Литовська метрика
Литовці
Лито́вці (lietuviai) — східноєвропейський балтійський народ, корінне населення Литви.
Переглянути Разбор шляхти і Литовці
Логіка
проблема), логіка, озброєна мечем силогізму, поспішає позаду. Ліворуч внизу — Парменід, за допомогою якого логічна аргументація потрапляє до філософії, до печери" Ло́гіка (λογιχη від logos — слово, значення, думка, мова) — наука про закони і різновиди мислення, способи пізнання та умови істинності знань і суджень.
Переглянути Разбор шляхти і Логіка
Легітимність
Легіти́мність (від лат. legitimus — згідно з законами, правомірний, законний) — здатність того чи іншого політичного режиму досягти суспільного визнання та виправдання обраного політичного курсу, прийнятих ним політичних рішень, кадрових або функціональних змін у структурах влади.
Переглянути Разбор шляхти і Легітимність
Також відомий як Розбори шляхти.