Зміст
95 відносини: Encyclopædia Iranica, Ґорґан, Ксеркс I, Касида, Казвін, Конья, Південна Азія, Південний Кавказ, Праведний халіфат, Природничі науки, Парса, Парси, Панчатантра, Платон, Перська мова, Персія, Омар Хайям, Омейяди, Оповідання, Ат-Табарі, Афганістан, Ахеменіди, Арабська мова, Аравійський півострів, Аббасидський халіфат, Аббасиди, Авіценна, Авеста (релігія), Амір Хосров Дехлеві, Нізамі Гянджеві, Національна бібліотека Франції, Незам уль-Мульк, Рудакі, Рай, Риторика, Суфізм, Сім красунь, Стародавня Греція, Сааді Ширазі, Саманіди, Сирія, Сефевіди, Середньоперська мова, Сельджуцька імперія, Тахіриди, Таджикистан, Тисяча й одна ніч, Тимуриди, Тегеран, Фірдоусі, ... Розгорнути індекс (45 більше) »
- Історія літератури
- Література за мовою
- Мистецтво Ірану
Encyclopædia Iranica
Encyclopædia Iranica (Енциклопедія Іраніка.) — проект, метою якого є створення всеосяжної і авторитетної англомовної енциклопедії, що розповідає про історію, культуру і цивілізації іранських народів від найдавніших часів до наших днів.
Переглянути Перська література і Encyclopædia Iranica
Ґорґан
Ґорґан (گرگان.), Верґен (каспійською мовою) — місто у іранській провінції Ґолестан.
Переглянути Перська література і Ґорґан
Ксеркс I
Ксеркс (староперс. Xšayāršā, خشایارشا, Ξέρξης, חשיארש הראשון) — перський цар і давньоєгипетський фараон, син Дарія І, правив з 485 до н. е. до своєї смерті 465 до н.
Переглянути Перська література і Ксеркс I
Касида
Каси́да (араб. — цілеспрямована) — урочистий жанр арабської, тюркської та перської класичної поезії.
Переглянути Перська література і Касида
Казвін
Казвін, Газвін (قزوین) — місто на півночі Ірану, адміністративний центр і найбільше місто остана Казвін.
Переглянути Перська література і Казвін
Конья
Адміністративний поділ Коньї Ко́нья (Konya, османськ. قونیه;, також Іко́нія, Іко́ніум, Ἰκόνιον) — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії.
Переглянути Перська література і Конья
Південна Азія
Південна Азія — регіон Азії.
Переглянути Перська література і Південна Азія
Південний Кавказ
Півде́нний Кавка́з, застаріла назва — Закавка́ззя (Аладатәи Кавказ, Cənubi Qafqaz, Անդրկովկաս, სამხრეთი კავკასია, Фæскавказ, Хуссар Кавказ) — регіон, розташований на південь від Головного, або Вододільного, хребта Великого Кавказу.
Переглянути Перська література і Південний Кавказ
Праведний халіфат
Османа Праведний халіфат (al-khilāfat ar-Rāshidīyah) — держава, створена після смерті пророка Мухаммеда в 632 році.
Переглянути Перська література і Праведний халіфат
Природничі науки
Природни́чі нау́ки — галузі науки, що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі.
Переглянути Перська література і Природничі науки
Парса
Па́рса (також Персепо́ль, Персепо́ліс, староперс.: Pārsa, تخت جمشید/پارسه — Takht-e Jamshid або ж Chehel Minar, Περσέπολης) — місто і церемоніальна столиця Персії за часів Ахеменідів.
Переглянути Перська література і Парса
Парси
Парси — члени зороастрійської громади в Індії.
Переглянути Перська література і Парси
Панчатантра
Панчатантра або П'ять кошиків житейської мудрості (पञ्चतन्त्र — п'ять принципів) — канонічна збірка староіндійських казок про тварин, байок, притч та висловів на санскриті у віршах та прозі.
Переглянути Перська література і Панчатантра
Платон
Плато́н (Πλάτων; 427 до н. е. — 347 або 348 до н. е.) — давньогрецький мислитель, засновник філософської школи відомої як Академія Платона.
Переглянути Перська література і Платон
Перська мова
Пе́рська мо́ва, або фарсі́ (فارسی, Fārsi) — основна сучасна версія давньоперської мови, південно-західна іранська мова індоіранської гілки індоєвропейської сім'ї.
Переглянути Перська література і Перська мова
Персія
Перське царство Ахеменідів Пе́рсія — історичний регіон у південному Ірані, що асоціюється із сучасним Іраном; останній західними державами офіційно називався Персія до 1935.
Переглянути Перська література і Персія
Омар Хайям
Ома́р Хайя́м (عمر خیام, Omar Khayyám; 18 травня 1048 — 4 грудня 1131) — перський поет, математик, філософ, астроном.
Переглянути Перська література і Омар Хайям
Омейяди
Омейя́ди (661—750) — перша мусульманська династія халіфів із роду Омейя, засновником якої став Муавія.
Переглянути Перська література і Омейяди
Оповідання
Оповіда́ння — невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображувалась одна подія з життя одного, або двох сформованих персонажів.
Переглянути Перська література і Оповідання
Ат-Табарі
Абу́ Джафа́р Муха́мед ібн Джарі́р ат-Табарі (Табарі Абу Джафар Мухаммед ібн Джарір (محمد بن جرير الطبري), 839 Амол (Табарістан). — † 17 лютого 923, Багдад) — видатний мусульманський історик, правознавець, знавець хадисів і тлумач Корану.
Переглянути Перська література і Ат-Табарі
Афганістан
Афганіста́н (افغانستان, Afg'oniston), повна офіційна назва Ісла́мська Респу́бліка Афганіста́н (د افغانستان اسلامي جمهوریت, Ҷумҳурии Исломии Афғонистон, Afg'oniston Islom Respublikasi) (від Upa-Ghana-Stan санскритом «земля об'єднаних племен») — країна на півдні Центральної Азії, що межує з Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном на півночі, з Іраном на заході та Пакистаном на півдні і сході.
Переглянути Перська література і Афганістан
Ахеменіди
Перська імперія у 500 до н. е. Реконструкция Персеполя Ахемені́ди (هخامنش — Хакаманіш) — династія староперських царів, заснована Ахеменом (558-330 до н. е.). Влада Ахеменідів поширювалась на всі країни Близького та Середнього Сходу і частину Індії.
Переглянути Перська література і Ахеменіди
Арабська мова
Ара́бська мо́ва (اللغة العربية; al-luġa 'l-ʿarabiyya) — найпоширеніша семітська мова афразійської родини мов, якою розмовляють у західній Азії і північній Африці близько 240 мільйонів (як рідною) та ще 50 мільйонів (як другою) осіб.
Переглянути Перська література і Арабська мова
Аравійський півострів
Араві́йський піво́стрів — найбільший півострів Азії, між Червоним і Аравійським морем та Перською затокою; близько 3 млн км².
Переглянути Перська література і Аравійський півострів
Аббасидський халіфат
Аббасидський халіфат 820 року Аббасидський халіфат — ісламська феодальна теократична держава, що існувала з 750 по 945 рік та з 1124 по 1258 рік.
Переглянути Перська література і Аббасидський халіфат
Аббасиди
''Аббасидський халіфат за часів найбільшого поширення, 850 рік.'' Аббасиди (العبّاسيّون) — династія арабських халіфів, започаткована Аббасом, дядьком пророка ісламу Мухаммеда, який належав до мекканського роду хашім (хашиміти).
Переглянути Перська література і Аббасиди
Авіценна
Абу́ Алі́ аль-Хусе́йн ібн Абдалла́х ібн Сі́на, латинізоване — Авіце́нна, (ابو علی حسین بن عبدالله بن سینا, Avicenna, 980 — 1037) — перський вчений-енциклопедист, філософ, лікар, хімік, астроном, теолог, поет.
Переглянути Перська література і Авіценна
Авеста (релігія)
Авеста (від «awastāg» — основа)— священна книга зороастризму та його представників, послідовників Заратуштри, котрий виступав як великий реформатор маздаїзму, найдавнішої політеїстичної релігії іранців, і підніс культ Агура-Мазди як втілення чистого добра.
Переглянути Перська література і Авеста (релігія)
Амір Хосров Дехлеві
Амір Хосров Дехлеві (гінді:अमीर खुसरो, 1253—1325) — індійський середньовічний поет та музика часів Делійського султанату.
Переглянути Перська література і Амір Хосров Дехлеві
Нізамі Гянджеві
Нізамі́ Гянджеві́ Абу Муха́мед Ілья́с ібн-Юсу́ф, (نظامی گنجوی; бл. 1141, Гянджа — 1203, Гянджа) — класик перської поезії, мислитель, один з найбільших поетів середньовічного Сходу, писав перською (на основі арабського алфавіту).
Переглянути Перська література і Нізамі Гянджеві
Національна бібліотека Франції
Національна бібліотека Франції (Bibliothèque Nationale de France; BNF) — найбагатше зібрання франкомовної літератури у світі й найбільша національна бібліотека Франції, заснована 1368 року.
Переглянути Перська література і Національна бібліотека Франції
Незам уль-Мульк
Неза́м уль-Му́льк (Нізам аль-Мульк, ~1017 — 14 жовтня 1092) — візир, політичний діяч та письменник епохи правління династії Сельджуків у Персії.
Переглянути Перська література і Незам уль-Мульк
Рудакі
Рудакі́ (Абу Абдаллах Джафа́р Ібн Мухаммад, 852, селище Панджрудак, тепер це Пенджикентський район Таджикистану, помер в 941, там само) — перський і таджицький поет, вважається засновником персько-таджицької літератури.
Переглянути Перська література і Рудакі
Рай
християнській традиції Рай — символ щасливого майбутнього для релігійної людини; мирного буття, душевного спокою; рівноваги і внутрішнього задоволення; красивої, благодатної та багатої землі, кохання; найвищої насолоди.
Переглянути Перська література і Рай
Риторика
Еразм Роттердамський був популяризатором класичної риторики Рито́рика — це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.
Переглянути Перська література і Риторика
Суфізм
Суфі́зм (також суфійський іслам або тасаввуф (صوفية), імовірно від арабського суф (صوف) — шерсть, суфій — той що носить вовняний плащ) — містико-аскетична течія в ісламі.
Переглянути Перська література і Суфізм
Сім красунь
«Сім красунь» (هفت پیکر — Хафт пайкар) — четверта поема класика персьскої поезії Нізамі Гянджеві з його збірки «Хамсе», що була написана в 1197 році перською мовою.
Переглянути Перська література і Сім красунь
Стародавня Греція
афінському Акрополі — один з найвідоміших символів Стародавньої Греції Старода́вня Гре́ція — цивілізація в історії Греції, яка існувала на Балканському півострові від III тис.
Переглянути Перська література і Стародавня Греція
Сааді Ширазі
Абу-Мухамед Мусліх ад-Дін ибн Абд Аллах Ширазі (ابومحمد مصلحالدین بن عبدالله شیرازی, більш відомий за своїм псевдонімом Сааді́, * 1210, Шираз, Іран — 1291 або 1292, Шираз, Іран) — один з класиків перської літератури Середньовіччя.
Переглянути Перська література і Сааді Ширазі
Саманіди
«Родове дерево» Саманідів Самані́ди — династія правителів, яка владарювала у Середній Азії в 819—999 роки.
Переглянути Перська література і Саманіди
Сирія
Сирі́йська Ара́бська Респу́бліка (الجمهورية العربية السورية, аль-Джумхурі́йя аль-Арабі́йя ас-Сурі́йя) — арабська країна на Близькому Сході, розташована на узбережжі Середземного моря (берегова лінія 173 км) та межує з Ліваном (356 км) та Ізраїлем (74 км) на південному заході, з Йорданією (356 км) на півдні, з Іраком (596 км) на сході і з Туреччиною (845) на півночі.
Переглянути Перська література і Сирія
Сефевіди
Сефевіди (صفویان; Səfəvilər dövləti,صفویلر; Османськ.: Devlet-i Safeviyye,دولت صفویه; სეფიანთა დინასტია; سەفەوییەکان,Sefewî) — іранська шахська династія, що правила з початку XIV століття районом Ардебілю Іранської провінції Азербайджан, що входила до складу держави Ак-Коюнлу, а з 1502 по 1722 роки всім Іраном.
Переглянути Перська література і Сефевіди
Середньоперська мова
Середньоперська мова (пахлеві) — мертва мова іранської групи; була офіційною мовою Сасанідської імперії.
Переглянути Перська література і Середньоперська мова
Сельджуцька імперія
Сельджу́цька імпе́рія (دولت سلجوقیان.) — монархічна ісламська держава в Західній і Центральній Азії в часи середньовіччя.
Переглянути Перська література і Сельджуцька імперія
Тахіриди
Територія під правлінням Тахіридів Тахіриди (سلسلهی طاهریان) — династія перського походженняBosworth, "The Tahirids and Saffarids, " p. 91.
Переглянути Перська література і Тахіриди
Таджикистан
Таджикиста́н (Тоҷикистон), офіційна назва Респу́бліка Таджикиста́н (Ҷумҳурии Тоҷикистон) — держава в Центральній Азії, межує на півночі з Киргизстаном, сході з Китаєм, півдні з Афганістаном, заході з Узбекистаном.
Переглянути Перська література і Таджикистан
Тисяча й одна ніч
Казки тисяча й однієї ночі (арабською мовою: كتاب ألف ليلة وليلة; перською мовою: هزار و یک شب) — збірка оповідань, що зібрали за багато сторіч різні автори, перекладачі й учені багатьох країн.
Переглянути Перська література і Тисяча й одна ніч
Тимуриди
Держава Тимуридів Тимуриди — середньовічна середньоазіатська династія нащадків Тимура, що правила в Трансоксанії, Ірані та Індії з 1370 по 1858 рік.
Переглянути Перська література і Тимуриди
Тегеран
--> |scale.
Переглянути Перська література і Тегеран
Фірдоусі
Абул-касим Фірдоусі (Хаким Абулкасим Мансур Хасан Фірдоусі Тусі, народився 940, помер між 1020 і 1030) — перський поет, автор епічної поеми «Шах-наме» ("Книга царів"), йому приписується також написання поеми «Юсуф і Зулейха» (біблейсько-коранічний сюжет про Йосифа).
Переглянути Перська література і Фірдоусі
Фарід ад-Дін Аттар
Сучасне зображення Шейх Фарід ад-Дін Аттар, часто просто Аттар («аптекар», прізвисько відображає основну професію), справжнє ім'я — Абу Хамід Мухаммад ібн Абу Бакр Ібрагім (або ібн Са‘д ібн Йусуф, роки життя і обставини смерті спірніЖан Рыпка, Иосеф Самилович Брагиниский..
Переглянути Перська література і Фарід ад-Дін Аттар
Хагані Ширвані
Афзаладдін Ібрагім ібн Алі Хагані Ширвані, відоміший як Хагані Ширвані або Хакані (خاقانی.; Xaqani Şirvani.; бл. 1126, Шемаха — 1199, Тебріз) — перський та азербайджанський поет.
Переглянути Перська література і Хагані Ширвані
Хамсе
архангела Гавриїла (праворуч) «Хамсе» або інакше «П'ятериця» — пам'ятник перської літератури, п'ять поем, об'єднаних загальною назвою «Пандж Ґандж», що перекладається з перської як «П'ять коштовностей».
Переглянути Перська література і Хамсе
Хосров I Ануширван
Хосро́в I (husraw, xusrav — «з доброю славою» з *hu-śraųah-, відомий також як Анушираван або Ануширван, (انوشيروان з пехл. anōšag-ruwān — «з безсмертною душею» خسرو); 531—579) — шахиншах Ірану з династії Сасанідів, успішний політичний та військовий діяч, реформатор.
Переглянути Перська література і Хосров I Ануширван
Хорасан
Трансоксанія, Хорезм і Хорасан Вели́кий Хораса́н або Хораса́н (xwarāsān, خراسان Ḫurāsān — «земля, де сходить сонце») — історично-географічна область, що охоплювала територію північно-східного Ірану, північно-західного Афганістану, півдня Туркменістану й Узбекистану.
Переглянути Перська література і Хорасан
Центральна Азія
'''Центральна Азія''' Рельєф Центральної Азії Центра́льна А́зія — великий регіон Азії, який не має виходу до моря.
Переглянути Перська література і Центральна Азія
Шах-наме
Оформлення сторінки з книги «Шах-наме». Надгробок Фірдоусі у місті Тус. «Шах-наме». Ілюстрація з видання XVI століття. Царь Соломон). Ілюстрація з видання «Шах-наме» XVI століття.
Переглянути Перська література і Шах-наме
Шагразада (персонаж)
Цар Шагріяр милує Шагразаду Шагразада — одна з найвідоміших оповідачок у світі.
Переглянути Перська література і Шагразада (персонаж)
Шираз
Шираз у 1681 році — Ілюстрація до книги ''"Подорожі до Московії, Татарії, Персії, Індії"'' Яна Янсена Стрейса (1630—1694)Шира́з, Шіра́з (شیراز — Širâz) — місто на південному заході Ірану, адміністративний центр провінції Фарс.
Переглянути Перська література і Шираз
Шеддадіди
Територія Шеддадідів в ХІ — ХІІ століттях Шеддадіди (перс. شداديان, вірм. Շադդադյաններ) — феодальна династія курдського походження, що правила в Аррані та Східній Вірменії.
Переглянути Перська література і Шеддадіди
Місяць
* Місяць — єдиний природний супутник планети Земля.
Переглянути Перська література і Місяць
Містицизм
Містицизм — це пошук усвідомлення та способів єднання із вищою дійсністю, сакральним, Богом, що ґрунтується на безпосередньому досвіді переживання, інтуїції, інсайті або інстинкті.
Переглянути Перська література і Містицизм
Мавераннахр
Мавераннахр, Хорезм і Великий Хорасан Мавераннахр, Трансоксіана, Трансокса́нія — історична область в Центральній Азії, що знаходиться між річками Амудар'я та Сирдар'я.
Переглянути Перська література і Мавераннахр
Маньєризм
Художник Понтормо. Зустріч Марії з Єлизаветою, 1529. Церква Сан-Мікеле, Карміньяно. Приклад живопису маньєризму. Анонім доби маньєризму, Італія. «Фантазійний сфінкс», бл.
Переглянути Перська література і Маньєризм
Монархія
260x260пкс Монархії в певній частині, під-державі Мона́рхія — форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю (необмежена, абсолютна монархія) або частково (обмежена, конституційна монархія) належить одній особі — спадкоємному монархові.
Переглянути Перська література і Монархія
Мераге
Мераге — місто на Північному Заході Ірану.
Переглянути Перська література і Мераге
Бахрам V
Бахрам або Вахрам V (*هرام پنجم, бл. 400 —438) — шахиншах Ірану в 420/421-438.
Переглянути Перська література і Бахрам V
Балх
Балх — місто в провінції Балх в Афганістані, центр зороастризму.
Переглянути Перська література і Балх
Бертельс Євген Едуардович
Бертельс Євген Едуардович (13 (25) грудня 1890, Санкт-Петербург — 7 жовтня 1957, Москва) — радянський сходознавець, член-кореспондент АН СРСР (1939), член-кореспондент АН Іранської (1944), Арабської АН в Дамаску (1955).
Переглянути Перська література і Бертельс Євген Едуардович
Бегістунський напис
Загальне фото Бегістунського напису безсмертних»'' Бегісту́нський на́пис — клинописний текст на 400 рядків, вирізьблений на скелі Бегістун поблизу міста Керманшах у Західному Ірані за наказом перського царя Дарія І (522-486 до н.
Переглянути Перська література і Бегістунський напис
Вірменська абетка
Вірменська абетка (Հայկական գիր) — звукове письмо, що застосовується для запису вірменської мови.
Переглянути Перська література і Вірменська абетка
Вірменська література
Вірменська література — сукупність художньої літератури, створеної вірменською мовою; одна з найдавніших літератур світу.
Переглянути Перська література і Вірменська література
Гянджа
Гянджа́ (Gəncə́) — друге за величиною місто в Азербайджані. Місто розташоване біля північно-східного підніжжя Малого Кавказу, на річці Гянджачай (басейн Кури). Центр історичної області Арран.
Переглянути Перська література і Гянджа
Грецька мова
міні Гре́цька мо́ва, давніше гречина (Ελληνικά, вимов. Елініка́) — одна з індоєвропейських мов; поширена у Греції (9,5 млн.), на Кіпрі (0,5 млн.), а також у Пд.
Переглянути Перська література і Грецька мова
Греки
Гре́ки, самоназва Елліни (Έλληνες) — етнонім, що у різні часи мав різні значення.
Переглянути Перська література і Греки
Гафіз
Гафі́з (Хафіз, Гафез, Гафіз Ш(и/і)разький; літературний псевдонім Мохаммеда Шамседдіна або Шамс ад-діна Мухаммада; خواجه شمسالدین محمد حافظ شیرازی; близько 1325, Шираз — 1389 чи 1390, там само) — перський і таджицький поет, народний співець.
Переглянути Перська література і Гафіз
Гарун ар-Рашид
Гарун ар-Рашид або Гарун аль-Рашид (*17 березня 763 — †24 березня 809) — п'ятий халіф Аббасидського халіфату, знаменитий завдяки згадкам у «Казках тисячі й однієї ночі».
Переглянути Перська література і Гарун ар-Рашид
Газневіди
Газневіди (غزنویان) — династія правителів тюркського походження, що з 975 по 1186 рік правила на значній території в Азії: частині Персії, Трансоксанії і північних областях індійського субконтинентуC.E.
Переглянути Перська література і Газневіди
Газель (жанр)
Газе́ль (ghazal; від араб. — ліричний вірш) — ліричний вірш, що складається не менше як з трьох, не більше як з дванадцяти бейтів (двовіршів), пов'язаних наскрізною моноримою кожного другого рядка (крім першого бейта з парним римуванням) за схемою метричної основи аруза: аа, ба, ва, га тощо.
Переглянути Перська література і Газель (жанр)
Дастан (література)
Даста́н (дестан, від داستان «оповідання») — епічний жанр у літературах Близького Сходу та Середньої Азії; це літературна обробка казкових сюжетів, легенд і переказів.
Переглянути Перська література і Дастан (література)
Дарій I Великий
Дарій І Великий (староперс. Dārayavahuš, داریوش — Dâryuš, Δαρεῖος, דריוש הראשון; —) — перський цар, один із найвизначніших правителів в історії Стародавнього Сходу.
Переглянути Перська література і Дарій I Великий
Давньоперська мова
Давньопе́рська мо́ва — одна з двох найдавніших давньоіранських мов, що засвідчена пам′ятками.
Переглянути Перська література і Давньоперська мова
Джалаледдін Румі
Джалаледді́н Румі́ (Румі, Джеляледдін/Джалаліддін Румі; مولانا جلال الدین محمد رومی, Mevlânâ Celâleddin Mehmed Rumi, також — Мевляна або Мевляна Джалаледдін Мухаммед Балх за місцем народження; 30 вересня 1207, Балх, Іран — 17 грудня 1273, Конья, Конійський султанат) — класик перської поезії, філософ-суфій.
Переглянути Перська література і Джалаледдін Румі
Джамі
Джамі (جامی., Ҷомӣ. або Нуріддін Абдуррахман ібн Ахмад, 18 серпня 1414, Джам, поблизу Нішапура, Хорасан — 19 листопада 1492, Герат) — таджицько-перський письменник, філософ, музикознавець.
Переглянути Перська література і Джамі
Держава Сасанідів
Держава Сасанідів, Новоперська імперія, Ераншахр (شاهنشاهی ساسانیان) — остання доісламська іранська держава, що існувала в 224-651.
Переглянути Перська література і Держава Сасанідів
Історія Ірану
Чогха-Занбіль, Чога-Зембіль (перс. چُغازَنبیل) — стародавнє місто і храмовий комплекс, який зберігся від держави Елам. Історія Ірану як давньої високорозвинутої цівілізації має великий вплив і на сусідні країни: Таджикистан, Афганістан та ін.
Переглянути Перська література і Історія Ірану
Ісфаган
Ванкський собор Мінарети Дардашт Мечеть Імама Палац сорока колон (Чехель Сотун) в Ісфагані Ісфаганський технологічний університет Ісфага́н, Есфахан, Ісфахан, Іспагань (اصفهان) — місто в Ірані на березі річки Заянде, розташоване на висоті близько 1600 метрів над рівнем моря за 340 км на південь від Тегерана.
Переглянути Перська література і Ісфаган
Іслам
Ісла́м (араб. الإسلام, буквально означає сумирність, покірність Єдиному Богу) — одна з найпоширеніших світових релігій, що сформувалася у 7-му столітті в Аравії.
Переглянути Перська література і Іслам
Іран
Ісла́мська Респу́бліка Іра́н (جمهوری اسلامی ایران — Джомгурі-йе Есламі-йє Іран, також використовуються назви Іра́н (ایران — Країна аріїв) або застаріла назва Пе́рсія (що є лише однією з областей)) — держава на південному заході Азії.
Переглянути Перська література і Іран
Іранський Азербайджан
Іранський Азербайджан Іра́нський Азербайджа́н (آذربایجان ایران, Āzarbāyjān-e Irān), або Півде́нний Азербайджа́н (Güney Azərbaycan, Cənubi Azərbaycan) — сукупність історичних азербайджанських земель у складі Ірану.
Переглянути Перська література і Іранський Азербайджан
Імперія Ахеменідів
Імпе́рія Ахемені́дів — стародавня держава VI — IV ст. до н. е. в Азії, створена перською династією Ахеменідів, перша з перських імперій.
Переглянути Перська література і Імперія Ахеменідів
Індія
Респу́бліка І́ндія або І́ндія, Бга́рат (Republic of India, भारत गणराज्य, Bhārat Gaṇarājya) — країна в Південній Азії.
Переглянути Перська література і Індія
Епістемологія
Епістемологія (επιστήμη, «знання»; λόγος, «вчення») — філософсько-методологічна дисципліна, у якій досліджується знання (епістеме) як таке, його будова, структура, функціонування і розвиток.
Переглянути Перська література і Епістемологія
Літературна критика
Літерату́рна кри́тика — відносно самостійний вид творчої діяльності, спирається на практичний тип мислення задля поцінування художньої своєрідності нових літературних творів, їх естетичної вартості, виявлення провідних тенденцій літературного процесу.
Переглянути Перська література і Літературна критика
Літературна мова
Літерат́урна мóва — це оброблена, унормована форма національної мови, як в писемних так і в усних різновидах, що обслуговує культурне життя народу та всі сфери його суспільної діяльності: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей.
Переглянути Перська література і Літературна мова
Див. також
Історія літератури
- Silva rerum
- Історія літератури
- Антична література
- Герберт Веллс
- Графічний роман
- Давньогрецька література
- Екземплум
- Епіграма
- Жіноче письмо (літературна категорія)
- Китайська література
- Латинська література
- Література XIX століття
- Література XVII століття
- Література XVIII століття
- Мігель де Сервантес
- Панчатантра
- Перська література
- Перша світова війна в мистецтві
- Середньовічна література
- Таблиця років у літературі
- Фрідріх Шиллер
- Швейцарський літературний архів
Література за мовою
- Давньогрецька література
- Література каннада
- Перська література
- Польська література
- Світова література
- Українська література
- Український інститут книги
Мистецтво Ірану
- Перська література