Більш швидкий доступ, ніж браузер!
17 відносини: Капітан I рангу, Капітан II рангу, Капітан III рангу, Армія Української Народної Республіки, Російська імперія, Російська імператорська армія, Солдат, Сержант, Українська мова, Україна, Шандрук Павло Феофанович, Матрос, Маршал, Збройні сили, Військово-морські сили, Військове звання, Генералісимус.
Капітан I рангу
Знаки розрізнення капітана 1 рангу Збройних Сил України:нарукавна нашивка (на тужурку),погон білий (на сорочку),погон чорний (на куртку) Капіта́н 1-го ра́нгу (capitaneus — воєначальник, від caput — голова), — в ВМС України і багатьох інших країн військове звання старшого офіцерського складу, відповідає званню полковника в сухопутних військах і авіації.
Новинка!!: Офіцер і Капітан I рангу · Побачити більше »
Капітан II рангу
Капіта́н ІІ ра́нгу (capitaneus — воєначальник, від caput — голова), — військове звання старших офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а також деяких інших країн (Албанія, Російська Федерація та інші).
Новинка!!: Офіцер і Капітан II рангу · Побачити більше »
Капітан III рангу
Капіта́н ІІІ ра́нгу (capitaneus — воєначальник, від caput — голова), — військове звання старших офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а також деяких інших країн (Албанія, Російська Федерація та інші).
Новинка!!: Офіцер і Капітан III рангу · Побачити більше »
Армія Української Народної Республіки
Армія Української Народної Республіки (у радянській та російській пропаганді відома як «петлюрівці») — у період з лютого 1917 по квітень 1918 року — збройні формування Української Народної Республіки, створені на основі українізованих частин російської армії, українізованих частин австро-угорської армії («українських січових стрільців» та інших), формувань (військовополонених-українців Німеччини та Австро-Угорщини), колишніх військовополонених-галичан («січових стрільців») та загонів добровольців — «гайдамакiв», «вільного козацтва» та інших; з жовтня 1918 по листопад 1920 року — регулярна армiя Української Народної Республіки.
Новинка!!: Офіцер і Армія Української Народної Республіки · Побачити більше »
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Новинка!!: Офіцер і Російська імперія · Побачити більше »
Російська імператорська армія
Карта військових округів Російської імперії. 1913 Росі́йська імпера́торська а́рмія — збройні сили Російської імперії від 1721 до 1917 роки.
Новинка!!: Офіцер і Російська імператорська армія · Побачити більше »
Солдат
Український солдат в Іраку, 2003 р. Січових Стрільців Солда́т (Soldat, від soldato, від soldare — наймати, платити платню), вояк — власне українське слово.
Новинка!!: Офіцер і Солдат · Побачити більше »
Сержант
Серж́ант (sergent, від serviens — службовець) — чин, звання молодшого командного (сержантського або унтер-офіцерського) складу в армії багатьох країн.
Новинка!!: Офіцер і Сержант · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Офіцер і Українська мова · Побачити більше »
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Новинка!!: Офіцер і Україна · Побачити більше »
Шандрук Павло Феофанович
Павло́ Феофа́нович Шандру́к (28 лютого 1889, с. Борсуки на Волині — 15 лютого 1979, м. Трентон, поховано на українському православному цвинтарі в Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі) — видатний український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР (генерал-полковник в еміграції), дійсний член НТШ.
Новинка!!: Офіцер і Шандрук Павло Феофанович · Побачити більше »
Матрос
військово-морських сил Збройних сил України Матро́с (matroos) — майже найнижче військове звання в ВМС України і більшості інших країн, відповідає званню рядового в армії.
Новинка!!: Офіцер і Матрос · Побачити більше »
Маршал
Ма́ршал (marahscalc) (maréchal) — військове звання (або чин) найвищого генеральського складу в арміях деяких держав.
Новинка!!: Офіцер і Маршал · Побачити більше »
Збройні сили
Збро́йні си́ли (Vires armatae; Armed forces) — військова озброєна організація держави, що включає регулярні і нерегулярні військові формування держави.
Новинка!!: Офіцер і Збройні сили · Побачити більше »
Військово-морські сили
Військо́во-морські́ си́ли (ВМС) — окремий вид збройних сил багатьох країн, призначений головним чином, для ведення морської війни і вогневої підтримки наземних військових дій.
Новинка!!: Офіцер і Військово-морські сили · Побачити більше »
Військове звання
Військо́ве звання́ — ранги різних ступенів, що надаються у Збройних силах військовослужбовцям, відповідно до їхньої посади, кваліфікації фахової підготовки та терміну служби.
Новинка!!: Офіцер і Військове звання · Побачити більше »
Генералісимус
Перший генералісимус герцог Анжуйський (Генріх III (король Франції) Генералісимус Суворов О. В. (Росія) Генералісимус Людовик ІІ Бурбон-Конде (Франція) Генералісимус Чан Кайші (Китай) Генералісимус Франко (Іспанія) Генералі́симус (Generalissimo, generalissimus — найголовніший) — вище військове звання в багатьох країнах.
Новинка!!: Офіцер і Генералісимус · Побачити більше »
