Мюррей Букчин і Сирійський Курдистан

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Мюррей Букчин і Сирійський Курдистан

Мюррей Букчин vs. Сирійський Курдистан

thumb Мю́ррей Бу́кчин (Murray Bookchin., — — американський радикальний соціолог, політичний і соціальний філософ, лібертарний соціаліст, захисник навколишнього середовища, атеїст, оратор і публіцист. Більшу частину свого життя він називав себе анархістом, хоча вже в 1995 році відмовився від своєї ідентифікації з даним рухом Натана Букчина і Рози Букчиної, і з дитинства був просочений марксистськими ідеями. Він приєднався до Молодих піонерів, молодіжної комуністичної організації, у віці дев'яти років. Він працював на фабриках і став упорядником Конгресу виробничих профспілок США. Наприкінці 1930-х він порвав зі сталінізмом на користь троцькізму, працював з групою, що публікувала періодичне видання Проблеми сучасності (Contemporary Issues.). Тоді ж, поступово розчарувавшись в примусі, який він сприймав як звичайну практику марксизму-ленінізму, він стає анархістом. У книзі описувався широкий екологічний діапазон, однак вона удостоїлася мало уваги через свій політичний радикалізм. Його інноваційне есе «Екологія і революційна думка» представляло екологію як концепт радикальної політичної ідеї. Інші есе, написані в 1960-і роки, вводили новаторські ідеї екотехнологій. Читаючи лекції по всій території Сполучених Штатів, він допоміг популяризувати поняття екології в контркультуру. Його есе 1969-го року «Listen, Marxist !» попереджало «Студентів за демократичне суспільство» (марно) проти поглинання групою марксистів. Ці та інші важливі есе 1960-х склали антологію «Post-Scarcity Anarchism». У 1982-му році було видано роботу Букчина «Екологія свободи», яка справила величезний вплив на екологічний рух, як у Сполучених Штатах, так і в інших країнах. Він був активним учасником антиядерного «Clamshell Alliance» в Новій Англії, а його лекції в Німеччині серйозно вплинули на засновників німецьких Зелених. У роботі «From Urbanization to Cities» (спочатку виданій під заголовком «The Rise of Urbanization and the Decline of Citizenship») Букчин простежував демократичні традиції, які вплинули на його політичну філософію і визначали реалізацію поняття лібертарного муніципалізма. Багато менша робота «The Politics of Social Ecology», написана його двадцятирічним колегою, Джанет Біль, коротко підсумовує ці ідеї. У 1999-му році Бакчин пориває з анархізмом і переносить свої ідеї в рамки системи місцевого коммуналізму, хоча і продовжував підтримувати свої ідеї про необхідність децентралізації та локалізації населення, влади/ грошах/впливі, сільському господарстві, виробництві і т. д. Крім політичних праць Букчин написав багато про свої філософські ідеї, які він називав діалектичним натуралізмом. Діалектичні роботи Гегеля, які ясно висловлюють філософію, пов'язану з розвитком змін і зростання, здавалося, надали себе органічному, навіть екологічному підходу. Хоча Гегель "мав значний вплив " на Букчина, він ні в якому сенсі не був гегельянцем. Його пізніші філософські роботи акцентуються на гуманізмі, раціоналізмі і ідеалах Просвітництва. Головною з його останніх праць стала Третя Революція, чотиритомна історія з лібертарних імпульсів в європейських і американських революційних рухах. Після відставку в Рамапо він вирушив з Хобокену, Нью-Джерсі, до Вермонту і присвятив свій час написанню та читанню лекцій по всьому світу. Він продовжував викладати в ІСЕ до 2004 р. Помер Букчин в результаті зупинки серця 30 липня 2006 р. в своєму будинку в Берлінгтоні, Вермонт, у віці 85 років. Сирійський Курдистан (Kurdistana Sûriyê, або Рожава Rojava — букв. «захід») — курдське державне утворення у складі Сирії.