Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
безкоштовно
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Мустафа Кемаль Ататюрк і Понтійська мова

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Мустафа Кемаль Ататюрк і Понтійська мова

Мустафа Кемаль Ататюрк vs. Понтійська мова

Мустафа́ Кема́ль Ататю́рк (Mustafa Kemal Atatürk, Газі Кемаль Мустафа), ім'я при народженні — Алі́ Риза́оглу́ Мустафа́ (Ali Rıza oğlu Mustafa), до 1934 Мустафа Кемаль Паша; 19 травня 1881 — 10 листопада 1938) — видатний державний і політичний діяч Туреччини, турецький генерал; перший президент Туреччини; лідер Турецької війни за незалежність проти поділу колишньої Османської імперії після 1-ї Світової війни. Очоливши після поразки (жовтень 1918 року) Османської імперії в Першій світовій війні національно-революційний рух і «війну за незалежність» в Анатолії, домігся ліквідації уряду султана і окупаційного режиму, створив нову, засновану на націоналізмі («суверенітет нації»), республіканську державу, провів ряд серйозних політичних, соціальних і культурних реформ, таких як: ліквідація султанату (1 листопада 1922 року), проголошення республіки (29 жовтня 1923 року), скасування халіфату (3 березня 1924 року), запровадження світського навчання, закриття дервішських орденів, реформа одягу (1925 рік), прийняття нового кримінального та цивільного кодексів за європейським зразком (1926 рік), латинізація алфавіту, відділення релігії від держави (1928 рік), надання виборчих прав жінкам, скасування титулів і феодальних форм звертання, введення прізвищ (1934 рік), створення національних банків і національної промисловості. Як голова Великих національних зборів (1920—1923 роки) і потім (з 29 жовтня 1923 року) як президент республіки, переобиратися на цей пост кожне чотириріччя, а також як незмінний голова ним створеної Народно-республіканської партії, придбав в Туреччині незаперечний авторитет і диктаторські повноваження. Незважаючи на його жорстокі дії стосовно інших націй Туреччина це заперечує і вважає його своїм національним героєм. поширення грецької мови в пізньовізантійський період XII—XV сторіч. Жовтим кольором зображено пізньовізантійське койне — майбутню основу новогрецької мови, помаранчевим — понтійську мову, зеленим — каппадокійську мову Понтійська мова (також понтійська грецька, понтійський діалект; Ποντιακή διάλεκτος, Ποντιακή γλώσσα) — умовне найменування кількох груп діалектів, на яких говорило грецьке і елінізоване населення південного узбережжя Чорного моря (греки — понтійці) в Малій Азії (особливо історичної області Понт) у середньовіччя та новий час.

Подібності між Мустафа Кемаль Ататюрк і Понтійська мова

Мустафа Кемаль Ататюрк і Понтійська мова мають 23 щось спільне (в Юніонпедія): Понт, Німеччина, Туреччина.

Понт

єпархій Понт (Πόντος, Pontus) — північно-східна область Малої Азії, на півночі примикала до Понту Евксінського, деякий час входила до складу Каппадокії.

Мустафа Кемаль Ататюрк і Понт · Понт і Понтійська мова · Побачити більше »

Німеччина

Німе́ччина (Deutschland) — країна в Центральній Європі, демократична федеративна республіка.

Мустафа Кемаль Ататюрк і Німеччина · Німеччина і Понтійська мова · Побачити більше »

Туреччина

Туре́ччина (Türkiye), офіційна назва Респу́бліка Туре́ччина (Türkiye Cumhuriyeti) — країна, що лежить в Азії між Чорним і Середземним морями, межує на сході з Вірменією, Грузією й Іраном, на південному сході з Іраком і Сирією, на заході з Грецією й Егейським морем, на північному заході з Болгарією.

Мустафа Кемаль Ататюрк і Туреччина · Понтійська мова і Туреччина · Побачити більше »

Наведений вище список відповідає на наступні питання

Порівняння між Мустафа Кемаль Ататюрк і Понтійська мова

Мустафа Кемаль Ататюрк має 82 зв'язків, у той час як Понтійська мова має 23. Як вони мають в загальній 3, індекс Жаккар 2.86% = 3 / (82 + 23).

Посилання

Ця стаття показує взаємозв'язок між Мустафа Кемаль Ататюрк і Понтійська мова. Щоб отримати доступ до кожної статті, з яких інформація витягується, будь ласка, відвідайте:

Гей! Ми на Facebook зараз! »