Більш швидкий доступ, ніж браузер!
16 відносини: Капелюх, Орудний відмінок, Однина, Називний відмінок, Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття, Родовий відмінок, Троїна, Українська мова, Місцевий відмінок, Мовознавство, Зруб (архітектура), Знахідний відмінок, Велика Британія, Давальний відмінок, Двоїна, Ірландія.
Капелюх
Тканинний капелюх Капелю́х — головний убір, який складається з основи — наголовка (тулії) та бортів у нижній частині — крис (полів).
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Капелюх · Побачити більше »
Орудний відмінок
Орудний відмінок, або інструментал (instrumentalis, від instrumentum — «знаряддя») відповідає на запитання «ким?», «чим?», означає засіб, інструмент, яким виконують дію.
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Орудний відмінок · Побачити більше »
Однина
Однина́ — форма числа у мовознавстві, яка в іменниках означає один предмет серед однорідних (наприклад, стіл, верба).
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Однина · Побачити більше »
Називний відмінок
Називний відмінок, або номінати́в (casus nominativus, від nomino — «називаю», «іменую») відповідає на запитання «хто?», «що?».
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Називний відмінок · Побачити більше »
Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття
Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття (near-close near-front unrounded vowel; voyelle pré-fermée antérieure non arrondie; 非円唇前舌め広めの狭母音) — один з голосних звуків.
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття · Побачити більше »
Родовий відмінок
Родовий відмінок, або генети́в, геніти́в (casus genetivus, casus genitīvus, від gigno — «народжую») виражає різновиди означальних відношень і входить до парадигми однини та множини з диференціальною сукупністю відмінкових певних закінчень (див. розділ Приклади).
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Родовий відмінок · Побачити більше »
Троїна
Троїна́ — граматична категорія іменника, дієслова і прикметника, іноді також займенників-іменників (я, ти, ми, хто, що і т. д.) і займенників-прикметників (мій, твій, наш, який і т. д.), уживається в деяких мовах разом з одниною, множиною і двоїною.
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Троїна · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Українська мова · Побачити більше »
Місцевий відмінок
Місцевий відмінок або локати́в (locativus, від locus — «місце») — відмінок, чиїм основним значенням є вираження місця дії.
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Місцевий відмінок · Побачити більше »
Мовознавство
Мовозна́вство, також лінгві́стика — наука, що вивчає мову в усій складності її прояву; наука про мову взагалі й окремі мови світу як індивідуальних її представників.
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Мовознавство · Побачити більше »
Зруб (архітектура)
Зруб в США Зруб — дерев'яна будівля без підлоги, перекриттів, сходів, дверей, яка виконана з колод або брусів, покладених кількома горизонтальними рядами.
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Зруб (архітектура) · Побачити більше »
Знахідний відмінок
Знахідний відмінок, або акузати́в (accusativus; від accuso — «звинувачую») відповідає на запитання «кого?», «що?».
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Знахідний відмінок · Побачити більше »
Велика Британія
Сполу́чене Королі́вство Вели́кої Брита́нії та Півні́чної Ірла́ндії (the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland), відоме також під такими короткими назвами, як Вели́ка Брита́нія (Great Britain), Сполу́чене Королі́вство (the United Kingdom),розташоване біля північно-західного узбережжя континентальної Європи.
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Велика Британія · Побачити більше »
Давальний відмінок
Давальний відмінок, або датив (dativus, від do — «даю») відповідає на запитання «кому?», «чому?».
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Давальний відмінок · Побачити більше »
Двоїна
Двоїна́ — граматична категорія числа, яку вживають, щоб позначити дві особи чи парні предмети.
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Двоїна · Побачити більше »
Ірландія
Ірла́ндія (Éire —, Ireland), Республіка Ірландія (Poblacht na hÉireann, Republic of Ireland) — держава в північно-західній Європі на 5/6 території о. Ірландія, що був поділений у 1921 році.
Новинка!!: Множина (мовознавство) і Ірландія · Побачити більше »
