Ми працюємо над відновленням додатку Unionpedia у Google Play Store
ВихідніВхідний
🌟Ми спростили наш дизайн для кращої навігації!
Instagram Facebook X LinkedIn

Математична константа

Індекс Математична константа

і яка є актуальною для будь-якої параболи.

Зміст

  1. 78 відносини: Cambridge University Press, E (число), Крайова задача, Квадрат (алгебра), Квадратний корінь з двох, Квантова електродинаміка, Корінь функції, Корінь з одиниці, Комплексний аналіз, Комплексне число, П'єр Франсуа Ферхюльст, П'єр де Монмор, Піфагор, Піфагореїзм, Послідовність Фібоначчі, Похідна, Поле (алгебра), Первісна, Основна теорема алгебри, Основний стан квантовомеханічної системи, Ортогональність, Означення, Окружність, Архімед, Алгебраїчні числа, Нормальне число, Нелінійна система, Неперервна функція, Ряд (математика), Розподіл Коші, Стала Ейлера—Маскероні, Симетрія, Складні відсотки, Середнє значення, Трансцендентне число, Точність до, Теорія чисел, Теорія хаосу, Теорія ймовірностей, Теорема Піфагора, Уявне число, Фізичні константи, Число пі, Шістдесяткова система числення, Шарль Жан де ла Валле-Пуссен, Якоб Бернуллі, Машина Тюрінга, Математика, Многочлен, Жозеф Ліувілль, ... Розгорнути індекс (28 більше) »

  2. Математичні константи
  3. Математичні таблиці

Cambridge University Press

Видавництво Кембриджського університету, Кембридж, Англія Видавництво Кембриджського університету (Cambridge University Press, скор.: CUP) — видавництво, що входить до складу Кембриджського університету в Англії.

Переглянути Математична константа і Cambridge University Press

E (число)

показникової функції ''f'' (''x'').

Переглянути Математична константа і E (число)

Крайова задача

Крайова задача — задача теорії диференціальних рівнянь, в якій граничні умови задаються в різних точках.

Переглянути Математична константа і Крайова задача

Квадрат (алгебра)

y.

Переглянути Математична константа і Квадрат (алгебра)

Квадратний корінь з двох

Квадратний корінь з 2 дорівнює довжині гіпотенузи в прямокутному трикутнику з довжиною катетів 1. Квадратний корінь з числа 2 — дійсне число більше нуля, яке при множенні саме на себе дає число 2.

Переглянути Математична константа і Квадратний корінь з двох

Квантова електродинаміка

 Ква́нтова електродина́міка (КЕД) є релятивістською квантовою теорією електромагнітного поля.

Переглянути Математична константа і Квантова електродинаміка

Корінь функції

Нулі функції ''ƒ''(''x'').

Переглянути Математична константа і Корінь функції

Корінь з одиниці

Корені п'ятого степеня з одиниці (вершини пятикутника) Корінь n-го степеня з одиниці — комплексний корінь многочлена x^n-1 (n\geqslant 1).

Переглянути Математична константа і Корінь з одиниці

Комплексний аналіз

Графік функції ''f''(''x'').

Переглянути Математична константа і Комплексний аналіз

Комплексне число

Ко́мпле́ксні чи́сла — розширення поля дійсних чисел, зазвичай позначається \C.

Переглянути Математична константа і Комплексне число

П'єр Франсуа Ферхюльст

П'єр Франсуа Ферхюльст (Pierre François Verhulst; 28 жовтня 1804, Брюссель, Бельгія — †15 лютого 1849, там само) — бельгійський математик, відомий роботами в галузі моделювання чисельності населення.

Переглянути Математична константа і П'єр Франсуа Ферхюльст

П'єр де Монмор

П'єр де Монмо́р (Pierre Rémond de Montmort; 27 жовтня 1678, Париж — 7 жовтня 1719) — французький математик, член Лондонського королівського товариства (1715), Французької академії наук (1716), зробив значний внесок у становлення теорії ймовірностей.

Переглянути Математична константа і П'єр де Монмор

Піфагор

Піфаго́р (Πυθαγόρας, 570 до н. е., Сідон — 497 до н. е., Метапонт) — давньогрецький філософ, релігійний та політичний діяч, засновник піфагореїзму, який став легендою і джерелом дискусій уже в стародавні часи.

Переглянути Математична константа і Піфагор

Піфагореїзм

Рафаель Санті. Деталь ''Афінської школи'' — Піфагор. На чорній дошці видно зображення піфагорійський гармонії — системи, в якій октава складається з квінти та кварти Піфагореї́зм — давньогрецька філософська школа піфагорійців.

Переглянути Математична константа і Піфагореїзм

Послідовність Фібоначчі

Розбиття на квадрати, в яких кожна довжина сторін підпорядковується послідовності чисел Фібоначчі Послідо́вність Фібона́ччі, чи́сла Фібона́ччі — у математиці числова послідовність, задана рекурентним співвідношенням другого порядку і т.

Переглянути Математична константа і Послідовність Фібоначчі

Похідна

Графік функції, що позначено чорним кольором, та дотична до нього (червоний колір). Значення тангенса кута нахилу дотичної є значенням похідної у вказаній точці. Похідна́ — основне поняття диференціального числення, що характеризує швидкість зміни функції.

Переглянути Математична константа і Похідна

Поле (алгебра)

По́ле (field — поле, körper — тіло) — алгебраїчна структура, для якої визначено дві пари бінарних операцій: додавання/віднімання та множення/ділення, що задовольняють умовам, подібним до властивостей арифметичних операцій над раціональними, дійсними або комплексними числами.

Переглянути Математична константа і Поле (алгебра)

Первісна

Первісними для функції ''f(x).

Переглянути Математична константа і Первісна

Основна теорема алгебри

Основна теорема алгебри стверджує, що всякий відмінний від константи многочлен над полем комплексних чисел має комплексний корінь.

Переглянути Математична константа і Основна теорема алгебри

Основний стан квантовомеханічної системи

Основним станом квантовомеханічної системи називається стаціонарний стан із найменшою енергією.

Переглянути Математична константа і Основний стан квантовомеханічної системи

Ортогональність

Ортогональність (від ὀρθός — прямий, and γωνία — кут) — термін, яким позначають перпендикулярність векторів.

Переглянути Математична константа і Ортогональність

Означення

Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від definitio) — роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміна чи поняття.

Переглянути Математична константа і Означення

Окружність

У геометрії, окружністю (від латинського circumferentia, що означає «обійти довкола») кола це лінійна довжина довкола нього.

Переглянути Математична константа і Окружність

Архімед

Архімед (᾽Αρχιμήδης; близько 287 до н. е., Сиракузи — 212 до н. е., Сиракузи) — давньогрецький математик, фізик, інженер, винахідник та астроном.

Переглянути Математична константа і Архімед

Алгебраїчні числа

Алгебраїчні числа, також алгебричні числа, — підмножина комплексних чисел, кожне з яких є коренем хоча б одного многочлена певного степеня з раціональними коефіцієнтами.

Переглянути Математична константа і Алгебраїчні числа

Нормальне число

n-нормальними або нормальними за основою n (n \in \mathbb, n \geqslant 2) називаються дійсні числа, що мають наступну властивість: у їхньому записі у вигляді нескінченного дробу в системі числення за основою n кожен знак (більше того, будь-яка група цифр фіксованого розміру) зустрічається з однією і тією ж ймовірністю.

Переглянути Математична константа і Нормальне число

Нелінійна система

Нелінійна система - динамічна система, в якій протікають процеси, описувані нелінійними диференціальними рівняннями.

Переглянути Математична константа і Нелінійна система

Неперервна функція

Непере́рвна фу́нкція — одне з основних понять математичного аналізу.

Переглянути Математична константа і Неперервна функція

Ряд (математика)

Числовий ряд — числова послідовність, яку розглядають разом з іншою послідовністю, котра називається послідовністю часткових сум (ряду).

Переглянути Математична константа і Ряд (математика)

Розподіл Коші

Крива Лоренца — функція однієї змінної x з двома параметрами x_0 і \gamma Графіки функції при різних значеннях параметрів показані на рисунку праворуч.

Переглянути Математична константа і Розподіл Коші

Стала Ейлера—Маскероні

Число Ейлера—Маскероні або просто стала Ейлера — число c, що визначається формулою Наближене значення \gamma \approx 0.57721566490153286060.

Переглянути Математична константа і Стала Ейлера—Маскероні

Симетрія

геральдиці української вишивки Симетрíя (від συμμετρεῖν — міряти разом) — властивість об'єкта відтворювати себе при певних змінах, перетвореннях чи трансформаціях, які називаються операціями симетрії.

Переглянути Математична константа і Симетрія

Складні відсотки

Складні відсотки — це відсоткові гроші, при нарахуванні яких за базу береться нарощена сума попереднього періоду.

Переглянути Математична константа і Складні відсотки

Середнє значення

В математиці сере́днє зна́чення (mean) має різні визначення в залежності від контексту.

Переглянути Математична константа і Середнє значення

Трансцендентне число

Трансцендентні числа — це числа, які не задовольняють жодне алгебраїчне рівняння з раціональними коефіцієнтами.

Переглянути Математична константа і Трансцендентне число

Точність до

У наборі шестигранник вершинами є 20 секцій, які мають одну трьохелементну підгрупу і три одноелементних підмножини (незабарвлені) (верхній малюнок). З них є чотири секції до повороту, і три розділи з точністю до повороту і відображення.

Переглянути Математична константа і Точність до

Теорія чисел

Теорія чисел або вища арифметика — галузь математики, яка розпочалась з вивчення деяких властивостей натуральних чисел, пов'язаних з питаннями подільності і розв'язання алгебраїчних рівнянь у натуральних (а згодом також цілих) числах.

Переглянути Математична константа і Теорія чисел

Теорія хаосу

Тео́рія хао́су — підрозділ математики та фізики, який займається дослідженням систем, динаміка яких, за певних умов, значною мірою залежить від початкових умов, що робить довгострокове прогнозування неможливим.

Переглянути Математична константа і Теорія хаосу

Теорія ймовірностей

Тео́рія імові́рності — розділ математики, що вивчає закономірності випадкових явищ: випадкові події, випадкові величини, їхні функції, властивості й операції над ними.

Переглянути Математична константа і Теорія ймовірностей

Теорема Піфагора

Теорема Піфагора: ''a''2 + ''b''2.

Переглянути Математична константа і Теорема Піфагора

Уявне число

Уявне число - це комплексне число, яке може бути записане як дійсне число, помножене на уявну одиницю і, що визначається властивістю i^2.

Переглянути Математична константа і Уявне число

Фізичні константи

Фізи́чна ста́ла — фізична величина, яка має незмінне значення за визначених обставин в обраній системі одиницьДСТУ 3651.2-97 Метрологія.

Переглянути Математична константа і Фізичні константи

Число пі

пі. Число́ пі (позначається \pi) — математична константа, що визначається у Евклідовій геометрії як відношення довжини кола l до його діаметра d. або як площа круга одиничного радіуса.

Переглянути Математична константа і Число пі

Шістдесяткова система числення

Шістдесяткова систе́ма чи́слення — це позиційна система числення з основою шістдесят.

Переглянути Математична константа і Шістдесяткова система числення

Шарль Жан де ла Валле-Пуссен

Барон Шарль Жан Етьєн Густав Ніколя де ла Валле-Пуссен (Charles Jean Étienne Gustave Nicolas de la Vallée Poussin, 1866—1962, іноді його прізвище пишуть без дефіса: Валле Пуссен) — бельгійський математик, відомий своїми глибокими результатами в теорії чисел, математичному аналізі та інших областях математики.

Переглянути Математична константа і Шарль Жан де ла Валле-Пуссен

Якоб Бернуллі

Я́коб Берну́ллі (6 січня 1655 (27 грудня 1654 ст. с.), Базель, Швейцарія — 16 серпня 1705, там само) — швейцарський математик, основоположник теорій варіаційного числення і диференційних рівнянь, старший із знаменитої династії науковців Бернуллі.

Переглянути Математична константа і Якоб Бернуллі

Машина Тюрінга

Схематична ілюстрація роботи машини Тюрінга. Маши́на Тю́рінга — математичне поняття, введене для формального уточнення інтуїтивного поняття алгоритму.

Переглянути Математична константа і Машина Тюрінга

Математика

Рафаеля Матема́тика (μάθημα — наука, знання, вивчення) — наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння — геометрії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл.

Переглянути Математична константа і Математика

Многочлен

upright Многочленом або поліномом однієї змінної в математиці називається вираз вигляду де c_i є сталими коефіцієнтами (константами), а x — змінна.

Переглянути Математична константа і Многочлен

Жозеф Ліувілль

Жозеф Ліувілль (Joseph Liouville; 24 березня 1809 — 8 вересня 1882) — французький математик.

Переглянути Математична константа і Жозеф Ліувілль

Задача Коші

Задача Коші — одна з основних задач теорії диференціальних рівнянь - полягає в пошуку розв'язку (інтеграла) диференціального рівняння, що задовольняє початковим умовам (початковим даним).

Переглянути Математична константа і Задача Коші

Звичайні диференціальні рівняння

Звичайні диференціальні рівняння — рівняння вигляду де x.

Переглянути Математична константа і Звичайні диференціальні рівняння

Золотий прямокутник

Золоти́й прямоку́тник — прямокутник, сторони якого утворюють золотий перетин, 1: \varphi \, (один до фі), що становить 1: \tfrac або приблизно 1:1,618.

Переглянути Математична константа і Золотий прямокутник

Безлад (перестановка)

В комбінаториці безладом називається перестановка без нерухомих точок, тобто жодний елемент не залишається на початковому місці.

Переглянути Математична константа і Безлад (перестановка)

Гіромагнітне співвідношення

Гіромагні́тне співвідно́шення (магнітомеханічне відношення) — коефіцієнт пропорційності між магнітним дипольним моментом і моментом кількості руху частинки.

Переглянути Математична константа і Гіромагнітне співвідношення

Гіппас Метапонтський

Гіппас Метапонтський Гіппас Метапонтський (народився в 520 р. до н. е. в грецькому місті Метапонті в Південній Італії, помер в Метапонті в 480.) — піфагорієць.

Переглянути Математична константа і Гіппас Метапонтський

Гамма-функція

Гамма-функція на дійсній частині області значень Гамма-функція — спеціальна функція, яка визначається формулою: Гамма-функція є узагальненням поняття факторіала, оскільки для натуральних n.

Переглянути Математична константа і Гамма-функція

Діаметр

Коло з центром О,AB — діаметр,ОС — радіус Діáметр кола — найдовша хорда.

Переглянути Математична константа і Діаметр

Дійсне число

Числова пряма Дійсні числа — елементи числової системи, яка містить у собі раціональні числа і, в свою чергу, є підмножиною комплексних чисел.

Переглянути Математична константа і Дійсне число

Діофантова апроксимація

Діофантова апроксімація або Діофантові наближення — розділ теорії чисел, в якому вивчаються питання розв'язання в цілих числах нерівностей або систем нерівностей з дійсними коефіцієнтами.

Переглянути Математична константа і Діофантова апроксимація

Дзета-функція Рімана

Дзе́та-фу́нкція Рі́мана \displaystyle \zeta(s) визначена за допомогою ряду: У області \left\, цей ряд збіжний, є аналітичною функцією і допускає аналітичне продовження на всю комплексну площину без одиниці.

Переглянути Математична константа і Дзета-функція Рімана

Дискретна математика

Дискре́тна матема́тика — галузь математики, що вивчає властивості будь-яких дискретних структур.

Переглянути Математична константа і Дискретна математика

Диференціальні рівняння

Візуалізація повітряного потоку з рівняння Нав'є-Стокса Візуалізація теплообміну у корпусі насоса, отримана шляхом розв'язування рівняння теплопровідності Ісаак Ньютон Ґотфрід Лейбніц Диференціа́льні рівня́ння — рівняння, що встановлює залежність між незалежними змінними, числами (параметрами), невідомими функціями та їх похідними.

Переглянути Математична константа і Диференціальні рівняння

Диференціальне рівняння з частинними похідними

Диференціальне рівняння з частинними похідними (також відоме як рівняння математичної фізики) — диференціальне рівняння, що містить невідомі функції декількох змінних і їхні частинні похідні.

Переглянути Математична константа і Диференціальне рівняння з частинними похідними

Динамічна система

атрактора Лоренца — популярний приклад нелінійної динамічної системи. Подібні системи вивчає теорія хаосу. Динамі́чна систе́ма — математична абстракція, призначена для опису і вивчення систем, що еволюціонують з часом.

Переглянути Математична константа і Динамічна система

Десяткова система числення

Десяткова система числення — це позиційна система числення із основою 10.

Переглянути Математична константа і Десяткова система числення

Ірраціональні числа

Ірраціональні числа (позначення для множини — \mathbb I) — це всі дійсні числа, що не є раціональними: \mathbb I.

Переглянути Математична константа і Ірраціональні числа

Імовірність

Імові́рність (probabilitas, probability) — числова характеристика можливості того, що випадкова подія відбудеться в умовах, які можуть бути відтворені необмежену кількість разів.

Переглянути Математична константа і Імовірність

Інтеграл

криволінійної фігури, обмеженої кривою Інтегра́л — центральне поняття інтегрального числення, узагальнення поняття суми для функції, визначеній на континуумі.

Переглянути Математична константа і Інтеграл

Інформатика

Інформа́тика (informatics, information science; Informatik; информатика) — теоретична та прикладна (технічна, технологічна) дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в різних галузях людської діяльності.

Переглянути Математична константа і Інформатика

Евклідова геометрія

Евклі́дова геоме́трія — геометрична теорія, заснована на системі аксіом, вперше викладеній у підручнику «Начала» Евкліда (давньогрецькою: Στοιχεῖα Stoicheia, III століття до н.

Переглянути Математична константа і Евклідова геометрія

Ланцюговий дріб

Ланцюговий дріб (або неперервний дріб) — це математичний вираз виду де a0 є ціле число, а всі інші an є натуральними числами.

Переглянути Математична константа і Ланцюговий дріб

Логістичне відображення

Логістичне відображення — точкове відображення, в якому в залежності від параметра проявляється широке коло синергетичних ефектів, таких як атрактори, граничні цикли, подвоєння періоду, детермінований хаос.

Переглянути Математична константа і Логістичне відображення

Леонард Ейлер

Леона́рд Е́йлер (Leonhard Euler; стандартна німецька —, стандартна швейцарська німецька —); 15 квітня 1707, Базель, Швейцарія —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — швейцарський, російський і німецький математик та фізик, який провів більшу частину свого життя в Росії та Німеччині.

Переглянути Математична константа і Леонард Ейлер

Йоганнес Кеплер

Йоганнес Ке́плер (Johannes Kepler; 27 грудня 1571, Вайль-дер-Штадт — 15 листопада 1630, Реґенсбурґ) — німецький філософ, математик, астроном, астролог і оптик, відомий насамперед відкриттям законів руху планет, названих законами Кеплера на його честь.

Переглянути Математична константа і Йоганнес Кеплер

0 (число)

0 (нуль від nullus — ніякий) — цифра й одночасно число, нейтральний елемент для операції додавання.

Переглянути Математична константа і 0 (число)

1 (число)

1 (оди́н) — найменше натуральне число, ціле число між 0 і 2.

Переглянути Математична константа і 1 (число)

2

Марк Лоллій — політичний та військовий діяч Римської імперії.

Переглянути Математична константа і 2

Див. також

Математичні константи

Математичні таблиці

, Задача Коші, Звичайні диференціальні рівняння, Золотий прямокутник, Безлад (перестановка), Гіромагнітне співвідношення, Гіппас Метапонтський, Гамма-функція, Діаметр, Дійсне число, Діофантова апроксимація, Дзета-функція Рімана, Дискретна математика, Диференціальні рівняння, Диференціальне рівняння з частинними похідними, Динамічна система, Десяткова система числення, Ірраціональні числа, Імовірність, Інтеграл, Інформатика, Евклідова геометрія, Ланцюговий дріб, Логістичне відображення, Леонард Ейлер, Йоганнес Кеплер, 0 (число), 1 (число), 2.