Кривичі і Поляни (східні)

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Кривичі і Поляни (східні)

Кривичі vs. Поляни (східні)

Кривичі, кріви, крівь (Кривичи, Кривічи, кривиче, кривицѣ) — одне з численних східнослов'янських племен (союзів племен) 6-9 століття, згадуваних у давньоруських літописах. Поля́ни, Полянська земля (Полѧне) — східнослов'янський племінний союз VI—IX ст., котрий згідно з «Повістю врем'яних літ» займав територію в Центральній Наддніпрянщиністор.

Київ

Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.

Київ і Кривичі · Київ і Поляни (східні) · Побачити більше »

Київська Русь

Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту. Серія історична. — 2011. — Вип. 46. — С. 21.) — середньовічна держава-імперія на території Східної Європи з центром у Києві, яка існувала з кінця IX до середини XIII століть і являла собою об'єднання руських князівств під владою династії Рюриковичів.

Київська Русь і Кривичі · Київська Русь і Поляни (східні) · Побачити більше »

Костянтин VII Багрянородний

Констянтин VII Багрянородний та його мати Зоя Музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна Костянтин VII Багрянородний, або Порфірородний, чи Порфірогенет (Κωνσταντίνος Ζ Πορφυρογέννητος, буквально — «народжений у багряниці, у порфірі, у царському палаці»; 17 або 18 травня 905 — 9 листопада 959) — візантійський імператор (908—959, фактично 945—959) з Македонської династії.

Костянтин VII Багрянородний і Кривичі · Костянтин VII Багрянородний і Поляни (східні) · Побачити більше »

Повість временних літ

Радзивіллівському літописі Повість временних літ, також Повість врем'яних літ, По́вість мину́лих літ — літописне зведення, складене в Києві в XI — на початку XII століття Нестором та іншими літописцями.

Кривичі і Повість временних літ · Повість временних літ і Поляни (східні) · Побачити більше »

Язичництво

Прославляння Перуна Язи́чництво (ѩзыкъ — «народ») — прийнятий у християнському богослов'ї і частково в історичній літературі термін, що означає всі неавраамічні релігії.

Кривичі і Язичництво · Поляни (східні) і Язичництво · Побачити більше »

Давньоруська мова

Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова). Правомірність застосування цього терміна в обох його значеннях визнається не усіма дослідниками.

Давньоруська мова і Кривичі · Давньоруська мова і Поляни (східні) · Побачити більше »

Дніпро

Дніпро́ (ст.-слов. Дънѣпръ, Дняпро, Днепр, Özü, Βορυσθένης, Danapris, поетична назва — Славу́тич) — четверта за довжиною (після Волги, Дунаю та Уралу) і третя площею басейну річка Європи (після Волги й Дунаю), річка з найдовшою течією в Україні.

Дніпро і Кривичі · Дніпро і Поляни (східні) · Побачити більше »

Деревляни

К. В. Лебедєва «Князь Ігорь збирає данину з древлян в 945 році» Древляни, деревляни (Древлѧне, Drevljané, тепер поліщуки) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст. жили на українському Поліссістор.

Деревляни і Кривичі · Деревляни і Поляни (східні) · Побачити більше »