Киргизстан і Сибір

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Киргизстан і Сибір

Киргизстан vs. Сибір

Киргизста́н (Кыргызстан), Киргизстан, Киргизия) офіційна назва — Кирги́зька Респу́бліка (Кыргыз Республикасы, Киргизская Республика) — держава в Центральній Азії. Межує на півночі з Казахстаном, на заході — з Узбекистаном, на півдні — Таджикистаном, на сході — з Китаєм. Її столиця і найбільше місто — Бішкек. Історія території Киргизстану налічує понад 2000 років, охоплюючи найрізноманітніші культури та імперії. Не зважаючи на географічну ізольованість через високогірну місцевість (власне, це й допомогло країні зберегти свою древню культуру), Киргизстан історично перебував на перехресті кількох великих цивілізацій, як частина Великого шовкового шляху та інших комерційних і культурних маршрутів. Киргизстанська територія здавна населялася незалежними племенами і кланами, проте Киргизстан періодично потрапляв під іноземне панування і досяг суверенітету, як національна держава, тільки після розпаду Радянського Союзу в 1991 р. З моменту здобуття незалежності Киргизстан був офіційно унітарною парламентською республікою, хоча, як і раніше, пережив етнічні конфлікти, бунти, економічні проблеми, перехідні уряди та політичні партійні скандали. Етнічні киргизи становлять більшість у країні з 5,7 млн осіб, національні меншини складаються з узбеків і росіян. Державна мова, киргизька, тісно пов'язана з іншими тюркськими мовами, російська має офіційний статус. Більшість населення (64 %) — мусульмани. На додаток до своїх тюркських витоків, киргизька культура несе елементи перського, монгольського і російського впливу. Сибір (блідочервоний) і Сибірський федеральний округ (червоний). Сибір — великий історико-географічний регіон Євразії, що простягається від Північного Льодовитого океану на півночі до горбкуватих степів Казахстану та Монголії та лісів КНР на півдні (близько 3 500 км) і від Уралу на заході до гірських хребтів тихоокеанського вододілу на сході (близько 7000 км).

XIII століття

XIII століття історики характеризують як завершальне століття Високого Середньовіччя.

XIII століття і Киргизстан · XIII століття і Сибір · Побачити більше »

XIX століття

Без опису.

XIX століття і Киргизстан · XIX століття і Сибір · Побачити більше »

Казахстан

Казахста́н (Қазақстан., Казахстан), офіційна назва — Респу́бліка Казахста́н — одна з країн Центральної Азії.

Казахстан і Киргизстан · Казахстан і Сибір · Побачити більше »

Китайська Народна Республіка

Не плутати з Китайською Республікою (Тайвань), проголошеною у 1912. Кита́йська Наро́дна Респу́бліка — держава в Східній Азії.

Киргизстан і Китайська Народна Республіка · Китайська Народна Республіка і Сибір · Побачити більше »

Алтайські гори

Перлина Алтайських гір — Телецьке озеро Гора Бєлуха Бєлуха — найвища гора Алтаю і Сибіру Алтайські гори, Казахстан Алтайські гори, Казахстан Маркаколь, Алтайські гори, Казахстан Річка Катунь у Алтаї Кучерлинська долина в Алтайських горах Алтайські гори (озеро Кучерлинське) Алта́йські гори (Алтайские горы, Алтайн нуруу, Алтай таулары, 阿尔泰山脉) — гори в Росії, Казахстані, Китаї та Монголії; довжина понад 2000 км; діляться на власне Алтай (найвища вершина Бєлуха, 4506 м), Алтай Монгольський і Алтай Гобійський; розлогі міжгірні улоговини, глибокі долини річок (Катунь, Бухтарма, Чуя, Бія), близько 3500 озер; листяна тайга 70%, високогірні луки; льодовики; багаті поклади руд металів; Алтайський заповідник (882 тисяч га).

Алтайські гори і Киргизстан · Алтайські гори і Сибір · Побачити більше »

Чингісхан

Темуджи́н (Temüǰin, Тэмүүжин;; іноді передають це ім'я як Темужин, Темучин, Темуджін, Темуйджин, Темуйджін, Темучін); 1155 — 18 серпня 1227) — монгольський державний, політичний і військовий діяч. Засновник і перший великий хан (1206–1227) Монгольської імперії, другої за площею імперії у всесвітній історії (після Британської імперії). Представник роду Борджигінів. Патріарх династії Чингізидів. Протягом 1186–1205 років об'єднав усі монгольські племена. 1206 року на курултаї племен проголосив створення Монгольської імперії, а себе — її правителем. Провів реформи, скеровані на ліквідацію племінного ладу й формування потужного всемонгольського війська. 1207 року підкорив тангутську державу Західну Ся. 1215 року здобув Пекін й захопив чжурчженську династію Цзінь, що володіла Північно-Східним Китаєм. 1218 року знищив ханство каракитаїв у Середій Азії, а впродовж 1219–1221 років завоював мусульманський Хорезм. 1220 року заснував столицю Монгольської імперії — місто Каракорум. 1223 року відрядив військо до Кавказу й степів Причорномор'я, що розбило руських князів і половців на Калці. 1226 року розпочав війну проти бунтівних тангутів. Помер під час облоги тангутської столиці. На момент смерті керував гігантською державою, що простягалася від Японського моря до Каспійського. У часи існування монгольської династії Юань, створеної його нащадками, його вважали засновником цієї династії з храмовим ім'ям Тайцзу та її першим імператором. У Монголії та Китаї вшановується як національний герой. Монгольське тронне ім'я — хан Чінгис (Činggis Qaγan, Чингис хаан), що закріпилося в європейських мовах як Чингісхан.

Киргизстан і Чингісхан · Сибір і Чингісхан · Побачити більше »