Подібності між Знам'янка і Українці
Знам'янка і Українці мають 23 щось спільне (в Юніонпедія): XIX століття, XX століття, Кіровоградська область, Київ, Київщина, Козак Мамай, Правобережна Україна, Поділля, Перепис населення України 2001, Одеська область, Різдво Христове, Російська імперія, Старицький Михайло Петрович, Садиба, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Трійця, Українська греко-католицька церква, Українська мова, Українська православна церква (Московський патріархат), Українська православна церква Київського патріархату, Україна, Шевченко Тарас Григорович, Миколаївська область, Заньковецька Марія Костянтинівна, Бідність, Великдень, Лисенко Микола Віталійович.
XIX століття
Без опису.
XIX століття і Знам'янка · XIX століття і Українці ·
XX століття
XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.
XX століття і Знам'янка · XX століття і Українці ·
Кіровоградська область
Кіровогра́дська о́бласть — область у центральній частині України.
Знам'янка і Кіровоградська область · Кіровоградська область і Українці ·
Київ
Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.
Знам'янка і Київ · Київ і Українці ·
Київщина
України, 1993 Київщина — історично-етнографічна частина України, яка початково включала в себе центральні і північні області України з центром в Києві, себто лише правий берег Середньої Наддніпрянщини.
Знам'янка і Київщина · Київщина і Українці ·
Козак Мамай
Коліївщини, Національний художній музей України Коза́к Мама́й — ідеалізований образ козака та своєрідний духовний символ в Україні.
Знам'янка і Козак Мамай · Козак Мамай і Українці ·
Правобережна Україна
Правобере́жна Украї́на (Правобережжя, Правобічна Україна) — історико-географічна назва частини території України на правому березі Дніпра.
Знам'янка і Правобережна Україна · Правобережна Україна і Українці ·
Поділля
Поді́лля (Подільська земля, Пониззя, Подністров'я і Побoжжя) — історико-географічна область України, охоплює територію сучасних Вінницької, Хмельницької (без північної смуги), Тернопільської (південь), північні райони Одеської областей, а також невеликі прилеглі території Житомирської, Черкаської, Кіровоградської та Київської областей.
Знам'янка і Поділля · Поділля і Українці ·
Перепис населення України 2001
5 грудня 2001 року в Україні відбувся перший Всеукраїнський перепис населення.
Знам'янка і Перепис населення України 2001 · Перепис населення України 2001 і Українці ·
Одеська область
Оде́ська о́бласть — найбільша за територією область України, розташована на південному заході країни.
Знам'янка і Одеська область · Одеська область і Українці ·
Різдво Христове
Різдво́ Христо́ве (Χριστούγεννα, Christi Natalis, Christmas) — у християнстві день народження Ісуса Христа, Господа Нашого і Спасителя, у Вифлиємі від Діви Марії.
Знам'янка і Різдво Христове · Різдво Христове і Українці ·
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Знам'янка і Російська імперія · Російська імперія і Українці ·
Старицький Михайло Петрович
Миха́йло Петро́вич Стари́цький (Кліщинці —, Київ) — український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч.
Знам'янка і Старицький Михайло Петрович · Старицький Михайло Петрович і Українці ·
Садиба
. Слово Садиба має декілька значень.
Знам'янка і Садиба · Садиба і Українці ·
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.
Знам'янка і Союз Радянських Соціалістичних Республік · Союз Радянських Соціалістичних Республік і Українці ·
Трійця
Федуско маляра з Самбора 2 пол 16 ст. ц. Трійці, м. Дрогобич Свята Трійця — важливе поняття у більшості християнських вчень.
Знам'янка і Трійця · Трійця і Українці ·
Українська греко-католицька церква
Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква, скорочено УГКЦ — одна із двадцяти трьох Східних католицьких церков свого права, яка перебуває у сопричасті з єпископом Риму та зберігає Константинопольську (Візантійську) літургійну традицію.
Знам'янка і Українська греко-католицька церква · Українська греко-католицька церква і Українці ·
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Знам'янка і Українська мова · Українська мова і Українці ·
Українська православна церква (Московський патріархат)
Українська православна церква (Московський патріархат) — УПЦ (МП) — самоврядна православна церква з особливим статусом у складі Російської православної церкви на території України.
Знам'янка і Українська православна церква (Московський патріархат) · Українська православна церква (Московський патріархат) і Українці ·
Українська православна церква Київського патріархату
Украї́нська Правосла́вна Це́рква — Ки́ївський Патріарха́т — православна Церква в Україні із резиденцією Патріарха в Києві.
Знам'янка і Українська православна церква Київського патріархату · Українська православна церква Київського патріархату і Українці ·
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Знам'янка і Україна · Україна і Українці ·
Шевченко Тарас Григорович
Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
Знам'янка і Шевченко Тарас Григорович · Українці і Шевченко Тарас Григорович ·
Миколаївська область
Микола́ївська о́бласть — область в Україні.
Знам'янка і Миколаївська область · Миколаївська область і Українці ·
Заньковецька Марія Костянтинівна
Марія Костянти́нівна Занькове́цька (справжнє прізвище — Адасовська; село Заньки, нині Ніжинський район, Чернігівська область —, Київ) — українська акторка і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ і початку ХХ століть.
Заньковецька Марія Костянтинівна і Знам'янка · Заньковецька Марія Костянтинівна і Українці ·
Бідність
Бідність — соціальне положення, що характеризується відсутністю необхідних матеріальних засобів для того, щоб провадити «нормальне» (відповідно до норм прийнятих суспільством) життя, наприклад, неможливість прогодувати свою родину, дати освіту дітям чи забезпечити сім'ю якісним медичним обслуговуванням.
Бідність і Знам'янка · Бідність і Українці ·
Великдень
Паска із Закарпаття Вели́кдень, Воскресі́ння Христо́ве (Ἡ Ανάστασις τοῦ Ἰησοῦ Χριστοῦ; Великъ дьнь, Wielkanoc), Па́сха, іноді ''Па́ска'' (πάσχα, Pascha, פסח песах — проходження повз) — найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа.
Великдень і Знам'янка · Великдень і Українці ·
Лисенко Микола Віталійович
Мико́ла Віта́лійович Ли́сенко (с. Гриньки, нині Глобинський район —, Київ, нині Україна) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.
Знам'янка і Лисенко Микола Віталійович · Лисенко Микола Віталійович і Українці ·
Наведений вище список відповідає на наступні питання
- У те, що здається в Знам'янка і Українці
- Що він має на загальній Знам'янка і Українці
- Подібності між Знам'янка і Українці
Порівняння між Знам'янка і Українці
Знам'янка має 552 зв'язків, у той час як Українці має 367. Як вони мають в загальній 27, індекс Жаккар 2.94% = 27 / (552 + 367).
Посилання
Ця стаття показує взаємозв'язок між Знам'янка і Українці. Щоб отримати доступ до кожної статті, з яких інформація витягується, будь ласка, відвідайте: