Західнополіська мова і Збудінне

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Західнополіська мова і Збудінне

Західнополіська мова vs. Збудінне

Західнополіські діалект (поліська мікромова, заходнепалеская мова) — літературна мікромова на базі західнополіських говірок. Автори: Олександр Гаврилюк, Юрій Гаврилюк, Марія Базилюк, Ірина Боровик, Василь Бриль, Василь Давидчик, Женя Жабинська, Олена Ігнатюк, Іван Киризюк, Федір Климчук, Юстина Королько, Василь Лазарчук, Степан Сидорук, Олександр Скращук, Василь Стасюк, Віктор Стахвюк, Софія Сачко, Ян Максимюк, Микола Шелягович, Миколай Шепетюк, Микола Янчук, Микола Пташиц. За класифікацією мов ЮНЕСКО поліська належить до мов, що перебувають в небезпеці. Існує кілька варіантів правопису кирилицею і латинкою. Зазвичай записуються на базі польської, білоруської, російської і мішаних орфографій. Олександр Скращук використовує для свої текстів желехівку. «Збудінне» («Пробудження») — білоруська газета, видання Ініціативної ради Руху за відродження Західного Полісся («Ятвязі») («Ыныцятывніjі рады суjдіння за одродінне Етвызі»).

Полісся

Полісся — історико-етнографічна область, природно-географічний край, частина колишньої прабатьківщини слов'ян, давня етноконтактна зона.

Західнополіська мова і Полісся · Збудінне і Полісся · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Західнополіська мова і Українська мова · Збудінне і Українська мова · Побачити більше »

Шелягович Микола

Микола Шелягович (*, село, Дрогичинський район, Берестейська область, Білорусь) — провідник поліського національного руху кінця 80-х — початку 90-х років, під керівництвом якого створювалася літературна поліська мова.

Західнополіська мова і Шелягович Микола · Збудінне і Шелягович Микола · Побачити більше »

Мінськ

Мінськ (Мінск або Менск, Мѣньскъ, Mińsk, Минск) — столиця Білорусі; адміністративний центр Мінської області і Мінського району, проте не входить до їх складу.

Західнополіська мова і Мінськ · Збудінне і Мінськ · Побачити більше »

Білорусь

Білору́сь, Респу́бліка Білору́сь (Беларусь, Рэспубліка Беларусь, Беларусь, Республика Беларусь) — держава у Східній Європі без виходу до моря, розташована на північ від України.

Білорусь і Західнополіська мова · Білорусь і Збудінне · Побачити більше »