Ернесто Че Гевара і Хуан Альмейда Боске

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Ернесто Че Гевара і Хуан Альмейда Боске

Ернесто Че Гевара vs. Хуан Альмейда Боске

Підпис Ерне́сто «Че» Гева́ра (Ernesto Che Guevara), повне ім'я: Ерне́сто Гева́ра де ла Се́рна (Ernesto Guevara de la Serna; 14 червня 1928 — 9 жовтня 1967) — латиноамериканський революціонер та партизан-підпільник. Хуан Альмейда Боске (Juan Almeida Bosque; 27 лютого 1927 — 11 вересня 2009) — кубинський політик, соратник Фіделя Кастро, командувач кубинської революції, заступник голови Державної ради Куби і член політбюро країни.

Рауль Кастро

Рау́ль Модесто Ка́стро Рус (Raul Modesto Castro Ruz; 3 червня 1931) — голова Державної ради Куби, найвищої державної посади на Кубі (2008-2018).

Ернесто Че Гевара і Рауль Кастро · Рауль Кастро і Хуан Альмейда Боске · Побачити більше »

Фульхенсіо Батиста

Рубе́н Фульхе́нсіо Бат́іста-і-Сальдівар (Rubén Fulgencio Batista y Zaldívar) (16 січня, 1901, Банес, Куба — 6 серпня, 1973, Марбелья, Іспанія) — кубинський державний, військовий та політичний діяч. 10-й (10 жовтня 1940 — 10 жовтня 1944) та 12-й (10 березня1952 — 4 квітня 1952) Президент Куби. Після захоплення влади у 1952–1959 роках — фактично диктатор. Його опора на олігархію, мафію та авторитарні методи правління породили в суспільстві опозицію та широкий політичний опір, в тому числі також з боку анархічних та терористичних груп. В наслідок розгорнутої проти його режиму громадянської війни 1 січня 1959 покинув свою посаду та подався у вигнання до Домініканської республіки. Потім до Іспанії, де в 1973 помер від інфаркту на Коста-дель-Соль, неподалік від іспанської курорту Марбелья.

Ернесто Че Гевара і Фульхенсіо Батиста · Фульхенсіо Батиста і Хуан Альмейда Боске · Побачити більше »

Фідель Кастро

Кастро у 2003 Фіде́ль Алеха́ндро Ка́стро Рус (Fidel Alejandro Castro Ruz (audio); 13 серпня 1926 — 25 листопада 2016) — кубинський прокомуністичний диктатор. Еволюціонував від одного з лідерів кубинської революції кінця 1950-х років, проявив себе як лівий націоналіст (не-марксист), популіст-демагог та медійний «мачо революції», згодом став самовладним диктатором-тираном, створив у Кубі «комуністичну монархію» з династією на чолі та обожнюванням її засновників. Фізично знищував опозицію та інакодумців, розбагатів на таємному контролі наркотрафіку у всьому Карибському регіоні. У світову історію увійшов головним чином як політик, який разом з радянським лідером Микитою Хрущовим у 1962 поставив світ на край ядерної катастрофи — ВВС Україна. 26 листопада, 2016.. Формально займав посади прем'єр-міністра Куби (1959-1976), першого секретаря Комуністичної партії Куби (1965-2008) та голови Державної ради Куби (1976-2008). Взяв собі неформальні титули: «лідер кубинської революції», «команданте Фідель», «Максимальний лідер» та «Великий Шеф». Кастро, який соціально походив з багатих землевласників-латифундистів, почав політичну кар'єру у 1956 з лівацької критики олігархічного президента Фульхенсіо Батисти і США та невдалої спроби збройного заколоту. У 1959 прийшов до влади шляхом партизанської герильї проти режиму Батисти. Захопив під власний контроль революційний рух в країні та знищив основних поплічників з харизматичних вождів партизанського руху, які могли становити конкуренцію його монопольній владі. Завдяки харизмі та популізму міг багато годин поспіль тримати народний натовп в стані екзальтації, виголошуючі палкі промови. У пошуках зовнішньої підтримки з боку СРСР оголосив себе марксистом-ленінцем, встановив на Кубі, як зазначають критики, тоталітарний репресивний псевдосоціалістичний диктаторський режим. — USA Today, November 26, 2016. У внутрішній політиці ввів однопартійну систему, націоналізував господарство, закрив кордони країни, розбудував систему концтаборів на кшталт радянського Гулагу, в які відправляв за щонайменшу спробу політичної критики. Внаслідок майже 50-річного монопольного правління Фіделя Кастро Куба з однієї з найбільш розвинених в Латинській Америці стала однією з найбідніших країн західної півкулі з хронічною картковою системою на елементарні продукти споживання. Два мільйони кубинців (з 10 млн населення) були змушені податися в еміграцію — з ризиком для життя тікати морем до США. У зовнішній політиці склав військовий пакт з СРСР та активно займався експортом революції — втручався в громадянські конфлікти у країнах Латинської Америки, Африки та Близького Сходу. Підтримував лівацькі радикальні рухи, режими та заколоти; при підтримці СРСР таємно надсилав кубинські війська або спеціальні збройні загони та радників у гарячі точки планети. Таємно заробляв гроші на транзиті наркотиків з Південної Америки до Флориди (США). У 2006 році за станом здоров'я відійшов від державних справ і передав свої повноваження молодшому братові Раулю. У 2008 офіційно пішов у відставку з усіх посад. У СРСР Фідель Кастро вважався «не досить правильним» і ортодоксальним марксистом-ленінцем та не досить ручним сателітом Радянського Союзу серед диктаторів-вождів країн Третього світу. За межами колишнього СРСР його вважають політичним та ідеологічним банкрутом, який пережив як підйом утопії міжнародного комуністичного руху, так і його цілком логічний кінець — ідейний та політичний крах донора режиму Кастро — Радянського Союзу та всього табору соціалізму. Попри свій марксизм та утопізм, Кастро належав до десятки найбагатших правителів світу, поряд з шейхами та королями. З особистим статком в $900 млн. він посідав 7-е місце в списку Forbes.

Ернесто Че Гевара і Фідель Кастро · Фідель Кастро і Хуан Альмейда Боске · Побачити більше »

Гавана

Гава́на (La Habana) — столиця та найбільше місто Куби, адміністративний центр однойменної провінції.

Гавана і Ернесто Че Гевара · Гавана і Хуан Альмейда Боске · Побачити більше »