Діадохи і Ефес

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Діадохи і Ефес

Діадохи vs. Ефес

Александра Македонського доби діадохів Діадохи (διάδοχος — наступник) — полководці Александра Македонського, що після його смерті 323 до н. е. розділили між собою його імперію. Мапа давнього міста Ефес, подана у ''Meyers Konversations-Lexikon'' 1888 року Бібліотека Ефе́с (Ἔφεσος, Ephesus, Efes.) — стародавнє місто на західному узбережжі Малої Азії, в гирлі річки Каїстр (сучасний Малий Мендерес) на південь від Смірни (сучасне місто Ізмір, територія Туреччини).

Птолемеї

Царство Птолемеїв Птолемеї (Лагіди) — царська династія, що правила елліністичним Єгиптом в IV—I століттях до н. е.

Діадохи і Птолемеї · Ефес і Птолемеї · Побачити більше »

Пергам (держава)

Пергам, Пергамське царство (Πέργᾰμον) — держава у західній частині Малої Азії, що проіснувала з 283 по 133 рік до н. е. Столицею царства було однойменне місто Пергам. Найвищого розквіту досягло за часів Евмена I (263—241 роки до н. е.) та Евмена II (197—159 роки до н. е.). Припинило існування після смерті Аттала III у 133 році до н. е., який заповів свою державу Риму. Після остаточного приєднання Пергаму римляни перетворили царство на провінцію Азія. Пергамська держава займала своєрідне географічне положення — західну і центральну частини півострова Мала Азія, зону інтенсивних контактів грецького і східних світів, область високорозвиненого сільського господарства, ремесла, торгівлі. Пергамське царство склалося і розвивалося в області з досить складним етнічним складом населення. На території держави здавна проживали представники різних малоазійських народностей —, фригійці, карійці, фракійці, а також, що оселилися тут з часів Александра Македонського, і галати, які переселилися на півострів на початку III століття до н. е.. Крім того в цьому регіоні ще з мікенського часу сформувалося численне грецьке населення. Греки були основним етнічним елементом, насамперед у містах. Вони привносили в країну власну культурно-побутову традицію, найважливіші риси соціально-політичного життя, систему освіти, форми мистецтва, релігію. Політична історія царства розвивалася своєрідно. Очевидною особливістю політичної історії та зовнішньої політики Пергамського царства є його існування в постійному ворожому оточенні. Відносини Пергаму з усіма своїми впливовими сусідами — Македонією, Віфінією, царством Селевкідів, Понтійським царством, галатами — носили ворожий характер, що змушувало царів Пергаму приділяти велику увагу укріпленню столиці та інших міст, розвитку військових сил держави і орієнтувати всю зовнішню політику на союз з грецькими державами Балканського півострова і Римською республікою. Територія царства була ареною численних воєн і зіткнень, внаслідок чого влада Атталідів поширювалася то на значну частину півострова, то лише на долину річки. Сформована в Пергамському царстві система політичних інститутів була типовою для елліністичних держав. Верховна влада в ньому належала царській династії, що спиралася на спадкове право, на знать, що становила досить численний і впливовий шар, і на професійну найману армію. Всі нитки управління країною сходилися до рук царя, який мав вищу військову, адміністративну, законодавчу та контрольну владу.

Діадохи і Пергам (держава) · Ефес і Пергам (держава) · Побачити більше »

Александр Македонський

Алекса́ндр III Македо́нський (Αλέξανδρος Γ' ο Μακεδών) або Александр Великий (Μέγας Ἀλέξανδρος) (кінець липня 356 до н. е., Пелла — 10 червня 323 до н. е.) — дев'ятнадцятий цар Македонії, син царя Філіпа ІІ Македонського та Олімпіади, царівни Епіру.

Александр Македонський і Діадохи · Александр Македонський і Ефес · Побачити більше »

Держава Селевкідів

Держава Селевкідів — велика елліністична держава, що виникла на Близькому й Середньому Сході після смерті Александра Македонського й існувала з 312 по 63 рік до Христа.

Держава Селевкідів і Діадохи · Держава Селевкідів і Ефес · Побачити більше »