Зміст
93 відносини: X століття, Крим, Камінь, Київ, Київська Русь, Київський лист, Київський повіт, Кирилиця, Кирило і Мефодій, Кирило Філософ, Кий (князь), Книга, Ковальство, Константинополь, Прясельце, Писемність, Порфирій (Успенський), Повість временних літ, Познань, Польща, Олег Віщий, Аскольд, Археологічні дослідження, Арабська мова, Аль Масуді, Нестор-літописець, Рюген, Русь, Русь (етнонім), Руський, Русько-візантійський договір (911), Русько-візантійський мирний договір (944), Радогост, Радогощ, Росія, Стара Ладога, Староцерковнослов'янська мова, Стародавній Рим, Схід Сонця, Санкт-Петербург, Святослав Ігорович, Ситово (Пловдивська область), Слов'яни, Смоленськ, Тітмар Мерзебурзький, Татищев Василь Микитович, Україна, Фібула, Фригійська мова, Хрещення, ... Розгорнути індекс (43 більше) »
- Палеографія
- Слов'янські культури
X століття
X століття було останнім століттям умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і X століття
Крим
Крим, Кри́мський піво́стрів, також Таврія (Qırım yarımadası, Qırım, Къырым ярымадасы, Крымский полуостров, Крым) — півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Крим
Камінь
Камені на дні водойми. 78-тонний камінь-валун Ка́мінь (stone, Stein) — тверда гірська порода чи мінерал у вигляді суцільної маси або окремих шматків.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Камінь
Київ
Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Київ
Київська Русь
Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Київська Русь
Київський лист
Київський лист, Бібліотека Кембриджського університету «Ки́ївський лист» — рекомендаційний лист, виданий Мар Якову Бен Хануці хозарською юдейською громадою Києва.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Київський лист
Київський повіт
П'єра Де ля Фліза (1848) Київський повіт (Powiat kijowski, Киевский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця Київського воєводства Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Київський повіт
Кирилиця
Кири́лиця — алфавітна система письма в країнах Східної Європи, Північної і Центральної Азії.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Кирилиця
Кирило і Мефодій
Кири́ло і Мефо́дій — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Кирило і Мефодій
Кирило Філософ
Кирило (чернече ім'я) Κύριλλος, Костянтин (світське ім'я) Κωνσταντίνος; 827 р., Солунь — 14 лютого 869 р., Рим, Папська держава — святий рівноапостольний, грецький місіонер.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Кирило Філософ
Кий (князь)
Радзивіллівського літопису) Князь Кий захищає фортецю Києвець. 487 рік Пам'ятна монета «Кий» номіналом 10 гривень присвячена князю Кию срібної монети НБУ "900 років «Повісті минулих літ», 2013 Кий (Кыи) — легендарний засновник Києва, полянський князь, один із трьох братів (Кий, Щек і Хорив, мали сестру Либідь), які, згідно з «Повістю врем'яних літ», жили на дніпровських горах і збудували на правому високому березі Дніпра місто, що назвали на честь старшого брата Київ.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Кий (князь)
Книга
Скульптура стосу книг у Берліні, 2006 thumb Кни́га, книжка — письмовий записник, неперіодичне видання у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу, набір письмових, друкованих, ілюстрованих або порожніх аркушів, виготовлених з паперу, пергаменту або іншого матеріалу, як правило, скріплених з одного боку.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Книга
Ковальство
Сучасний коваль за роботою, община Velden, р-н Вілах. Каринтія, Австрія, 2007Німецька гравюра, 1568 Реконструкція старовинної кузні у Шевченковому гаю. Львів, 2007 Коваль і його родина в кузні, США.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Ковальство
Константинополь
Мапа Константинополя у візантійську добу Константинополь, Костянтинополь, або Царгород (Κωνσταντινούπολη, Constantinopolis, قسطنطينيه Konstantiniyye, İstanbul, у сагах Miklagarðr) — місто на європейському березі Босфору в місці, де він поєднується із затокою Золотий Ріг.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Константинополь
Прясельце
Прясло 12-13 століть Пря́сельце, пря́слице, пря́сло, діал. пря́сниця — тягарець, який насаджували на веретено, щоб надати йому сталості і рівномірності обертання.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Прясельце
Писемність
логографічні) Писе́мність — засіб передачі людської мови за допомогою знаків (див. алфавіт, абетка, ієрогліфіка, клинопис); також література, сукупність писемних пам'яток певного часу, певного народу; письменство.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Писемність
Порфирій (Успенський)
Порфирій Успенський (у світі — Костянтин Олександрович Успенський; *1804 у Костромі — †1885) — історик-візантолог, археолог, сходознавець, церковний педагог.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Порфирій (Успенський)
Повість временних літ
Радзивіллівському літописі Повість временних літ, також Повість врем'яних літ, По́вість мину́лих літ — літописне зведення, складене в Києві в XI — на початку XII століття Нестором та іншими літописцями.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Повість временних літ
Познань
По́знань (Poznań, Posnania, Posen) — місто в центральній частині західної Польщі, на річці Варта, адміністративний центр Великопольського воєводства і однойменного повіту.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Познань
Польща
По́льща, Респу́бліка По́льща, Річ Посполи́та По́льська (Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Польща
Олег Віщий
Оле́г (Ѡлегъ; ? — 912/943) — напівлегендарний київський князь (882—912) варязького походження, родич або соратник Рюрика.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Олег Віщий
Аскольд
міні Аско́льд (Haskuldr, Höskuldr; ? — 882 (?)) — напівлегендарний варязький київський князь (860—882).
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Аскольд
Археологічні дослідження
Одесі Картамиш) Гоніо Археологі́чні дослі́дження — дослідження історичного минулого людства за речовими джерелами матеріальної культури.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Археологічні дослідження
Арабська мова
Ара́бська мо́ва (اللغة العربية; al-luġa 'l-ʿarabiyya) — найпоширеніша семітська мова афразійської родини мов, якою розмовляють у західній Азії і північній Африці близько 240 мільйонів (як рідною) та ще 50 мільйонів (як другою) осіб.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Арабська мова
Аль Масуді
Аль Масу́ді (аль Масуді Абу-ль-Хасан Алі Ібн аль Хусейн (أبو الحسن ، علي بن الحسين المسعودي) бл. 896, Багдад (Ірак). — † бл. 956, Фустат, Старий Каїр, Єгипет) — арабський історик і мандрівник.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Аль Масуді
Нестор-літописець
Не́стор Літопи́сець (близько 1056, Київ — близько 1114, Київ) — київський літописець та письменник-агіограф.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Нестор-літописець
Рюген
Рю́ген, Руян (Rana, Rujany, Rjana, Rujany, Roja, Ruja, Rujana, Rugia, Rugia, Rügen) — острів в Балтійському морі, найбільший острів на території Німеччини.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Рюген
Русь
Б.О.Рибаковим Русь — назва історичного регіону в Східній Європі з центром у середньому Подніпров'ї.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Русь
Русь (етнонім)
Райони військової, торговельної та політичної активності русі за письмовими джерелами IX ст. Русь (однина руси́н) — етнонім, який зазвичай вживають для позначення населення Київської Русі.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Русь (етнонім)
Руський
Ру́ський (прикметник) (давньоруськ. руськии, ruski) — в українській мові такий, що відноситься до часів Русі або до її населення — русі (наз. відм. однини — русин, аналогічно утворювались назви сусідніх народів: Москва — москвин, Литва — литвин), чи їхніх нащадків — українців.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Руський
Русько-візантійський договір (911)
Русько-візантійський договір 911 року Радзивіллівський літопис (початок XIII століття) лист 42 Русько-візантійський договір 911 року — міжнародний договір між Київською Руссю і Візантією, який регулював русько-візантійські відносини.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Русько-візантійський договір (911)
Русько-візантійський мирний договір (944)
Ру́сько-візанті́йський ми́рний догові́р 944 укладений по невдалому походу військ князя Ігоря на Візантію в 941 та походу 944 років.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Русько-візантійський мирний договір (944)
Радогост
Радогост Радогост (також Радегост або Радегаст) — бог торгівлі та мореплавства у західних слов'янських племен.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Радогост
Радогощ
Радогощ (Ретра) (інші назви - Radegost, Riedigost, Redigast, Radigast, Rethra) – столиця ратарів та релігійний центр культу Радогостa-Сварожичa.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Радогощ
Росія
Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Росія
Стара Ладога
Стара́ Ла́дога (Старая Ладога; Aldeigjuborg; до 1703 — місто Ладоґа) — в наш час село Волховського муніципального району Ленінградської області Росії, адміністративний центр Староладозького сільського поселення.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Стара Ладога
Староцерковнослов'янська мова
Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Староцерковнослов'янська мова
Стародавній Рим
Східна Римська імперія Старода́вній Рим — одна з цивілізацій Давнього світу та античності, отримала свою назву від головного міста — Риму, яке в свою чергу назване на честь легендарного засновника — Ромула.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Стародавній Рим
Схід Сонця
Анімація сходу Сонця Феодосії Карпатами, Хребет Полонина Боржа Схід Сонця у Харківській області Седнева Вплив рефракції на видиме положення сонця Схід — поява світила над горизонтом певного місця.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Схід Сонця
Санкт-Петербург
Маріїнський палац, центр міста Санкт-Петербу́рг (також неофіційно Петербу́рг і Пі́тер; Санкт-Петербург; 18 серпня 1914 — 26 січня 1924 — Петрогра́д, 26 січня 1924 — 6 вересня 1991 — Ленінгра́д, Ленинград) — місто федерального значення у Російській Федерації, суб'єкт РФ, адміністративний центр Північно-Західного федерального округу та Ленінградської області.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Санкт-Петербург
Святослав Ігорович
Святосла́в І́горович (також відомий як Святосла́в Хоро́брий або Святосла́в І) (ймовірно, близько 938 — березень 972) — правитель Київської Русі із династії Рюриковичів.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Святослав Ігорович
Ситово (Пловдивська область)
Си́тово (Ситово) — село в Пловдивській області Болгарії.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Ситово (Пловдивська область)
Слов'яни
Країни, де слов'янські мови є державними. Світло-зелений — західні, темно-зелений — східні, чорний — південні слов'янскі мови Слов'яни — східна група індоєвропейських народів VI столітті.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Слов'яни
Смоленськ
Смо́ленськ (Смаленск, Смоленск) — місто в Росії, адміністративний, промисловий і культурний центр Смоленської області.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Смоленськ
Тітмар Мерзебурзький
Сторінка ''Хроніки'' Тітмара Мерзебурзького Ті́тмар Ме́рзебурзький (іноді Дитмар Ме́рзебурзький25 липня 975 — 1 грудня 1018) — німецький церковний діяч і хроніст.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Тітмар Мерзебурзький
Татищев Василь Микитович
Вас́иль Миќитович Тат́ищев (—) — російський історик, державний діяч.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Татищев Василь Микитович
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Україна
Фібула
Один з найпростіших видів фібул. 140px Фі́була (fibula — «скобка») — металева застібка, яка одночасно виконувала роль прикраси.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Фібула
Фригійська мова
Фригійська мова - одна з індоєвропейських мов, мова фригійців, народу, який мігрував з Балкан в Малу Азію.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Фригійська мова
Хрещення
Віктор Васнецов (1848—1927): Хрещення князя Володимира Хре́щення — найперше Таїнство, таїнство духовного перенародження, яке звершується над людьми, що вступають до Христової Церкви.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Хрещення
Хрещення Русі
Хрещення Володимира. Фреска В. М. Васнецова, Володимирський собор у Києві Хрещення Русі — процес прийняття і поширення християнства на території Київської Русі.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Хрещення Русі
Хозарський каганат
Понтійський степ, 650 року, хозари та їх сусіди. Хоза́рський кагана́т, Хозарія (650–969) — середньовічна держава, створена кочовим народом хозар.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Хозарський каганат
Херсонес Таврійський
Руїни Херсонесу Херсоне́с Таврі́йський (у перекладі з Χερσόνησος — ἡ χερσόνησος (ге¯ херсо́не¯сос) означає «півострів», за середньовіччя — Херсон, у давньоруських джерелах — Корсунь) — старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму (у межах Севастополя).
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Херсонес Таврійський
Чорноризець Храбр
Чорноризець Храбр (Черноризец Храбър) — болгарський письменник, послідовник слов'янських місіонерів Кирила і Мефодія, автор трактату «Про письмена», або «Сказаніє, яко состави святыи Кирил словінам письмена противу языку».
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Чорноризець Храбр
Черняхівська культура
Стан на 300 рік Стан на 375 рік водні простори Черняхі́вська культу́ра — археологічна культура, яка існувала в 100–500 роках нашої ери.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Черняхівська культура
Чернець
Черне́ць, черни́ця, ченці́, черне́цтво (від носіння чорного одягу), також монах, монахиня (від μοναχός «одинак, самітник, пустельник») — зазвичай особа з релігійної спільноти, яка відповідно до обіцянки (обітниці) веде аскетичне життя або в рамках чернечого згромадження, або на самоті.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Чернець
Черепнін Лев Володимирович
Ле́в Володими́рович Черепні́н (Ле́в Влади́мирович Черепни́н; *(30 березня (12 квітня) 1905, Рязань — 12 червня 1977, Москва) — радянський історик, фахівець в області російської історії епохи феодалізму, джерелознавства, історіографії, спеціальних історичних дисциплін.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Черепнін Лев Володимирович
Юдаїзм
християнстві та ісламі Юдаї́зм, іудаї́зм (יהדות, «єврейська релігія»; від імені Юди, сина біблейського патріарха Якова) — одна зі стародавніх етнічних релігій, релігія давніх юдеїв, що проживали на території сучасної держави Ізраїль, та сучасних євреїв, заснована, відповідно до ТаНаХу (Старого Заповіту), на заповітах Бога праотця Авраама близько 1750 р.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Юдаїзм
Марибор
Ма́рибор (Maribor) — місто на сході Словенії, на річці Драва, за 16 км від кордону з Австрією.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Марибор
Москва
Москва́ (Москва) — столиця Російської Федерації, одне з найбільших міст світу за населенням — 12 197 596 мешканців (2015).
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Москва
Меч Коваля Людоти
Меч Коваля Людоти — широковідома археологічна пам'ятка часів Київської Русі у вигляді прикрашеного меча з написом.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Меч Коваля Людоти
Житіє
Житіє́ (vita, βίος, житіе, «життя») — жанр християнської літератури, біографія святого.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Житіє
Заповіт
Запові́т — правовий документ, зроблений у встановленій законом формі розпорядження дієздатного громадянина (заповідача) на випадок смерті про належне йому майно.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Заповіт
Білорусь
Білору́сь, Респу́бліка Білору́сь (Беларусь, Рэспубліка Беларусь, Беларусь, Республика Беларусь) — держава у Східній Європі без виходу до моря, розташована на північ від України.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Білорусь
Бєлозерськ
Бєлозе́рськ — місто в Росії, адміністративний центр Бєлозерського району Вологодської області.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Бєлозерськ
Браславський район
Брасла́вський райо́н (Браслаўскі раён) — адміністративна одиниця Білорусі, Вітебська область.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Браславський район
Брайчевський Михайло Юліанович
Брайчевський Михайло Юліанович (6 вересня 1924, Київ — 23 жовтня 2001, Київ) — український історик та археолог.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Брайчевський Михайло Юліанович
Болгарія
Болга́рія (България, на сьогодні — Респу́бліка Болга́рія) — держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова, займає 22 % його території.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Болгарія
Берлін
Берлі́н (Berlin) — столиця Федеративної Республіки Німеччина, окрема федеральна земля.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Берлін
Берестяні грамоти
Грамота № 202, хлопчика Онфима. Новгород, 1240–1260 роки Берестя́ні гра́моти (давньокиївськ. бересто, берест, березто, береста — «кора, луб берези») — пам'ятки давньої східнослов'янської писемності (XI–XV ст.), написані на доступному дешевому матеріалі — бересті.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Берестяні грамоти
Візантійська імперія
Візанті́йська імпе́рія (грецькою: Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων — Basileia tōn Rōmaiōn, царство Ромеїв, царство Римське, Римська імперія, 395-1453) — середньовічна держава, колишня східна частина Римської імперії.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Візантійська імперія
Ватрослав Ягич
Ігнатій (Ватрослав) Вікентійович Ягич, іноді також транскрибується як Яґич, Яґіч (Vatroslav Jagić; 6 липня 1838, Вараждин, Хорватія — 5 серпня 1923, Відень) — хорватський лінгвіст, палеограф і археограф, літературознавець, історик, філолог-славіст, науковий керівник Івана Франка у Віденському університеті.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Ватрослав Ягич
Вовковиськ
Вовковиськ (Ваўкавыск, Wołkowysk, וואלקאוויסק, Valkaviskas) — місто, розташоване у південно-східній частині Гродненської області Білорусі на річці Рось, райцентр.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Вовковиськ
Волзька Булгарія
Во́лзька Болга́рія, Во́лзька Булга́рія або Во́лзько-Ка́мська Булга́рія — держава, яка існувала у VII–XIII сторіччі навколо злиття Волги і Ками.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Волзька Булгарія
Володимир Святославич
Володи́мир Святосла́вич (Володимѣръ Свѧтославичъ; 960/963 —) — руський князь із варязької династії Рюриковичів.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Володимир Святославич
Великий Новгород
Но́вгород (з 1999 року офіційна назва — Вели́кий Но́вгород) — місто в Росії, на березі річки Волхов, за 6 км від озера Ільмень, адміністративний центр Новгородської області.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Великий Новгород
Гірчиця (рослина)
Гірчиця, або Сінапіс (Sinapis) — рід олійних рослин родини Капустяні (Brassicaceae).
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Гірчиця (рослина)
Греція
Гре́ція (Ελλάδα — Еллада), офіційна назва Гре́цька Респу́бліка (Ελληνική Δημοκρατία) — європейська держава на півдні Балканського півострова та численних островах.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Греція
Глаголиця
Глаго́лиця — поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських абеток.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Глаголиця
Гньоздовські кургани
Гньоздовські кургани Гньоздовські кургани (Гнёздовские курганы) — відома з середини 19 століття археологічна пам'ятка в Смоленській області.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Гньоздовські кургани
Гньоздово
Гньоздово (Гнёздово) — присілок Смоленського району Смоленської області, тепер Російська федерація.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Гньоздово
Гора
K2, Пакистан Ельбрус, Кавказ Гора Олімп, Греція Альпіністи, Каскадні гори Гора, гірська споруда — форма рельєфу, різке локальне ізольоване піднесення земної поверхні над сусідніми відносно вирівняними ділянками, що характеризується чіткою лінією підошви (границею переходу від рівнини до власне гори), різкими коливаннями відносних висот.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Гора
Давид Дірінгер
Дави́д Дірі́нгер, Де́від Дірі́нджер (David Diringer;, Тлумач, Австро-Угорщина — 13 лютого, 1975 року, Кембридж, Велика Британія) — британський лінгвіст і письменник.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Давид Дірінгер
Давньотюркське рунічне письмо
Древнетюркська рунічна писемність Давньотюркська рунічна писемність — тюр.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Давньотюркське рунічне письмо
Дорогоцінне каміння
Шестипроменеве сузір'я в кабошоні з зоряного сапфіру. Дорогоцінне камі́ння чи коштовне камі́ння (драгоценные камни, gemstones, precious stones, Edelsteine m pl) — природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Дорогоцінне каміння
Ісус Христос
Ісус-Вседержитель (Собор Чефалу, Італія). Ісу́с Христо́с (Ἰησοῦς Χριστός, Iesus Christus; бл. 4 до н.е. — 30/33) — у християнстві Син Божий, Господь, Спаситель людства.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Ісус Христос
Ібн Фадлан
А́хмад ібн Фадла́н ібн ал-Абба́с ібн Ра́шид ібн Хамма́д (أحمد إبن فضلان إبن ألعباس إبن راشد إبن حما; роки народження і смерті невідомі) — арабський письменник і мандрівник першої половині X століття.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Ібн Фадлан
Іван Федоров
Іван Федорович, Іва́н Федоро́в, Іван Феодорович, Друкар (близько 1510, Велике князівство Литовське —, Львів) — діяч східнослов'янської культури, один із перших східнослов'янських друкарів, а також гравер, інженер, ливарник.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Іван Федоров
Ігор Ольгович
І́гор О́льгович (? — Войтович 2000.) — руський князь із династії Рюриковичів, роду Ольговичів.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Ігор Ольгович
Латвія
Ла́твія (Latvija) — держава в Східній Європі.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і Латвія
1-ше тисячоліття
Перше тисячоліття — проміжок часу між 1 січня 1 року і 31 грудня 1000 року за Юліанським календарем.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і 1-ше тисячоліття
987
Раннє Середньовіччя Епоха вікінгів Золота доба ісламу Реконкіста.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і 987
988
Раннє Середньовіччя Епоха вікінгів Золота доба ісламу Реконкіста.
Переглянути Дохристиянська писемність словʼян і 988
Див. також
Палеографія
- Археографічна комісія
- Готичне письмо
- Дохристиянська писемність словʼян
- Кодикологія
- Лігатура (типографія)
- Палеографія
- Римський курсив
- Сербська кирилична абетка
- Скоропис
- Таблички з Віндоланди
- Український скоропис
- Унціал
Слов'янські культури
- Берестяні грамоти
- Гей, слов'яни
- Глаголиця
- Дохристиянська писемність словʼян
- Жупа
- Колти
- Коляда
- Коляда (божество)
- Колядки
- Культура Білорусі
- Культура України
- Мавка
- Обжинки
- Панслов'янські кольори
- Рушник
- Рясна (прикраси)
- Слава (свято)
- Слов'янофільство
- Слов'янські імена
- Сорабістика
- Список слов'янських культур
- Українське мистецтво
- Хліб-сіль
- Християнізація слов'ян
Також відомий як Слов'янські руни.