Добровольча армія і Рада (газета)

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Добровольча армія і Рада (газета)

Добровольча армія vs. Рада (газета)

Плакат Добровольчої армії Доброво́льча а́рмія (Доброво́льческая а́рмия) — оперативне з'єднання «білих» військ на півдні території колишньої Російської імперії під час Громадянської війни. «Рада» — єдина щоденна українська громадсько-політична, економічна і літературна газета ліберального напряму українською мовою на Наддніпрянщині.

Київ

Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.

Добровольча армія і Київ · Київ і Рада (газета) · Побачити більше »

Петлюра Симон Васильович

Будинок Полтавської духовної семінарії на початку XX століття Симон Петлюра, 1902 рік Мітинг під час проведення III Військового з'їзду. Київ. 2 листопада 1917 року 1-й Генеральний Секретаріат Петлюра серед бійців Гайдамацького Коша. Березень 1918 року Головний отаман серед учнів української гімназії. 18 грудня 1918 року Урочисте шикування Почесної Варти Січових Стрільців на честь приїзду Головного Отамана Армії УНРНа січовиках трофейні шоломи, здобуті на початку антигетьманського повстання.. Листопад 1918 року Присяга новобранців Січових Стрільців у Старокостянтинові. 1919 рік Фото Симона Петлюри з тижневика «Тризуб» Уряд УНР, 1920 рік. Петлюра сидить по центру Симон Петлюра та Юзеф Пілсудський. Вінниця. 1920 рік Петлюра та генерал Антоній Лістовський. Київська операція, квітень 1920 року Ридз-Сміглий рапортує Симонові Петлюрі після звільнення Києва від більшовиків, 1920 рік На поштовій марці України, 2004 рік Пам'ятник Петлюрі у Рівному Си́мон Петлю́ра, син Василя Петлюри (Полтава, Російська імперія —, Париж, Франція) — український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик.

Добровольча армія і Петлюра Симон Васильович · Петлюра Симон Васильович і Рада (газета) · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Добровольча армія і Українська мова · Рада (газета) і Українська мова · Побачити більше »