Подібності між Джалал-Абадська область і Ошська область
Джалал-Абадська область і Ошська область мають 23 щось спільне (в Юніонпедія): Курди, Кара-Куль, Казахи, Киргизстан, Киргизи, Корейці, Ош (Киргизстан), Азербайджанці, Німці, Населення, Росіяни, Турки, Туркмени, Татари, Таджики, Таласька область, Тогуз-Тороуський район, Токтогульський район, Узбеки, Узбекистан, Уйгури, Українці, Чаткальський район, Чеченці, Башкири, Балкарці, Вірмени, Гемшини, Дунгани, 14 грудня, ..., 21 листопада, 27 січня. Розгорнути індекс (2 більше) »
Курди
Курди (Kurd/ کورد/ Кöрд) — народ, що мешкає переважно в горах Тавр і Загрос в області Курдистан (південний схід Туреччини, захід Ірану, північ Іраку, північний схід Сирії), а також в Азербайджані, Вірменії та інших країнах.
Джалал-Абадська область і Курди · Курди і Ошська область ·
Кара-Куль
Кара-Куль (Каракөл) — місто в Джалал-Абадській області, Киргизстан.
Джалал-Абадська область і Кара-Куль · Кара-Куль і Ошська область ·
Казахи
Каза́хи або каза́ки (қазақтар; од. қазақ) — тюркський народ у Центральній Азії, в основному в Казахстані, а також у частинах Узбекистану, Китаю, Росії і Монголії.
Джалал-Абадська область і Казахи · Казахи і Ошська область ·
Киргизстан
Киргизста́н (Кыргызстан), Киргизстан, Киргизия) офіційна назва — Кирги́зька Респу́бліка (Кыргыз Республикасы, Киргизская Республика) — держава в Центральній Азії. Межує на півночі з Казахстаном, на заході — з Узбекистаном, на півдні — Таджикистаном, на сході — з Китаєм. Її столиця і найбільше місто — Бішкек. Історія території Киргизстану налічує понад 2000 років, охоплюючи найрізноманітніші культури та імперії. Не зважаючи на географічну ізольованість через високогірну місцевість (власне, це й допомогло країні зберегти свою древню культуру), Киргизстан історично перебував на перехресті кількох великих цивілізацій, як частина Великого шовкового шляху та інших комерційних і культурних маршрутів. Киргизстанська територія здавна населялася незалежними племенами і кланами, проте Киргизстан періодично потрапляв під іноземне панування і досяг суверенітету, як національна держава, тільки після розпаду Радянського Союзу в 1991 р. З моменту здобуття незалежності Киргизстан був офіційно унітарною парламентською республікою, хоча, як і раніше, пережив етнічні конфлікти, бунти, економічні проблеми, перехідні уряди та політичні партійні скандали. Етнічні киргизи становлять більшість у країні з 5,7 млн осіб, національні меншини складаються з узбеків і росіян. Державна мова, киргизька, тісно пов'язана з іншими тюркськими мовами, російська має офіційний статус. Більшість населення (64 %) — мусульмани. На додаток до своїх тюркських витоків, киргизька культура несе елементи перського, монгольського і російського впливу.
Джалал-Абадська область і Киргизстан · Киргизстан і Ошська область ·
Киргизи
Кирги́зи (самоназва кыргыздар) — тюркський народ, що говорить киргизькою мовою.
Джалал-Абадська область і Киргизи · Киргизи і Ошська область ·
Корейці
Коре́йці — основне населення Корейського півострова, що сформувалося як нація на початку XX століття.
Джалал-Абадська область і Корейці · Корейці і Ошська область ·
Ош (Киргизстан)
Ош (Ош) — місто республіканського підпорядкування в Киргизстані, адміністративний центр Ошської області.
Джалал-Абадська область і Ош (Киргизстан) · Ош (Киргизстан) і Ошська область ·
Азербайджанці
Азербайджанці (azərbaycanlılar آذربایجانلیلار, azərilər آذری لر, azərbaycan/azəri türkləri)Stephan Thernstrom, Ann Orlov, Oscar Handlin.
Азербайджанці і Джалал-Абадська область · Азербайджанці і Ошська область ·
Німці
Ні́мці (Deutsche) — центральноєвропейський германський народ, корінне населення Німеччини. Носії німецької мови, що належить до германської групи індоєвропейських мов. Традиційно сповідують християнство — католицизм і лютеранство. Мешкають переважно в Німеччині, Австрії, Швейцарії. Мають численну діаспору в Америці, а також країнах Центрально-Східної Європи, що від часів середньовіччя були об'єктом німецької колонізації. До об'єднання Німеччини (1871) сформували десятки политій, що були об'єднані під егідою Священної Римської імперії (до 1806), а згодом — Пруссії (до 1871). Від ХІІІ століття виконували роль культуртрегерів у Польщі, Чехії, Трансильванії, Україні, Росії, країнах Балтики. Розробили культуру міського права, самоврядування, цехів-гільдій, яка поширилися в східноєвропейських країнах. У XVI столітті стали провідниками Реформації в Європі, а в XVII—XVIII століттях транслювали досягнення західноєвропейської цивілізації у східні країни. У XVIII столітті були творцями передової філософії, літератури, військової справи; зробили вагомий внесок у розвиток природничих і гуманітарних наук. У ХХ столітті спричинилися до розв'язання Першої і Другої Світових воєн, внаслідок яких зазнали непоправних людських і матеріальних втрат, депортації зі східноєвропейських країн та іноземної окупації.
Джалал-Абадська область і Німці · Німці і Ошська область ·
Населення
«Демографічна Піраміда» — Графічний метод відображення статево-вікового складу населення всесвітнього населення у 1994. Насе́лення — сукупність людей, що постійно живуть у межах якоїсь конкретно вказаної території (районі, місті, області, частини країни, країні, континенту чи всієї земної кулі тощо).
Джалал-Абадська область і Населення · Населення і Ошська область ·
Росіяни
Росія́ни (русские,; россияне) — східнослов'янський народ.
Джалал-Абадська область і Росіяни · Ошська область і Росіяни ·
Турки
Території мешкання турків (1911) Ту́рки (Türkler) — народ загальною чисельністю близько 70 млн осіб, основне населення Туреччини.
Джалал-Абадська область і Турки · Ошська область і Турки ·
Туркмени
Туркме́ни (Türkmenler) — тюркомовний народ, який проживає у Середній та Південно-Західній Азії.
Джалал-Абадська область і Туркмени · Ошська область і Туркмени ·
Татари
Татари — тюркомовні народи, що проживають у Росії, Україні, Білорусі та інших країнах Східної Європи і Азії.
Джалал-Абадська область і Татари · Ошська область і Татари ·
Таджики
Таджики — народ індоєвропейського походження, мова якого споріднена з перською. Таджики здебільшого мусульмани-суніти. Їх приблизно 5 млн. Вони жили в СРСР, де за переписом 1970 їх налічувалося 2 136 000, у тому числі 1 630 000 в Таджикистані, 449 000 в Узбекистані. Таджики мешкають також у північному Афганістані, де їх, власне, більше, ніж у Таджикистані, в Пакистані та в Ірані. Слово «таджик» тюркського походження й означає «нетюрк». Так називали всіх жителів Середньої Азії, що не належали до тюркських народів. Аналогічно, таджиками називають також памірський народ у Китаї, мова якого належить до східно-іранських, тож далека від перської. Таджицька мова настільки споріднена з перською і дарі, що між носіями цих мов можливе взаємне розуміння.
Джалал-Абадська область і Таджики · Ошська область і Таджики ·
Таласька область
Тала́ська область (Талас облусу) — найменша область республіки Киргизстан, знаходиться в північно-західній частині Киргизії.
Джалал-Абадська область і Таласька область · Ошська область і Таласька область ·
Тогуз-Тороуський район
Тогуз-Тороуський район — район Джалал-Абадської області Киргизстану.
Джалал-Абадська область і Тогуз-Тороуський район · Ошська область і Тогуз-Тороуський район ·
Токтогульський район
Токтогульське водосховище. Токтогульський район — район у Жалалабатській області Киргизстану.
Джалал-Абадська область і Токтогульський район · Ошська область і Токтогульський район ·
Узбеки
Без опису.
Джалал-Абадська область і Узбеки · Ошська область і Узбеки ·
Узбекистан
Узбекиста́н або Респу́бліка Узбекиста́н — держава в Центральній Азії.
Джалал-Абадська область і Узбекистан · Ошська область і Узбекистан ·
Уйгури
Уйгу́ри (ئۇيغۇرلار, Уйғурлар, Uyghurlar; 维吾尔, Wéiwú'ěr) — народ тюркського походження, корінний народ Східного Туркестану, тепер Синьцзян-Уйгурського автономного району Китайської Народної Респубілки.
Джалал-Абадська область і Уйгури · Ошська область і Уйгури ·
Українці
Украї́нці — східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України.
Джалал-Абадська область і Українці · Ошська область і Українці ·
Чаткальський район
Чаткальський район — район Жалалабатської області Киргизстану.
Джалал-Абадська область і Чаткальський район · Ошська область і Чаткальський район ·
Чеченці
Чече́нці (самоназва нохчій) — нахський народ на Північному Кавказі.
Джалал-Абадська область і Чеченці · Ошська область і Чеченці ·
Башкири
Башкири в Парижі, 1812 Башки́ри (самоназва — башҡорт) — тюркська нація, яка живе на Південному Уралі і за Уралом РФ, мають автономію — Республіка Башкортостан, також живуть у сусідніх областях і автономних районах РФ.
Башкири і Джалал-Абадська область · Башкири і Ошська область ·
Балкарці
Балка́рці (самоназва таулу, рос. балкарцы) — один із давніх гірських тюркських народів Північного Кавказу.
Балкарці і Джалал-Абадська область · Балкарці і Ошська область ·
Вірмени
Вірме́ни (Հայ) (հայեր) — народ, що говорить вірменською мовою, яка належить до індоєвропейської мовної сім'ї.
Вірмени і Джалал-Абадська область · Вірмени і Ошська область ·
Гемшини
Гемшини (вір.: Համշէնցիներ, Hamshentsiner; тур.: Hemşinliler), також Гемшили, Хемшили, Хомшенці — вірменська етноконфесійна група, яка живе у країнах Східного Причорномор'я, в основному в Туреччині, Грузії, Росії та Вірменії.
Гемшини і Джалал-Абадська область · Гемшини і Ошська область ·
Дунгани
Дунгани Дунгани - народ, що проживає в Киргизії, південному Казахстані та Узбекистані.
Джалал-Абадська область і Дунгани · Дунгани і Ошська область ·
14 грудня
14 грудня — 348-й (349-й у високосному році) день року у григоріанському календарі.
14 грудня і Джалал-Абадська область · 14 грудня і Ошська область ·
21 листопада
21 листопада — 325-й день року (326-й у високосні роки) у григоріанському календарі.
21 листопада і Джалал-Абадська область · 21 листопада і Ошська область ·
27 січня
27 січня — 27-й день року в григоріанському календарі.
27 січня і Джалал-Абадська область · 27 січня і Ошська область ·
Наведений вище список відповідає на наступні питання
- У те, що здається в Джалал-Абадська область і Ошська область
- Що він має на загальній Джалал-Абадська область і Ошська область
- Подібності між Джалал-Абадська область і Ошська область
Порівняння між Джалал-Абадська область і Ошська область
Джалал-Абадська область має 78 зв'язків, у той час як Ошська область має 60. Як вони мають в загальній 32, індекс Жаккар 23.19% = 32 / (78 + 60).
Посилання
Ця стаття показує взаємозв'язок між Джалал-Абадська область і Ошська область. Щоб отримати доступ до кожної статті, з яких інформація витягується, будь ласка, відвідайте: