Більш швидкий доступ, ніж браузер!Подібності між Дагестан і Кавказ
Дагестан і Кавказ мають 23 щось спільне (в Юніонпедія): Кумикія, Кумики, Каспійське море, Каратинці, Кавказька Албанія, П'ятигорськ, Південний Кавказ, Північний Кавказ, Османська імперія, Аварське ханство, Аварці, Агули, Азербайджан, Азербайджанці, Андійці, Ногайці, Рутульці, Росіяни, Російська імперія, Російська православна церква, Республіка Горців Кавказу, Сарір, Світова спадщина ЮНЕСКО, Сочі, Туреччина, Тарковське шамхальство, Табасарани, Тбілісі, Тимур, Тохтамиш, ..., Терсько-Кумська низовина, Терщина, Терек, Цахури, Чеченці, Юдаїзм, Буддизм, Баку, Вірменська апостольська церква, Вірмени, Владикавказ, Велика Кавказька війна, Великий Кавказ, Гірські євреї, Грузія, Грузини, Газікумухське шамхальство, Головний Кавказький хребет, Дідойці, Даргинці, Дагестан, Дербент, Держава Сасанідів, Іслам, Лакці, Лезгистан, Лезгини. Розгорнути індекс (27 більше) »
Кумикія
Прапор кумиків Кумикія – історична область, територія рівнинної і передгірної зони Північно-Східного Кавказу, що нині входить до складу республіки Дагестан (Росія).
Дагестан і Кумикія · Кавказ і Кумикія ·
Кумики
Розселення кумиків у Дагестані за переписом 2002 р. Кумики (кумицькою: къумукълар, qumuqlar це тюркомовний (кипчацької групи) етнос, що населяє Кумицьку рівнину на півночі Дагестану і південного Тереку і терени над Каспійським морем. Вони становлять 14% населення Дагестану. Кумики сповідують "народний" іслам, що містить обряди з доісламських часів. Значна частина дослідників схиляється до того, що кумики є нащадки хозарів. Прапор кумиків Впродовж 16го, 17го і 18го сторіч кумики мали незалежну державу зі столицею в Таркі і монархами, що їхній титул називався "шамхал". Росіяни збудували першу фортецю на кумицьких теренах у 1559-му, а потім за Петра Першого. Верхні тераси Кумицької рівнини, що її населяють кумики, залишаючи нижні тераси ногайцям, є доволі плодючими.
Дагестан і Кумики · Кавказ і Кумики ·
Каспійське море
Басейн Каспійського моря Каспі́йське мо́ре (рідше: Каспій — від назви стародавніх племен «каспіїв», що мешкали в східній частині Кавказу; Káspion pélagos, Caspium Mare) — найбільше безстічне озеро на Землі та у Євразії: воно розташоване на території Росії, Казахстану, Туркменістану, Азербайджану й Ірану.
Дагестан і Каспійське море · Кавказ і Каспійське море ·
Каратинці
Каратинці (самоназва кIкIирди) — малочисленний народ на заході Дагестану.
Дагестан і Каратинці · Кавказ і Каратинці ·
Кавказька Албанія
right Кавка́зька Алба́нія — стародавня назва гірського району на сході Закавказзя на узбережжі Каспійського моря, який тепер входить до складу Азербайджану і Дагестану.
Дагестан і Кавказька Албанія · Кавказ і Кавказька Албанія ·
П'ятигорськ
Церква Лазаря Чотириденного. П'ятигорськ, фото 1958 року. Будинок Лєрмонтова — тут він прожив останні 2 місяці життя. Типова українська хатня архітектура П'ятиго́рськ (П'ятигірськ) — місто крайового підпорядкування в Ставропольському краї, Росія, на Терщині, розташоване біля підніжжя Кавказьких гір (Північний Кавказ), на берегах річки Підкумок.
Дагестан і П'ятигорськ · Кавказ і П'ятигорськ ·
Південний Кавказ
Півде́нний Кавка́з, застаріла назва — Закавка́ззя (Аладатәи Кавказ, Cənubi Qafqaz, Անդրկովկաս, სამხრეთი კავკასია, Фæскавказ, Хуссар Кавказ) — регіон, розташований на південь від Головного, або Вододільного, хребта Великого Кавказу.
Дагестан і Південний Кавказ · Кавказ і Південний Кавказ ·
Північний Кавказ
Кавказ з космосу Північний Кавказ (Цæгат Кавказ, Къилбаседан Кавказ, Шимал Кавказ, Нхыҵ) -.
Дагестан і Північний Кавказ · Кавказ і Північний Кавказ ·
Османська імперія
Осма́нська імпе́рія — ісламська монархічна держава турецької династії Османів.
Дагестан і Османська імперія · Кавказ і Османська імперія ·
Аварське ханство
Аварське ханство (Аварське нуцальство) — феодальне володіння в центральній частині Дагестану (кінець 12 — 19 століття).
Аварське ханство і Дагестан · Аварське ханство і Кавказ ·
Аварці
Аварці (самоназва — аварал, ма'арулал) — найбільший народ сучасного Дагестану, Російська Федерація.
Аварці і Дагестан · Аварці і Кавказ ·
Агули
Агули — народ, який проживає в південно-східному Дагестані (Агульський та Курахський райони).
Агули і Дагестан · Агули і Кавказ ·
Азербайджан
Азербайджа́н, офіційно Азербайджа́нська Респу́бліка (Azərbaycan Respublikası) — держава на перетині Південно-східної Європи та Західної Азії, на узбережжі Каспійського моря.
Азербайджан і Дагестан · Азербайджан і Кавказ ·
Азербайджанці
Азербайджанці (azərbaycanlılar آذربایجانلیلار, azərilər آذری لر, azərbaycan/azəri türkləri)Stephan Thernstrom, Ann Orlov, Oscar Handlin.
Азербайджанці і Дагестан · Азербайджанці і Кавказ ·
Андійці
Андійці (андії, самоназва Анда, гванал) — народ на заході Дагестану.
Андійці і Дагестан · Андійці і Кавказ ·
Ногайці
Битва Ногая на Тереку (1262), малюнок з французького середньовічного манускрипту Історії тартар Ногайська Орда в кінці XV ст. Східні ногаї у Південному Сибіру Кримське ханство у 1600 році. Ногаї займають усі області окрім власне Криму Татари (ногаї) у Румунії Терські ногайці. Територія західних та північних ногайців на карті не показана Народи Дагестану. Ногайці займають крайній Північний Захід Північні ногайці на карті розселення татар у Росії Спроба створення Ногайської республіки на початку 1990-х Вілаят Ногайський степ на карті Імарату Кавказ Один з двох ногайських прапорів. Інший — білий з зображенням ногайської тамги в центрі. Ногайці — тюркський народ на Північному Кавказі, що сформувався у Ногайській орді, до населення якої застосовується назва «ногаї».
Дагестан і Ногайці · Кавказ і Ногайці ·
Рутульці
Рутульці (мыхIаІбыр) — невелика за чисельністю народність, що належить до лезгинської мовної групи.
Дагестан і Рутульці · Кавказ і Рутульці ·
Росіяни
Росія́ни (русские,; россияне) — східнослов'янський народ.
Дагестан і Росіяни · Кавказ і Росіяни ·
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Дагестан і Російська імперія · Кавказ і Російська імперія ·
Російська православна церква
Російська православна церква (Русская православная церковь, коротко РПЦ; інше офіційне найменування — Московський Патріархат, коротко МП; називає себе Руська православна церква), з моменту самопроголошення у 1448 — автокефальна помісна православна церква.
Дагестан і Російська православна церква · Кавказ і Російська православна церква ·
Республіка Горців Кавказу
Горська республіка на карті розпаду Російської імперії положення більшовицьких та антибільшовицьких сил у березні 1919. Територія Гірської республіки зайнята військами добровільної армії генерала Денікіна Гірська республіка (Гірська автономія) — держава, проголошена у листопаді 1917 року на території Дагестану й гірських округів Терської області Центральним комітетом Союзу об'єднаних горців Північного Кавказу й Дагестану.
Дагестан і Республіка Горців Кавказу · Кавказ і Республіка Горців Кавказу ·
Сарір
Сарір на мапі Сарір або Серір — аварська феодальна держава Північного Кавказу часів раннього Середньовіччя, що існувала з VI до XI ст.
Дагестан і Сарір · Кавказ і Сарір ·
Світова спадщина ЮНЕСКО
Емблема проекту Світова спадщина Світова́ спа́дщина ЮНЕСКО (World Heritage) — видатні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства.
Дагестан і Світова спадщина ЮНЕСКО · Кавказ і Світова спадщина ЮНЕСКО ·
Сочі
Місцерозташування Сочі Со́чі (Сочи; სოჭი) — місто-курорт на чорноморському узбережжі Західного Кавказу в Краснодарському краї Росії.
Дагестан і Сочі · Кавказ і Сочі ·
Туреччина
Туре́ччина (Türkiye), офіційна назва Респу́бліка Туре́ччина (Türkiye Cumhuriyeti) — країна, що лежить в Азії між Чорним і Середземним морями, межує на сході з Вірменією, Грузією й Іраном, на південному сході з Іраком і Сирією, на заході з Грецією й Егейським морем, на північному заході з Болгарією.
Дагестан і Туреччина · Кавказ і Туреччина ·
Тарковське шамхальство
Герб князів Тарковських з 20 серпня 1853 Тарковське шамхальство — феодальне володіння в населеній кумиками південно-східній частині сучасної Республіки Дагестан із центром Тарки, від річки Терек до південних кордонів Дагестану.
Дагестан і Тарковське шамхальство · Кавказ і Тарковське шамхальство ·
Табасарани
Табасарани — один із народів Дагестану.
Дагестан і Табасарани · Кавказ і Табасарани ·
Тбілісі
Тбілі́сі (თბილისი, — «тепле джерело») — столиця Грузії та найбільше місто в країні.
Дагестан і Тбілісі · Кавказ і Тбілісі ·
Тимур
Тимур (чагатайською — Залізний) або Тамерлан (9 квітня 1336 — 19 лютого 1405) — середньоазійський державний діяч і політик, славнозвісний полководець, засновник династії Тимуридів, емір між 1370 та 1405 роками.
Дагестан і Тимур · Кавказ і Тимур ·
Тохтамиш
1382 р. Тохтами́ш Пяс ед-Дін (Туктамыш хан, Tuqtamış xan; ? — 1406) — золотоординський хан з роду Чингіза, син Туй-Ходжі оглана, нащадка хана Джучі.
Дагестан і Тохтамиш · Кавказ і Тохтамиш ·
Терсько-Кумська низовина
Терсько-Кумська низовина — низовина на східному Передкавказзі, південно-західна частина Прикаспійської низовини.
Дагестан і Терсько-Кумська низовина · Кавказ і Терсько-Кумська низовина ·
Терщина
Терщина, Терек — історично-географічний край, розташований на східному Передкавказзі, між Кубанню на заході і Дагестаном на сході, Кавказькими горами на півдні і Ставропільщиною та Астраханщиною на півночі.
Дагестан і Терщина · Кавказ і Терщина ·
Терек
Терек у Владикавказі Терек — річка на Північному Кавказі; довжина близько 620 км, сточище — 43 200 км².
Дагестан і Терек · Кавказ і Терек ·
Цахури
Цаху́ри (самоназва — йихби́) — нахсько-дагестанський (лезгинська група) народ, що проживає на півдні Дагестана і північному сході Азербайджана (переважаючи кількісно в останньому), а також в Україні.
Дагестан і Цахури · Кавказ і Цахури ·
Чеченці
Чече́нці (самоназва нохчій) — нахський народ на Північному Кавказі.
Дагестан і Чеченці · Кавказ і Чеченці ·
Юдаїзм
християнстві та ісламі Юдаї́зм, іудаї́зм (יהדות, «єврейська релігія»; від імені Юди, сина біблейського патріарха Якова) — одна зі стародавніх етнічних релігій, релігія давніх юдеїв, що проживали на території сучасної держави Ізраїль, та сучасних євреїв, заснована, відповідно до ТаНаХу (Старого Заповіту), на заповітах Бога праотця Авраама близько 1750 р.
Дагестан і Юдаїзм · Кавказ і Юдаїзм ·
Буддизм
Камакурі, префектура Канаґава, Японія. Будди́зм (बुद्ध धर्म,; палі बुद्ध धम्म, buddha dhamma, «вчення Просвітленого») — релігійно-філософське вчення (дгарма) про духовне пробудження (бодгі), яке виникло близько VI століття до н. е. в Стародавній Індії.
Буддизм і Дагестан · Буддизм і Кавказ ·
Баку
Без опису.
Баку і Дагестан · Баку і Кавказ ·
Вірменська апостольська церква
Логотип Вірменської апостольської церкви Вірме́нська апо́стольська це́рква (вірм. Հայաստանեայց Առաքելական Եկեղեցի, Hayastaneayc’ Aṙak’elakan Ekeġec’i) — одна з найдавніших християнських церков.
Вірменська апостольська церква і Дагестан · Вірменська апостольська церква і Кавказ ·
Вірмени
Вірме́ни (Հայ) (հայեր) — народ, що говорить вірменською мовою, яка належить до індоєвропейської мовної сім'ї.
Вірмени і Дагестан · Вірмени і Кавказ ·
Владикавказ
Владикавка́з (Владикавказ, Дзæуджыхъæу — «поселення Деауга». В радянський час місто мало назву Орджонікідзе Орджоникидзе) — місто в Російській федерації, столиця Північної Осетії.
Владикавказ і Дагестан · Владикавказ і Кавказ ·
Велика Кавказька війна
Франц Рубо. Кавказька війна — військовий конфлікт у 1817–1864 рр.
Велика Кавказька війна і Дагестан · Велика Кавказька війна і Кавказ ·
Великий Кавказ
Die Gebirgsketten des Großen Kaukasus. Blick von Süden auf Gipfel und Gletscher Великий Кавказ — гірська система між Чорним і Каспійським морями, з Малим Кавказом утворюють Кавказькі гори.
Великий Кавказ і Дагестан · Великий Кавказ і Кавказ ·
Гірські євреї
Гірські́ євре́ї (самоназва джуури або жуури) — давня субетнічна група у Дагестані та Азербайджані.
Гірські євреї і Дагестан · Гірські євреї і Кавказ ·
Грузія
Гру́зія (საქართველო, Сакартве́ло) — держава у Східній Європі,International Geographic Encyclopaedia and Atlas. Springer, 24/11/1979, 273Європейський парламент,, 07/17/2014: «…pursuant to Article 49 of the Treaty on European Union, Georgia, Moldova and Ukraine — like any other European state — have a European perspective and may apply to become members of the Union…» на південно-східному узбережжі Чорного моря.
Грузія і Дагестан · Грузія і Кавказ ·
Грузини
Грузи́ни, самоназва картвелебі́ (ქართველები, однина — ქართველი, «картвелі») — народ картвельської мовної родини, що становить основне населення Грузії, проживає переважно в центральній і західній частині Південного Кавказу, а також північно-східній Туреччині.
Грузини і Дагестан · Грузини і Кавказ ·
Газікумухське шамхальство
Газікумухське (Казікумухське, Дагестанське) шамхальство (Гъазигъумуксса шамхаллугъ) — ісламська держава, що існувала на території Дагестану і суміжних країн в XI–XVII століттях.
Газікумухське шамхальство і Дагестан · Газікумухське шамхальство і Кавказ ·
Головний Кавказький хребет
Ельбрус. Головний, або водороздільний Кавказький хребет — гірський хребет в системі Великого Кавказу, в його вісевій частині.
Головний Кавказький хребет і Дагестан · Головний Кавказький хребет і Кавказ ·
Дідойці
Дідойці (самоназва цIунтIал, дидо, тобто орли) — народ на заході Дагестану (Цунтинський, Цумадинський, Кизлярський, Кизилюртовський, Таруцмовський, Гунібський, Хасавюртовський райони), а також на північному сході Грузії.
Дагестан і Дідойці · Дідойці і Кавказ ·
Даргинці
Розселення даргинців у Дагестані за переписом 2002 року Даргинці (самоназва — дарганте) — другий за чисельністю народ Дагестану.
Дагестан і Даргинці · Даргинці і Кавказ ·
Дагестан
Респу́бліка Дагеста́н (Респу́блика Дагеста́н, Дагъистаналъул Республика, дарг. Дагъистанес Республика, Дагъыстан Республикасы, Дагъустандин Республика, Дагъусттаннал Республика, Dağıstan Respublikası, Дағыстан Республикасы, Дагъустан Республика, Дагъустандан Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Кавказького федерального округу, є частиною Північно-Кавказького економічного району.
Дагестан і Дагестан · Дагестан і Кавказ ·
Дербент
Вигляд на Дербентську фортецю й Каспійське море Дербе́нт (Дербенд, Дарбант, Dərbənd, з دربند Дарбанд — «вузькі ворота», Кьвевар - «двоє воріт») — місто в Дагестані на вузькому проході між Каспійським морем і передгір'ями Кавказу.
Дагестан і Дербент · Дербент і Кавказ ·
Держава Сасанідів
Держава Сасанідів, Новоперська імперія, Ераншахр (شاهنشاهی ساسانیان) — остання доісламська іранська держава, що існувала в 224-651.
Дагестан і Держава Сасанідів · Держава Сасанідів і Кавказ ·
Іслам
Ісла́м (араб. الإسلام, буквально означає сумирність, покірність Єдиному Богу) — одна з найпоширеніших світових релігій, що сформувалася у 7-му столітті в Аравії.
Іслам і Дагестан · Іслам і Кавказ ·
Лакці
Ла́кці (лаки, казикумухці; самоназва — лак) — народ в Республіці Дагестан (Росія).
Дагестан і Лакці · Кавказ і Лакці ·
Лезгистан
Лезгистан (Лекія) — історична область на сході Кавказу, населена лезгинами (леками), а також назва Дагестану у східних авторів.
Дагестан і Лезгистан · Кавказ і Лезгистан ·
Лезгини
Лезги́ни (самоназв. Лезгияр) — один із найбільших корінних кавказьких народів, що історично мешкає у південній частині Дагестану та на прилеглих територіях Азербайджану.
Наведений вище список відповідає на наступні питання
- У те, що здається в Дагестан і Кавказ
- Що він має на загальній Дагестан і Кавказ
- Подібності між Дагестан і Кавказ
Порівняння між Дагестан і Кавказ
Дагестан має 414 зв'язків, у той час як Кавказ має 227. Як вони мають в загальній 57, індекс Жаккар 8.89% = 57 / (414 + 227).
Посилання
Ця стаття показує взаємозв'язок між Дагестан і Кавказ. Щоб отримати доступ до кожної статті, з яких інформація витягується, будь ласка, відвідайте:
