Гур-Емір і Самарканд

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Гур-Емір і Самарканд

Гур-Емір vs. Самарканд

Гур-Емір (Go'ri Amir від گورِ امیر — «Гробниця еміра») — мавзолей Тамерлана (Аміра Тімура) і його сім'ї (Тімуридів) у Самарканді. Ансамбль мавзолеїв Шахі-Зинда Мавзолей Гур-Емір Самарканд (Samarqand; Самарқанд; سمرقند) — друге за величиною, після Ташкента, місто в Узбекистані, центр Самаркандського вілояту (області).

Надер Шах

Надер Шах Афшар або Надір Шах Афшар (نادر شاه افشار, Nāder Shāh Afshār) також відомий як Надер Колі Бек (نادر قلی بیگ, Nāder Qoli Beg) і Тахмасп Колі Хан (تهماسپ قلی خان, Tahmāsp Qoli Khān, листопад 1688 або 6 серпня 1698 — 19 червня 1747) — шах Ірану в 1736–1747 роках, уродженець тюркомовного племені афшар і заснованик династії Афшаридів.

Гур-Емір і Надер Шах · Надер Шах і Самарканд · Побачити більше »

Тимур

Тимур (чагатайською — Залізний) або Тамерлан (9 квітня 1336 — 19 лютого 1405) — середньоазійський державний діяч і політик, славнозвісний полководець, засновник династії Тимуридів, емір між 1370 та 1405 роками.

Гур-Емір і Тимур · Самарканд і Тимур · Побачити більше »

Узбекистан

Узбекиста́н або Респу́бліка Узбекиста́н — держава в Центральній Азії.

Гур-Емір і Узбекистан · Самарканд і Узбекистан · Побачити більше »

Чингісхан

Темуджи́н (Temüǰin, Тэмүүжин;; іноді передають це ім'я як Темужин, Темучин, Темуджін, Темуйджин, Темуйджін, Темучін); 1155 — 18 серпня 1227) — монгольський державний, політичний і військовий діяч. Засновник і перший великий хан (1206–1227) Монгольської імперії, другої за площею імперії у всесвітній історії (після Британської імперії). Представник роду Борджигінів. Патріарх династії Чингізидів. Протягом 1186–1205 років об'єднав усі монгольські племена. 1206 року на курултаї племен проголосив створення Монгольської імперії, а себе — її правителем. Провів реформи, скеровані на ліквідацію племінного ладу й формування потужного всемонгольського війська. 1207 року підкорив тангутську державу Західну Ся. 1215 року здобув Пекін й захопив чжурчженську династію Цзінь, що володіла Північно-Східним Китаєм. 1218 року знищив ханство каракитаїв у Середій Азії, а впродовж 1219–1221 років завоював мусульманський Хорезм. 1220 року заснував столицю Монгольської імперії — місто Каракорум. 1223 року відрядив військо до Кавказу й степів Причорномор'я, що розбило руських князів і половців на Калці. 1226 року розпочав війну проти бунтівних тангутів. Помер під час облоги тангутської столиці. На момент смерті керував гігантською державою, що простягалася від Японського моря до Каспійського. У часи існування монгольської династії Юань, створеної його нащадками, його вважали засновником цієї династії з храмовим ім'ям Тайцзу та її першим імператором. У Монголії та Китаї вшановується як національний герой. Монгольське тронне ім'я — хан Чінгис (Činggis Qaγan, Чингис хаан), що закріпилося в європейських мовах як Чингісхан.

Гур-Емір і Чингісхан · Самарканд і Чингісхан · Побачити більше »