Гуманізм і Карл Маркс

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Гуманізм і Карл Маркс

Гуманізм vs. Карл Маркс

Гуманізм — ( humanitas — «людяність», humanus — «людяний», homo — «людина»)  це філософська та етична позиція, яка надає особливого значення цінності людей та сприянні людям (як індивідуумам, так і групам), і в загалом віддає перевагу критичному мисленню та доказам (раціональним та емпіричним) над прийняттям догмату або забобонів. Карл Га́йнрих Маркс (Karl Heinrich Marx, 5 травня 1818, Трір — 14 березня 1883, Лондон) — німецький філософ-матеріаліст, теоретик-суспільствознавець, політеконом, політичний журналіст-публіцист; протагоніст робітничого соціалістичного руху та один із засновників Першого Інтернаціоналу.

Арістотель

Арісто́тель (часто також Аристо́тель; Αριστοτέλης; 384 до н. е., Стагіра — 322 до н. е., Халкіда) — давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.

Арістотель і Гуманізм · Арістотель і Карл Маркс · Побачити більше »

Фідель Кастро

Кастро у 2003 Фіде́ль Алеха́ндро Ка́стро Рус (Fidel Alejandro Castro Ruz (audio); 13 серпня 1926 — 25 листопада 2016) — кубинський прокомуністичний диктатор. Еволюціонував від одного з лідерів кубинської революції кінця 1950-х років, проявив себе як лівий націоналіст (не-марксист), популіст-демагог та медійний «мачо революції», згодом став самовладним диктатором-тираном, створив у Кубі «комуністичну монархію» з династією на чолі та обожнюванням її засновників. Фізично знищував опозицію та інакодумців, розбагатів на таємному контролі наркотрафіку у всьому Карибському регіоні. У світову історію увійшов головним чином як політик, який разом з радянським лідером Микитою Хрущовим у 1962 поставив світ на край ядерної катастрофи — ВВС Україна. 26 листопада, 2016.. Формально займав посади прем'єр-міністра Куби (1959-1976), першого секретаря Комуністичної партії Куби (1965-2008) та голови Державної ради Куби (1976-2008). Взяв собі неформальні титули: «лідер кубинської революції», «команданте Фідель», «Максимальний лідер» та «Великий Шеф». Кастро, який соціально походив з багатих землевласників-латифундистів, почав політичну кар'єру у 1956 з лівацької критики олігархічного президента Фульхенсіо Батисти і США та невдалої спроби збройного заколоту. У 1959 прийшов до влади шляхом партизанської герильї проти режиму Батисти. Захопив під власний контроль революційний рух в країні та знищив основних поплічників з харизматичних вождів партизанського руху, які могли становити конкуренцію його монопольній владі. Завдяки харизмі та популізму міг багато годин поспіль тримати народний натовп в стані екзальтації, виголошуючі палкі промови. У пошуках зовнішньої підтримки з боку СРСР оголосив себе марксистом-ленінцем, встановив на Кубі, як зазначають критики, тоталітарний репресивний псевдосоціалістичний диктаторський режим. — USA Today, November 26, 2016. У внутрішній політиці ввів однопартійну систему, націоналізував господарство, закрив кордони країни, розбудував систему концтаборів на кшталт радянського Гулагу, в які відправляв за щонайменшу спробу політичної критики. Внаслідок майже 50-річного монопольного правління Фіделя Кастро Куба з однієї з найбільш розвинених в Латинській Америці стала однією з найбідніших країн західної півкулі з хронічною картковою системою на елементарні продукти споживання. Два мільйони кубинців (з 10 млн населення) були змушені податися в еміграцію — з ризиком для життя тікати морем до США. У зовнішній політиці склав військовий пакт з СРСР та активно займався експортом революції — втручався в громадянські конфлікти у країнах Латинської Америки, Африки та Близького Сходу. Підтримував лівацькі радикальні рухи, режими та заколоти; при підтримці СРСР таємно надсилав кубинські війська або спеціальні збройні загони та радників у гарячі точки планети. Таємно заробляв гроші на транзиті наркотиків з Південної Америки до Флориди (США). У 2006 році за станом здоров'я відійшов від державних справ і передав свої повноваження молодшому братові Раулю. У 2008 офіційно пішов у відставку з усіх посад. У СРСР Фідель Кастро вважався «не досить правильним» і ортодоксальним марксистом-ленінцем та не досить ручним сателітом Радянського Союзу серед диктаторів-вождів країн Третього світу. За межами колишнього СРСР його вважають політичним та ідеологічним банкрутом, який пережив як підйом утопії міжнародного комуністичного руху, так і його цілком логічний кінець — ідейний та політичний крах донора режиму Кастро — Радянського Союзу та всього табору соціалізму. Попри свій марксизм та утопізм, Кастро належав до десятки найбагатших правителів світу, поряд з шейхами та королями. З особистим статком в $900 млн. він посідав 7-е місце в списку Forbes.

Гуманізм і Фідель Кастро · Карл Маркс і Фідель Кастро · Побачити більше »

Жан-Поль Сартр

Жан-Поль Шарль Емар Сартр (Jean-Paul Charles Aymard Sartre; 21 червня 1905, Париж — 15 квітня 1980) — французький філософ, драматург, письменник.

Гуманізм і Жан-Поль Сартр · Жан-Поль Сартр і Карл Маркс · Побачити більше »

Демокріт

Демокріт (Демокрит) Абдерський (грецькою: Δημόκριτος) (приблизно 460—370 роки до н. е.) — давньогрецький філософ-матеріаліст, засновник атомістичної гіпотези пояснення світу, що розглядав можливість існування нескінченного числа неповторних світів.

Гуманізм і Демокріт · Демокріт і Карл Маркс · Побачити більше »

Епікур

Епікур (грецькою: Επίκουρος) (341 до н. е., Самос — 270 до н. е., Афіни) — давньогрецький філософ-матеріаліст.

Гуманізм і Епікур · Епікур і Карл Маркс · Побачити більше »