Більш швидкий доступ, ніж браузер!
41 відносини: X століття, XIII століття, Казахстан, Канада, Київська Русь, Кличний відмінок, Придністровська Молдавська Республіка, Польська мова, Польща, Основа слова, Орудний відмінок, Обставина, Однина, Означення (мовознавство), Називний відмінок, Румунія, Рід (мовознавство), Росія, Родовий відмінок, Східна Європа, Слов'янські мови, Словаччина, Сполучені Штати Америки, Українська мова, Україна, Частка (мовознавство), Число (мовознавство), Місцевий відмінок, Множина (мовознавство), Молдова, Знахідний відмінок, Білорусь, Бразилія, Відміна, Відмінок, Давальний відмінок, Двоїна, Додаток (мовознавство), Доконаний вид дієслова, Іменник, Індоєвропейські мови.
X століття
X століття було останнім століттям умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі.
Новинка!!: Граматика української мови і X століття · Побачити більше »
XIII століття
XIII століття історики характеризують як завершальне століття Високого Середньовіччя.
Новинка!!: Граматика української мови і XIII століття · Побачити більше »
Казахстан
Казахста́н (Қазақстан., Казахстан), офіційна назва — Респу́бліка Казахста́н — одна з країн Центральної Азії.
Новинка!!: Граматика української мови і Казахстан · Побачити більше »
Канада
Кана́да (Canada,, Canada) — країна, що займає північну частину Північної Америки та майже половину площі континенту, простягаючись від Атлантичного океану на сході до Тихого океану на заході.
Новинка!!: Граматика української мови і Канада · Побачити більше »
Київська Русь
Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту. Серія історична. — 2011. — Вип. 46. — С. 21.) — середньовічна держава-імперія на території Східної Європи з центром у Києві, яка існувала з кінця IX до середини XIII століть і являла собою об'єднання руських князівств під владою династії Рюриковичів.
Новинка!!: Граматика української мови і Київська Русь · Побачити більше »
Кличний відмінок
Кли́чний або зверта́льний відмі́нок чи вокати́в (casus vocativus, від voco — «кличу», «зову») позначає звертання до певної особи чи предмета.
Новинка!!: Граматика української мови і Кличний відмінок · Побачити більше »
Придністровська Молдавська Республіка
Придністро́вська Молда́вська Респу́бліка (скорочено ПМР, Придністров'я), (інколи Трансністрія), до 5 листопада 1991 — Придністро́вська Молда́вська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка, ПМРСР — самопроголошена держава у Східній Європі на території Придністров'я, яку міжнародна спільнота визнає частиною Республіки Молдова, проте остання не має контролю над регіоном.
Новинка!!: Граматика української мови і Придністровська Молдавська Республіка · Побачити більше »
Польська мова
По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.
Новинка!!: Граматика української мови і Польська мова · Побачити більше »
Польща
По́льща, Респу́бліка По́льща, Річ Посполи́та По́льська (Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств.
Новинка!!: Граматика української мови і Польща · Побачити більше »
Основа слова
Основа слова — це частина слова (як правило незмінна, або змінна), яка вказує на його лексичне значення; частина словоформи без флексії.
Новинка!!: Граматика української мови і Основа слова · Побачити більше »
Орудний відмінок
Орудний відмінок, або інструментал (instrumentalis, від instrumentum — «знаряддя») відповідає на запитання «ким?», «чим?», означає засіб, інструмент, яким виконують дію.
Новинка!!: Граматика української мови і Орудний відмінок · Побачити більше »
Обставина
Обста́вина — другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням ознаки, виражає якісно-означальну характеристику дії, стану чи позначає, за яких обставин відбувається дія, вказує на спосіб, міру або ступінь вияву дії або ознаки.
Новинка!!: Граматика української мови і Обставина · Побачити більше »
Однина
Однина́ — форма числа у мовознавстві, яка в іменниках означає один предмет серед однорідних (наприклад, стіл, верба).
Новинка!!: Граматика української мови і Однина · Побачити більше »
Означення (мовознавство)
Озна́чення (atributum) — другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета.
Новинка!!: Граматика української мови і Означення (мовознавство) · Побачити більше »
Називний відмінок
Називний відмінок, або номінати́в (casus nominativus, від nomino — «називаю», «іменую») відповідає на запитання «хто?», «що?».
Новинка!!: Граматика української мови і Називний відмінок · Побачити більше »
Румунія
Руму́нія (România) — держава у південно-східній частині Європи, переважна частина площі розташована у басейні нижньої течії Дунаю.
Новинка!!: Граматика української мови і Румунія · Побачити більше »
Рід (мовознавство)
Відмінності вживання категорії роду в різних мовах Рід — граматична категорія, що властива різним частинам мови.
Новинка!!: Граматика української мови і Рід (мовознавство) · Побачити більше »
Росія
Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.
Новинка!!: Граматика української мови і Росія · Побачити більше »
Родовий відмінок
Родовий відмінок, або генети́в, геніти́в (casus genetivus, casus genitīvus, від gigno — «народжую») виражає різновиди означальних відношень і входить до парадигми однини та множини з диференціальною сукупністю відмінкових певних закінчень (див. розділ Приклади).
Новинка!!: Граматика української мови і Родовий відмінок · Побачити більше »
Східна Європа
Південна Європа Схі́дна Євро́па — політичний та історико-географічний регіон Європи.
Новинка!!: Граматика української мови і Східна Європа · Побачити більше »
Слов'янські мови
Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.
Новинка!!: Граматика української мови і Слов'янські мови · Побачити більше »
Словаччина
Словаччина (Slovensko), офіційна назва Словацька Республіка (Slovenská republika (SR)) — держава на сході центральної Європи, межує на північному заході з Чехією, на півночі з — Польщею, на сході — з Україною, на півдні — з Угорщиною та на заході — з Австрією.
Новинка!!: Граматика української мови і Словаччина · Побачити більше »
Сполучені Штати Америки
Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, також США, Сполу́чені Шта́ти, Шта́ти, Аме́рика (United States of America, USA, U.S., the USA, the States, America) — конституційна федеративна республіка в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія.
Новинка!!: Граматика української мови і Сполучені Штати Америки · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Граматика української мови і Українська мова · Побачити більше »
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Новинка!!: Граматика української мови і Україна · Побачити більше »
Частка (мовознавство)
Ча́стка (partikula — «частка», «частинка») — незмінна службова частина мови, яка надає реченню, або окремим його членам, додаткових смислових та модальних відтінків значення, або служить для утворення окремих граматичних форм і нових слів.
Новинка!!: Граматика української мови і Частка (мовознавство) · Побачити більше »
Число (мовознавство)
Число — граматична категорія, що вказує на кількість предметів, про які мовиться в реченні.
Новинка!!: Граматика української мови і Число (мовознавство) · Побачити більше »
Місцевий відмінок
Місцевий відмінок або локати́в (locativus, від locus — «місце») — відмінок, чиїм основним значенням є вираження місця дії.
Новинка!!: Граматика української мови і Місцевий відмінок · Побачити більше »
Множина (мовознавство)
Множина́ (pluralia) — в мовознавстві форма числа.
Новинка!!: Граматика української мови і Множина (мовознавство) · Побачити більше »
Молдова
Респу́бліка Молдо́ва, або Молдо́ва (Republica Moldova), — держава у Східній Європі, столиця — місто Кишинів.
Новинка!!: Граматика української мови і Молдова · Побачити більше »
Знахідний відмінок
Знахідний відмінок, або акузати́в (accusativus; від accuso — «звинувачую») відповідає на запитання «кого?», «що?».
Новинка!!: Граматика української мови і Знахідний відмінок · Побачити більше »
Білорусь
Білору́сь, Респу́бліка Білору́сь (Беларусь, Рэспубліка Беларусь, Беларусь, Республика Беларусь) — держава у Східній Європі без виходу до моря, розташована на північ від України.
Новинка!!: Граматика української мови і Білорусь · Побачити більше »
Бразилія
Брази́лія (Brasil; за версією ДНВП «Картографія» — Бразілія), офіційно Федерати́вна Респу́бліка Брази́лія — держава в Південній Америці, що межує на південному заході з Уругваєм, Аргентиною, Парагваєм і Болівією, на заході з Перу і Колумбією, на півночі з Венесуелою, Гаяною, Суринамом і Французькою Гвіаною, на сході омивається Атлантичним океаном.
Новинка!!: Граматика української мови і Бразилія · Побачити більше »
Відміна
Відміна — клас іменників, що мають спільну систему відмінкових закінчень.
Новинка!!: Граматика української мови і Відміна · Побачити більше »
Відмінок
Відмі́нок — граматична словозмінна категорія, характерна для іменних частин мови (іменника, прикметника, числівника, займенника).
Новинка!!: Граматика української мови і Відмінок · Побачити більше »
Давальний відмінок
Давальний відмінок, або датив (dativus, від do — «даю») відповідає на запитання «кому?», «чому?».
Новинка!!: Граматика української мови і Давальний відмінок · Побачити більше »
Двоїна
Двоїна́ — граматична категорія числа, яку вживають, щоб позначити дві особи чи парні предмети.
Новинка!!: Граматика української мови і Двоїна · Побачити більше »
Додаток (мовознавство)
Дода́ток, також об'єкт (objectum) — другорядний член речення, який означає предмет, на який спрямована дія або по відношенню до якого ця дія відбувається і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного.
Новинка!!: Граматика української мови і Додаток (мовознавство) · Побачити більше »
Доконаний вид дієслова
Доко́наний вид дієсло́ва означає дію із вказівкою на її обмеженість у часі, на її завершеність у минулому або в майбутньому, на її результативність, тобто дію, яка досягла внутрішньої межі, за якою вона, вичерпавши себе, припиняється.
Новинка!!: Граматика української мови і Доконаний вид дієслова · Побачити більше »
Іменник
Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?.
Новинка!!: Граматика української мови і Іменник · Побачити більше »
Індоєвропейські мови
Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.
Новинка!!: Граматика української мови і Індоєвропейські мови · Побачити більше »
