Подібності між Галицько-Волинське князівство і Шипинська земля
Галицько-Волинське князівство і Шипинська земля мають 23 щось спільне (в Юніонпедія): XIII століття, XIV століття, XV століття, Казимир III Великий, Королівство Польське, Прут, Православна церква, Прикарпаття, Покуття, Пониззя, Російська імперія, Серет (притока Дунаю), Тевтонський орден, Угорське королівство, Молдовське князівство, Золота Орда, Буковина, Берладська земля, Воєвода, Галицьке князівство, Галич, Городище (укріплення), Дністер, Львів.
XIII століття
XIII століття історики характеризують як завершальне століття Високого Середньовіччя.
XIII століття і Галицько-Волинське князівство · XIII століття і Шипинська земля ·
XIV століття
XIV століття історики називають першим століттям Пізнього Середньовіччя.
XIV століття і Галицько-Волинське князівство · XIV століття і Шипинська земля ·
XV століття
15 століття — останнє століття Середньовіччя, епоха Відродження, початок Великих географічних відкриттів.
XV століття і Галицько-Волинське князівство · XV століття і Шипинська земля ·
Казимир III Великий
Печатка Казимира III Казимир І (III) Великий, також Казімєж ІІІМицько І. // Старий Луцьк. — 2009. — С. 38. — ІSBN 961-361-013-1.
Галицько-Волинське князівство і Казимир III Великий · Казимир III Великий і Шипинська земля ·
Королівство Польське
Королівство Польське (Regnum Poloniae, Królestwo Polskie) — польська середньовічна і ранньомодерна монархія утворена у 1025 році, коли був коронований великопольський князь Болеслав І Хоробрий.
Галицько-Волинське князівство і Королівство Польське · Королівство Польське і Шипинська земля ·
Прут
Прут (античні назви — Pyretos, Пората, Пюрет) — річка в південно-східній Європі.
Галицько-Волинське князівство і Прут · Прут і Шипинська земля ·
Православна церква
П'ятидесятниця — момент заснування Церкви згідно з православним ученням Правосла́вна Це́рква (Вселенська Православна Церква, Кафолічна Православна Церква, Східна Православна Церква, Вселенське Православ'я, Православ'я) — четверта за чисельністю (після католиків, сунітів та вішнаїтів) релігійна спільнота і друга за чисельністю внутрішньо єдина християнська спільнота у світі.
Галицько-Волинське князівство і Православна церква · Православна церква і Шипинська земля ·
Прикарпаття
Карта Карпатського регіону, Прикарпаття (I.) обведене червоним Прикарпа́ття — історико-етнографічний район України.
Галицько-Волинське князівство і Прикарпаття · Прикарпаття і Шипинська земля ·
Покуття
Герб Покуття Покуття 1648 Боплана 1648 свастики. ('''''Покуття''' або Гуцульщина. Кінець 19 — початок 20 століття. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й.Кобринського.'') Поку́ття — історико-географічна область України, східна частина сучасної Івано-Франківської області.
Галицько-Волинське князівство і Покуття · Покуття і Шипинська земля ·
Пониззя
Пониззя (іст. Галицьке Пониззя, Середня Наддністрянщина, майб. Поділля) — історична частина Карпато-Дністровських земель на лівому березі середнього Дністра до Південного Бугу, а також між Дністром і Прутом (так звана Шипинська земля).
Галицько-Волинське князівство і Пониззя · Пониззя і Шипинська земля ·
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Галицько-Волинське князівство і Російська імперія · Російська імперія і Шипинська земля ·
Серет (притока Дунаю)
Сере́т, Сірет (Szeret; Hierasus) — річка в Україні (Чернівецька область) та Румунії.
Галицько-Волинське князівство і Серет (притока Дунаю) · Серет (притока Дунаю) і Шипинська земля ·
Тевтонський орден
Герб Великих магістрів Тевтонського Ордену Тевтонський орден (Ordo Teutonicus, Ordo domus Sanctae Mariae Theutonicorum Ierosolimitanorum, «Орден німецького Дому святої Марії Богородиці в Єрусалимі»; Orden der Brüder vom Deutschen Haus St., «Орден братів німецького Дому святої Марії в Єрусалимі») — чернечий лицарський орден Римо-католицької Церкви, заснований у 12 столітті, що складався переважно з вихідців з «тевтонських» (східно-німецьких) земель.
Галицько-Волинське князівство і Тевтонський орден · Тевтонський орден і Шипинська земля ·
Угорське королівство
Королі́вство Уго́рське (Regnum Hungariae; 1000—1918) — королівство на території сучасних Угорщини, Словаччини, Хорватії і Славонії, Трансільванії, Воєводини, Закарпаття, Бургенланду, утворене Стефаном І Святим з династії Арпадів у 1000 році.
Галицько-Волинське князівство і Угорське королівство · Угорське королівство і Шипинська земля ·
Молдовське князівство
Молдовське князі́вство (Цара Молдовей) — держава, що існувала в XIV — XIX століттях.
Галицько-Волинське князівство і Молдовське князівство · Молдовське князівство і Шипинська земля ·
Золота Орда
Золота́ Орда́ (Алтын Урда, Алтан Орд) — держава, що існувала між 1240–1502 роками у степах Східної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру:374.
Галицько-Волинське князівство і Золота Орда · Золота Орда і Шипинська земля ·
Буковина
Букови́на (край буків) — історичний регіон, розташований між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії Пруту та Сірету.
Буковина і Галицько-Волинське князівство · Буковина і Шипинська земля ·
Берладська земля
Галицько-Волинська держава (1245–1349) Берладська земля (Берладь) — історична назва території між Дністром, Карпатами, Дунаєм та Чорним морем.
Берладська земля і Галицько-Волинське князівство · Берладська земля і Шипинська земля ·
Воєвода
Василь-Костянтин Острозький, київський воєвода. Воєво́да («той, хто веде воїв») — у середньовіччі й новому часі воєначальник, голова військового загону, командир дружини або ополчення.
Воєвода і Галицько-Волинське князівство · Воєвода і Шипинська земля ·
Галицьке князівство
Київської Русі у 1054–1132 рр. Га́лицьке князі́вство — князівство на території сучасної Галичини з центром у місті Галич, в якому з 1084 року правили князі династії Ростиславичів.
Галицьке князівство і Галицько-Волинське князівство · Галицьке князівство і Шипинська земля ·
Галич
Га́лич — місто, засноване на відстані близько 5 км від зруйнованого давнього Галича, центру Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях.
Галицько-Волинське князівство і Галич · Галич і Шипинська земля ·
Городище (укріплення)
Город давніх слов'ян — реконструкція. Празький город у давнину. Городи́ще, го́род, городо́к (від *gorditi — «зводити укріплення довкола») — С. 581 — у часи давніх слов'ян — постійні укріплені поселення, де відбувався міжобщинний обмін; оборонний комплекс.
Галицько-Волинське князівство і Городище (укріплення) · Городище (укріплення) і Шипинська земля ·
Дністер
Дністе́р (Nistru; антична назва — Τύρας, Tyras, Дънѣстръ) — річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн).
Галицько-Волинське князівство і Дністер · Дністер і Шипинська земля ·
Львів
Львів — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України.
Галицько-Волинське князівство і Львів · Львів і Шипинська земля ·
Наведений вище список відповідає на наступні питання
- У те, що здається в Галицько-Волинське князівство і Шипинська земля
- Що він має на загальній Галицько-Волинське князівство і Шипинська земля
- Подібності між Галицько-Волинське князівство і Шипинська земля
Порівняння між Галицько-Волинське князівство і Шипинська земля
Галицько-Волинське князівство має 286 зв'язків, у той час як Шипинська земля має 135. Як вони мають в загальній 24, індекс Жаккар 5.70% = 24 / (286 + 135).
Посилання
Ця стаття показує взаємозв'язок між Галицько-Волинське князівство і Шипинська земля. Щоб отримати доступ до кожної статті, з яких інформація витягується, будь ласка, відвідайте: