Вільнянський район і Українська Народна Республіка

Посилання: Відмінності, Схожості, Jaccard схожість Коефіцієнт, Посилання.

Різниця між Вільнянський район і Українська Народна Республіка

Вільнянський район vs. Українська Народна Республіка

Вільня́нський райо́н — район у північній частині Запорізької області, утворений у 1924 році. Украї́нська Наро́дна Респу́бліка (УНР) — українська держава зі столицею в Києві, яка в 1917–1920 роках контролювала території центральної, східної та південної України.

Катеринославська губернія

Катеринославська губернія Катеринославська губернія — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії; УНР; Української держави.

Вільнянський район і Катеринославська губернія · Катеринославська губернія і Українська Народна Республіка · Побачити більше »

Радянсько-українська війна

Радя́нсько-украї́нська війна́, більшови́цько-украї́нська війна́ — збройний конфлікт між Радянською Росією та Українською Народною Республікою (УНР) в 1917–1921 роках за контроль над українськими землями, колишніми південно-західними губерніями Російської імперії.

Вільнянський район і Радянсько-українська війна · Радянсько-українська війна і Українська Народна Республіка · Побачити більше »

Скоропадський Павло Петрович

| ім'я.

Вільнянський район і Скоропадський Павло Петрович · Скоропадський Павло Петрович і Українська Народна Республіка · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Вільнянський район і Українська мова · Українська Народна Республіка і Українська мова · Побачити більше »

Харків

Ха́рків (Харьків, Zacharpolis) — місто на північному сході України на Слобожанщині, Науковий центр України, адміністративний центр Харківської області.

Вільнянський район і Харків · Українська Народна Республіка і Харків · Побачити більше »

Червона армія

Черво́на а́рмія (повна назва — Робі́тничо-селя́нська Черво́на армія — РСЧА, Рабоче-крестьянская Красная армия — РККА, також часом образно Червоне військо, Червона орда чи Армія труда) — загальновживана назва Збройних сил радянських республік: Росії (лютий 1918 — червень 1919); військово-політичного союзу радянських республік (Росії, України, Білорусі, Литви, Латвії, Естонії) (червень 1919 — грудень 1922); Союзу Радянських Соціалістичних Республік (грудень 1922 — лютий 1946).

Вільнянський район і Червона армія · Українська Народна Республіка і Червона армія · Побачити більше »

Верховна Рада України

Верхо́вна Ра́да Украї́ни (ВРУ) — єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Верховна Рада України і Вільнянський район · Верховна Рада України і Українська Народна Республіка · Побачити більше »

Гетьманський переворот (1918)

Гетьманський переворот 1918 —  переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли гетьман Павло Скоропадський захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Вільнянський район і Гетьманський переворот (1918) · Гетьманський переворот (1918) і Українська Народна Республіка · Побачити більше »