Подібності між Вечірній Київ і Україна
Вечірній Київ і Україна мають 23 щось спільне (в Юніонпедія): XX століття, Київ, Рильський Максим Тадейович, Російська імперія, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Сегодня (газета, Україна), Українська мова, Україна молода, Факты и комментарии, Володимирська вулиця (Київ), Дзюба Іван Михайлович, Дзеркало тижня. Україна, Динамо (Київ), 1 червня, 14 грудня, 1980-ті.
XX століття
XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.
XX століття і Вечірній Київ · XX століття і Україна ·
Київ
Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.
Вечірній Київ і Київ · Київ і Україна ·
Рильський Максим Тадейович
Михайло Івченко Павло Кальницький. 1969 Ри́льський Макси́м Таде́йович (Київ —, Київ) — український радянський поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, літературознавець.
Вечірній Київ і Рильський Максим Тадейович · Рильський Максим Тадейович і Україна ·
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Вечірній Київ і Російська імперія · Російська імперія і Україна ·
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.
Вечірній Київ і Союз Радянських Соціалістичних Республік · Союз Радянських Соціалістичних Республік і Україна ·
Сегодня (газета, Україна)
«Сегодня» (Сьогодні) — всеукраїнська щоденна суспільно-політична російськомовна газета.
Вечірній Київ і Сегодня (газета, Україна) · Сегодня (газета, Україна) і Україна ·
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Вечірній Київ і Українська мова · Україна і Українська мова ·
Україна молода
«Украї́на молода́» — щоденна українська інформаційно-політична газета.
Вечірній Київ і Україна молода · Україна і Україна молода ·
Факты и комментарии
«Фа́кты и коммента́рии» (Факти та коментарі) — всеукраїнська російськомовна щоденна газета.
Вечірній Київ і Факты и комментарии · Україна і Факты и комментарии ·
Володимирська вулиця (Київ)
Володи́мирська ву́лиця — вулиця в Шевченківському і Голосіївському районах міста Києва, місцевості Старий Київ, Нова Забудова.
Вечірній Київ і Володимирська вулиця (Київ) · Володимирська вулиця (Київ) і Україна ·
Дзюба Іван Михайлович
Іва́н Миха́йлович Дзю́ба (нар. 26 липня 1931, с. Миколаївка, Волноваський район) — український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, дисидент радянських часів, Герой України (2001), академік НАНУ, другий Міністр культури України (1992–1994), голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (1999–2001), керівник відділу загальних енциклопедичних досліджень Інституту енциклопедичних досліджень НАН України.
Вечірній Київ і Дзюба Іван Михайлович · Дзюба Іван Михайлович і Україна ·
Дзеркало тижня. Україна
Дзе́ркало ти́жня.
Вечірній Київ і Дзеркало тижня. Україна · Дзеркало тижня. Україна і Україна ·
Динамо (Київ)
«Дина́мо» — український футбольний клуб з міста Києва, що бере участь в українській Прем'єр-лізі.
Вечірній Київ і Динамо (Київ) · Динамо (Київ) і Україна ·
1 червня
1 червня — 152-й день року (153-й у високосні роки) у григоріанському календарі.
1 червня і Вечірній Київ · 1 червня і Україна ·
14 грудня
14 грудня — 348-й (349-й у високосному році) день року у григоріанському календарі.
14 грудня і Вечірній Київ · 14 грудня і Україна ·
1980-ті
Без опису.
Наведений вище список відповідає на наступні питання
- У те, що здається в Вечірній Київ і Україна
- Що він має на загальній Вечірній Київ і Україна
- Подібності між Вечірній Київ і Україна
Порівняння між Вечірній Київ і Україна
Вечірній Київ має 90 зв'язків, у той час як Україна має 1186. Як вони мають в загальній 16, індекс Жаккар 1.25% = 16 / (90 + 1186).
Посилання
Ця стаття показує взаємозв'язок між Вечірній Київ і Україна. Щоб отримати доступ до кожної статті, з яких інформація витягується, будь ласка, відвідайте: