Більш швидкий доступ, ніж браузер!
25 відносини: Калинець Ігор Миронович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Львівська політехніка», Рудавський Юрій Кирилович, Сігорський Віталій Петрович, Стоцько Зіновій Антонович, Сенатович Оксана Павлівна, Українська мова, Фаріон Ірина Дмитрівна, Шкраб'юк Петро Васильович, Шлапак Олександр Віталійович, Міжнародний фонд «Відродження», Залізняк Богдан Васильович, Злупко Степан Миколайович, Величко Ярослава Осипівна, Глухівський Лев Йосипович, Львів, 1920, 1939, 1941, 1946, 1990, 1990-ті, 1997, 8 жовтня.
Калинець Ігор Миронович
І́гор Миро́нович Калине́ць (9 липня 1939, Ходорів) — поет і прозаїк, один із чільних представників так званої «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв'язень.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Калинець Ігор Миронович · Побачити більше »
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Київський національний університет імені Тараса Шевченка — державний вищий навчальний заклад України, розташований у місті Києві.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Київський національний університет імені Тараса Шевченка · Побачити більше »
Національний університет «Львівська політехніка»
Націона́льний університе́т «Льві́вська політе́хніка» — найстаріший вищий технічний навчальний заклад України та Східної Європи, заснований 1816 року як Реальна школа з дозволу австрійського імператора Франца І.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Національний університет «Львівська політехніка» · Побачити більше »
Рудавський Юрій Кирилович
Ю́рій Кири́лович Руда́вський (10 квітня 1947, Львів — 21 лютого 2007, Львів) — український фізик.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Рудавський Юрій Кирилович · Побачити більше »
Сігорський Віталій Петрович
Віталій Сігорський Віта́лій Петро́вич Сігорський (* 19 листопада 1922, Бубнівська Слобідка на Золотоніщині,— † 13 серпня 2007) — український фізик-електронник родом з Черкащини.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Сігорський Віталій Петрович · Побачити більше »
Стоцько Зіновій Антонович
Стоцько Зіновій Антонович (*30 жовтня 1942) — український науковець, інженер-механік, доктор технічних наук, професор, директор Інституту інженерної механіки та транспорту Національного університету «Львівська політехніка» з 2001 по 2014 р.р., завідувач кафедри проектування та експлуатації машин.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Стоцько Зіновій Антонович · Побачити більше »
Сенатович Оксана Павлівна
Оксана Павлівна Сенатович (2 січня 1941, Бережани — 31 березня 1997, Львів) — українська поетеса, дитяча письменниця, перекладачка, редакторка.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Сенатович Оксана Павлівна · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Українська мова · Побачити більше »
Фаріон Ірина Дмитрівна
Іри́на Дми́трівна Фаріо́н (29 квітня 1964, Львів) — український мовознавець, педагог, політичний і громадський діяч.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Фаріон Ірина Дмитрівна · Побачити більше »
Шкраб'юк Петро Васильович
Петро Васильович Шкраб'юк (2 серпня 1943, с. Пужники, нині Тлумацького району, Івано-Франківської області, Україна) — український поет, прозаїк, есеїст, літературознавець, історик, член Національної спілки письменників України з 1985 року.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Шкраб'юк Петро Васильович · Побачити більше »
Шлапак Олександр Віталійович
Олександр Шлапак на перемовинах Олексáндр Вітáлійович Шлапáк (1 січня 1960, Іркутськ, Росія) — український політик та фінансист.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Шлапак Олександр Віталійович · Побачити більше »
Міжнародний фонд «Відродження»
Міжнародний фонд «Відродження» — українська благодійна неурядова організація.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Міжнародний фонд «Відродження» · Побачити більше »
Залізняк Богдан Васильович
Богда́н Васи́льович Залізня́к (11 серпня 1946, с. Станиля, Дрогобицький район, Львівська область) — український поет.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Залізняк Богдан Васильович · Побачити більше »
Злупко Степан Миколайович
вулиці Стрийській, 28 у Львові Степа́н Микола́йович Злупко́ (15 липня 1931 — 15 листопада 2006) — український економіст, історик.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Злупко Степан Миколайович · Побачити більше »
Величко Ярослава Осипівна
Ярослава Осипівна Величко (* 28 червня 1951, Стрий, Львівська область) — українська журналістка.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Величко Ярослава Осипівна · Побачити більше »
Глухівський Лев Йосипович
Глухівський Лев Йосипович — український політик, вчений.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Глухівський Лев Йосипович · Побачити більше »
Львів
Львів — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і Львів · Побачити більше »
1920
Без опису.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і 1920 · Побачити більше »
1939
Без опису.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і 1939 · Побачити більше »
1941
Без опису.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і 1941 · Побачити більше »
1946
Без опису.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і 1946 · Побачити більше »
1990
* Сотні делегатів конференції «Товариства української мови імені Тараса Шевченка» взяли участь у грандіозних маніфестаціях 30 вересня та 1 жовтня 1990 р.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і 1990 · Побачити більше »
1990-ті
Без опису.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і 1990-ті · Побачити більше »
1997
Див.
Новинка!!: Аудиторія (газета) і 1997 · Побачити більше »
8 жовтня
8 жовтня — двісті вісімдесят перший день року (двісті вісімдесят другий у високосні роки).
Новинка!!: Аудиторія (газета) і 8 жовтня · Побачити більше »
