Арабська мова

Ара́бська мо́ва (اللغة العربية‎‎; al-luġa 'l-ʿarabiyya) — найпоширеніша семітська мова афразійської родини мов, якою розмовляють у західній Азії і північній Африці близько 240 мільйонів (як рідною) та ще 50 мільйонів (як другою) осіб.

Зміст

Ethnologue

«Ethnologue» (Етноло́г; повна назва: «Ethnologue: Languages of the World» (Етнолог: мови світу)) — англомовний онлайн довідник з мов світу.

Переглянути Арабська мова і Ethnologue

Ґаф

Ізольована форма літери Ґаф (گاف‎‎‎‎) — двадцять шоста літера перської абетки, позначає звук g.

Переглянути Арабська мова і Ґаф

VIII століття до н. е.

8 століття до н. е. — період від 1 січня 800 до 31 грудня 701 років до н. е.

Переглянути Арабська мова і VIII століття до н. е.

Кувейт

Куве́йт (كويت), офіційна назва Держа́ва Куве́йт (دولة الكويت; Дауля́т ель-Куве́йт) — країна в південно-західній Азії, що межує на північному заході з Іраком, півдні й південному заході з Саудівською Аравією, на сході омивається Перською затокою.

Переглянути Арабська мова і Кувейт

Кіпр

Респу́бліка Кіпр (Κύπρος; Kıbrıs) — острівна держава на сході Середземного моря, 113 кілометрів на південь від Туреччини і приблизно 120 кілометрів на захід від узбережжя Сирії і Лівану.

Переглянути Арабська мова і Кіпр

Кіпрсько-арабська мова

Кіпрсько-арабська мова (маронітська кіпрсько-арабська мова, кормакити) — одна з мов яка сильно відрізняється від арабської групи, поряд з мальтійською мовою.

Переглянути Арабська мова і Кіпрсько-арабська мова

Кримський Агатангел Юхимович

Меморіальна дошка в Києві на будинку Колегії Павла Ґалаґана по вулиці Богдана Хмельницького, де з 1885 по 1889 рік навчався Агатангел Кримський Поштова марка з портретом А. Кримського.

Переглянути Арабська мова і Кримський Агатангел Юхимович

Катар

Ка́тар (قطر), офіційна назва — Держа́ва Ка́тар — країна на Середньому Сході, що займає півострів Катар у Перській затоці, у східній частині Аравійського півострова.

Переглянути Арабська мова і Катар

Каф (двадцять друга літера арабської абетки)

Ізольована форма літери Каф (كاف‎‎‎‎‎; ка̄ф) — двадцять друга літера арабської абетки, позначає звук k.

Переглянути Арабська мова і Каф (двадцять друга літера арабської абетки)

Каф (двадцять перша літера арабської абетки)

Ізольована форма літери Каф (قاف‎‎‎‎; к̣а̄ф) — двадцять перша літера арабської абетки, позначає звук q.

Переглянути Арабська мова і Каф (двадцять перша літера арабської абетки)

Кардинальне число

Кардинальним числом (кардиналом) в теорії множин називається об'єкт, який характеризує потужність множини.

Переглянути Арабська мова і Кардинальне число

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка — державний вищий навчальний заклад України, розташований у місті Києві.

Переглянути Арабська мова і Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Київський національний лінгвістичний університет

Ки́ївський націона́льний лінгвісти́чний університе́т (КНЛУ) — вищий навчальний заклад України.

Переглянути Арабська мова і Київський національний лінгвістичний університет

Клітика

Клітика — слово (наприклад, займенник або частка), граматично самостійне, але фонологічно залежне.

Переглянути Арабська мова і Клітика

Коран

Кора́н (أَلْقُرآن — Qur'ān — читання в голос, декламація) — головна священа книга мусульман, запис проповідей, що виголошені пророком Мухаммедом у формі пророчих одкровень, головним чином в Мецці та Медині між 610 і 632 рр.

Переглянути Арабська мова і Коран

Ковалівський Андрій Петрович

Андрі́й Петро́вич Ковалі́вський (*1 лютого 1895, Розсохувате, Золочівський повіт, Харківська губернія — †29 листопада 1969, Харків), історик-сходознавець, україніст.

Переглянути Арабська мова і Ковалівський Андрій Петрович

Коморські острови

Коморські острови (Komori; جزر القمر Juzur al-Qamar; Les Comores) — архіпелаг, що розташований між Африкою (найближче до Мозамбіку й Танзанії) і північною околицею Мадагаскару в Мозамбіцькій протоці Індійського океану, складається з чотирьох великих — Великий Комор (Нджазіджа), Мохелі (Мвалі), Анжуан (Нзвані), Майотта (Маоре) і кількох дрібних островів.

Переглянути Арабська мова і Коморські острови

Коптська абетка

Ко́птська абе́тка — алфавіт, який використовується для записування коптської мови, поширений з IV століття.

Переглянути Арабська мова і Коптська абетка

Кезма Тауфік Гаврилович

Тауфік Гаврилович Кезма (7 липня 1882, Дамаск, Османська Сирія, Османська імперія — 9 квітня 1958, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський науковець, сходознавець, арабіст, іраніст, тюркознавець сирійського походження.

Переглянути Арабська мова і Кезма Тауфік Гаврилович

Північна Африка

Півні́чна А́фрика розташована в найширшій частині материка.

Переглянути Арабська мова і Північна Африка

Прикметник

Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Прикметники можуть субстантивуватися, тобто вживатися у значенні іменників, у цьому разі їх називають субстантивованими.

Переглянути Арабська мова і Прикметник

Полотнюк Ярема Євгенович

Яре́ма Євге́нович Полотню́к (2 липня 1935, Коломия — 22 серпня 2012, Львів) — український сходознавець, перекладач.

Переглянути Арабська мова і Полотнюк Ярема Євгенович

Пенджабська мова

Пенджабі (ਪੰਜਾਬੀ / پنجابی) — мова пенджабців.

Переглянути Арабська мова і Пенджабська мова

Організація Об'єднаних Націй

Герб ООН Мапа членів ООН Організа́ція Об'є́днаних На́цій (ООН) — глобальна міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй.

Переглянути Арабська мова і Організація Об'єднаних Націй

Об'єднані Арабські Емірати

Об'є́днані Ара́бські Еміра́ти (دولة الإمارات العربية المتحدة), (ОАЕ) — федерація з семи еміратів: Абу-Дабі, Аджман, Дубай, Фуджейра, Рас-ель-Хайма, Шарджа, Умм-Ель-Кувейн.

Переглянути Арабська мова і Об'єднані Арабські Емірати

Оман

Маскат, столиця Оману Велика мечеть султана Кабуса Оаза в пустелі Ома́н (عمان, Уман), офіційна назва — Султана́т Ома́н — держава у Південно-Західній Азії, на південному сході Аравійського півострова.

Переглянути Арабська мова і Оман

Афразійські мови

Афразі́йські мо́ви — мови, що належать до афразійської сім'ї чи макросім'ї мов.

Переглянути Арабська мова і Афразійські мови

Африка

А́фрика — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії.

Переглянути Арабська мова і Африка

Африканський Союз

Африканський Союз (АС, офіційне скорочення AU англійською мовою і UA рештою робочих мов) — міжурядова організація, що складається з 54 африканських країн.

Переглянути Арабська мова і Африканський Союз

Афганістан

Афганіста́н (افغانستان, Afg'oniston), повна офіційна назва Ісла́мська Респу́бліка Афганіста́н (د افغانستان اسلامي جمهوریت, Ҷумҳурии Исломии Афғонистон, Afg'oniston Islom Respublikasi) (від Upa-Ghana-Stan санскритом «земля об'єднаних племен») — країна на півдні Центральної Азії, що межує з Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном на півночі, з Іраном на заході та Пакистаном на півдні і сході.

Переглянути Арабська мова і Афганістан

Арабські діакритичні знаки

В арабському письмі є низка діакритичних знаків, зокрема іджам (ʾiʿǧām إعجام), приголосні позначки, та ташкіл (taškīl تشكيل), додаткові позначки.

Переглянути Арабська мова і Арабські діакритичні знаки

Арабська літературна мова

Арабська літературна мова (араб. اللغة العربية الفصحى al-luġatu l-ʿarabīyatu l-fuṣḥā — «виразна (ясна) арабська мова», коротко (al-)fuṣ-ḥā, ал-фусха) або АЛЯ, також, в західній арабістиці, Сучасна стандартна арабська мова (Modern Standard Arabic або MSA) — наддіалектний різновид арабської мови, яка використовується на письмі та у формальній мові освічених арабів.

Переглянути Арабська мова і Арабська літературна мова

Арабський світ

Зеленим позначені країни, де тільки арабська мова є офіційною, синім позначені країни, де поряд з іншими мовами арабська є також офіційною. Арабським світом (العالم العربي / ISO 233: al-ʻālam al-ʻarabi) прийнято узагальнено називати арабські країни Близького Сходу та Північної Африки, а також ті країни, що входять до Ліги арабських держав та мають арабську мову у статусі офіційної мови.

Переглянути Арабська мова і Арабський світ

Арабське письмо

Сучасне арабське красне письменство Ара́бська абе́тка (іноді арабиця або в'язь) — абетка, яка використовується для запису арабської мови і (у дещо зміненому вигляді) деяких інших мов, зокрема перської і певних тюркських мов.

Переглянути Арабська мова і Арабське письмо

Аравійський півострів

Араві́йський піво́стрів — найбільший півострів Азії, між Червоним і Аравійським морем та Перською затокою; близько 3 млн км².

Переглянути Арабська мова і Аравійський півострів

Азія

А́зія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками).

Переглянути Арабська мова і Азія

Айн (арабська літера)

Ізольована форма літери Айн (عين‎‎‎; ‘айн) — вісімнадцята літера арабської абетки, позначає гортанне зімкнення (ʔ).

Переглянути Арабська мова і Айн (арабська літера)

Аліф

Ізольована форма літери Алі́ф (الألِف; ’аліф) — перша літера арабської абетки.

Переглянути Арабська мова і Аліф

Аліф максура

Аліф максура (‏الألف المقصورة‎‎‎‎‎‎) — позаабеткова арабська літера, її назва означає «обмежений аліф», себто «обмежена А».

Переглянути Арабська мова і Аліф максура

Алжир

Алжир (الجزائر; ⴷⵣⴰⵢⴻⵔ; Algérie, офіційно Алжи́рська Наро́дна Демократи́чна Респу́бліка (الجمهورية الجزائرية الديمقراطية الشّعبية — Аль-Джумхурія аль-Джезаірія Демократія аш-Шаабія) — держава на північному заході Африки //.

Переглянути Арабська мова і Алжир

Аллах

арабською мовою Аллах (الله, може звучати як Аллаг, Алла, Оло, Олло) — означає Всевишній, Бог.

Переглянути Арабська мова і Аллах

Алеппо

Але́ппо, Халеб (حلب — «халаб»), стародавнє місто на північному заході Сирії; населення 1671 тис. (2008).

Переглянути Арабська мова і Алеппо

Антіохійська православна церква

Гре́цька Правосла́вна Це́рква Антіохі́ї або Антіохі́йська Правосла́вна Це́рква (Πατριαρχεῖον Ἀντιοχείας, Patriarcheîon Antiocheías; بطريركية أنطاكية وسائر المشرق للروم الأرثوذكس) — автокефальна православна церква грецького обряду, що є частиною давнього Антіохійського патріархату, що внаслідок історичних подій розколовся на ряд різних патріархатів.

Переглянути Арабська мова і Антіохійська православна церква

Андалузька арабська мова

Андалузький діалект арабської мови (اللهجة الأندلسية, Árabe andalusí) був одним з різновидів арабської мови на середньовічному Піренейському півострові.

Переглянути Арабська мова і Андалузька арабська мова

Нун (арабська літера)

Ізольована форма літери Нун (نون‎‎‎‎; нӯн) — двадцять п'ята літера арабської абетки, позначає звук n.

Переглянути Арабська мова і Нун (арабська літера)

Нігер

Ніге́р, чи Ніґе́р (Niger Ніже́р), офіційно — Респу́бліка Ніге́р (République du Niger) — держава в Західній Африці.

Переглянути Арабська мова і Нігер

Насир ад-Дін ат-Тусі

Насир ад-Дін Абу́ Джафар Муха́мад ібн Муха́мад Ту́сі (محمد بن محمد بن الحسن الطوسی, 17 лютого 1201 р., м. Тус, Хорасан, Персія — 25 червня 1274 р., м. Мераге, Персія) — перський (азербайджанський) учений-енциклопедист, механік, астроном.

Переглянути Арабська мова і Насир ад-Дін ат-Тусі

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА або просто Могилянка) — вищий навчальний заклад в Україні.

Переглянути Арабська мова і Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Носові приголосні

Носові́ при́голосні (nasal consonants) — у фонетиці група приголосних звуків.

Переглянути Арабська мова і Носові приголосні

Рід (мовознавство)

Відмінності вживання категорії роду в різних мовах Рід — граматична категорія, що властива різним частинам мови.

Переглянути Арабська мова і Рід (мовознавство)

Ра (літера)

Ізольована форма літери Ра (راء‎, ра̄’) — десята літера арабської абетки, позначає звук r.

Переглянути Арабська мова і Ра (літера)

Рибалкін Валерій Сергійович

Вале́рій Сергі́йович Риба́лкін (*19 травня 1952, с. Котенкове, Новгородківський район, Кіровоградська область) — український сходознавець, арабіст, перекладач, дипломат, доктор філологічних наук, (2000), професор (2005, завідувач кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Львівського національного університету імені Івана Франка (2012).

Переглянути Арабська мова і Рибалкін Валерій Сергійович

Судан

Суда́н (السودان), повна назва Республіка Судан (جمهورية السودان Джумхурійят ас-Судан) — країна на північному сході Африки, на півдні від Єгипту, на узбережжі Червоного моря.

Переглянути Арабська мова і Судан

Сін

Ізольована форма літери Сін (سين‎‎; сīн) — дванадцята літера арабської абетки, позначає звук s.

Переглянути Арабська мова і Сін

Сіндгі (мова)

Си́ндська мова, сіндгі (самоназва सिन्धी, سنڌي, Sindhī) — індоарійська мова синдців, поширена переважно в Пакистані (понад 18 млн носіїв станом на 2001 рік), особливо в провінції Сінд, та Індії (понад 2,8 млн носіїв станом на 2001 рік).

Переглянути Арабська мова і Сіндгі (мова)

Стилістика

Стилістика — розділ мовознавства й літературознавства (поетики), що вивчає функційно-стильові засоби мови та їхнє застосування з погляду норм, їхніх варіантів (нормативна стилістика) і відхилень (літературна стилістика) в синхронному й діахронному (історична стилістика) перекрої.

Переглянути Арабська мова і Стилістика

Стенфордський університет

Кампус Стенфордського університету Університет імені Ліленда Стенфорда-молодшого (Leland Stanford Junior University) або Стенфордський університет — приватний вищий навчальний заклад міста Стенфорд, Каліфорнія, США.

Переглянути Арабська мова і Стенфордський університет

Са

Ізольована форма літери Са (ثاء‎‎; с̱а̄’) — четверта літера арабської абетки, позначає звук θ.

Переглянути Арабська мова і Са

Саудівська Аравія

Сау́дівська Ара́вія, офіційна назва Королі́вство Сау́дівська Ара́вія (Звучання арабською, Аль-Мамляка аль-Арабія ас-Саудія) — найбільша за площею (близько 2 150 000 км2) арабська держава Передньої Азії, займає більшу частину Аравійського півострова і є другою за площею після Алжиру країною Арабського світу.

Переглянути Арабська мова і Саудівська Аравія

Сад (літера)

Ізольована форма літери Сад (‏صاد‎‎‎; с̣а̄д) — чотирнадцята літера арабської абетки, позначає звук.

Переглянути Арабська мова і Сад (літера)

Сана

Са́на, також Санаа (صنعاء) — столиця Ємену.

Переглянути Арабська мова і Сана

Сирія

Сирі́йська Ара́бська Респу́бліка (الجمهورية العربية السورية, аль-Джумхурі́йя аль-Арабі́йя ас-Сурі́йя) — арабська країна на Близькому Сході, розташована на узбережжі Середземного моря (берегова лінія 173 км) та межує з Ліваном (356 км) та Ізраїлем (74 км) на південному заході, з Йорданією (356 км) на півдні, з Іраком (596 км) на сході і з Туреччиною (845) на півночі.

Переглянути Арабська мова і Сирія

Синайський півострів

Сина́йський піво́стрів — півострів на заході Азії, між Суецькою затокою і затокою Акаба Червоного моря, частина території Єгипту.

Переглянути Арабська мова і Синайський півострів

Сомалі

Сомалі́ (Soomaaliya, الصومال аль-Сумаль) — Федеративна Республіка Сомалі — країна на північному сході Африки, на узбережжі Індійського океану на так званому Африканському розі.

Переглянути Арабська мова і Сомалі

Сомаліленд

Карта Сомаліленду Сомаліле́нд — північна частина Сомалі, де-факто — окрема держава.

Переглянути Арабська мова і Сомаліленд

Семітські мови

Семі́тські мо́ви — північна гілка афразійської або семіто-хамітської родини мов (нарівні з давньоєгипетською, берберськими, чадськими, кушитськими мовами).

Переглянути Арабська мова і Семітські мови

Туреччина

Туре́ччина (Türkiye), офіційна назва Респу́бліка Туре́ччина (Türkiye Cumhuriyeti) — країна, що лежить в Азії між Чорним і Середземним морями, межує на сході з Вірменією, Грузією й Іраном, на південному сході з Іраком і Сирією, на заході з Грецією й Егейським морем, на північному заході з Болгарією.

Переглянути Арабська мова і Туреччина

Туніс

Туні́с (تونس), офіційна назва — Туніська Республіка (الجمهرية التونسية), країна на півночі Африки на узбережжі Середземного моря; найменша за площею арабська держава Північної Африки.

Переглянути Арабська мова і Туніс

Туніська арабська мова

Територія поширення Туніська арабська мова Туніська арабська — магрибський діялект арабської мови, якою розмовлює коло 11 мільйонів людей.

Переглянути Арабська мова і Туніська арабська мова

Та (шістнадцята літера арабської абетки)

Ізольована форма літери Та (‏طاء‎; т̣а̄’) — шістнадцята літера арабської абетки, позначає звук.

Переглянути Арабська мова і Та (шістнадцята літера арабської абетки)

Та (третя літера арабської абетки)

Ізольована форма літери Та (تاء; та̄’) — третя літера арабської абетки, позначає звук t.

Переглянути Арабська мова і Та (третя літера арабської абетки)

Та марбута

Та марбута (تاء مربوطة‎‎‎‎‎; та̄’ марбӯт̣а) — позаабеткова арабська літера.

Переглянути Арабська мова і Та марбута

Тагальська мова

Таґальська мова (Wikang Tagalog) — офіційна мова Республіки Філіппіни (поряд з англійською) і одна з найпоширеніших мов на Філіппінських островах.

Переглянути Арабська мова і Тагальська мова

Таджикистан

Таджикиста́н (Тоҷикистон), офіційна назва Респу́бліка Таджикиста́н (Ҷумҳурии Тоҷикистон) — держава в Центральній Азії, межує на півночі з Киргизстаном, сході з Китаєм, півдні з Афганістаном, заході з Узбекистаном.

Переглянути Арабська мова і Таджикистан

Тамільська мова

Християнські молитви тамільською мовою, написані на пальмових листках Тамі́льська мо́ва — дравідійська мова, поширена в південній Індії, Шрі Ланці та Сінґапурі.

Переглянути Арабська мова і Тамільська мова

Твердопіднебінний апроксимант

Твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) апроксимант тип приголосного звука, що існує в багатьох мовах.

Переглянути Арабська мова і Твердопіднебінний апроксимант

Узбекистан

Узбекиста́н або Респу́бліка Узбекиста́н — держава в Центральній Азії.

Переглянути Арабська мова і Узбекистан

Фрикативні приголосні

Фрикативні приголосні (fricative consonants), також фрикативи (fricatives), спіранти (spirants) або щілинні приголосні — протисні приголосні, що виникають тертям видихового струменя повітря в якомусь звуженні артикуляційних органів мови: в українській мові об губи (в), між долішньою губою й горішніми передніми зубами (ф), між кінцем язика й задньою стороною горішніх сікачів (с, з, с', з') чи ясен (ш, ж), між задньою частиною язика й задньою стінкою вершка гортані (х), між голосницями горлянки (г).

Переглянути Арабська мова і Фрикативні приголосні

Фа (літера)

Ізольована форма літери Фа (فاء‎‎‎; фа̄’) — дванадцята літера арабської абетки, позначає звук f.

Переглянути Арабська мова і Фа (літера)

Ха (сьома літера арабської абетки)

Ізольована форма літери Ха (خاء‎; х̮а̄’) — сьома літера арабської абетки, позначає звук χ.

Переглянути Арабська мова і Ха (сьома літера арабської абетки)

Ха (шоста літера арабської абетки)

Ізольована форма літери Ха (حاء; х̣а̄’) — шоста літера арабської абетки, позначає звук ħ.

Переглянути Арабська мова і Ха (шоста літера арабської абетки)

Хасанія

Хассанія — розмовна форма арабської мови, на якій спілкуються жителі на територіях Мавританії, Західної Сахари, Малі, Нігерії та Алжиру.

Переглянути Арабська мова і Хасанія

Хадис

Хади́с (الحديث) — у мусульман: розповіді про вчинки і висловлювання пророка Мухаммеда та його сподвижників.

Переглянути Арабська мова і Хадис

Хормозґан

Хормозґан (هرمزگان — Hormozgân) — одна з тридцяти провінцій (останів) Ірана.

Переглянути Арабська мова і Хормозґан

Чад

Нджамена, столиця Чаду Чад (Tchad, تشاد), офіційна назва Респу́бліка Чад (La République du Tchad) — країна в центрі північної Африки, що межує на півночі з Лівією, сході із Суданом, півдні з Центральноафриканською Республікою і на заході з Камеруном, Нігерією і Нігером; столиця Нджамена (раніше Порт-Ламі).

Переглянути Арабська мова і Чад

Число (мовознавство)

Число — граматична категорія, що вказує на кількість предметів, про які мовиться в реченні.

Переглянути Арабська мова і Число (мовознавство)

Шин (арабська літера)

Ізольована форма літери Шин (شين‎‎‎; шӣн) — тринадцята літера арабської абетки, позначає звук ʃ.

Переглянути Арабська мова і Шин (арабська літера)

Юсив

Юси́в (modus iussivus, від iubeo — «наказую», «командую») — спосіб дієслова, що виражає непряму форму спонукання, наказ, прохання, звернені до 3-ої особи.

Переглянути Арабська мова і Юсив

Я (арабська літера)

Ізольована форма літери Я (ياء‎‎‎‎‎; йа̄’) — двадцять восьма літера арабської абетки, позначає звук j.

Переглянути Арабська мова і Я (арабська літера)

Ясенні приголосні

Місце творення ясенних приголосних. 4. Місце творення ясенних приголосних Я́сенні при́голосні (alveolar consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка (альвіол); є відповідно апікальними, або ламінальними.

Переглянути Арабська мова і Ясенні приголосні

Ясенний боковий апроксимант

Ясенний (альвеолярний) боковий апроксимант — тип приголосного звука, що існує в мовах певних народів.

Переглянути Арабська мова і Ясенний боковий апроксимант

Ясенний дрижачий приголосний

Ясенний (альвеолярний) дрижачий — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Переглянути Арабська мова і Ясенний дрижачий приголосний

Ясенний носовий приголосний

Ясенний носовий приголосний — приголосний звук, що існує в більшості мов світу.

Переглянути Арабська мова і Ясенний носовий приголосний

Якубович Михайло Михайлович

Якубович Михайло Михайлович (* 1986, Острог Рівненської області) — кандидат історичних наук, український сходознавець, перекладач, дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу.

Переглянути Арабська мова і Якубович Михайло Михайлович

Міжнародний фонетичний алфавіт

Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.

Переглянути Арабська мова і Міжнародний фонетичний алфавіт

Мім (літера)

Ізольована форма літери Мім (ميم‎‎‎; мīм) — двадцять четверта літера арабської абетки, позначає звук m.

Переглянути Арабська мова і Мім (літера)

Марокко

Маро́кко (المغرب, Аль-Магриб — «захід», ⵍⵎⴰⵖⵔⵉⴱ), офіційна назва — Королі́вство Маро́кко — країна на півночі Африки, яка межує на півночі з Іспанією (водний кордон через Гібралтар, а також сухопутний кордон з трьома Іспанськими напіванклавами — Сеутою, Мелільєю та Пеньйон-де-Велес-де-ла-Гомерою); на сході і південному-сході — з Алжиром; на півдні — з Західною Сахарою, в минулому іспанською провінцією, яку в 1975 розділено між Марокко і Мавританією, а в — 1979 — анексовано Марокко.

Переглянути Арабська мова і Марокко

Магрибська арабська мова

Магрибська арабська мова (لهجات مغاربية; láhŷa maġribiya), або Даріжа (الدارجة; (ad-)dārija, derija або darja) - спільна назва для групи діалектів арабської мови, що поширені на схід від Єгипту в історико-географічному регіоні Магриб.

Переглянути Арабська мова і Магрибська арабська мова

Мальтійська мова

Мальті́йська мо́ва — мова мальтійців, офіційна мова Мальти та Європейського союзу.

Переглянути Арабська мова і Мальтійська мова

Мальта

Респу́бліка Ма́льта (Repubblika ta' Malta., Republic of Malta.), країна на острові в Середземному морі до півдня від Сицилії, на схід від Тунісу і півночі від Лівії; площа 316 км²; столиця і порт Валетта; рельєф: гористий, включає також острови Гоцо 67 км² і Коміно 2,5 км²; політична система — ліберальна демократія; недавня історія: анексована Англією у 1814, одержала самоврядування в 1947, повна незалежність досягнута в 1964.

Переглянути Арабська мова і Мальта

Мора (мовознавство)

Мора (mora — «проміжок часу», «пауза»), також хронос протос (χρόνος πρώτος, «первинний час») або темпус примус (tempus primus) — в античному віршуванні нормальна тривалість вимовлення короткого складу, найменша одиниця відліку часу у вірші.

Переглянути Арабська мова і Мора (мовознавство)

Зубні приголосні

Місце творення зубних приголосних. Червоною барвою виділений язик Зубні́ при́голосні (dental consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються язиком проти верхніх і (або) нижніх зубів.

Переглянути Арабська мова і Зубні приголосні

За

Ізольована форма літери За (ظاء‎‎; з̣а̄’) — сімнадцята літера арабської абетки, позначає звук.

Переглянути Арабська мова і За

Заясенні приголосні

Зая́сенні при́голосні (postalveolar consonants; post-alveolar consonants) — у фонетиці надгрупа приголосних звуків, артикуляція яких відбується позаду ясенного бугорка.

Переглянути Арабська мова і Заясенні приголосні

Західна Сахара

За́хідна Саха́ра (الصحراء الغربية, Taneẓṛuft Tutrimt., Sáhara Occidental, колишня Іспанська Сахара) — спірна територія на північному заході Африки, межує на півночі з Марокко, на сході з Алжиром та Мавританією, на півдні з Мавританією, на заході омивається Атлантичним океаном;.

Переглянути Арабська мова і Західна Сахара

Задньоязиковий приголосний

Задньоязико́вий при́голосний — приголосний звук, що утворюється при зімкнені задньої частини язика з м'яким піднебінням.

Переглянути Арабська мова і Задньоязиковий приголосний

Займенник

Займенник — самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаку предмета, кількість, але не називає їх.

Переглянути Арабська мова і Займенник

Зайн (арабська літера)

Ізольована форма літери Зайн (زاي‎‎; за̄й) — одинадцята літера арабської абетки, позначає звук z.

Переглянути Арабська мова і Зайн (арабська літера)

Заль

Ізольована форма літери Заль (‏ذال; з̱а̄ль) — дев'ята літера арабської абетки, позначає звук ð.

Переглянути Арабська мова і Заль

Ба (літера)

Ізольована форма літери Ба (باء; ба̄’) — друга літера арабської абетки, позначає звук b.

Переглянути Арабська мова і Ба (літера)

Бахрейн

Бахре́йн, офіційно Королі́вство Бахре́йн (مملكة البحرين — Мамля́кат аль-Бахре́йн) — держава, що об'єднує групу островів в Перській затоці між Саудівською Аравією й Іраном.

Переглянути Арабська мова і Бахрейн

Близький Схід

Країни Близького Сходу разом із Закавказзям. Компіляція супутникових знімків Близького Сходу. Близьки́й Схід — назва регіону, розташованого в Західній Азії та Північній Африці.

Переглянути Арабська мова і Близький Схід

Бенгальська мова

Бенга́льська мо́ва або бенга́лі (МФА: /ˈbaŋla/) — мова індоарійської мовної родини, офіційна мова країни Бангладеш, а також штату Індії Західна Бенгалія.

Переглянути Арабська мова і Бенгальська мова

Вав (арабська літера)

Ізольована форма літери Вав (ўаў, واو‎‎; ва̄в) — двадцять сьома літера арабської абетки, позначає звук w.

Переглянути Арабська мова і Вав (арабська літера)

Губний приголосний

Губні приголосні (Labial consonant; Consonne labiale; 唇音) — різновид приголосних звуків, що утворюються зближенням чи зімкненням нижньої губи з верхньою губою або з верхніми зубами.

Переглянути Арабська мова і Губний приголосний

Губно-губний носовий приголосний

Губно-губний носовий — приголосний звук, що існує в більшості мов світу.

Переглянути Арабська мова і Губно-губний носовий приголосний

Га (літера)

Ізольована форма літери Га (هاء‎‎‎‎‎; га̄’) — двадцять шоста літера арабської абетки, позначає звук h.

Переглянути Арабська мова і Га (літера)

Гайн (літера)

Ізольована форма літери Гайн (غين‎‎‎‎‎; гайн) — дев'ятнадцята літера арабської абетки, позначає звук ʁ. В ізольованій позиції гайн має вигляд; в кінцевій —; в серединній —; в початковій —.

Переглянути Арабська мова і Гайн (літера)

Гамза

Га́мза (همزة‎ — «укол») — позаабеткова арабська літера, що передає гортанне зімкнення.

Переглянути Арабська мова і Гамза

Глухість

Глу́хість, глухота́ (voicelessness) — у мовознавстві якість звуку, що вимовляється без гортанної вібрації; у фонетиці — тип фонації, що протистоїть дзвінкості тощо.

Переглянути Арабська мова і Глухість

Глухий ясенний фрикативний

Глухі ясенні фрикативні — приголосні звуки.

Переглянути Арабська мова і Глухий ясенний фрикативний

Глухий ясенний проривний

Глухи́й я́сенний проривни́й — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Переглянути Арабська мова і Глухий ясенний проривний

Глухий язичковий фрикативний

Глухий язичковий (увулярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Переглянути Арабська мова і Глухий язичковий фрикативний

Глухий язичковий проривний

Глухий язичковий (увулярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Переглянути Арабська мова і Глухий язичковий проривний

Глухий губно-зубний фрикативний

Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Переглянути Арабська мова і Глухий губно-зубний фрикативний

Глухий гортанний фрикативний

Глухи́й горта́нний фрикати́вний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Переглянути Арабська мова і Глухий гортанний фрикативний

Глухий зубний фрикативний

Глухі зубні (дентальні) фрикативні — приголосні звуки.

Переглянути Арабська мова і Глухий зубний фрикативний

Глухий заясенний фрикативний

Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Переглянути Арабська мова і Глухий заясенний фрикативний

Глухий м'якопіднебінний фрикативний

Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Переглянути Арабська мова і Глухий м'якопіднебінний фрикативний

Глухий м'якопіднебінний проривний

Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в багатьох людських мовах.

Переглянути Арабська мова і Глухий м'якопіднебінний проривний

Гортанна змичка

Глухий гортанний зімкнено-проривний приголосний, гортанна змичка (вибух, експлозія), твердий приступ — тип приголосного звука, що існує в багатьох людських мовах.

Переглянути Арабська мова і Гортанна змичка

Гортанний приголосний

Гортанні приголосні, або глота́льні (від glottis — «голосова щілина»), ларинга́льні (від larynx — «гортань») приголосні — приголосні звуки, які створюються голосовою щілиною.

Переглянути Арабська мова і Гортанний приголосний

Голосний середнього ряду

Голосні середнього ряду (Central vowel; Voyelle centrale; 中舌母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з напруженням і серединним положенням язика в ротовій порожнині.

Переглянути Арабська мова і Голосний середнього ряду

Голосний заднього ряду

Голосні заднього ряду (Back vowel; Voyelle postérieure; 後舌母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з напруженням і підняттям вгору задньої частини язика в ротовій порожнині.

Переглянути Арабська мова і Голосний заднього ряду

Генеральна Асамблея ООН

Зал Генеральної Асамблеї ООН Генера́льна Асамбле́я ООН — головний дорадчий, директивний та представницький орган Організації Об'єднаних Націй, створений у 1945 р.

Переглянути Арабська мова і Генеральна Асамблея ООН

Дад

Ізольована форма літери Дад (‏صاد‎‎‎; д̣а̄д) — п'ятнадцята літера арабської абетки, позначає звук.

Переглянути Арабська мова і Дад

Даль (літера)

Ізольована форма літери Даль (دال‎‎; да̄ль) — восьма літера арабської абетки, позначає звук d.

Переглянути Арабська мова і Даль (літера)

Джибуті

Джибу́ті, (Djibouti, арабською мовою: جيبوتي Ji-bu-ti-, сомалійською: Jabuuti), офіційна назва — Респу́бліка Джибу́ті, — держава, яка розташована на півночі Африканського Рогу.

Переглянути Арабська мова і Джибуті

Джим

Ізольована форма літери Джим (جيم; джӣм) — п'ята літера арабської абетки, позначає звуки ʤ та g.

Переглянути Арабська мова і Джим

Дзвінкий ясенний фрикативний

Дзвінкі ясенні (альвеолярні) фрикативні — приголосні звуки.

Переглянути Арабська мова і Дзвінкий ясенний фрикативний

Дзвінкий ясенний проривний

Дзвінки́й я́сенний проривни́й — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Переглянути Арабська мова і Дзвінкий ясенний проривний

Дзвінкий язичковий фрикативний

Дзвінкий язичковий (увулярний) фрикативний, та язичковий апроксимант — типи приголосних звуків, що існують у деяких мовах.

Переглянути Арабська мова і Дзвінкий язичковий фрикативний

Дзвінкий губно-губний проривний

Дзвінкий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Переглянути Арабська мова і Дзвінкий губно-губний проривний

Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант

Дзвінкий губно-м'якопіднебінний (лабіо-велярний) апроксимант — тип приголосного звука, що існує в деяких природних мовах.

Переглянути Арабська мова і Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант

Дзвінкий глотковий фрикативний

Дзвінки́й гло́тковий фрикати́вний звук — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Переглянути Арабська мова і Дзвінкий глотковий фрикативний

Дзвінкий зубний фрикативний

Дзвінкі зубні (дентальні) фрикативні — приголосні звуки.

Переглянути Арабська мова і Дзвінкий зубний фрикативний

Дзвінкий заясенний фрикативний

Дзвінкий заясенний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Переглянути Арабська мова і Дзвінкий заясенний фрикативний

Дзвінкий заясенний африкат

Дзвінкий заясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Переглянути Арабська мова і Дзвінкий заясенний африкат

Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний

Дзвінкий м'яко-піднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в різних людських мовах.

Переглянути Арабська мова і Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний

Дзвінкий м'якопіднебінний проривний

Дзвінкий м'якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Переглянути Арабська мова і Дзвінкий м'якопіднебінний проривний

Диглосія

Диглосі́я (грец. διγλωσσία — букв. двомовність) — одночасне існування у суспільстві двох мов або двох різних форм однієї мови, застосовуваних у різних функціональних сферах.

Переглянути Арабська мова і Диглосія

Єврейсько-арабські мови

Каїрської генизи, частина якого написана юдео-арабською мовою Євре́йсько-ара́бські мо́ви (діале́кти) (лугат-аль-яхуд) — сукупність діалектів євреїв арабських країн — від Магрибу до Іраку та Ємену — що відносяться до різних.

Переглянути Арабська мова і Єврейсько-арабські мови

Єгипет

Єги́пет (مصر, Miṣr), Ара́бська Респу́бліка Єги́пет (جمهورية مصر العربية, Джумхуріят Маср аль-Арабійя) — держава на північному сході Африки та Синайському півострові в Азії.

Переглянути Арабська мова і Єгипет

Єгипетська арабська мова

Єгипетська арабська мова — мова, якою розмовляють більшість сучасного населення Єгипту.

Переглянути Арабська мова і Єгипетська арабська мова

Ємен

Столиця Ємену Сана Є́мен, Респу́бліка Є́мен — країна в південно-західній Азії, межує на півночі з Саудівською Аравією і Оманом на сході.

Переглянути Арабська мова і Ємен

Ірак

Іра́к (العراق, Al-Irāq), офіційна назва Респу́бліка Іра́к (جمهورية العراق, Jumhūrīyat Al-Irāq) — країна на південному заході Азії.

Переглянути Арабська мова і Ірак

Іран

Ісла́мська Респу́бліка Іра́н (جمهوری اسلامی ایران — Джомгурі-йе Есламі-йє Іран, також використовуються назви Іра́н (ایران — Країна аріїв) або застаріла назва Пе́рсія (що є лише однією з областей)) — держава на південному заході Азії.

Переглянути Арабська мова і Іран

Іван Мазепа

259x259пкс Іва́н Степа́нович Мазе́па-Каледи́нський (Коледи́нський) (20 березня 1639, хутір Мазепинці — за іншими джерелами у ніч з 21 на 22 вересня, Варниця) — український військовий, політичний і державний діяч.

Переглянути Арабська мова і Іван Мазепа

Ізраїль

Держа́ва Ізра́їль — країна в південно-західній Азії на південно-східному узбережжі Середземного моря.

Переглянути Арабська мова і Ізраїль

Іменник

Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?.

Переглянути Арабська мова і Іменник

Інститут сходознавства та міжнародних відносин «Харківський колегіум»

Інститут сходознавства і міжнародних відносин «Харківський колегіум» — приватний вищий навчальний заклад III рівня акредитації, розташований у Харкові.

Переглянути Арабська мова і Інститут сходознавства та міжнародних відносин «Харківський колегіум»

Еритрея

Еритре́я (повна назва — Держа́ва Еритре́я; у перекладі із грецької — червоний) — держава в східній Африці, що межує на півдні з Ефіопією, на заході із Суданом, на південному сході з Джибуті.

Переглянути Арабська мова і Еритрея

Ель-Кут

Ель-Кут (الكوت) — місто на сході Іраку, столиця провінції Васит.

Переглянути Арабська мова і Ель-Кут

Ель-Хаса

Ель-хаса — піщана пустеля на Близькому Сході (Саудівська Аравія), в північно-східній частині Аравійського півострова.

Переглянути Арабська мова і Ель-Хаса

Львівський національний університет імені Івана Франка

Льві́вський націона́льний університе́т і́мені Іва́на Франка́ — один із найстаріших університетів України та Східної Європи та найпрестижніших в Україні.

Переглянути Арабська мова і Львівський національний університет імені Івана Франка

Лівія

Лі́вія (ليبيا), офіційна назва — Держа́ва Лі́вія (دولة ليبيا, берб. ⵜⴰⵎⵓⵔⵜ ⵏ ⵍⵉⴱⵢⴰ Tamurt n Libya) — країна на півночі Африки, що на сході межує з Єгиптом, на південному сході — з Суданом, на півдні — з Чадом і Нігером, на заході — з Алжиром і Тунісом, з півночі омивається Середземним морем.

Переглянути Арабська мова і Лівія

Ліван

Ліва́н (لبنان, Любнан), офіційна назва Ліва́нська Респу́бліка (الجمهورية اللبنانية; аль-Джумхурі́йя аль-Любнані́йя) — країна в західній Азії, що межує на півночі і сході з Сирією, на півдні з Ізраїлем, на заході омивається Середземним морем.

Переглянути Арабська мова і Ліван

Ліга арабських держав

Ара́бська лі́га (الجامعة العربية Jāmiʻa al-ʻArabiyya), офіційна назва Ліга арабських держав (جامعة الدول العربية JāmiArabiyya) — регіональна міжнародна організація арабських держав Південно-Західної Азії, Північної і Північно-Східної Африки.

Переглянути Арабська мова і Ліга арабських держав

Лахміди

Лахміди (اللخميون), бану Лахм (بنو لخم) — арабська царська династія, що правила приблизно у 300-602 роках у північно-східній частині Аравії.

Переглянути Арабська мова і Лахміди

Лам (літера)

Ізольована форма літери Лам (لام‎‎; ла̄м) — двадцять третя літера арабської абетки, позначає звук l.

Переглянути Арабська мова і Лам (літера)

Йорданія

Йорда́нія (الأردن, Аль-Урдун), офіційна назва — Йорда́нське Хашимі́тське Королі́вство — країна на південному-заході Азії, межує на півночі із Сирією, північному сході — з Іраком, на сході і південному-сході — з Саудівською Аравією, на заході — з Ізраїлем.

Переглянути Арабська мова і Йорданія

328

Правління Костянтина Великого у Римській імперії.

Переглянути Арабська мова і 328

512

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Арабська мова і 512

568

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Арабська мова і 568

Див. також

Мови VSO

Мови Ізраїлю

Мови Іраку

Мови Ірану

Мови Алжиру

Мови Бахрейну

Арабська мова
Перська мова
Телугу

Мови Джибуті

Мови Еритреї

Мови Йорданії

Мови Камеруну

Мови Катару

Арабська мова
Брагуї (мова)
Телугу

Мови Коморських Островів

Мови Кувейту

Арабська мова
Перська мова
Телугу

Мови Лівану

Мови Лівії

Арабська мова
Тубу (мови)
Хасанія

Мови Мавританії

Мови Малі

Мови Марокко

Мови Нігеру

Мови Об'єднаних Арабських Еміратів

Арабська мова
Кумзарі

Мови Оману

Мови Південного Судану

Мови Саудівської Аравії

Арабська мова

Мови Сенегалу

Мови Сирії

Мови Сомалі

Арабська мова
Сомалійська мова

Мови Судану

Мови Тунісу

Мови Чаду

Флективні мови

Центрально-семітські мови

Арабська мова
Мальтійська мова

Також відомий як Арабська.

Юніонпедія є ментальна карта, концепція карта, або семантична мережа організована як енциклопедія або словник. Це дає коротке визначення кожному поняттю і його відносин.

Це гігантська онлайн ментальної карти, яка служить в якості основи для концепції діаграм. Це вільно використовувати і кожна стаття або документ може бути завантажений. Це інструмент, ресурс або заслання для вивчення, дослідження, освіта, навчання або викладання, які можуть бути використані вчителями, педагогами, учнями та студентами; для академічного світу: для школи, початкової, середньої, середній школі, коледжі, посеред, технічної ступеня, коледж, університет, студентів, магістрів або докторські ступені; для паперів, звітів, проектів, ідей, документації, опитувань, резюме, або дисертації. Ось визначення, пояснення, опис, або сенс кожного значним, на якому вам потрібна інформація, а також список пов'язаних з ними понять, як глосарій. Доступна на Український, англійська, іспанська, португальська, японська, китайська, французька, німецька, італійська, польська, голландська, російська, арабська, гінді, шведська, угорська, каталонська, чеська, іврит, датський, фінський, індонезійська, норвезький, румунський, турецька, в'єтнамський, корейська, тайська, грецька, болгарський, хорватська, словацька, литовський, філіппінський, латвійська, естонії і словенії. Інші мови найближчим часом.

Інформація базується на статтях Вікіпедії та інших проєктах Вікімедіа і доступна за ліцензією Creative Commons Attribution-ShareAlike.

Юніонпедія не схвалена Фондом Вікімедіа та не пов’язана з ним.

Google Play, Android і логотип Google Play є торговельними марками корпорації Google Inc.

Політика конфіденційності

Іншими мовами

Арабська мова

Зміст