Подібності між 836 і 840-ві
836 і 840-ві мають 23 щось спільне (в Юніонпедія): IX століття, Кордовський емірат, Поляни (східні), Перше Болгарське царство, Раннє середньовіччя, Рим, Реконкіста, Сіверяни, Франкське королівство, Феофіл (візантійський імператор), Хозарський каганат, Херсонес Таврійський, Золота доба ісламу, Бужани, Білі хорвати, Візантійська імперія, Волиняни, Вессекс, Велика Моравія, Дуліби, Доба вікінгів, Деревляни, Іконоборство, Людовик I Благочестивий.
IX століття
IX століття — століття, що охоплює роки з 801 по 900 за юліанським календарем.
836 і IX століття · 840-ві і IX століття ·
Кордовський емірат
Кордовський емірат на 929 рік Кордовський емірат — незалежна мусульманська держава на Піренейському півострові зі столицею в Кордові між 756 та 929 роками.
836 і Кордовський емірат · 840-ві і Кордовський емірат ·
Поляни (східні)
Поля́ни, Полянська земля (Полѧне) — східнослов'янський племінний союз VI—IX ст., котрий згідно з «Повістю врем'яних літ» займав територію в Центральній Наддніпрянщиністор.
836 і Поляни (східні) · 840-ві і Поляни (східні) ·
Перше Болгарське царство
Перше Болгарське царство — болгарська держава на півночі Балканського півострова, що існувала у період між 681 та 1018 роками.
836 і Перше Болгарське царство · 840-ві і Перше Болгарське царство ·
Раннє середньовіччя
Раннє Середньовіччя — період європейської історії, що розпочався після падіння Західної Римської імперії.
836 і Раннє середньовіччя · 840-ві і Раннє середньовіччя ·
Рим
Рим (Roma, Rōma) — столиця Італії, адміністративний центр провінції Рим та області Лаціо.
Реконкіста
Реконкі́ста (від Reconquista, «відвоювання») — у 722—1492 роках війна християн за звільнення Піренейського півострова від мусульманського панування.
836 і Реконкіста · 840-ві і Реконкіста ·
Сіверяни
Сіверя́ни (сѣверѧне, сѣверо, сѣверъ, сѣверы) — союз східнослов'янських племен, які жили в басейні річки Десни та над течіями річок Сейму, Сули, Псла і Ворсклистор.
836 і Сіверяни · 840-ві і Сіверяни ·
Франкське королівство
Фра́нкське королі́вство (Empire carolingien, Fränkisches Reich, Impero carolingio) — ранньофеодальна держава, що виникла наприкінці V століття у Північній Галлії (частина Західної Римської імперії) після захоплення її франками на чолі з Хлодвігом І.
836 і Франкське королівство · 840-ві і Франкське королівство ·
Феофіл (візантійський імператор)
Феофіл на монеті разом з батьком, Михайлом, засновником Аморійської династії. Феофі́л (813 — 20 січня 842) — другий візантійський імператор з аморійськой династії.
836 і Феофіл (візантійський імператор) · 840-ві і Феофіл (візантійський імператор) ·
Хозарський каганат
Понтійський степ, 650 року, хозари та їх сусіди. Хоза́рський кагана́т, Хозарія (650–969) — середньовічна держава, створена кочовим народом хозар.
836 і Хозарський каганат · 840-ві і Хозарський каганат ·
Херсонес Таврійський
Руїни Херсонесу Херсоне́с Таврі́йський (у перекладі з Χερσόνησος — ἡ χερσόνησος (ге¯ херсо́не¯сос) означає «півострів», за середньовіччя — Херсон, у давньоруських джерелах — Корсунь) — старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму (у межах Севастополя).
836 і Херсонес Таврійський · 840-ві і Херсонес Таврійський ·
Золота доба ісламу
Експансія ісламу в 622-750 Ісламський срібний дірхем, 729 Єрусалим. Рештки Золотої доби ісламу Альгамбра — палац гранадських емірів, Гранада, Іспанія Золота́ доба́ ісла́му або Ісла́мське відро́дження,.
836 і Золота доба ісламу · 840-ві і Золота доба ісламу ·
Бужани
Бужа́ни (Бужа̑не) — це дулібистор.
836 і Бужани · 840-ві і Бужани ·
Білі хорвати
Білі хорвати (Хорвати Бѣлии, Хорвати) — слов'янське плем'я, яке жило в VI-X століттях на території заходу України, півдня Польщі, півночі Словаччини, півночі Чехії та частково на сході Німеччини.
836 і Білі хорвати · 840-ві і Білі хорвати ·
Візантійська імперія
Візанті́йська імпе́рія (грецькою: Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων — Basileia tōn Rōmaiōn, царство Ромеїв, царство Римське, Римська імперія, 395-1453) — середньовічна держава, колишня східна частина Римської імперії.
836 і Візантійська імперія · 840-ві і Візантійська імперія ·
Волиняни
німцями, первинний стан розповсюдження носіїв німецької мови оранжевого кольору Волиняни (Волынѧне) — найстаровинніше плем'я, що утворило східнослов'янське українське населення та етнографічну групу, що населяло з давніх часів територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугустор.
836 і Волиняни · 840-ві і Волиняни ·
Вессекс
Вессекс (Westseaxna rīce; Wessex; дослівно Kingdom of the West Seaxe — «західне саксонське королівство») — англосаксонське королівство, засноване саксами на початку VI століття в ході англосаксонського завоювання Британії.
836 і Вессекс · 840-ві і Вессекс ·
Велика Моравія
Вели́ка Мора́вія (Velkomoravská říše, Veľká Morava) — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю, що сягала верхів'їв річок Лаби й Одри.
836 і Велика Моравія · 840-ві і Велика Моравія ·
Дуліби
Дуліби, дудліби (Дулѣби; Дулѣбы; Дулебы; Doudlebové, Dúdlebi, Dúdlebové; Dulebovia, Dudlebovia; Dulebowie, Dudlebowie) — одне із великих племен умовно східних слов'ян (оскільки теж саме плем'я існувало серед умовно західних слов'ян), об'єднання слов'ян, входили у Антський союз, згадуваних у давньоруських літописах та у творах арабського історика Масуді.
836 і Дуліби · 840-ві і Дуліби ·
Доба вікінгів
Доба́ ві́кінгів — період середньовічної історії Європи між 8 та 11 століттями нашої ери в Північній, Західній та менше Східній та Центральній Європі.
836 і Доба вікінгів · 840-ві і Доба вікінгів ·
Деревляни
К. В. Лебедєва «Князь Ігорь збирає данину з древлян в 945 році» Древляни, деревляни (Древлѧне, Drevljané, тепер поліщуки) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст. жили на українському Поліссістор.
836 і Деревляни · 840-ві і Деревляни ·
Іконоборство
істину. VI століття. Іконобо́рство (εἰκονομαχία; також іконокла́зм — від εἰκόνα — «образ» (ікона) + κλάω — «розбивати») — вчення, яке виступає проти використання образів Бога і святих у богослужінні і суспільному житті.
836 і Іконоборство · 840-ві і Іконоборство ·
Людовик I Благочестивий
Людовик I Благочестивий (також Справедливий і Добродушний; (778 — 20 червня 840) — король Аквітанії з династії Каролінгів, з 781 король франків, з 813 імператор Заходу разом із своїм батьком Карлом I Великим, а з 814 — одноосібно. Людовик I правив імперією Карла Великого 26 років, крім періоду 833-834 років, коли його змістили власні сини. Він вважається слабшим правителем, ніж батько. Після смерті імператора між його синами розпочалася війна за наслідування престолу, яка тривала до Верденського договору. Файл:Louis le Pieux.png|Людовик I Благочестивий (молоді роки) Файл:Die deutschen Kaiser Ludwig der Fromme.jpg|Людовик I Благочестивий Файл:Louis Ier le Pieux ou le Débonnaire.jpg|Людовик I Благочестивий (зображення з Національної бібліотеки Франції) Категорія:Франкські королі Категорія:Каролінги Категорія:Королі Аквітанії Категорія:Королі Баварії.
836 і Людовик I Благочестивий · 840-ві і Людовик I Благочестивий ·
Наведений вище список відповідає на наступні питання
- У те, що здається в 836 і 840-ві
- Що він має на загальній 836 і 840-ві
- Подібності між 836 і 840-ві
Порівняння між 836 і 840-ві
836 має 39 зв'язків, у той час як 840-ві має 59. Як вони мають в загальній 24, індекс Жаккар 24.49% = 24 / (39 + 59).
Посилання
Ця стаття показує взаємозв'язок між 836 і 840-ві. Щоб отримати доступ до кожної статті, з яких інформація витягується, будь ласка, відвідайте: