Подібності між 834 і 836
834 і 836 мають 23 щось спільне (в Юніонпедія): IX століття, Кордовський емірат, Королівство Астурія, Папа Римський, Поляни (східні), Перше Болгарське царство, Аббасидський халіфат, Равенна, Раннє середньовіччя, Рим, Реконкіста, Сіверяни, Уйгурський каганат, Франкське королівство, Феофіл (візантійський імператор), Хозарський каганат, Херсонес Таврійський, Золота доба ісламу, Бужани, Білі хорвати, Візантійська імперія, Вікінги, Волиняни, Вессекс, Велика Моравія, Дуліби, Доба вікінгів, Деревляни, Імперія Пала, Людовик I Благочестивий.
IX століття
IX століття — століття, що охоплює роки з 801 по 900 за юліанським календарем.
834 і IX століття · 836 і IX століття ·
Кордовський емірат
Кордовський емірат на 929 рік Кордовський емірат — незалежна мусульманська держава на Піренейському півострові зі столицею в Кордові між 756 та 929 роками.
834 і Кордовський емірат · 836 і Кордовський емірат ·
Королівство Астурія
Королі́вство Асту́рія, або Астурі́йське королі́вство (Regnum Asturorum, «королівство астурів»; Reino de Asturias) — у 718—924 роках християнська монархічна держава на півночі Піренейського півострова.
834 і Королівство Астурія · 836 і Королівство Астурія ·
Папа Римський
Па́па Ри́мський (від papa — Папа, батько; з παπάς — патріарх, священик від πατήρ — батько).
834 і Папа Римський · 836 і Папа Римський ·
Поляни (східні)
Поля́ни, Полянська земля (Полѧне) — східнослов'янський племінний союз VI—IX ст., котрий згідно з «Повістю врем'яних літ» займав територію в Центральній Наддніпрянщиністор.
834 і Поляни (східні) · 836 і Поляни (східні) ·
Перше Болгарське царство
Перше Болгарське царство — болгарська держава на півночі Балканського півострова, що існувала у період між 681 та 1018 роками.
834 і Перше Болгарське царство · 836 і Перше Болгарське царство ·
Аббасидський халіфат
Аббасидський халіфат 820 року Аббасидський халіфат — ісламська феодальна теократична держава, що існувала з 750 по 945 рік та з 1124 по 1258 рік.
834 і Аббасидський халіфат · 836 і Аббасидський халіфат ·
Равенна
Раве́нна (Ravenna) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Емілія-Романья, столиця провінції Равенна, столиця Західної Римської імперії з 402 по 476.
834 і Равенна · 836 і Равенна ·
Раннє середньовіччя
Раннє Середньовіччя — період європейської історії, що розпочався після падіння Західної Римської імперії.
834 і Раннє середньовіччя · 836 і Раннє середньовіччя ·
Рим
Рим (Roma, Rōma) — столиця Італії, адміністративний центр провінції Рим та області Лаціо.
Реконкіста
Реконкі́ста (від Reconquista, «відвоювання») — у 722—1492 роках війна християн за звільнення Піренейського півострова від мусульманського панування.
834 і Реконкіста · 836 і Реконкіста ·
Сіверяни
Сіверя́ни (сѣверѧне, сѣверо, сѣверъ, сѣверы) — союз східнослов'янських племен, які жили в басейні річки Десни та над течіями річок Сейму, Сули, Псла і Ворсклистор.
834 і Сіверяни · 836 і Сіверяни ·
Уйгурський каганат
Уйгурський каганат — державне утворення першої половини першого тисячоліття нової ери, яке прийшло на зміну Східно-тюркського каганату.
834 і Уйгурський каганат · 836 і Уйгурський каганат ·
Франкське королівство
Фра́нкське королі́вство (Empire carolingien, Fränkisches Reich, Impero carolingio) — ранньофеодальна держава, що виникла наприкінці V століття у Північній Галлії (частина Західної Римської імперії) після захоплення її франками на чолі з Хлодвігом І.
834 і Франкське королівство · 836 і Франкське королівство ·
Феофіл (візантійський імператор)
Феофіл на монеті разом з батьком, Михайлом, засновником Аморійської династії. Феофі́л (813 — 20 січня 842) — другий візантійський імператор з аморійськой династії.
834 і Феофіл (візантійський імператор) · 836 і Феофіл (візантійський імператор) ·
Хозарський каганат
Понтійський степ, 650 року, хозари та їх сусіди. Хоза́рський кагана́т, Хозарія (650–969) — середньовічна держава, створена кочовим народом хозар.
834 і Хозарський каганат · 836 і Хозарський каганат ·
Херсонес Таврійський
Руїни Херсонесу Херсоне́с Таврі́йський (у перекладі з Χερσόνησος — ἡ χερσόνησος (ге¯ херсо́не¯сос) означає «півострів», за середньовіччя — Херсон, у давньоруських джерелах — Корсунь) — старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму (у межах Севастополя).
834 і Херсонес Таврійський · 836 і Херсонес Таврійський ·
Золота доба ісламу
Експансія ісламу в 622-750 Ісламський срібний дірхем, 729 Єрусалим. Рештки Золотої доби ісламу Альгамбра — палац гранадських емірів, Гранада, Іспанія Золота́ доба́ ісла́му або Ісла́мське відро́дження,.
834 і Золота доба ісламу · 836 і Золота доба ісламу ·
Бужани
Бужа́ни (Бужа̑не) — це дулібистор.
Білі хорвати
Білі хорвати (Хорвати Бѣлии, Хорвати) — слов'янське плем'я, яке жило в VI-X століттях на території заходу України, півдня Польщі, півночі Словаччини, півночі Чехії та частково на сході Німеччини.
834 і Білі хорвати · 836 і Білі хорвати ·
Візантійська імперія
Візанті́йська імпе́рія (грецькою: Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων — Basileia tōn Rōmaiōn, царство Ромеїв, царство Римське, Римська імперія, 395-1453) — середньовічна держава, колишня східна частина Римської імперії.
834 і Візантійська імперія · 836 і Візантійська імперія ·
Вікінги
Географія розселення вікінгів Ві́кінги (від старод.сканд.- vikingr, також нормани або варяги) — скандиномовні племена, що в Середньовіччі заселяли прибережну, а також континентальну частину Скандинавії та Балтійського моря.
834 і Вікінги · 836 і Вікінги ·
Волиняни
німцями, первинний стан розповсюдження носіїв німецької мови оранжевого кольору Волиняни (Волынѧне) — найстаровинніше плем'я, що утворило східнослов'янське українське населення та етнографічну групу, що населяло з давніх часів територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугустор.
834 і Волиняни · 836 і Волиняни ·
Вессекс
Вессекс (Westseaxna rīce; Wessex; дослівно Kingdom of the West Seaxe — «західне саксонське королівство») — англосаксонське королівство, засноване саксами на початку VI століття в ході англосаксонського завоювання Британії.
834 і Вессекс · 836 і Вессекс ·
Велика Моравія
Вели́ка Мора́вія (Velkomoravská říše, Veľká Morava) — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю, що сягала верхів'їв річок Лаби й Одри.
834 і Велика Моравія · 836 і Велика Моравія ·
Дуліби
Дуліби, дудліби (Дулѣби; Дулѣбы; Дулебы; Doudlebové, Dúdlebi, Dúdlebové; Dulebovia, Dudlebovia; Dulebowie, Dudlebowie) — одне із великих племен умовно східних слов'ян (оскільки теж саме плем'я існувало серед умовно західних слов'ян), об'єднання слов'ян, входили у Антський союз, згадуваних у давньоруських літописах та у творах арабського історика Масуді.
Доба вікінгів
Доба́ ві́кінгів — період середньовічної історії Європи між 8 та 11 століттями нашої ери в Північній, Західній та менше Східній та Центральній Європі.
834 і Доба вікінгів · 836 і Доба вікінгів ·
Деревляни
К. В. Лебедєва «Князь Ігорь збирає данину з древлян в 945 році» Древляни, деревляни (Древлѧне, Drevljané, тепер поліщуки) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст. жили на українському Поліссістор.
834 і Деревляни · 836 і Деревляни ·
Імперія Пала
Імперія Пала — держава, що існувала на півострові Індостан під владою буддистської династії Пала.
834 і Імперія Пала · 836 і Імперія Пала ·
Людовик I Благочестивий
Людовик I Благочестивий (також Справедливий і Добродушний; (778 — 20 червня 840) — король Аквітанії з династії Каролінгів, з 781 король франків, з 813 імператор Заходу разом із своїм батьком Карлом I Великим, а з 814 — одноосібно. Людовик I правив імперією Карла Великого 26 років, крім періоду 833-834 років, коли його змістили власні сини. Він вважається слабшим правителем, ніж батько. Після смерті імператора між його синами розпочалася війна за наслідування престолу, яка тривала до Верденського договору. Файл:Louis le Pieux.png|Людовик I Благочестивий (молоді роки) Файл:Die deutschen Kaiser Ludwig der Fromme.jpg|Людовик I Благочестивий Файл:Louis Ier le Pieux ou le Débonnaire.jpg|Людовик I Благочестивий (зображення з Національної бібліотеки Франції) Категорія:Франкські королі Категорія:Каролінги Категорія:Королі Аквітанії Категорія:Королі Баварії.
834 і Людовик I Благочестивий · 836 і Людовик I Благочестивий ·
Наведений вище список відповідає на наступні питання
- У те, що здається в 834 і 836
- Що він має на загальній 834 і 836
- Подібності між 834 і 836
Порівняння між 834 і 836
834 має 34 зв'язків, у той час як 836 має 39. Як вони мають в загальній 30, індекс Жаккар 41.10% = 30 / (34 + 39).
Посилання
Ця стаття показує взаємозв'язок між 834 і 836. Щоб отримати доступ до кожної статті, з яких інформація витягується, будь ласка, відвідайте: