Зміст
33 відносини: Київська Русь, Костянтин VII Багрянородний, Кордовський емірат, Королівство Астурія, Королівство Італія, Паннонія, Папська держава, Печеніги, Перше Болгарське царство, Аббасидський халіфат, Раннє середньовіччя, Реконкіста, Східне Франкське королівство, Сарацини, Угорці, Хозарський каганат, Херсонес Таврійський, Чола, Моравія, Західне Франкське королівство, Золота доба ісламу, Бургундія, Богемія, Беренгар I, Візантійська імперія, Вратислав I, Вессекс, Гуджара-Пратіхари, Доба вікінгів, Іспанська марка, Іван X, Ігор Рюрикович, Імперія Пала.
Київська Русь
Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту.
Переглянути 915 і Київська Русь
Костянтин VII Багрянородний
Констянтин VII Багрянородний та його мати Зоя Музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна Костянтин VII Багрянородний, або Порфірородний, чи Порфірогенет (Κωνσταντίνος Ζ Πορφυρογέννητος, буквально — «народжений у багряниці, у порфірі, у царському палаці»; 17 або 18 травня 905 — 9 листопада 959) — візантійський імператор (908—959, фактично 945—959) з Македонської династії.
Переглянути 915 і Костянтин VII Багрянородний
Кордовський емірат
Кордовський емірат на 929 рік Кордовський емірат — незалежна мусульманська держава на Піренейському півострові зі столицею в Кордові між 756 та 929 роками.
Переглянути 915 і Кордовський емірат
Королівство Астурія
Королі́вство Асту́рія, або Астурі́йське королі́вство (Regnum Asturorum, «королівство астурів»; Reino de Asturias) — у 718—924 роках християнська монархічна держава на півночі Піренейського півострова.
Переглянути 915 і Королівство Астурія
Королівство Італія
* Королівство Італія (середньовічне).
Переглянути 915 і Королівство Італія
Паннонія
Паннонія в складі Римської Імперії Панно́нія (Pannonia) — була давньою провінцією Римської імперії, обмеженою з півночі й сходу Дунаєм, на заході межувала з Нориком і верхньою Італією, з півдня — з Далмацією і верхньою Мезією.
Переглянути 915 і Паннонія
Папська держава
Па́пська держа́ва (Папська область або Церковна область) — теократична держава у 756—1870 в Середній (Центральній) Італії на чолі з Папою Римським.
Переглянути 915 і Папська держава
Печеніги
Мапа Понтійського степу на 1015 рік Печені́ги (самоназва «Bäčänäk» від давньотюрк. bača+naq, буквально — «швагер», «свояк», Peçenek(ler), Besenyő(k), Πατζινάκοι, Πετσενέγοι, Πατζινακίται, Pizenaci, Pacinacae, Bisseni, Bysseni, Bessi, Pacinnak, პაჭინაკე) — об'єднання тюркськихНемировський О.
Переглянути 915 і Печеніги
Перше Болгарське царство
Перше Болгарське царство — болгарська держава на півночі Балканського півострова, що існувала у період між 681 та 1018 роками.
Переглянути 915 і Перше Болгарське царство
Аббасидський халіфат
Аббасидський халіфат 820 року Аббасидський халіфат — ісламська феодальна теократична держава, що існувала з 750 по 945 рік та з 1124 по 1258 рік.
Переглянути 915 і Аббасидський халіфат
Раннє середньовіччя
Раннє Середньовіччя — період європейської історії, що розпочався після падіння Західної Римської імперії.
Переглянути 915 і Раннє середньовіччя
Реконкіста
Реконкі́ста (від Reconquista, «відвоювання») — у 722—1492 роках війна християн за звільнення Піренейського півострова від мусульманського панування.
Переглянути 915 і Реконкіста
Східне Франкське королівство
Франкські королівства після Верденського договору 843 року Східне Франкське королівство (Francia Orientalis; Ostfrankenreich) — держава, створена в результаті Верденського розділу 843 року Франкської імперії як спадкове володіння Людовика II Німецького.
Переглянути 915 і Східне Франкське королівство
Сарацини
Жана-Леона Жерома, 1869 Сарацини (Σαρακηνός. — «східні люди») — народ, що згадується давньоримським істориком IV століття Амміаном Марцелліном і давньогрецьким ученим I—II століть Птолемеєм.
Переглянути 915 і Сарацини
Угорці
Уго́рці, мадя́ри (від magyarok — «мадярок») — народ з фіно-угорської групи, основне населення Угорщини (98 % з 10,6 млн у 1977 році, 97,3 % з 10,2 млн у 2001 році, та тільки 78,2 % з 9 937 628 осіб в — 2011 році).
Переглянути 915 і Угорці
Хозарський каганат
Понтійський степ, 650 року, хозари та їх сусіди. Хоза́рський кагана́т, Хозарія (650–969) — середньовічна держава, створена кочовим народом хозар.
Переглянути 915 і Хозарський каганат
Херсонес Таврійський
Руїни Херсонесу Херсоне́с Таврі́йський (у перекладі з Χερσόνησος — ἡ χερσόνησος (ге¯ херсо́не¯сос) означає «півострів», за середньовіччя — Херсон, у давньоруських джерелах — Корсунь) — старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму (у межах Севастополя).
Переглянути 915 і Херсонес Таврійський
Чола
Чола (சோழர்) — держава, що існувала не території Південної Індії під владою однойменної дравідської тамільської династії з 4 століття до н. е.
Переглянути 915 і Чола
Моравія
Мора́вія (Morava; Mähren; Morawy; Moravia) — історична область в Чеській Республіці.
Переглянути 915 і Моравія
Західне Франкське королівство
Франкські королівства після Верденської угоди 843 р. Західне Франкське королівство або Французьке королівство — держава, що знаходилася на території нинішньої Франції та її фактичний попередник.
Переглянути 915 і Західне Франкське королівство
Золота доба ісламу
Експансія ісламу в 622-750 Ісламський срібний дірхем, 729 Єрусалим. Рештки Золотої доби ісламу Альгамбра — палац гранадських емірів, Гранада, Іспанія Золота́ доба́ ісла́му або Ісла́мське відро́дження,.
Переглянути 915 і Золота доба ісламу
Бургундія
Бургу́ндія (Bourgogne) — історична область та історичний регіон (з 1 січня 2016 у складі регіону Бургундія-Франш-Конте) на сході Франції.
Переглянути 915 і Бургундія
Богемія
Мапа Чехії з історичними регіонами та сучасними адміністративними одиницями Богемія у в 1138–1254 та її сусіди Боге́мія (Čechy; Böhmen; Bohemia) — історична область в Чеській Республіці.
Переглянути 915 і Богемія
Беренгар I
Беренгар (*бл. 845—†7 квітня 924) — маркграф Фріульський (874—890), король Італії (як Беренгар I) (887—924 з перервами), римський імператор (915—924).
Переглянути 915 і Беренгар I
Візантійська імперія
Візанті́йська імпе́рія (грецькою: Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων — Basileia tōn Rōmaiōn, царство Ромеїв, царство Римське, Римська імперія, 395-1453) — середньовічна держава, колишня східна частина Римської імперії.
Переглянути 915 і Візантійська імперія
Вратислав I
Вратислав I (*Vratislav I бл. 888 —13 лютого 921) — князь Богемії у 915—921 роках.
Переглянути 915 і Вратислав I
Вессекс
Вессекс (Westseaxna rīce; Wessex; дослівно Kingdom of the West Seaxe — «західне саксонське королівство») — англосаксонське королівство, засноване саксами на початку VI століття в ході англосаксонського завоювання Британії.
Переглянути 915 і Вессекс
Гуджара-Пратіхари
міні Гуджара-Пратіхари (गुर्जर प्रतिहार; приблизно VI ст. —1036) — держава у північній частині Індостану зі столицею у Каннауджі, яка прийшла на зміну державі Харши.
Переглянути 915 і Гуджара-Пратіхари
Доба вікінгів
Доба́ ві́кінгів — період середньовічної історії Європи між 8 та 11 століттями нашої ери в Північній, Західній та менше Східній та Центральній Європі.
Переглянути 915 і Доба вікінгів
Іспанська марка
Карла Великого.'' Іспанська Марка (Marca Hispanica, Marca Hispànica, Marche d'Espagne) — область між сучасною Францією і володіннями арабів на Піренейському півострові, що включала сучасну Каталонію, Наварру і частину Арагона і що тягнулася приблизно до річки Ебро.
Переглянути 915 і Іспанська марка
Іван X
Іван X (Ioannes Х; 860†травень 928), сто двадцять третій папа Римський (березень 914 — травень 928).
Переглянути 915 і Іван X
Ігор Рюрикович
І́гор Рю́рикович (Ingvar Röreksson; 878–945) — руський князь із династії Рюриковичів.
Переглянути 915 і Ігор Рюрикович
Імперія Пала
Імперія Пала — держава, що існувала на півострові Індостан під владою буддистської династії Пала.
Переглянути 915 і Імперія Пала
Також відомий як 915 рік.