Зміст
36 відносини: VI століття, Кавад I, Королівство вандалів і аланів, Королівство вестготів, Королівство гепідів, Королівство остготів, Піренейський півострів, Празька культура, Пеньківська культура, Алани, Амаларіх, Апеннінський півострів, Нарбонн, Раннє середньовіччя, Слов'яни, Софійський собор (Константинополь), Септиманія, Тисо-Дунайська низовина, Теудіс, Теодоріх Великий, Теодеберт I, Франкське королівство, Хільдеберт I, Хлотар I, Хлодвіг, Юстиніан I, Бургундське королівство, Барселона, Візантійська імперія, Вандали, Вестготи, Велізарій, Галлія, Гептархія, Династія Північна Вей, 19 квітня.
VI століття
VI століття — століття, що охоплює роки з 501 по 600 за юліанським календарем.
Переглянути 531 і VI століття
Кавад I
Кавад I (*kwʾt, 473 —531) — шахиншах Персії у 488—496 та 498—531 роках.
Переглянути 531 і Кавад I
Королівство вандалів і аланів
Африканське королівство, Карфагенське королівство, Королівство вандалів і аланів — держава, яка існувала в V—VI сторіччях в Північній Африці (сучасному Магрибі).
Переглянути 531 і Королівство вандалів і аланів
Королівство вестготів
Королі́вство вестго́тів (Regnum Visigothorum, Gutþiuda Þiudinassus) — держава, яка існувала в V — VIII сторіччях в Південній Галлії та на Піренейському півострові.
Переглянути 531 і Королівство вестготів
Королівство гепідів
Королівство гепідів — державне утворення, що існувало в Тисо-Дунайській низовині й на Балканах між 454 та 567 роками.
Переглянути 531 і Королівство гепідів
Королівство остготів
Королівство остготів (гот. Ostrogutans iudangardi) — нетривке пізньоантичне ранньофеодальне державне утворення, створене в ході захоплення римської території одним із германських племен - остготами.
Переглянути 531 і Королівство остготів
Піренейський півострів
Топографічна карта Піренейського півострова Піренейський півострів, або Іберійський півострів — півострів на південному заході Європи.
Переглянути 531 і Піренейський півострів
Празька культура
міні Пра́зька культу́ра — археологічна культура, що існувала в 500—700 роках.
Переглянути 531 і Празька культура
Пеньківська культура
міні Пеньківська культура на мапі Сх. Європи Пенькі́вська культу́ра — археологічна культура, що існувала протягом V—VIII століть від Пруту до Сіверського Донця займаючи переважно лісостепову смугу України.
Переглянути 531 і Пеньківська культура
Алани
Алáни (Alani, Άλανοί, Яси) — макроетнонім, відомий з часів античності, який застосовувався до великого загалу кочових іранських племен (переважно північних іранців).
Переглянути 531 і Алани
Амаларіх
Амаларіх (*Amalareiks 502 — 531) — останній король вестготів з династії Балтів у 511—531 роках.
Переглянути 531 і Амаларіх
Апеннінський півострів
Апенні́нський піво́стрів (Penisola italiana) — півострів у Південній Європі, в Італії; також на півострові розташовані держави Ватикан і Сан-Марино.
Переглянути 531 і Апеннінський півострів
Нарбонн
Нарбонн або Нарбо́на (Narbonne, Narbona —, Narbo Martius) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Лангедок-Руссільйон, департамент Од, в історичній області Окситанія.
Переглянути 531 і Нарбонн
Раннє середньовіччя
Раннє Середньовіччя — період європейської історії, що розпочався після падіння Західної Римської імперії.
Переглянути 531 і Раннє середньовіччя
Слов'яни
Країни, де слов'янські мови є державними. Світло-зелений — західні, темно-зелений — східні, чорний — південні слов'янскі мови Слов'яни — східна група індоєвропейських народів VI столітті.
Переглянути 531 і Слов'яни
Софійський собор (Константинополь)
Софійський собор, також Ая-Софія (Αγία Σοφία, повна назва Ιερός Ναός της του Θεού Σοφίας; Ayasofya) в Константинополі — одна з найвеличніших пам'яток візантійської архітектури, що збереглись донині; символ «золотої доби» Візантійської імперії та один із символів сучасного Стамбулу.
Переглянути 531 і Софійський собор (Константинополь)
Септиманія
Септиманія 537 року Септиманія (Septimanie, МФА:; Septimània, МФА:; Septimània, МФА) — історична область на півдні Франції, у римські часи західна частина провінції Нарбонська Галлія.
Переглянути 531 і Септиманія
Тисо-Дунайська низовина
Ландшафт Тисо-Дунайської низовини Топографічна мапа Тисо-Дунайська низовина, Середньодуна́йська рівнина́, Середньодуна́йська низовина́, Паннонська рівнина — рівнина в басейні середньої течії р.
Переглянути 531 і Тисо-Дунайська низовина
Теудіс
Теудіс Флавій або Теода (*Þiudeis; близько 470—548) — король вестготів у 531—548 роках.
Переглянути 531 і Теудіс
Теодоріх Великий
Монети Теодоріха Великого Теодоріх Великий (Þiudareiks; Flāvius Theodericus; Θευδέριχος, Theuderikhos; Þēodrīc; Þjōðrēkr, Þīðrēkr; 451 — 30 серпня 526) — король остготів, правив у 475-526 роках, з роду Амалів.
Переглянути 531 і Теодоріх Великий
Теодеберт I
Теодеберт І (Théodebert I; близько 500—548) — король франків у 533—548 роках.
Переглянути 531 і Теодеберт I
Франкське королівство
Фра́нкське королі́вство (Empire carolingien, Fränkisches Reich, Impero carolingio) — ранньофеодальна держава, що виникла наприкінці V століття у Північній Галлії (частина Західної Римської імперії) після захоплення її франками на чолі з Хлодвігом І.
Переглянути 531 і Франкське королівство
Хільдеберт I
Хільдеберт I (Childebertus I, близько 496 — 13 грудня 558) — король франків, правив у 511 — 558 роках, з династії Меровінгів.
Переглянути 531 і Хільдеберт I
Хлотар I
Хлотар I (близько 497 — 29 листопада 561) — король франків, правив у 511—561 роках, з династії Меровінгів.
Переглянути 531 і Хлотар I
Хлодвіг
Хлодвіг І або Клодвіг І (Chlodovechus, Chlodoveus, давньогерм. Chlodowech, Chlodwig; близько 466, Турне — 27 листопада 511, Париж) — король салічних франків між 481 та 511 роками.
Переглянути 531 і Хлодвіг
Юстиніан I
Юстиніан I. Сучасна мозаїка в церкві Сан-Вітале, Равенна, Італія Фла́вій Петро Савва́тій Юстиніа́н (Flavius Petrus Sabbatius Iustinianus, Φλάβιος Πέτρος Σαββάτιος Ιουστινιανός), відоміший як Юстиніа́н I (* 483 (за іншими даними 482), Тавресій, Верхня Македонія — † 13 чи 14 листопада 565, Константинополь) — візантійський імператор з 1 серпня 527 до своєї смерті в 565.
Переглянути 531 і Юстиніан I
Бургундське королівство
Бургу́ндське королі́вство, Бургу́ндія, пізніше Королівство Арелат — держава, яка існувала в V—XI сторіччях в Південно-Західній Галлії.
Переглянути 531 і Бургундське королівство
Барселона
Барсело́на (Barcelona, вимовляється літературною каталанською, у півн.-зах. діалектах, у валенсійському діалекті, алгерським діалектом, Barcelona, вимовляється, Barcelona, Barcelone, вимовляється) — місто в Іспанії, столиця автономної області Каталонії і провінції Барселона.
Переглянути 531 і Барселона
Візантійська імперія
Візанті́йська імпе́рія (грецькою: Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων — Basileia tōn Rōmaiōn, царство Ромеїв, царство Римське, Римська імперія, 395-1453) — середньовічна держава, колишня східна частина Римської імперії.
Переглянути 531 і Візантійська імперія
Вандали
Загальна схема міграції вандалів — від гіпотетичної скандинавської прабатьківщини до Північної Африки Вандали — давнє східногерманське плем'я.
Переглянути 531 і Вандали
Вестготи
Розселення Вестготи (візіго́ти) (Visigothi, Wisigothi, Vesi, Visi, Wesi, або Wisi) — західна гілка кочових готів під час великого переселення.
Переглянути 531 і Вестготи
Велізарій
мозаїці базиліки Сан-Вітале, Равенна) Імператор Юстиніан і Велізарій (мозаїка базиліки Сан-Вітале, Равенна) Велізарій. Франсуа Андре Вінсент (1776) Велізарій просить милостиню.
Переглянути 531 і Велізарій
Галлія
220px Сучасна історична мапа, із зображенням Галлії (58) Гáллія (Gallia) — область у Європі, відома з часів давнього Риму, одна з провінцій Римської Імперії.
Переглянути 531 і Галлія
Гептархія
Гептархія ''A literary & historical atlas of Europe'' (1914) Гептархія (дослівно — семицарство, від ἑπτά — сім і ἀρχή — влада, царство, Heptarchy) — період у давній історії Англії, що почався близько 500 року з утворення кількох англосаксонських держав на півдні Британських островів і закінчився у 850 році данським завоюванням.
Переглянути 531 і Гептархія
Династія Північна Вей
Дина́стія Північна Вей (北魏 Běi Wèi) — династія, що правила північним Китаєм у 386–535 роках.
Переглянути 531 і Династія Північна Вей
19 квітня
19 квітня — 109-й день року (110-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Переглянути 531 і 19 квітня
Також відомий як 531 рік.