Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
Установити
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Центрально-Міський район (Макіївка)

Індекс Центрально-Міський район (Макіївка)

Центрально-Міський район Макіївки — у центрі та півночі міста Макіївка.

18 відносини: Кіровський район (Макіївка), Перепис населення України 2001, Російська мова, Собор Георгія Побідоносця (Макіївка), Українська мова, Червоногвардійський район (Макіївка), Ясинівський коксохімічний завод, Макіївська міська рада, Макіївський тролейбус, Макіїввугілля, Макіївка, Білоруська мова, Вірменська мова, Донецький обласний російський театр юного глядача, 1 січня, 1938, 2001, 2006.

Кіровський район (Макіївка)

Кі́ровський райо́н Макіївки — у центрі та на півночі міста Макіївки.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і Кіровський район (Макіївка) · Побачити більше »

Перепис населення України 2001

5 грудня 2001 року в Україні відбувся перший Всеукраїнський перепис населення.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і Перепис населення України 2001 · Побачити більше »

Російська мова

Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і Російська мова · Побачити більше »

Собор Георгія Побідоносця (Макіївка)

Макіївський Собор Георгія Побідоносця — православний храм, собор Донецької і Маріупольської єпархії УПЦ МП, зведений у середині 1990 — на початку 2000-х років у місті Макіївці (Донецька область) у візантійсько-руському стилі; великий духовний осередок і одна з найбільших новобудов Макіївки у останні 20 років.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і Собор Георгія Побідоносця (Макіївка) · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і Українська мова · Побачити більше »

Червоногвардійський район (Макіївка)

Червоногвардійський район Макіївки — на заході Макіївки.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і Червоногвардійський район (Макіївка) · Побачити більше »

Ясинівський коксохімічний завод

ВАТ«Ясинівський коксохімічний завод (ЯКХЗ)» — коксохімічне підприємство в Донецькій області (місто Макіївка).

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і Ясинівський коксохімічний завод · Побачити більше »

Макіївська міська рада

Макі́ївська міська́ ра́да — адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Донецькій області з адміністративним центром у місті обласного значення Макіївці.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і Макіївська міська рада · Побачити більше »

Макіївський тролейбус

Макіївський тролейбус — діюча (від 13 листопада 1969 року) в місті Макіївці Донецької області тролейбусна система України; перебуває у кризовому становищі.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і Макіївський тролейбус · Побачити більше »

Макіїввугілля

Ця стаття про державне підприємство з видобутку вугілля.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і Макіїввугілля · Побачити більше »

Макіївка

Макі́ївка (до 1917 — Дмитріївка, у 1917-1931 — Дмитріївський, Дмитріївськ, Дмитріївське) — місто обласного підпорядкування в Україні, Донецька область, фактично північно-східне передмістя Донецька.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і Макіївка · Побачити більше »

Білоруська мова

Білор́уська м́ова (біл. беларуская мова) — слов'янська мова, поширена переважно в Білорусі.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і Білоруська мова · Побачити більше »

Вірменська мова

Вірменська мова (Հայերէն) належить до сім'ї індоєвропейських мов, серед яких є однією з старописемних, і становить особливу групу.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і Вірменська мова · Побачити більше »

Донецький обласний російський театр юного глядача

Донецький обласний російський театр юного глядача́ — обласний російський театр юного глядача у місті Макіївці, провідний дитячий культурно-розважальний заклад міста і Донбасу.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і Донецький обласний російський театр юного глядача · Побачити більше »

1 січня

1 січня — 1-й день року в григоріанському календарі.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і 1 січня · Побачити більше »

1938

Без опису.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і 1938 · Побачити більше »

2001

Без опису.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і 2001 · Побачити більше »

2006

Без опису.

Новинка!!: Центрально-Міський район (Макіївка) і 2006 · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

Центральноміський район (Макіївка).

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »