Більш швидкий доступ, ніж браузер!
97 відносини: XX століття, Культура ямково-гребінцевої кераміки, Культура штрихованої кераміки, Культура кулястих амфор, Культура лійчастого посуду, Карпати, Кисоричі, Київська Русь, Київська губернія, Київська область, Київське князівство, Київщина, Коростень, Кельти, Північна Європа, Північне наріччя української мови, Праслов'яни, Прабатьківщина слов'ян, Прилуки, Прип'ять, Пазинич Василь Григорович, Плем'я, Поділля, Поляни (східні), Польща, Поліщуки, Переяслав-Хмельницький, Останній льодовиковий період, Археологія, Археологічна культура, Агропромисловий комплекс, Національний музей народної архітектури та побуту України, Небо, Рівненська область, Росія, Сумська область, Східнополіський говір, Слов'яни, Солов'ї, Середньополіський говір, Сейм (річка), Татищев Василь Микитович, Українська мова, Україна, Фастів, Чорнобильська катастрофа, Чернігівська губернія, Чернігівська область, Чернігівщина, Шишкін Іван Іванович, ..., Ясельда, Ятвяги, Музей української домашньої ікони, Мінська губернія, Мацей Стрийковський, Могильовська губернія, Мойсієнко Віктор Михайлович, Житомир, Житомирська область, Західні слов'яни, Західна Європа, Західний Буг, Західнополіський говір, Західне Полісся, Зарубинецька культура, Залізна доба, Замок Радомисль, Здолбунів, Білорусь, Білоруське Полісся, Бронзова доба, Балтійські країни, Балти, Берестя, Вільна економічна зона, Васильків, Волинська губернія, Волинська область, Волинське князівство, Володимир-Волинський, Гійом Левассер де Боплан, Гродненська губернія, Галицько-Волинське князівство, Готи, Горинь (річка), Гомель, Гепіди, Духовна культура, Дніпро, Ікона, Іпатіївський літопис, Етнографія, Етногенез слов'ян, Етногенез українців, Етногенез білорусів, Луцьк, 2007. Розгорнути індекс (47 більше) »
XX століття
XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.
Новинка!!: Полісся і XX століття · Побачити більше »
Культура ямково-гребінцевої кераміки
Ямково-гребінцевої кераміки культура 4 тисячоріччя до Р.Х. Ямково-гребінцевої кераміки культура у 2-ій половині 4 тисячоріччя до Р.Х. Я́мково-гребінце́вої кера́міки культу́ра — археологічна культура доби пізнього неоліту (4 і 3 тисячоліття до н. е.), поширена на північному сході Європи й на північному заході Азії.
Новинка!!: Полісся і Культура ямково-гребінцевої кераміки · Побачити більше »
Культура штрихованої кераміки
археологічної культури VII ст. до н. е. — V ст. н. е. Культура штрихованої кераміки (культура штрихованной керамики) — балтійська археологічна культура залізної доби (VII ст. до н. е. — V ст. н. е.), що розташована на території східної Литви, південно-східної Латвії, а також у північно-західній та центральній Білорусі.
Новинка!!: Полісся і Культура штрихованої кераміки · Побачити більше »
Культура кулястих амфор
Приблизна територія розповсюдження '''Культури кулястих амфор''' (див. Globular Amphora) Типова куляста амфора з розкопок в Петра-Намц. Типове поховання племен культури кулястих амфор. Культу́ра куля́стих а́мфор (Globular Amphora culture) — археологічна культура епохи пізнього енеоліту, що існувала на території Дніпровського Правобережжя та межиріччі Пруту і Серету в IV—III тисячолітті до н. е.
Новинка!!: Полісся і Культура кулястих амфор · Побачити більше »
Культура лійчастого посуду
Поширення культури TRB / лійчастого посуду (зелений колір) в 3500 році до н. е.. Дольмен, що вважається побудованим племенами культури лійчастого посуду. Мекленбург. Культу́ра л́ійчастого по́суду, Культура лійчастих келихів, Культу́ра лійкоподі́бних ке́лихів — археологічна культура нової кам'яної доби й пізнього енеоліту, що існувала на території Західної Волині, в басейні Західного Бугу та сучасної Польщі на початку 3 тисячоліття до нашої ери.
Новинка!!: Полісся і Культура лійчастого посуду · Побачити більше »
Карпати
Карпа́ти — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини, Румунії, Сербії та Австрії.
Новинка!!: Полісся і Карпати · Побачити більше »
Кисоричі
Кисо́ричі — село в Україні, в Рокитнівському районі Рівненської області.
Новинка!!: Полісся і Кисоричі · Побачити більше »
Київська Русь
Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту. Серія історична. — 2011. — Вип. 46. — С. 21.) — середньовічна держава-імперія на території Східної Європи з центром у Києві, яка існувала з кінця IX до середини XIII століть і являла собою об'єднання руських князівств під владою династії Рюриковичів.
Новинка!!: Полісся і Київська Русь · Побачити більше »
Київська губернія
Київська губернія — колишні адміністративно-територіальні одиниці на території, що тепер входить до складу держави Україна.
Новинка!!: Полісся і Київська губернія · Побачити більше »
Київська область
Ки́ївська о́бласть — область на півночі України.
Новинка!!: Полісся і Київська область · Побачити більше »
Київське князівство
Київське князівство — руське князівство династії Рюриковичів, а з XIV століття — Гедиміновичів, на території сучасної Київщини з центром у місті Київ.
Новинка!!: Полісся і Київське князівство · Побачити більше »
Київщина
України, 1993 Київщина — історично-етнографічна частина України, яка початково включала в себе центральні і північні області України з центром в Києві, себто лише правий берег Середньої Наддніпрянщини.
Новинка!!: Полісся і Київщина · Побачити більше »
Коростень
Ко́ростень (Іскоростень, Искоростень) — місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Коростенського району Житомирської області, великий транспортний вузол Південно-Західної залізниці.
Новинка!!: Полісся і Коростень · Побачити більше »
Кельти
1000 рр. до н. е.; рожевим — в 400 р. до н.е.. Для орієнтування вказані кордони сучасних держав. Кельти — група племенстор.
Новинка!!: Полісся і Кельти · Побачити більше »
Північна Європа
Північна Європа Півні́чна Євро́па — частина Європейського континенту, що охоплює північні його регіони.
Новинка!!: Полісся і Північна Європа · Побачити більше »
Північне наріччя української мови
Східнополіський говір (3) Північне наріччя (поліське наріччя) — одне з трьох наріч української діалектної мови, поширене в північній частині України.
Новинка!!: Полісся і Північне наріччя української мови · Побачити більше »
Праслов'яни
Праслов'я́ни — окрема гілка індоєвропейської спільноти народів у II тис.
Новинка!!: Полісся і Праслов'яни · Побачити більше »
Прабатьківщина слов'ян
Балто-Слов'янські діалекти 600 рік н. е. Прабатьківщина слов'ян — територія, яку займали давні слов'яни (праслов'яни), згідно археологічних, антропологічних та мовних ознак, до їх розселення по історично засвідчених місцях проживання.
Новинка!!: Полісся і Прабатьківщина слов'ян · Побачити більше »
Прилуки
Прилу́ки — місто обласного підпорядкування, районний центр Чернігівської області, залізничний вузол.
Новинка!!: Полісся і Прилуки · Побачити більше »
Прип'ять
При́п'ять — річка в Україні (у Волинській, частково у Рівненській, Київській областях) та в Білорусі.
Новинка!!: Полісся і Прип'ять · Побачити більше »
Пазинич Василь Григорович
Пазинич Василь Григорович (*1950 рік, Київ) — український географ, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Новинка!!: Полісся і Пазинич Василь Григорович · Побачити більше »
Плем'я
Пле́м'я — тип спільноти людей, що об'єднані спільним походженням, мовою, вірою і звичаями, історичний тип етнічної спільноти, стадія еволюції Етносу, що ґрунтується на родових взаєминах та суспільному поділі праці, які визначають розрізненість племен за територією, мовою, культурою, організацією життєдіяльності.
Новинка!!: Полісся і Плем'я · Побачити більше »
Поділля
Поді́лля (Подільська земля, Пониззя, Подністров'я і Побoжжя) — історико-географічна область України, охоплює територію сучасних Вінницької, Хмельницької (без північної смуги), Тернопільської (південь), північні райони Одеської областей, а також невеликі прилеглі території Житомирської, Черкаської, Кіровоградської та Київської областей.
Новинка!!: Полісся і Поділля · Побачити більше »
Поляни (східні)
Поля́ни, Полянська земля (Полѧне) — східнослов'янський племінний союз VI—IX ст., котрий згідно з «Повістю врем'яних літ» займав територію в Центральній Наддніпрянщиністор.
Новинка!!: Полісся і Поляни (східні) · Побачити більше »
Польща
По́льща, Респу́бліка По́льща, Річ Посполи́та По́льська (Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств.
Новинка!!: Полісся і Польща · Побачити більше »
Поліщуки
Поліщуќи — етнографічна група українців та білорусів, яка розташована в районі українсько-білоруського міжетнічного порубіжжя Полісся і містить у собі риси як української, так і частково білоруської культур.
Новинка!!: Полісся і Поліщуки · Побачити більше »
Переяслав-Хмельницький
Пам'ятник на честь першої літописної згадки про Україну Радзивіллівського літопису» Перея́слав-Хмельницький (Переяславль, Переяславль-Руський, до 1943 — Переяслав) — місто обласного значення на сході Київської області України, районний центр над річкою Трубіж, лівою притокою Дніпра.
Новинка!!: Полісся і Переяслав-Хмельницький · Побачити більше »
Останній льодовиковий період
Останній льодовиковий період — останній гляціал, у рамках нинішньої льодовикової ери.
Новинка!!: Полісся і Останній льодовиковий період · Побачити більше »
Археологія
Одесі. Автономної Республіки Крим, як проводились спільною українсько-французькою експедицією влітку 2013 року. аланів на схилах печерного міста Мангуп-Кале Археоло́гія (αρχαιος — стародавній, λογος — слово) — наука, що висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам'яток кам'яної, мідної (бронзової), залізної доби і пізніших часів.
Новинка!!: Полісся і Археологія · Побачити більше »
Археологічна культура
1.
Новинка!!: Полісся і Археологічна культура · Побачити більше »
Агропромисловий комплекс
Агропромисло́вий ко́мплекс — складова частина економіки, що поєднує в собі виробництво сільськогосподарської продукції, її сільськогосподарську переробку, матеріально-технічне обслуговування села.
Новинка!!: Полісся і Агропромисловий комплекс · Побачити більше »
Національний музей народної архітектури та побуту України
«Націона́льний музе́й наро́дної архітекту́ри та по́буту Украї́ни» (популярні назви, що походять від назви однойменного села: «Пирогів», «Музей просто неба в Пирогові») — музей просто неба, скансен, архітектурно-ландшафтний комплекс усіх історико-етнографічних регіонів України.
Новинка!!: Полісся і Національний музей народної архітектури та побуту України · Побачити більше »
Небо
Земне небо. Вигляд з літака, який летить над хмарами Не́бо — частина атмосфери космічного простору, видима із поверхні Землі або, загалом, будь-якого астрономічного об'єкта.
Новинка!!: Полісся і Небо · Побачити більше »
Рівненська область
Рі́вненська о́бласть (до 1991 року — Ровенська область) — область в Україні.
Новинка!!: Полісся і Рівненська область · Побачити більше »
Росія
Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.
Новинка!!: Полісся і Росія · Побачити більше »
Сумська область
Сумська́ о́бласть — область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини.
Новинка!!: Полісся і Сумська область · Побачити більше »
Східнополіський говір
Східнополіський говір (3) Східнополіський (лівобережнополіський) говір — діалект північного наріччя, що об'єднує групу українських говірок у північних районах Київської, Чернігівської та Сумської областей, в південно-західній частині Брянської області Росії (Стародубщина), в окремих районах Курської, Білгородської, Воронізької областей Росії; межує на півдні з середньонаддніпрянським говором по лінії Київ — Прилуки — Конотоп і далі по р. Сейм до межі з російськими говірками; територія східнополіського говору звужується внаслідок розширення на півночі південно-східного наріччя; західна межа середньонаддніпрянського говору проходить в основному по річці Дніпро і відділяє його від середньополіського говору; на півночі межує з білоруськими, а на північному сході — з російськими говірками.
Новинка!!: Полісся і Східнополіський говір · Побачити більше »
Слов'яни
Країни, де слов'янські мови є державними. Світло-зелений — західні, темно-зелений — східні, чорний — південні слов'янскі мови Слов'яни — східна група індоєвропейських народів VI столітті. племена (700—850) Слов'яни (словѣнє, славяни, slovani, славяне, славяне, словени, slaveni, słowianie, slované, slovania, słowiónie, słowjenjo, słowjany) — найбільша в Європі етномовна спільність.
Новинка!!: Полісся і Слов'яни · Побачити більше »
Солов'ї
Без опису.
Новинка!!: Полісся і Солов'ї · Побачити більше »
Середньополіський говір
Середньополіський говір (2) Середньополі́ський го́вір, також правобере́жнополі́ський го́вір — один з трьох говорів північного наріччя української мови.
Новинка!!: Полісся і Середньополіський говір · Побачити більше »
Сейм (річка)
Сейм — річка в Росії (в межах Бєлгородської і Курської областей) та в Україні, в межах Сумської області (Білопільський, Путивльський, Буринський, Кролевецький, Конотопський р-ни) та Чернігівської області (Бахмацький, Борзнянський, Сосницький р-ни).
Новинка!!: Полісся і Сейм (річка) · Побачити більше »
Татищев Василь Микитович
Вас́иль Миќитович Тат́ищев (—) — російський історик, державний діяч.
Новинка!!: Полісся і Татищев Василь Микитович · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Полісся і Українська мова · Побачити більше »
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Новинка!!: Полісся і Україна · Побачити більше »
Фастів
Фа́стів (давніше Хва́стів) — місто обласного значення Київської області, районний центр, лежить на Придніпровській височині над річкою Унавою (притока Ірпеня).
Новинка!!: Полісся і Фастів · Побачити більше »
Чорнобильська катастрофа
ЧАЕС на мапі Європи Чорно́бильська катастро́фа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території УРСР, в ніч на 26 квітня 1986 року.
Новинка!!: Полісся і Чорнобильська катастрофа · Побачити більше »
Чернігівська губернія
Чернігівська губернія — історична адміністративно-територіальна одиниця на Лівобережній Україні, 1802 року виділена з Малоросійської губернії.
Новинка!!: Полісся і Чернігівська губернія · Побачити більше »
Чернігівська область
Черні́гівська о́бласть — область у північно-східній частині України.
Новинка!!: Полісся і Чернігівська область · Побачити більше »
Чернігівщина
Чернігівщина — історико-географічний регіон у північно-східній частині України.
Новинка!!: Полісся і Чернігівщина · Побачити більше »
Шишкін Іван Іванович
Івана Крамського Іва́н Іва́нович Ши́шкін (Иван Иванович Шишкин;, Єлабуга, Вятська губернія, Російська імперія—, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський художник-пейзажист, живописець, рисувальник і гравер-аквафортист.
Новинка!!: Полісся і Шишкін Іван Іванович · Побачити більше »
Ясельда
Ясе́льда, Ясо́льда — річка на Поліссі, на території Пружанського (бере свій початок за 3 км на північ від села Клепачі), Березівського, Дрогичинського і Пінського районів Берестейської області Білорусі, ліва притока Прип'яті.
Новинка!!: Полісся і Ясельда · Побачити більше »
Ятвяги
Ятвя́ги, ятвезь, судови, судзіни (Яцьвягі, ятвягі, судовы, судзіныЯраслаў Звяруга. «Яцвягі» // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — г. Мінск: «Беларуская Энцыклапедыя», 2005 г., С. 788; Yotvingians) — балтське плем'я, етнічно близьке до литовців та прусів.
Новинка!!: Полісся і Ятвяги · Побачити більше »
Музей української домашньої ікони
Музей української домашньої ікони XVII–XX вв.
Новинка!!: Полісся і Музей української домашньої ікони · Побачити більше »
Мінська губернія
Мінська губе́рнія — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії в 1793—1921 рр.
Новинка!!: Полісся і Мінська губернія · Побачити більше »
Мацей Стрийковський
Мацей (Матвій) Стрийко́вський (Maciej Stryjkowski;* 20/21 березня 1547 р., Стрикув, Мазовія — †21 жовтня між 1586 р. та 1593 р.) — польський історик, поет, дипломат, католицький священик (капелан).
Новинка!!: Полісся і Мацей Стрийковський · Побачити більше »
Могильовська губернія
3 рублі ''Могильовської губернії'' 1918 р. із написом польською мовою Могильовська губернія (Могилёвская губерния) — губернія, адміністративно-територіальна одиниця на заході Російської імперії.
Новинка!!: Полісся і Могильовська губернія · Побачити більше »
Мойсієнко Віктор Михайлович
Мойсієнко Віктор Михайлович (*3 квітня 1966, с. Мелені Коростенського району Житомирської області) — доктор філологічних наук з 2006, професор із 2008 Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Новинка!!: Полісся і Мойсієнко Віктор Михайлович · Побачити більше »
Житомир
Жито́мир — місто в північно-західній Україні, розташоване на річці Тетерів.
Новинка!!: Полісся і Житомир · Побачити більше »
Житомирська область
Жито́мирська о́бласть — область на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини.
Новинка!!: Полісся і Житомирська область · Побачити більше »
Західні слов'яни
Зведений герб західних слов'ян: перше чвертьполе — герб поляків (на крилах герби кашубів та сілезян), друге чвертьполе — герб чехів, третє чверть поле — герб лужицьких сербів та поморських слов'ян, четверте чвертьполе — герб словаків. Західні (світлозелені), східні та південні слов'яни Західні слов'яни в 9-10 столітті Західні слов'яни — частина великої слов'янської сім'ї, що проживає у східній та центральній Європі.
Новинка!!: Полісся і Західні слов'яни · Побачити більше »
Західна Європа
Західна Європа (регіон ООН) За́хідна Євро́па — політичний і географічний регіон Європи.
Новинка!!: Полісся і Західна Європа · Побачити більше »
Західний Буг
За́хідний Буг (Буг) — річка в Україні, Білорусі та Польщі (де називається просто Буґ), ліва притока Нарева (басейн Вісли).
Новинка!!: Полісся і Західний Буг · Побачити більше »
Західнополіський говір
Західнополіський говір (1) Західнополіський (волинсько-поліський) говір — один із старожитніх говорів північного наріччя української мови.
Новинка!!: Полісся і Західнополіський говір · Побачити більше »
Західне Полісся
Західне Полісся (поль. Polesie Zachodnie, біл. Заходняе Палессе) — етнокультурний регіон.
Новинка!!: Полісся і Західне Полісся · Побачити більше »
Зарубинецька культура
Зарубинецька культура (червоне) Україна у ІІІ — І ст. до н. е. Зарубинецька культура позначена зеленим кольором Зарубине́цька культу́ра — одна з головних археологічних культур України періоду Залізної доби.
Новинка!!: Полісся і Зарубинецька культура · Побачити більше »
Залізна доба
Залі́зна доба (I тис. до н. е.) — період ранньої історії людства, який визначається розвитком металургії і використанням залізних виробів (ножі, сокири, посуд, зброя, прикраси тощо).
Новинка!!: Полісся і Залізна доба · Побачити більше »
Замок Радомисль
Історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» — приватний музейний комплекс, створений в місті Радомишлі (Житомирська область) українським медиком і політиком Ольгою Богомолець.
Новинка!!: Полісся і Замок Радомисль · Побачити більше »
Здолбунів
Здолбу́нів — місто в Україні, центр Здолбунівського району Рівненської області.
Новинка!!: Полісся і Здолбунів · Побачити більше »
Білорусь
Білору́сь, Респу́бліка Білору́сь (Беларусь, Рэспубліка Беларусь, Беларусь, Республика Беларусь) — держава у Східній Європі без виходу до моря, розташована на північ від України.
Новинка!!: Полісся і Білорусь · Побачити більше »
Білоруське Полісся
Білоруське Полісся Білоруське Полісся - частина полісся, що знаходиться на території республіки Білорусь.
Новинка!!: Полісся і Білоруське Полісся · Побачити більше »
Бронзова доба
Поширення металургії в Старому світі до середини 2 тисячоліття. Темніші області найстарші. Зеленими цятками позначені родовища міді, синіми — олова, червоними — золота. Стрілкою позначені шляхи розповсюдження бурштину. незаселені зони * Рожева межа - бронзова доба на 2000 до н. е. Бро́нзова доба — культурно-історичний період історії людства, який прийшов на зміну енеоліту (мідній добі) — перехідному періоду після кам'яної доби.
Новинка!!: Полісся і Бронзова доба · Побачити більше »
Балтійські країни
Балтійські країни (Balti riigid, Baltimaad, Baltijas valstis, Baltijos valstybės) — країни, що омиваються Балтійським морем.
Новинка!!: Полісся і Балтійські країни · Побачити більше »
Балти
Балти у 7-8 ст. Балтійські племена у 12 столітті. Балти, балтські народи — народи індоєвропейської мовної групи, які в І-ХІ століттях населяли південно-східну Балтію до Верхнього Дніпра.
Новинка!!: Полісся і Балти · Побачити більше »
Берестя
Бере́стя (Бе́ресть, Брест, колишній Брест-Лито́вськ; Брест, Брэст, Берасьце, בריסק, Brześć) — місто на південному заході Білорусі, адміністративний центр Берестейського району та Берестейської області.
Новинка!!: Полісся і Берестя · Побачити більше »
Вільна економічна зона
thumb Ві́льна економі́чна зо́на (ВЕЗ) — частина території країни, виділена із загального митного кордону держави, яка має повну свободу в режимі господарських питань, з особливим режимом управління і пільговими умовами діяльності, податковими пільгами для місцевих підприємців та іноземних фірм.
Новинка!!: Полісся і Вільна економічна зона · Побачити більше »
Васильків
Василькі́в — місто обласного підпорядкування у Київській області, розташоване за 20 км на південний захід від Києва на річці Стугна.
Новинка!!: Полісся і Васильків · Побачити більше »
Волинська губернія
Воли́нська губе́рнія (Волынская губерния) — адміністративно-територіальні одиниці Російської імперії (1792–1917), УНР; Української Держави (1918) та Української СРР (1921–1925).
Новинка!!: Полісся і Волинська губернія · Побачити більше »
Волинська область
Воли́нська о́бласть — область на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини.
Новинка!!: Полісся і Волинська область · Побачити більше »
Волинське князівство
Київської Русі у 1054–1132 рр. Волинське князівство (Володимирське князівство) — західне руське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Володимирі.
Новинка!!: Полісся і Волинське князівство · Побачити більше »
Володимир-Волинський
Володи́мир-Воли́нський, давніше — Володимир (Володимѣрь) — місто обласного значення в Україні, центр Володимир-Волинського району Волинської області.
Новинка!!: Полісся і Володимир-Волинський · Побачити більше »
Гійом Левассер де Боплан
Гійо́м (Вільгельм) Левассе́р де Бопла́н (Guillaume Levasseur de Beauplan; бл. 1600 — 6 грудня 1673 або 1685Buczek Karol. Beauplan Wilhelm Le Vasseur… — S. 385.) — інженер і військовий картограф французького походження.
Новинка!!: Полісся і Гійом Левассер де Боплан · Побачити більше »
Гродненська губернія
Гродненська губернія — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, одна з північно-західних губерній.
Новинка!!: Полісся і Гродненська губернія · Побачити більше »
Галицько-Волинське князівство
Га́лицько-Воли́нське князівство (в західних джерелах також Галицьке королівство Regnum Galiciæ), від 1253 року також Ру́ське королі́вство (Regnum Russiæ) — центральноєвропейська середньовічна руська держава.
Новинка!!: Полісся і Галицько-Волинське князівство · Побачити більше »
Готи
Го́ти (𐌲𐌿𐍄𐌰𐌽𐍃, Gutans; Gothi, Got(h)ones, Γότθοι) — у II–XV століттях група європейських східногерманських народів.
Новинка!!: Полісся і Готи · Побачити більше »
Горинь (річка)
Гори́нь (Гарынь, давня назва — Горина) — річка в Україні та Білорусі.
Новинка!!: Полісся і Горинь (річка) · Побачити більше »
Гомель
Го́мель (Го́мель) — місто в Білорусі, центр Гомельської області і Гомельського району.
Новинка!!: Полісся і Гомель · Побачити більше »
Гепіди
Адріана (117—138). Гепіди жили на узбережжі Балтійського моря. Розташування варварів дано за Тацітом Держава гепідів у 539—551 роках Гепіди (Gepidae) — група східногерманських племен, споріднених готам.
Новинка!!: Полісся і Гепіди · Побачити більше »
Духовна культура
Духо́вна культу́ра — складова культури, що охоплює мистецтво та філософію.
Новинка!!: Полісся і Духовна культура · Побачити більше »
Дніпро
Дніпро́ (ст.-слов. Дънѣпръ, Дняпро, Днепр, Özü, Βορυσθένης, Danapris, поетична назва — Славу́тич) — четверта за довжиною (після Волги, Дунаю та Уралу) і третя площею басейну річка Європи (після Волги й Дунаю), річка з найдовшою течією в Україні.
Новинка!!: Полісся і Дніпро · Побачити більше »
Ікона
Волинська Богородиця Одигітрія, злам 13-14 ст. Іко́на (εἰκόνα — малюнок, образ, зображення) — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма.
Новинка!!: Полісся і Ікона · Побачити більше »
Іпатіївський літопис
Іпа́тіївський літо́пис — руське літописне зведення 1420-х років українського походження.
Новинка!!: Полісся і Іпатіївський літопис · Побачити більше »
Етнографія
Етнографія (від грецького етнос — плем'я, народ; графо — пишу) — суспільствознавча наука, об'єктом дослідження якої є народи, їхня культура і побут, походження (етногенез), розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства.
Новинка!!: Полісся і Етнографія · Побачити більше »
Етногенез слов'ян
Києва Етногенез слов'ян — процес формування давніх слов'ян, що призвів до виділення слов'ян з конгломерату індоєвропейських племен.
Новинка!!: Полісся і Етногенез слов'ян · Побачити більше »
Етногенез українців
Етногене́з украї́нців — історичний процес етнічного формування українців (походження, родовід).
Новинка!!: Полісся і Етногенез українців · Побачити більше »
Етногенез білорусів
Етногенез білорусів — процес формування білоруського етносу.
Новинка!!: Полісся і Етногенез білорусів · Побачити більше »
Луцьк
Луцьк (Łuck, Luzk, їдиш לוצק, -la Luceoria, англ. Lutsk, рос. Луцк) — місто в Україні на р. Стир, обласний центр Волинської області.
Новинка!!: Полісся і Луцьк · Побачити більше »
2007
Без опису.
Новинка!!: Полісся і 2007 · Побачити більше »
