Більш швидкий доступ, ніж браузер!
28 відносини: Кам'янець, Кобрин, Пінськ, Пінщина, Антополь, Речиця, Столін, Телехани, Українська мова, Шерешово, Шевельов Юрій Володимирович, Місто, Мікашевичі, Жабинка, Загороддя (рівнина), Білоруська мова, Бєлоозерськ, Берестя, Берестейська область, Високе (місто), Дрогичин, Давид-Городок, Домачеве, Івацевицький район, Іванове, Лунинець, Логішин, 1903.
Кам'янець
Кам'яне́ць (Ка́менец, колишня назва — Кам'янець-Литовський (до 1940 року) — місто в Берестейській області Білорусі, на річці Лісна — правій притоці Західного Бугу, районний центр.
Новинка!!: Загородські говірки і Кам'янець · Побачити більше »
Кобрин
Без опису.
Новинка!!: Загородські говірки і Кобрин · Побачити більше »
Пінськ
Пі́нськ (Пі́нск, Пи́нск, Pińsk, Pinskas), також Пи́нське — місто у Берестейській області на півдні Білорусі, центр Пінського району.
Новинка!!: Загородські говірки і Пінськ · Побачити більше »
Пінщина
Пінщина у складі Київського князівства. Україна за часів Богдана Хмельницького. УНР. Пі́нщина — українська етнічна територія на півдні Білорусі, що межує на заході з іншим українським етнічним регіоном — Берестейщиною.
Новинка!!: Загородські говірки і Пінщина · Побачити більше »
Антополь
Анто́поль або Анто́піль (Антопаль) — селище міського типу в Дрогичинському районі Берестейської області Білорусі, поліське містечко.
Новинка!!: Загородські говірки і Антополь · Побачити більше »
Речиця
Без опису.
Новинка!!: Загородські говірки і Речиця · Побачити більше »
Столін
Сто́лін (Столин, Сто́лін) — місто на Поліссі над річкою Горинню, районний центр Берестейської області Білорусі.
Новинка!!: Загородські говірки і Столін · Побачити більше »
Телехани
Телеха́ни (Целяханы) — селище міського типу в Івацевицькому районі Берестейської області Білорусі на Огінському каналі, на автодорозі Івацевичі — Пінськ.
Новинка!!: Загородські говірки і Телехани · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Загородські говірки і Українська мова · Побачити більше »
Шерешово
Шерешо́во (Шарашова/Шарашоў, Szereszow) — селище міського типу в Пружанському районі Берестейської області Білорусі на річці Ліва Лісова за 20 км на захід від Пружан у бік Біловезької пущі, 32 км від залізничної станції Оранчиці на лінії Берестя — Барановичі, 97 км від Берестя.
Новинка!!: Загородські говірки і Шерешово · Побачити більше »
Шевельов Юрій Володимирович
Ю́рій Володи́мирович Шевельо́в (прізвище при народженні — Шнайдер, George Y. Shevelov;, Харків —, Нью-Йорк, США) — українсько-американський славіст-мовознавець німецького походженння; історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.
Новинка!!: Загородські говірки і Шевельов Юрій Володимирович · Побачити більше »
Місто
Александрія Місто Львів Мі́сто — тип поселення, зазвичай значного за чисельністю та густотою населення, мешканці якого зайняті, як правило, поза сільським господарством.
Новинка!!: Загородські говірки і Місто · Побачити більше »
Мікашевичі
Мікаше́вичі (Мікашэ́вічы) — місто в південній частині Білорусі, в Лунинецькому районі Берестейської області, залізнична станція на лінії Лунинець — Калінковичі.
Новинка!!: Загородські говірки і Мікашевичі · Побачити більше »
Жабинка
Жа́бинка (Жабінка) — місто в Білорусі, на заході Берестейської області, адміністративний центр Жабинківського району, однойменна залізнична станція на лінії Берестя — Барановичі.
Новинка!!: Загородські говірки і Жабинка · Побачити більше »
Загороддя (рівнина)
Загороддя Загороддя — піднесена рівнина на південному заході Білорусі, в межиріччі Піни і Ясельди.
Новинка!!: Загородські говірки і Загороддя (рівнина) · Побачити більше »
Білоруська мова
Білор́уська м́ова (біл. беларуская мова) — слов'янська мова, поширена переважно в Білорусі.
Новинка!!: Загородські говірки і Білоруська мова · Побачити більше »
Бєлоозерськ
Бєлоозерськ (Белаазёрск) — місто в Березівському районі Берестейської області Білорусі.
Новинка!!: Загородські говірки і Бєлоозерськ · Побачити більше »
Берестя
Бере́стя (Бе́ресть, Брест, колишній Брест-Лито́вськ; Брест, Брэст, Берасьце, בריסק, Brześć) — місто на південному заході Білорусі, адміністративний центр Берестейського району та Берестейської області.
Новинка!!: Загородські говірки і Берестя · Побачити більше »
Берестейська область
Бересте́йська о́бласть (Брэ́сцкая во́бласць) — область у Білорусі.
Новинка!!: Загородські говірки і Берестейська область · Побачити більше »
Високе (місто)
Високе Высокае (до 1939 року Високе-Литовське) — місто районного підпорядкування в Камянецькому районі Берестейської області Білорусі.
Новинка!!: Загородські говірки і Високе (місто) · Побачити більше »
Дрогичин
Дрогичин (Драгічын) — місто в Берестейській області Білорусі.
Новинка!!: Загородські говірки і Дрогичин · Побачити більше »
Давид-Городок
Давид-Городок (Давидогород, Давыд-Гарадок) — місто в Білорусі, в Столінському районі Берестейської області.
Новинка!!: Загородські говірки і Давид-Городок · Побачити більше »
Домачеве
Домачеве (Дамачава) — селище міського типу в складі Берестейського району Берестейської області Білорусі.
Новинка!!: Загородські говірки і Домачеве · Побачити більше »
Івацевицький район
Івацевицький район (Івацэвіцкі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі.
Новинка!!: Загородські говірки і Івацевицький район · Побачити більше »
Іванове
Іванове (Іванава, Janów або Janów Poleski, стара назва «Янів») — місто в Білорусі, адміністративний центр Івановського району Берестейської області.
Новинка!!: Загородські говірки і Іванове · Побачити більше »
Лунинець
Лунине́ць (Лунінец) — місто (з 1940), центр Лунинецького району Берестейської області Республіки Білорусь.
Новинка!!: Загородські говірки і Лунинець · Побачити більше »
Логішин
Логі́шин або Логи́шин (Лагішын) — селище міського типу в Пінському районі Берестейської області.
Новинка!!: Загородські говірки і Логішин · Побачити більше »
1903
Без опису.
Новинка!!: Загородські говірки і 1903 · Побачити більше »
