Ми працюємо над відновленням додатку Unionpedia у Google Play Store
ВихідніВхідний
🌟Ми спростили наш дизайн для кращої навігації!
Instagram Facebook X LinkedIn

Русь

Індекс Русь

Б.О.Рибаковим Русь — назва історичного регіону в Східній Європі з центром у середньому Подніпров'ї.

Зміст

  1. 125 відносини: IX століття, XI століття, XIII століття, XVIII століття, Курськ, Крим, Кримське ханство, Карпати, Кам'янець-Подільський, Канів, Київ, Київська Русь, Київська земля, Київське воєводство, Київське князівство, Книга знань про всі королівства, Корсунь-Шевченківський, Королівство Польське, Корона Королівства Польського, Псковська вічова республіка, Підляське воєводство (1513—1795), Поросся, Подільське воєводство, Поділля, Переяслав-Хмельницький, Переяславське князівство, Остер (місто), Олег Віщий, Алессандро Гваньїні, Андрій Боголюбський, Наддніпрянська Україна, Новгород-Сіверський, Новгородські літописи, Новгородська республіка, Новомосковськ (Тульська область), Рязань, Русь (термін), Руське воєводство, Рутенія, Річ Посполита, Рибаков Борис Олександрович, Рось, Росія, Російська імперія, Ростов, Роксолани, Суздаль, Сіверська земля, Сіверський Донець, Стародуб, ... Розгорнути індекс (75 більше) »

IX століття

IX століття — століття, що охоплює роки з 801 по 900 за юліанським календарем.

Переглянути Русь і IX століття

XI століття

XI століття — століття на межі завершення умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі та періоду, який історики Європи класифікують як Високе Середньовіччя.

Переглянути Русь і XI століття

XIII століття

XIII століття історики характеризують як завершальне століття Високого Середньовіччя.

Переглянути Русь і XIII століття

XVIII століття

XVIII століття розпочалося 1701, закінчилося 1800 роком, формальний кінець середньовічної епохи.

Переглянути Русь і XVIII століття

Курськ

Курськ (Курск) — місто в Росії, адміністративний центр Курської області.

Переглянути Русь і Курськ

Крим

Крим, Кри́мський піво́стрів, також Таврія (Qırım yarımadası, Qırım, Къырым ярымадасы, Крымский полуостров, Крым) — півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).

Переглянути Русь і Крим

Кримське ханство

Кри́мське ха́нство (قريم خانلغى) — монархічна держава кримської династії Ґераїв.

Переглянути Русь і Кримське ханство

Карпати

Карпа́ти — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини, Румунії, Сербії та Австрії.

Переглянути Русь і Карпати

Кам'янець-Подільський

Ка́м'яне́ць-Поді́льський (колишні назви — Кам'янець, Кам'янець-Подільськ (1795–1944)) — місто обласного підпорядкування в Україні, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, колишній обласний центр, з 22 березня 1919 по листопад 1920 — столиця УНР; значний економічний, освітній, культурний і туристичний осередок країни.

Переглянути Русь і Кам'янець-Подільський

Канів

Ка́нів — місто обласного підпорядкування, районний центр Канівського району Черкаської області.

Переглянути Русь і Канів

Київ

Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.

Переглянути Русь і Київ

Київська Русь

Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту.

Переглянути Русь і Київська Русь

Київська земля

Київська земля — адміністративно-територіальна область Давньоруської держави в 9-15 століттях з центром у Києві та пізніше — у складі Київського воєводства.

Переглянути Русь і Київська земля

Київське воєводство

Ки́ївське воєво́дство (Palatinatus Kioviensis, Województwo kijowskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (до 1569) та Корони Польської в Речі Посполитій.

Переглянути Русь і Київське воєводство

Київське князівство

Київське князівство — руське князівство династії Рюриковичів, а з XIV століття — Гедиміновичів, на території сучасної Київщини з центром у місті Київ.

Переглянути Русь і Київське князівство

Книга знань про всі королівства

Титульна сторінка списку «Z» (Баварська державна бібліотека). «Книга знань про всі королівства» (Libro del Conosçimiento de todos los rregnos) — середньовічний кастильський гербовник у жанрі уявного тревелогу.

Переглянути Русь і Книга знань про всі королівства

Корсунь-Шевченківський

Ко́рсунь-Шевче́нківський (до 1937 року — Корсунь) — місто в Україні, районний центр Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

Переглянути Русь і Корсунь-Шевченківський

Королівство Польське

Королівство Польське (Regnum Poloniae, Królestwo Polskie) — польська середньовічна і ранньомодерна монархія утворена у 1025 році, коли був коронований великопольський князь Болеслав І Хоробрий.

Переглянути Русь і Королівство Польське

Корона Королівства Польського

Казімєжа ІІІ, з короною Речі Посполитої та її васалів в 1619 Коро́на Королі́вства По́льського (Korona Królestwa Polskiego., Corona Regni Poloniae.) — термін, що позначає устрій польської держави наприкінці середньовіччя (1569−1795 рр.), що розуміється відповідно до концепції незалежності державних інституцій від особистості монарха.

Переглянути Русь і Корона Королівства Польського

Псковська вічова республіка

Псковщина близько 1400 році. Пско́вське республіка — руська держава зі столицею в Пскові.

Переглянути Русь і Псковська вічова республіка

Підляське воєводство (1513—1795)

Підляське воєво́дство (Palatinatus Podlachiae, Województwo podlaskie) — історична адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (до 1569) та Корони Польської в Речі Посполитій.

Переглянути Русь і Підляське воєводство (1513—1795)

Поросся

Приблизні межі Поросся на карті сучасної України Поросся — історико-географічна область у басейні річки Рось, тепер південна частина Київської області і північ правобережної частини Черкаської області.

Переглянути Русь і Поросся

Подільське воєводство

Поді́льське воєво́дство (Palatinatus Podoliae, Województwo podolskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій.

Переглянути Русь і Подільське воєводство

Поділля

Поді́лля (Подільська земля, Пониззя, Подністров'я і Побoжжя) — історико-географічна область України, охоплює територію сучасних Вінницької, Хмельницької (без північної смуги), Тернопільської (південь), північні райони Одеської областей, а також невеликі прилеглі території Житомирської, Черкаської, Кіровоградської та Київської областей.

Переглянути Русь і Поділля

Переяслав-Хмельницький

Пам'ятник на честь першої літописної згадки про Україну Радзивіллівського літопису» Перея́слав-Хмельницький (Переяславль, Переяславль-Руський, до 1943 — Переяслав) — місто обласного значення на сході Київської області України, районний центр над річкою Трубіж, лівою притокою Дніпра.

Переглянути Русь і Переяслав-Хмельницький

Переяславське князівство

Перея́славське князі́вство — давньоукраїнське удільне князівство з центром у місті Переяславі, як один з трьох осередків, друге опісля Чернігова, склалося ще до розподілу між синами Ярослава Мудрого.

Переглянути Русь і Переяславське князівство

Остер (місто)

Осте́р — місто районного значення Козелецького району Чернігівської області, центр Остерської міської територіальної громади, розташовано на лівому березі Десни при впаданні в неї річки Остер.

Переглянути Русь і Остер (місто)

Олег Віщий

Оле́г (Ѡлегъ; ? — 912/943) — напівлегендарний київський князь (882—912) варязького походження, родич або соратник Рюрика.

Переглянути Русь і Олег Віщий

Алессандро Гваньїні

Алесса́ндро Гваньї́ні де Ріццоні (Alessandro Guagnini dei Rizzoni, Aleksander Gwagnin; 1534/1538 — 1614, Краків) — військовий діяч Речі Посполитої, офіцер, письменник, історик.

Переглянути Русь і Алессандро Гваньїні

Андрій Боголюбський

Андрі́й Ю́рійович «Боголю́бський» (близько 1110 — 29 червня 1174) — князь вишгородський 1149–1150, 1155–1156, пересопницько-турівський 1150–1151, владимиро-суздальський 1156–1174.

Переглянути Русь і Андрій Боголюбський

Наддніпрянська Україна

Наддніпря́нська Украї́на, також Наддніпря́нщина, Подніпро́в'я — історично-географічна частина України, яка початково включала в себе центральні і північні області України з центром в Києві, себто лишень Середню Наддніпрянщину.

Переглянути Русь і Наддніпрянська Україна

Новгород-Сіверський

Но́вгород-Сі́верський — місто обласного значення в Чернігівській області, центр Новгород-Сіверського району.

Переглянути Русь і Новгород-Сіверський

Новгородські літописи

Літо́писи но́вгородські — (див. також Літописи) коло літописних пам'яток, що об'єднуються місцем їх створення у Великому Новгороді.

Переглянути Русь і Новгородські літописи

Новгородська республіка

Стіни Новгородського кремля. Новгоро́дська респу́бліка — олігархічне державне утворення на північному сході Європи з 1136 по 1478 рік із центром у Великому Новгороді, правлячу верхівку якого складало велике боярство.

Переглянути Русь і Новгородська республіка

Новомосковськ (Тульська область)

Новомоско́вськ (Новомосковск) — місто в Росії, міський округ Тульської області.

Переглянути Русь і Новомосковськ (Тульська область)

Рязань

Ряза́нь — місто в Росії, адміністративний центр Рязанської області.

Переглянути Русь і Рязань

Русь (термін)

Східні слов'яни у VIII — IX століттях Монгольське вторгнення у Східну Європу. Русь (Рȣсь) — багатозначний термін, що використовувався у різні часи для позначення соціальної групи (корпорації, верстви або стану), етносу (групи родів, племені чи народу), території та держави у Східній Європі.

Переглянути Русь і Русь (термін)

Руське воєводство

Ру́ське воєво́дство (Palatinatus Russiae, Województwo ruskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій.

Переглянути Русь і Руське воєводство

Рутенія

Руте́нія — назва України в історичних джерелах, написаних латиною XIII—XIX століттях.

Переглянути Русь і Рутенія

Річ Посполита

Річ Посполи́та (Res Publica, Рѣч Посполита, Rzeczpospolita, Abiejų Tautų Respublika) — східноєвропейська федеративна держава, що існувала протягом 1569–1795 років на теренах сучасних Польщі, України, Білорусі, Литви, Латвії, Молдови, південної Естонії та західної Росії.

Переглянути Русь і Річ Посполита

Рибаков Борис Олександрович

Бори́с Олекса́ндрович Рибако́в (— †27 грудня 2001) — російський археолог і історик, академік РАН (1991; академік АН СРСР з 1958), Герой Соціалістичної Праці (1978).

Переглянути Русь і Рибаков Борис Олександрович

Рось

Рось — річка, що переважно тече на Придніпровській височині, у межах Вінницької, Київської та Черкаської областей України.

Переглянути Русь і Рось

Росія

Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.

Переглянути Русь і Росія

Російська імперія

Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».

Переглянути Русь і Російська імперія

Ростов

Ростов — місто в Ярославській області Російської Федерації, адміністративний центр Ростовського району.

Переглянути Русь і Ростов

Роксолани

Роксолани (Ῥωξολανοί, Rhoxolani, Roxolani) — група чи об'єднання кочових іраномовних аланських племен, які мешкали у Північному Причорномор'ї з, близько, 30-их рр.

Переглянути Русь і Роксолани

Суздаль

Центр міста Суздаль — місто в Росії, адміністративний центр Суздальського району Владимирської області.

Переглянути Русь і Суздаль

Сіверська земля

Сі́верська земля́ (Сі́верщина) — історична область, колиска зародження Київської Русі, що включала басейн середньої та нижньої Десни, Посем'я і нижнє Посожжя.

Переглянути Русь і Сіверська земля

Сіверський Донець

Сі́верський Доне́ць У назві відбувається чергування і/о: (також Діне́ць) — річка півдня Східноєвропейської рівнини, що тече через Бєлгородську область Росії, Харківську, Донецьку й Луганську області України, і Ростовську область Росії; права й найбільша притока Дону.

Переглянути Русь і Сіверський Донець

Стародуб

Вигляд центру міста на початку XX ст. Спиридон Ширай, війт міста у 1681—1708 рр. Печатка стародубського магістрату часів Гетьманщини (1696-й рік). Староду́б — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Стародубського району Брянської області.

Переглянути Русь і Стародуб

Східна Європа

Південна Європа Схі́дна Євро́па — політичний та історико-географічний регіон Європи.

Переглянути Русь і Східна Європа

Сарматія

Східноіранської мовної групи (позначено помаранчевим) в І ст. до Р. Х. Європа у 50 р. до н.е. Понт Евксінський. А.Ортелій, 16 ст. Європейська Сарматія. «Восьма мапа Європи».

Переглянути Русь і Сарматія

Святослав Ольгович

Святосла́в О́льгович (хресне ім'я Мико́лай; ? — 15 лютого 1164) — руський князь з роду Ольговичів, династії Рюриковичів.

Переглянути Русь і Святослав Ольгович

Скіфія

Скіфські воїни на електрумовій чаші з кургану Куль-Оба Скі́фія або Ски́тія (Σκυθικῆς) — назва декількох етнополітичних об'єднань, очолюваних безпосередньо кочовиками скіфами-сколотами в різні часи на різних територіях від Нижнього Подунав'я до Закавказзя, згодом розповсюджена на території та етноси, які не мали жодного відношення власне до скіфів-сколотів (як приклад — Скіфія Азійська, про яку повідомляють джерела часів еллінізму та імперії тощо).

Переглянути Русь і Скіфія

Смоленськ

Смо́ленськ (Смаленск, Смоленск) — місто в Росії, адміністративний, промисловий і культурний центр Смоленської області.

Переглянути Русь і Смоленськ

Список руських міст далеких і близьких

«Спи́сок ру́ських міст дале́ких і бли́зьких» — літописний реєстр під заголовком «А се имена всім градам рускым, далним и ближним».

Переглянути Русь і Список руських міст далеких і близьких

Сейм (річка)

Сейм — річка в Росії (в межах Бєлгородської і Курської областей) та в Україні, в межах Сумської області (Білопільський, Путивльський, Буринський, Кролевецький, Конотопський р-ни) та Чернігівської області (Бахмацький, Борзнянський, Сосницький р-ни).

Переглянути Русь і Сейм (річка)

Трубчевськ

Трубче́вськ — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Трубчевського району Брянської області.

Переглянути Русь і Трубчевськ

Трактат про дві Сарматії

«Тракта́т про дві Сарма́тії» (Tractatus de duabus Sarmatiis) — історично-географічний твір доби Відродження присвячений Східній Європі, що названа Сарматією.

Переглянути Русь і Трактат про дві Сарматії

Татарія

Назва Татарія або Тартарія може вживатись в різних значеннях.

Переглянути Русь і Татарія

Танаїс (місто)

Танаїс і грецькі колонії Танаїс (Τάναϊς, Tánaïs) — античне місто, розташоване у дельті Дону (Танаїсу).

Переглянути Русь і Танаїс (місто)

Тихомиров Михайло Миколайович

Миха́йло Микола́йович Тихоми́ров (Михаил Николаевич Тихомиров; * 19 травня (31 травня) 1893, Москва — † 2 вересня 1965, Москва) — російський історик.

Переглянути Русь і Тихомиров Михайло Миколайович

Тихомель

Тихомель — село Білогірського району Хмельницької області України в складі Воробіївської сільської ради, історичний населений пункт України.

Переглянути Русь і Тихомель

Толочко Петро Петрович

Петро́ Петро́вич Толо́чко (21 лютого 1938, Пристроми Переяслав-Хмельницького району Київської області) — історик, професор (1988), академік НАНУ, директор Інституту археології НАНУ (1987—2017), народний депутат України 3 і 4 скликання.

Переглянути Русь і Толочко Петро Петрович

Угорське королівство

Королі́вство Уго́рське (Regnum Hungariae; 1000—1918) — королівство на території сучасних Угорщини, Словаччини, Хорватії і Славонії, Трансільванії, Воєводини, Закарпаття, Бургенланду, утворене Стефаном І Святим з династії Арпадів у 1000 році.

Переглянути Русь і Угорське королівство

Україна

Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.

Переглянути Русь і Україна

Церковнослов'янська мова

Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов.

Переглянути Русь і Церковнослов'янська мова

Чорна Русь

Колозька церква — єдиний частково збережений пам'ятник городнянського будівництва ХІІ ст. Чо́рна Русь — історична назва земель у північно-західній Білорусі, у басейні верхньої течії річки Німану.

Переглянути Русь і Чорна Русь

Чорне море

''Розташування Чорного моря'' Азовське моря. Компіляція супутникових світлин НАСА з космосу'' ''Рельєф чорноморського регіону'' Чо́рне мо́ре, Руське море (Rucenum mare; Черно море, შავი ზღვა, Амшын Еиқәа, Чёрное мо́ре, Marea Neagră, Qara deñiz, Karadeniz) — море між Європою та Західною Азією (проходить водна межа між Європою і Малою Азією).

Переглянути Русь і Чорне море

Червона Русь

Польського королівства Черво́на Русь — назва Галичини, вперше вжита в Хроніці Констанцького собору Ульріха фон Ріхенталя на початку XV ст. і популярна переважно у польських джерелах XVI—XVIII століттях для визначення колишнього Галицького князівства (за адміністративним поділом у XV—XVIII століттях — Руське і Белзьке воєводства Польського королівства).

Переглянути Русь і Червона Русь

Чернігів

Черні́гів — місто на півночі України — обласний центр Чернігівської області.

Переглянути Русь і Чернігів

Чернігівське воєводство

Черні́гівське воєво́дство (Palatinatus Czernihoviensis, Województwo czernihowskie) — адміністративно-територіальна одиниця Корони Польської в Речі Посполитій.

Переглянути Русь і Чернігівське воєводство

Чернігівське князівство

Чернігівське князівство — князівство династії Рюриковичів, а з 14 століття — Гедиміновичів, на території сучасної Чернігівщини і Сіверщини з центром у місті Чернігів.

Переглянути Русь і Чернігівське князівство

Шумськ

Шумськ — місто, районний центр у Тернопільській області, на території «історичної (великої) Волині».

Переглянути Русь і Шумськ

Юрій Долгорукий

Ю́рій Володи́мирович (1090 —, Гюрги Володи́мирович, Дюрги Володи́мирович) — руський князь із династії Рюриковичів, роду Мономаховичів.

Переглянути Русь і Юрій Долгорукий

Мстислав Ростиславич

Мстисла́в Ростисла́вич, також відомий як Мстисла́в Хоро́брий, у святому хрещенні Юрій (*1143? — †13.06.1180) — Святий, Благовірний князь, князь новгородський, син Великого князя Київського Ростислава Мстиславича, правнук Володимира II Мономаха, прозваний Хоробрим за мужність і шляхетність під час походів.

Переглянути Русь і Мстислав Ростиславич

Матвій із Міхова

Мацєй із Мєхова Матвій із Міхова (Mathiae de Mechovia; Maciej z Miechowa, Maciej Miechowita; —) — польський освітній і науковий діяч періоду Відродження.

Переглянути Русь і Матвій із Міхова

Малопольська провінція

Малопольська провінція на карті Речі Посполитої (1619). Малопо́льська прові́нція (Prowincja małopolska) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій.

Переглянути Русь і Малопольська провінція

Московія

Портолан Басейну Чорного моря (Біла Русь, Татарія та Московія). Агнес Баттіста, 1550 патріарх православної церкви, по обидва боки ходи лежать ниць московські стрільці.

Переглянути Русь і Московія

Молдовське князівство

Молдовське князі́вство (Цара Молдовей) — держава, що існувала в XIV — XIX століттях.

Переглянути Русь і Молдовське князівство

Залізняк Леонід Львович

Леоні́д Льво́вич Залізня́к (19 січня 1951, Київ) — український археолог, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу археології кам'яної доби Інституту археології НАНУ, член спеціалізованих учених рад із захисту докторських дисертацій Інституту археології НАНУ та Київського Національного університету імені Т.

Переглянути Русь і Залізняк Леонід Львович

Зигмунт Глогер

Зи́гмунт Гло́гер, або Зигмунд Ґлоґер (Zygmunt Gloger;, —, Варшава) — польський науковий і освітній діяч нового часу.

Переглянути Русь і Зигмунт Глогер

Біла Русь

басейну Дніпра Біла Русь (Белая Русь, Ruś Biała) — історичний край, розташований в басейні верхньої частині Дніпра, між Птичем та Десною у верхній частині басейну річки Двіни; головні міста: Мінськ, Могильов, Полоцьк, Смоленськ, Вітебськ і Мстиславль.

Переглянути Русь і Біла Русь

Білгород-Київський

Городище літописного міста Білгорода Бі́лгород — літописне місто на правому березі річки Ірпінь (притока Дніпра).

Переглянути Русь і Білгород-Київський

Білорусь

Білору́сь, Респу́бліка Білору́сь (Беларусь, Рэспубліка Беларусь, Беларусь, Республика Беларусь) — держава у Східній Європі без виходу до моря, розташована на північ від України.

Переглянути Русь і Білорусь

Брацлав

Бра́цлав (Браслав) — селище міського типу в Україні, у Немирівському районі Вінницької області, розташоване на річці Південний Буг, колишній центр Брацлавського воєводства.

Переглянути Русь і Брацлав

Брацлавське воєводство

Брацла́вське воєво́дство (Palatinatus Braclaviensiss, Województwo bracławskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (до 1569 року) та Корони Польської у Речі Посполитій.

Переглянути Русь і Брацлавське воєводство

Балтійське море

Балтійське море, карта Балтійське море Більша частина сучасної Фінляндії є колишнім морським дном, або архіпелагом: рівень моря відразу після останнього льодовикового періоду Балтійське море взимку Дюни польського узбережжя Балті́йське мо́ре (давньоруська назва — Варязьке море, у часи Клавдія Птоломея — Венедська затока) — солонувате внутрішнє море розташоване в північній Європі, між 53°N to 66°N і від 20°E to 26°E.

Переглянути Русь і Балтійське море

Борисфен

Ольвії Борисфе́н (або Бористен) (Βορυσθένης) — давньогрецька назва річки Дніпро та однойменний скіфський річковий бог.

Переглянути Русь і Борисфен

Богуслав

Богусла́в — місто в Україні, має статус районного значення і є районним центром Київської області.

Переглянути Русь і Богуслав

Бескиди

Бескиди, Польща Бески́ди — система гірських хребтів у північній смузі Карпат, у межах Польщі (пол. Bieszczady), України, Чехії та Словаччини (чес., слов. Beskydy).

Переглянути Русь і Бескиди

Белз

Белз (Bełz, בעלז) — місто в Україні, Сокальського району Львівської області.

Переглянути Русь і Белз

Белзьке воєводство

Бе́лзьке воєво́дство (Palatinatus Belzensis, Województwo bełskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій.

Переглянути Русь і Белзьке воєводство

Вітебськ

Ві́тебськ (Ві́цебск, Ви́тебск, Witebsk, וויטעבסק, Vitebskas) — місто у Білорусі, адміністративний центр Вітебської області, порт на річці Західна Двіна при впаданні в неї річки Вітьба.

Переглянути Русь і Вітебськ

Вірменська апостольська церква

Логотип Вірменської апостольської церкви Вірме́нська апо́стольська це́рква (вірм. Հայաստանեայց Առաքելական Եկեղեցի, Hayastaneayc’ Aṙak’elakan Ekeġec’i) — одна з найдавніших християнських церков.

Переглянути Русь і Вірменська апостольська церква

Військо Запорозьке

Перша відома печатка Війська Запорозького. XVI ст. Ві́йсько Запоро́зьке або українські козаки — загальна назва українського козацького війська.

Переглянути Русь і Військо Запорозьке

Вишгород

Ви́шгород — місто в Україні, адміністративний центр Вишгородського району Київської області.

Переглянути Русь і Вишгород

Владимир

Влади́мир (Володимѣрь) — місто обласного підпорядкування в Російській Федерації, адміністративний центр Владимирської області.

Переглянути Русь і Владимир

Волинське воєводство (1566—1795)

Воли́нське воєво́дство (Palatinatus Volhynensis, Województwo wołyńskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (до 1569) та Корони Польської в Речі Посполитій.

Переглянути Русь і Волинське воєводство (1566—1795)

Волинь

Воли́нь (Волыньска земля, Словеньска земля, Волинська земля, Велика Волинь) — давня історична область, колиска першої відомої слов'янської державності на теренах України, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу (його правих приток), у північно-західній частині сучасної (з 1991 р.) України.

Переглянути Русь і Волинь

Великий Новгород

Но́вгород (з 1999 року офіційна назва — Вели́кий Но́вгород) — місто в Росії, на березі річки Волхов, за 6 км від озера Ільмень, адміністративний центр Новгородської області.

Переглянути Русь і Великий Новгород

Велике князівство Московське

Печатка Івана III (1497) Моско́вське князі́вство згодом відоме як Вели́ке князі́вство Моско́вське (Великое княжество Московское), більш відоме під історичною назвою Московія (Moscovia) — спочатку удільне князівство у складі Володимиро-Суздальського князівства, потім під безпосередньою владою Золотої Орди до 1480 року.

Переглянути Русь і Велике князівство Московське

Велике князівство Литовське

Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жамойтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу.

Переглянути Русь і Велике князівство Литовське

Гардарикі

Гардарикі (Garðaríki, Garðaveldi, старо-Gårdarike — «країна міст (городів)»Гардарікі // Енциклопедія українознавства. Словникова частина // гол. ред. Кубійович В.

Переглянути Русь і Гардарикі

Габсбурзька монархія

Територія Габсбурзької монархії у 1200–1913 роках (Габсбурзька монархія, Габсбурзька імперія або Австрійська монархія) — неофіційна назва територій, які перебували під владою австрійського відгалуження династії Габсбургів.

Переглянути Русь і Габсбурзька монархія

Галицько-Волинське князівство

Га́лицько-Воли́нське князівство (в західних джерелах також Галицьке королівство Regnum Galiciæ), від 1253 року також Ру́ське королі́вство (Regnum Russiæ) — центральноєвропейська середньовічна руська держава.

Переглянути Русь і Галицько-Волинське князівство

Галич

Га́лич — місто, засноване на відстані близько 5 км від зруйнованого давнього Галича, центру Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях.

Переглянути Русь і Галич

Глухів

Глу́хів — місто в Україні, на Сіверщині, центр Глухівського району Сумської області.

Переглянути Русь і Глухів

Гетьманщина

Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля.

Переглянути Русь і Гетьманщина

Давньоруська мова

Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова).

Переглянути Русь і Давньоруська мова

Дністер

Дністе́р (Nistru; антична назва — Τύρας, Tyras, Дънѣстръ) — річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн).

Переглянути Русь і Дністер

Дніпро

Дніпро́ (ст.-слов. Дънѣпръ, Дняпро, Днепр, Özü, Βορυσθένης, Danapris, поетична назва — Славу́тич) — четверта за довжиною (після Волги, Дунаю та Уралу) і третя площею басейну річка Європи (після Волги й Дунаю), річка з найдовшою течією в Україні.

Переглянути Русь і Дніпро

Дорогичин

Дорогичин (Drohiczyn) — місто на сході теперішньої Польської Республіки, на річці Західний Буг.

Переглянути Русь і Дорогичин

Дон

Дін або Дон (від скіфсько-сарматської основи dānu, в значенні «вода», «річка»Абаев В. И. Историко-этимологический словарь осетинского языка. Т. 1. М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1958.

Переглянути Русь і Дон

Іван Вишенський

Іва́н Ви́шенський (Іоанн Вишенский; близько 1550—1621) — український релігійний і літературний діяч раннього нового часу, преподобний.

Переглянути Русь і Іван Вишенський

Іпатіївський літопис

Іпа́тіївський літо́пис — руське літописне зведення 1420-х років українського походження.

Переглянути Русь і Іпатіївський літопис

Львів

Львів — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України.

Переглянути Русь і Львів

Луцьк

Луцьк (Łuck, Luzk, їдиш לוצק, -la Luceoria, англ. Lutsk, рос. Луцк) — місто в Україні на р. Стир, обласний центр Волинської області.

Переглянути Русь і Луцьк

Лаврентіївський літопис

Лаврентіївський літопис Лавре́нтіївський літо́пис — пергаментний рукопис, що містить копію літописного зведення 1305 року.

Переглянути Русь і Лаврентіївський літопис

Лихачов Дмитро Сергійович

Дмитро́ Сергі́йович Лихачо́в (Дмитрий Сергеевич Лихачёв;, Санкт-Петербург — 30 вересня 1999, Санкт-Петербург) — радянський і російський філолог, історик, текстолог, академік АН СРСР, потім РАН.

Переглянути Русь і Лихачов Дмитро Сергійович

1350

Пізнє Середньовіччя Реконкіста Ганза Авіньйонський полон пап Монгольська імперія Чорна смерть Столітня війна.

Переглянути Русь і 1350

1517

Відродження Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза Ацтецький потрійний союз Імперія інків.

Переглянути Русь і 1517

1569

Відродження Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза Річ Посполита Нідерландська революція Релігійні війни у Франції.

Переглянути Русь і 1569

1600

Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза Нідерландська революція Річ Посполита Запорозька Січ.

Переглянути Русь і 1600

1951

* рік темного металевого зайця за Шістдесятирічним циклом китайського календаря.

Переглянути Русь і 1951

Також відомий як Руська земля.

, Східна Європа, Сарматія, Святослав Ольгович, Скіфія, Смоленськ, Список руських міст далеких і близьких, Сейм (річка), Трубчевськ, Трактат про дві Сарматії, Татарія, Танаїс (місто), Тихомиров Михайло Миколайович, Тихомель, Толочко Петро Петрович, Угорське королівство, Україна, Церковнослов'янська мова, Чорна Русь, Чорне море, Червона Русь, Чернігів, Чернігівське воєводство, Чернігівське князівство, Шумськ, Юрій Долгорукий, Мстислав Ростиславич, Матвій із Міхова, Малопольська провінція, Московія, Молдовське князівство, Залізняк Леонід Львович, Зигмунт Глогер, Біла Русь, Білгород-Київський, Білорусь, Брацлав, Брацлавське воєводство, Балтійське море, Борисфен, Богуслав, Бескиди, Белз, Белзьке воєводство, Вітебськ, Вірменська апостольська церква, Військо Запорозьке, Вишгород, Владимир, Волинське воєводство (1566—1795), Волинь, Великий Новгород, Велике князівство Московське, Велике князівство Литовське, Гардарикі, Габсбурзька монархія, Галицько-Волинське князівство, Галич, Глухів, Гетьманщина, Давньоруська мова, Дністер, Дніпро, Дорогичин, Дон, Іван Вишенський, Іпатіївський літопис, Львів, Луцьк, Лаврентіївський літопис, Лихачов Дмитро Сергійович, 1350, 1517, 1569, 1600, 1951.