Ми працюємо над відновленням додатку Unionpedia у Google Play Store
ВихідніВхідний
🌟Ми спростили наш дизайн для кращої навігації!
Instagram Facebook X LinkedIn

FreeBSD

Індекс FreeBSD

FreeBSD — UNIX-подібна операційна система, коріння якої тягнеться від AT&T UNIX, через Berkeley Software Distribution (BSD) гілку операційних систем 386BSD та 4.4BSD.

Зміст

  1. 102 відносини: Access control list, Advanced Micro Devices, AMD64, Apple Inc., ARM, AT&T, ATI Technologies, Berkeley Software Distribution, BIND, Bluetooth, BSD-демон, Clang, Darwin (операційна система), DEC Alpha, DesktopBSD, DragonFly BSD, DVD, Executable and Linkable Format, FAT, FreeNAS, Frenzy, FTP, GNU, GNU Compiler Collection, GNU General Public License, GNU Lesser General Public License, IA-64, Intel, IPv6, ISCSI, Itanium, Linux, Live CD, MacOS, MIPS, NEC, Network File System, Network-attached storage, Novell, NVIDIA, PC-9801, PCI, PDF, PowerPC, RAID, Raspberry Pi, Royal Dutch Shell, Secure Digital, SSD, Stream Control Transmission Protocol, ... Розгорнути індекс (52 більше) »

  2. Операційні системи ARM
  3. Програмні платформи

Access control list

Access Control List або ACL (список контролю доступу) - список прав доступу до об’єкта, який визначає, хто або що може отримувати доступ до нього, і які саме операції дозволено або заборонено цьому суб'єкту проводити над об'єктом.

Переглянути FreeBSD і Access control list

Advanced Micro Devices

Advanced Micro Devices, Inc. (AMD) — компанія-виробник інтегрованої електроніки.

Переглянути FreeBSD і Advanced Micro Devices

AMD64

Офіційний логотип технології AMD64 Amd64 (також x86-64/intel64/em64t/x64) — 64-бітова архітектура мікропроцесора і відповідний набір інструкцій, розроблені компанією AMD.

Переглянути FreeBSD і AMD64

Apple Inc.

Apple Inc. (колишня Apple Computer, Inc.) — американська технологічна компанія з офісом у Купертіно (Каліфорнія), яка проектує та розробляє побутову електроніку, програмне забезпечення та онлайн-сервіси.

Переглянути FreeBSD і Apple Inc.

ARM

Архітектура ARM (спочатку Advanced RISC Machine — поліпшена RISC машина, попередник Acorn RISC Machine) — 32-бітна RISC архітектура процесорів, яку розробила компанія ARM Limited.

Переглянути FreeBSD і ARM

AT&T

AT&T Inc — одна з найбільших американських телекомунікаційних компаній.

Переглянути FreeBSD і AT&T

ATI Technologies

ATI Technologies Inc. (з 2007 року — підрозділ AMD Graphics Products Group) — один із найбільших виробників та постачальників графічних процесорів у світі.

Переглянути FreeBSD і ATI Technologies

Berkeley Software Distribution

Berkeley Software Distribution, BSD (Берклі) — назва кількох POSIX-сумісних операційних систем сімейства UNIX, створених на основі розробок Каліфорнійського університету в Берклі на початку 1970-х років.

Переглянути FreeBSD і Berkeley Software Distribution

BIND

BIND (Berkeley Internet Name Domain, до цього Berkeley Internet Name Daemon) — універсальний каркас для побудови елементів інтернет-інфраструктури, таких як сервери DNS і DHCP; відкрита і найпоширеніша реалізація DNS-сервера, що забезпечує виконання перетворення DNS-імені в IP-адресу і навпаки.

Переглянути FreeBSD і BIND

Bluetooth

Bluetooth Навушники з підтримкою технології Bluetooth Bluetooth (Bluetooth) — технологія бездротового зв'язку, створена у 1998 році групою компаній: Ericsson, IBM, Intel, Nokia, Toshiba.

Переглянути FreeBSD і Bluetooth

BSD-демон

thumb Бісті, виконаний в ANSI-графіці BSD-демон — це талісман операційних систем BSD, названий так на честь програм-демонів (daemons), що відіграють важливу роль в Unix-сумісних операційних системах.

Переглянути FreeBSD і BSD-демон

Clang

Clang являє собою фронт-енд для мов програмування C, C++, Objective-C и, що використовує задля оптимізації та кодогенерування фреймворк LLVM.

Переглянути FreeBSD і Clang

Darwin (операційна система)

Darwin — відкрита POSIX-сумісна операційна система, видана Apple Inc. в 2000 році.

Переглянути FreeBSD і Darwin (операційна система)

DEC Alpha

Мікропроцесор DEC Alpha AXP 21064 DEC Alpha, також відомий як Alpha AXP — 64-розрядний RISC мікропроцесор, спочатку розроблений і виготовлений компанією DEC, що використовувала їх у власній лінійці робочих станцій і серверів.

Переглянути FreeBSD і DEC Alpha

DesktopBSD

DesktopBSD — операційна система створена на основі FreeBSD.

Переглянути FreeBSD і DesktopBSD

DragonFly BSD

DragonFly BSD — операційна система з відкритим сирцевим кодом, розроблена в середині 2003 року на базі FreeBSD (4-й гілки), орієнтована на платформу x86.

Переглянути FreeBSD і DragonFly BSD

DVD

DVD (ді-ві-ді́, Digital Versatile Disc — цифровий багатоцільовий диск; Digital Video Disc — цифровий відеодиск) — носій інформації у вигляді диска, зовні схожий з компакт-диском, однак має можливість зберігати більше інформації за рахунок використання лазера з меншою довжиною хвилі, ніж для звичайних компакт-дисків.

Переглянути FreeBSD і DVD

Executable and Linkable Format

ELF (Executable and Linkable Format — формат виконання та зв'язування, раніше звався Extensible Linking Format — розширюваний зв'язувальний формат) — формат виконуваного файла, об'єктних модулів, розділювальних бібліотек та системних дампів; використовується в багатьох UNIX-подібних операційних системах, наприклад, в GNU-Linux, FreeBSD і Solaris.

Переглянути FreeBSD і Executable and Linkable Format

FAT

FAT File Allocation Table - Таблиця розміщення файлів.

Переглянути FreeBSD і FAT

FreeNAS

FreeNAS — вільний NAS-сервер, який підтримує: Samba, FTP, NFS, Rsync та AFP протоколи; iSCSI і S.M.A.R.T.; можливість місцевої аутентифікації користувачів; та програмний RAID (рівнів 0,1,5); веб-інтерфейс для налаштовування.

Переглянути FreeBSD і FreeNAS

Frenzy

Frenzy — LiveCD дистрибутив, створений на базі операційної системи FreeBSD.

Переглянути FreeBSD і Frenzy

FTP

Протокол передачі файлів (File Transfer Protocol, FTP) — дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі, що підтримує протокол FTP.

Переглянути FreeBSD і FTP

GNU

Талісман проекту GNU GNU (рекурсивне скорочення «GNU's Not Unix») — вільна UNIX-подібна операційна система, що розробляється Проектом GNU.

Переглянути FreeBSD і GNU

GNU Compiler Collection

Набір компіля́торів GNU (GNU Compiler Collection, GCC) — набір компіляторів для різних мов програмування.

Переглянути FreeBSD і GNU Compiler Collection

GNU General Public License

Талісман проекту GNU GNU General Public License (Загальна публічна ліцензія GNU або Загальна громадська ліцензія GNU) — одна з найпопулярніших ліцензій на вільне програмне забезпечення, створена Річардом Столменом для проекту GNU.

Переглянути FreeBSD і GNU General Public License

GNU Lesser General Public License

GNU Lesser General Public License (Загальна громадська ліцензія обмеженого використання GNU) раніше GNU Library General Public License (Загальна громадська ліцензія GNU для бібліотек) або LGPL — безкоштовна ліцензія на програмне забезпечення, видана Фондом Вільних Програм.

Переглянути FreeBSD і GNU Lesser General Public License

IA-64

Архітектура Intel Architecture-64 IA-64 (Intel Architecture-64) — 64-бітна апаратна платформа: мікропроцесорна архітектура і відповідна архітектура набору команд, розроблена спільно компаніями Intel і Hewlett Packard.

Переглянути FreeBSD і IA-64

Intel

Intel Corporation — найбільша у світі компанія-виробник напівпровідникових елементів та пристроїв, найбільш відома як розробник та виробник x86-серії мікропроцесорів, процесорів для IBM-сумісних персональних комп'ютерів.

Переглянути FreeBSD і Intel

IPv6

IPv6 (Internet Protocol version 6) — нова версія IP-протоколу — IP версії 6.

Переглянути FreeBSD і IPv6

ISCSI

iSCSI (Internet Small Computer System Interface) — протокол, який базується на TCP/IP і розроблений для встановлення взаємодії та управління системами зберігання даних, серверами і клієнтами.

Переглянути FreeBSD і ISCSI

Itanium

Itanium (вимовляється: Ітаніум) — серверний процесор з архітектурою IA-64, розроблений спільно компаніями Intel і Hewlett-Packard.

Переглянути FreeBSD і Itanium

Linux

Лі́нукс (Linux, повна назва — GNU/Linux) — загальна назва UNIX-подібних операційних систем на основі однойменного ядра.

Переглянути FreeBSD і Linux

Live CD

Live CD — назва версії операційної системи (ОС), яка не вимагає інсталяції її на вінчестер.

Переглянути FreeBSD і Live CD

MacOS

macOS (до версії 10.7 включно — Mac OS X, до версії 10.11 включно — OS X; читається) — POSIX -сумісна операційна система корпорації Apple.

Переглянути FreeBSD і MacOS

MIPS

MIPS (Microprocessor without Interlocked Pipeline Stages.) — архітектура мікропроцесорів, розроблена компанією MIPS Computer Systems (нині MIPS Technologies) відповідно до концепції проектування процесорів RISC (тобто концепції процесорів зі скороченим набором команд).

Переглянути FreeBSD і MIPS

NEC

NEC (скорочення від Nippon Electric Corporation, 日本電気株式会社) — японська корпорація, виробник електронної, комп'ютерної техніки, телекомунікаційного устаткування, одна з найбільших світових телекомунікаційних компаній.

Переглянути FreeBSD і NEC

Network File System

Network File System (NFS) — протокол мережевого доступу до файлових систем, спочатку розроблений Sun Microsystems в 1984 році.

Переглянути FreeBSD і Network File System

Network-attached storage

NAS (Network attached storage) — мережева система зберігання даних.

Переглянути FreeBSD і Network-attached storage

Novell

Novell, Inc. — американська ІТ-корпорація, що займається створенням операційних систем корпоративного класу, продуктів колективної роботи і рішень управління безпекою.

Переглянути FreeBSD і Novell

NVIDIA

Корпорація NVIDIA (стилізовано nVIDIA) — американський виробник графічних процесорів, відеоадаптерів під торговими марками Riva TNT та GeForce, мультимедійних та комунікаційних пристроїв для ПК та ігрових консолей, на кшталт Sony PlayStation 3 та Xbox.

Переглянути FreeBSD і NVIDIA

PC-9801

NEC PC-9821 NB10 NEC PC-9801 (або скорочено PC-98) — японський мікрокомп'ютер виробництва компанії NEC.

Переглянути FreeBSD і PC-9801

PCI

Роз'єми 32-розрядної PCI на материнській платі Роз'єми 64-розрядної PCI в Power Macintosh G4 PCI (Peripheral component interconnect, дослівно: взаємозв'язок периферійних компонентів) — шина вводу/виводу для підключення периферійних пристроїв до материнської плати комп'ютера.

Переглянути FreeBSD і PCI

PDF

Portable Document Format (PDF) — відкритий формат файлу, створений і підтримуваний компанією Adobe Systems, для представлення двовимірних документів у незалежному від пристрою виведення та роздільної здатності вигляді.

Переглянути FreeBSD і PDF

PowerPC

IBM PowerPC 601 Microprocessor PowerPC — мікропроцесорна RISC-архітектура, створена в 1991 році альянсом компаній Apple-IBM-Motorola, відомим як AIM.

Переглянути FreeBSD і PowerPC

RAID

RAID (Redundant Array of Independent Disks) — технологія віртуалізації даних, яка об'єднує кілька дисків в логічний елемент для надійності збереження інформації та підвищення продуктивності накопичувачів.

Переглянути FreeBSD і RAID

Raspberry Pi

Raspberry Pi (читається як Ра́збері па́й) — одноплатний комп'ютер, розроблений британським фондом Raspberry Pi Foundation.

Переглянути FreeBSD і Raspberry Pi

Royal Dutch Shell

Royal Dutch Shell (Ройял Датч Шелл) — публічна компанія, відома як просто Shell (Шелл) — транснаціональна корпорація з головною штаб-квартирою в Гаазі (Нідерланди), голландського та британського походження.

Переглянути FreeBSD і Royal Dutch Shell

Secure Digital

SD-карта Модифікації SD-карт Secure Digital Memory Card (SD) — портативна флеш-карта пам'яті, використовується в цифрових фотоапаратах, мобільних телефонах, плеєрах тощо.

Переглянути FreeBSD і Secure Digital

SSD

SSD Silicon Power Твердотілий накопичувач (SSD, solid-state drive) — комп'ютерний запам'ятовувальний пристрій на основі мікросхем пам'яті та контролера керування ними, що не містить рухомих механічних частин.

Переглянути FreeBSD і SSD

Stream Control Transmission Protocol

SCTP (Stream Control Transmission Protocol. — «протокол передачі з керуванням потоком») — протокол транспортного рівня в комп'ютерних мережах, створений в 2000 році в IETF.

Переглянути FreeBSD і Stream Control Transmission Protocol

Sun Microsystems

Sun Microsystems, Inc. — американська компанія, яка займалася виробництвом програмного й апаратного забезпечення; штаб-квартира компанії міститься у Санта-Кларі (Santa Clara), Каліфорнія, в Кремнієвій долині.

Переглянути FreeBSD і Sun Microsystems

TCP

Transmission Control Protocol, TCP (Протоко́л керува́ння переда́чею) — разом із протоколом IP є стрижневим протоколом Інтернету, який дав назву моделі TCP/IP.

Переглянути FreeBSD і TCP

TrueOS

TrueOS (раніше PC-BSD) — вільна UNIX-подібна операційна система, версія серверної FreeBSD, оптимізована для використання у настільних комп'ютерах.

Переглянути FreeBSD і TrueOS

UNIX

Девіз UNIX у формі номерного знака Генеалогічне дерево Unix-систем UNIX® (Ю́нікс) — операційна система, розробку якої впродовж 1969-1970-х років здійснювала група співробітників підрозділу Bell Labs корпорації AT&T у складі Кена Томпсона, Денніса Рітчі та Дугласа Макілроя.

Переглянути FreeBSD і UNIX

Unix File System

Unix Filesystem — файлова система, створена для операційних систем сімейства BSD і зараз використовується у переробленому і доповненому вигляді як основна в операційних системах-нащадках (FreeBSD, OpenBSD, NetBSD).

Переглянути FreeBSD і Unix File System

UNIX-подібні операційні системи

Генеалогічне дерево UNIX-подібних операційних систем UNIX-подібна операційна система (інколи скорочено як *nix) — операційна система, яка виникла під впливом UNIX.

Переглянути FreeBSD і UNIX-подібні операційні системи

USB

Символ USB Оригінальний логотип USB Найпоширеніший USB типу А USB Тип В USB Тип B mini USB (Universal Serial Bus, абревіатура читається ю-ес-бі) — універсальна послідовна шина, призначена для з'єднання периферійних пристроїв обчислювальної техніки.

Переглянути FreeBSD і USB

USB-флеш-накопичувач

USB-флеш-накопичувач USB-флеш-накопи́чувач, флешка (скор. UFD (USB Flash drive)) — носій інформації, що використовує флеш-пам'ять для збереження даних та підключається до комп'ютера чи іншого пристрою через USB-порт.

Переглянути FreeBSD і USB-флеш-накопичувач

Wi-Fi

Офіційний логотип Wi-Fi Wi-Fi, WiFi (від Wireless Fidelity, — Бездротова точність) — торгова марка Wi-Fi Alliance та загальновживана назва для стандарту IEEE 802.11 передачі цифрових потоків даних по радіоканалах.

Переглянути FreeBSD і Wi-Fi

X86

80486 DX2 x86 (Intel 80x86) — архітектура процесорів та ядра мікроконтролерів з однойменною системою команд.

Переглянути FreeBSD і X86

Xbox

Xbox — домашня відеоігрова консоль і перша консоль у серії Xbox, що вироблялася Microsoft.

Переглянути FreeBSD і Xbox

ZFS

ZFS (Zettabyte File System) — файлова система, створена в корпорації Sun Microsystems для операційної системи Solaris.

Переглянути FreeBSD і ZFS

Київська школа економіки

Київська школа економіки (Kyiv School of Economics, KSE) — це навчальний заклад, що був заснований у 1996 році Консорціумом економічних досліджень та освіти (EERC).

Переглянути FreeBSD і Київська школа економіки

Командна оболонка Unix

Знімок екрану '''bash''' Командна оболонка в UNIX є інтерфейсом командного рядка в Unix-подібних операційних системах, тобто виконує команди, які подає користувач, або які читаються з файлів.

Переглянути FreeBSD і Командна оболонка Unix

Комп'ютерна пам'ять

Комп'ю́терна па́м'ять (memory, storage) — функціональна частина ЕОМ, призначена для прийому, зберігання та видачі даних.

Переглянути FreeBSD і Комп'ютерна пам'ять

Компакт-диск

Компа́кт-ди́ск (compact disc) (CD) — переносний оптичний диск для збереження інформації (даних) у цифровому вигляді, тобто формату зберігання даних.

Переглянути FreeBSD і Компакт-диск

Програми UNIX-подібних операційних систем

Список популярних програм, що працюють в операційних системах заснованих на UNIX.

Переглянути FreeBSD і Програми UNIX-подібних операційних систем

Програмний каркас

Фреймворк (Framework, каркас, платформа, структура, інфраструктура) —інфраструктура програмних рішень, що полегшує розробку складних систем.

Переглянути FreeBSD і Програмний каркас

Порівняння операційних систем родини BSD

Існує цілий ряд Unix-подібних операційних систем, що були засновані або походять від BSD-серії Unix дистрибутивів.

Переглянути FreeBSD і Порівняння операційних систем родини BSD

Симетрична мультипроцесорність

Симетричне мультипроцесування (Symmetric Multiprocessing, або SMP) — це архітектура багатопроцесорних комп'ютерів, в якій два або більше однакових процесорів підключаються до загальної пам'яті.

Переглянути FreeBSD і Симетрична мультипроцесорність

Список операційних систем

Операційні системи можуть бути класифікованими за будовою ядра (монолітні, мікроядерні, наноядерні), призначенням (пакетна обробка, інтерактивність, підтримка реального часу тощо), реалізацією захищеності (один адресний простір чи підтримка захищеності пам'яті на рівні апаратури), актуальністю (сучасна чи історична), цільовою апаратною платформою (суперкомп'ютер, мейнфрейм, сервер, робоча станція, вбудований комп'ютер, мобільний пристрій), за типом ліцензії (комерційна чи вільна) та за багатьма іншими параметрами.

Переглянути FreeBSD і Список операційних систем

Фонд вільного програмного забезпечення

Логотип Фонду Вільного Програмного Забезпечення Фонд Вільного Програмного Забезпечення (Free Software Foundation, FSF) є неприбутковою організацією створеною у листопаді 1985 року Річардом Столменом для підтримки руху за вільне ПЗ, і зокрема проекту GNU.

Переглянути FreeBSD і Фонд вільного програмного забезпечення

Шар апаратних абстракцій

Hardware Abstraction Layer (HAL, Шари апаратних абстракцій) — шар абстрагування, реалізований у програмному забезпеченні, розташованому між фізичним рівнем апаратного забезпечення і програмним забезпеченням, що запускаються на цьому комп'ютері.

Переглянути FreeBSD і Шар апаратних абстракцій

Ядро Linux

Ядро Лінукс працює на широкому колі апаратних платформ, на його основі створені як продукти із закритими вихідними кодами, так і відкритими Ядро Linux — ядро UNIX-подібної операційної системи.

Переглянути FreeBSD і Ядро Linux

Ядро операційної системи

Ядро служить мостом між прикладним програмним і апаратним забезпеченням комп'ютера. Ядро́ (Kernel) — центральна частина операційної системи, що реалізовує інтерфейс між прикладними процесами та обладнанням комп'ютера.

Переглянути FreeBSD і Ядро операційної системи

Монолітне ядро

гібридному ядрі Монолітне ядро (Monolithic kernel) — класична і поширена сьогодні архітектура ядер операційних систем.

Переглянути FreeBSD і Монолітне ядро

Відкрите програмне забезпечення

Логотип Open Source Initiative (OSI) Відкрите програмне забезпечення (open-source software) — програмне забезпечення з відкритим сирцевим кодом.

Переглянути FreeBSD і Відкрите програмне забезпечення

Вільямс (видавництво)

Видавничий дім «Вільямс» — російське видавництво, що було засноване у 1998 році.

Переглянути FreeBSD і Вільямс (видавництво)

Вільне програмне забезпечення

Вільне програмне забезпечення (free software, software libre, чи libre software) — програмне забезпечення, яке надає користувачу ряд свобод.

Переглянути FreeBSD і Вільне програмне забезпечення

Графічний процесор

Графічний процесор гральної приставки SNES Графічний процесор (Graphics Proccesing Unit, GPU) — окремий пристрій персонального комп'ютера або ігрової приставки, виконує графічний рендеринг.

Переглянути FreeBSD і Графічний процесор

Ліцензія BSD

Ліцензія BSD (BSD license) — це ліцензійна угода, вперше використана для розповсюдження Unix-подібних операційних систем BSD, чию назву вона і отримала.

Переглянути FreeBSD і Ліцензія BSD

11 листопада

11 листопада — 315-й день року (316-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути FreeBSD і 11 листопада

12 січня

12 січня — 12-й день року в григоріанському календарі.

Переглянути FreeBSD і 12 січня

13 жовтня

13 жовтня — 286-й день року (287-й у високосні роки) за григоріанським календарем.

Переглянути FreeBSD і 13 жовтня

14 листопада

14 листопада — 318-й день року (319-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути FreeBSD і 14 листопада

1998

Див.

Переглянути FreeBSD і 1998

20 січня

20 січня — 20-й день року в григоріанському календарі.

Переглянути FreeBSD і 20 січня

2000

Францію 2000-их років уявляли в 1899 році. 2000 — 2000 рік нашої ери, 1000 рік 2 тисячоліття (останній рік 2 тисячоліття), 100 рік XX століття (останній рік XX століття), 10 рік 10-го десятиліття XX століття, 1 рік 2000-х років.

Переглянути FreeBSD і 2000

2010

у громадсько-політичному, культурному житті.

Переглянути FreeBSD і 2010

2011

* рік темного металевого зайця за Шістдесятирічним циклом китайського календаря.

Переглянути FreeBSD і 2011

2012

2012 (MMXII) — високосний рік, що починається в неділю за григоріанським календарем.

Переглянути FreeBSD і 2012

2014

2014 (MMXIV) — невисокосний рік, що почався у середу 1 січня та закінчився у середу 31 грудня за григоріанським календарем.

Переглянути FreeBSD і 2014

2015

2015 — рік за григоріанським календарем.

Переглянути FreeBSD і 2015

24 січня

24 січня — 24-й день року в григоріанському календарі.

Переглянути FreeBSD і 24 січня

25 листопада

25 листопада — 329-й день року (330-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути FreeBSD і 25 листопада

27 лютого

27 лютого — 58-й день року в григоріанському календарі.

Переглянути FreeBSD і 27 лютого

30 грудня

30 грудня — 364-й день року (365-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути FreeBSD і 30 грудня

386BSD

Скріншот інсталятора ОС 386BSD версії 0.1 («Tiny 386BSD»), працюючого в емуляторі Bochs 386BSD (Іноді називають JOLIX) — вільна реалізація операційної системи BSD UNIX для IBM PC-сумісних архітектур на базі Intel 80386.

Переглянути FreeBSD і 386BSD

4 травня

4 травня — 124-й день року (125-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути FreeBSD і 4 травня

4 листопада

4 листопада — 308-й день року (309-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути FreeBSD і 4 листопада

5 січня

5 січня — 5-й день року в григоріанському календарі.

Переглянути FreeBSD і 5 січня

8 жовтня

8 жовтня — двісті вісімдесят перший день року (двісті вісімдесят другий у високосні роки).

Переглянути FreeBSD і 8 жовтня

Див. також

Операційні системи ARM

Програмні платформи

, Sun Microsystems, TCP, TrueOS, UNIX, Unix File System, UNIX-подібні операційні системи, USB, USB-флеш-накопичувач, Wi-Fi, X86, Xbox, ZFS, Київська школа економіки, Командна оболонка Unix, Комп'ютерна пам'ять, Компакт-диск, Програми UNIX-подібних операційних систем, Програмний каркас, Порівняння операційних систем родини BSD, Симетрична мультипроцесорність, Список операційних систем, Фонд вільного програмного забезпечення, Шар апаратних абстракцій, Ядро Linux, Ядро операційної системи, Монолітне ядро, Відкрите програмне забезпечення, Вільямс (видавництво), Вільне програмне забезпечення, Графічний процесор, Ліцензія BSD, 11 листопада, 12 січня, 13 жовтня, 14 листопада, 1998, 20 січня, 2000, 2010, 2011, 2012, 2014, 2015, 24 січня, 25 листопада, 27 лютого, 30 грудня, 386BSD, 4 травня, 4 листопада, 5 січня, 8 жовтня.