Більш швидкий доступ, ніж браузер!
49 відносини: Куліш Пантелеймон Олександрович, Калька (мовознавство), Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович, Книга Вихід, Косач Юрій Миколайович, Котляревський Іван Петрович, Комахи, Конотопська відьма, Псалом, Південні слов'яни, Праслов'янська мова, Притча во язиціх, Прикметник, Повторення закону, Поезія, Наталка Полтавка (опера), Рильський Максим Тадейович, Речення, Суфікс, Сумління, Стус Василь Семенович, Староцерковнослов'янська мова, Східні слов'яни, Східнослов'янські мови, Святе Письмо, Словник української мови в 11 томах, Серби, Середньогрецька мова, Тредіаковський Василь Кирилович, Тлумачний словник Даля, Частка (мовознавство), Шевченко Тарас Григорович, Біблія, Бажан Микола Платонович, Болгари, Бологе, Відмінок, Вигук, Грецька мова, Гомосексуальність, Дієслово, Дієприкметник, Діалекти української мови, Діалекти російської мови, Давньоруська мова, Давньогрецька мова, Даль Володимир Іванович, Іларіон (Огієнко), Ломоносов Михайло Васильович.
Куліш Пантелеймон Олександрович
Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (— містечко Вороніж, нині Шосткинського району Сумської області —, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Куліш Пантелеймон Олександрович · Побачити більше »
Калька (мовознавство)
Ка́лька (calque — «копія») або калькування — особливий вид мовного запозичення: утворення нового фразеологізму, слова або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Калька (мовознавство) · Побачити більше »
Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович
Григо́рій Фе́дорович Кві́тка-Основ'я́ненко (с. Основа, Харківська губернія, Російська імперія —, Харків, Російська імперія) — український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович · Побачити більше »
Книга Вихід
«Ви́хід», також Друга книга Мойсея (שְׁמוֹת, šᵊmōθ, Шемот, суч. вимова Шмот, — «Імена», Ἔξοδος, Exodus) — друга частина П'ятикнижжя Мойсея.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Книга Вихід · Побачити більше »
Косач Юрій Миколайович
Ю́рій Микола́йович Ко́сач (Kosach Yuriy Mykolayovych, с. Колодяжне, Ковельський район, Волинська область —, Пассейк, штат Нью-Джерсі, США) — український поет, прозаїк, драматург, редактор.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Косач Юрій Миколайович · Побачити більше »
Котляревський Іван Петрович
Котляре́вський Іва́н Петро́вич (Полтава —, Полтава) — український письменник, поет, драматург, зачинатель нової української літератури, громадський діяч.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Котляревський Іван Петрович · Побачити більше »
Комахи
Кома́хи (Insecta) — клас членистоногих тварин з підтипу трахейнодихаючих.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Комахи · Побачити більше »
Конотопська відьма
«Коното́пська ві́дьма» — сатирично-фантастична повість Григорія Квітки-Основ'яненка, написана в 1833, а опублікована в 1837 році у другій книзі «Малоросійських оповідань» письменника.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Конотопська відьма · Побачити більше »
Псалом
Псало́м (ψαλμός — псалмо́с, походить від псаллейн і означає спів при акомпанементі струнного інструменту з назвою псалтеріон) — ліричний молитовний твір, вид релігійної пісні.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Псалом · Побачити більше »
Південні слов'яни
Південні слов'я́ни — підгрупа слов'янських народів та племен, яка визначається спільними географічними та мовними ознаками.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Південні слов'яни · Побачити більше »
Праслов'янська мова
p.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Праслов'янська мова · Побачити більше »
Притча во язиціх
«Притча во язиціх» (київський ізвод церковних текстів) або «Притча во язицех» (російська вимова церковних текстів, принесена в Україну за Петра І) (притча во языцѣхъ, למשל ולשנינה) — церковнослов'янський вислів, який означає те, що одержало широку популярність, у всіх на устах, стало предметом загальних розмов, прислів'ям, викликаючи несхвалення і глузування.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Притча во язиціх · Побачити більше »
Прикметник
Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Прикметники можуть субстантивуватися, тобто вживатися у значенні іменників, у цьому разі їх називають субстантивованими.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Прикметник · Побачити більше »
Повторення закону
Повто́рення зако́ну або Второзако́ння (грецьк. deuteronomium, «другий») — п'ята частина П'ятикнижжя Мойсея та Старого Заповіту.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Повторення закону · Побачити більше »
Поезія
Пое́зія (ποίησις — «творчість» від ποιέω — «роблю», «творю») — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи евокативною (знаково-символічною) метою окрім або замість самої денотації.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Поезія · Побачити більше »
Наталка Полтавка (опера)
«Наталка Полтавка» — опера Миколи Лисенка за однойменною п'єсою Івана Котляревського.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Наталка Полтавка (опера) · Побачити більше »
Рильський Максим Тадейович
Михайло Івченко Павло Кальницький. 1969 Ри́льський Макси́м Таде́йович (Київ —, Київ) — український радянський поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, літературознавець.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Рильський Максим Тадейович · Побачити більше »
Речення
Речення — граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів певної мови, яка становить окрему, відносно незалежну думку; це значеннєве, граматичне і інтонаційне ціле, що виражає якусь думку в відношенні її до дійсності (предикативність, створена категоріями модальності, часу й особи) одним словом чи сполукою слів...
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Речення · Побачити більше »
Суфікс
Су́фікс (заст. на́росток в українській мовознавчий літературі до 1937 року) — словотвірна, рідше формотворча (словозмінна) морфема, що стоїть після кореня (разом з яким творять основу слова) перед флексійним закінченням (риб-к-о, риб'-яч-ий, риб-ал-и-ти, рибал-к-а; ход-и-в, ход-и-л-а, -л-и).
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Суфікс · Побачити більше »
Сумління
Франсуа Шіффляр (1825—1901), Сумління (за Віктором Гюго) Сумління — етична відповідальність за свою поведінку перед оточенням.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Сумління · Побачити більше »
Стус Василь Семенович
Васи́ль Семе́нович Стус (6 січня 1938, село Рахнівка, Гайсинський район Вінницька область — 4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермський край, РРФСР) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Стус Василь Семенович · Побачити більше »
Староцерковнослов'янська мова
Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »
Східні слов'яни
Російська Схі́дні слов'я́ни (East Slavs; Усходнія славяне; Восточные славяне) — загальна назва народів, що розмовляють східнослов'янськими мовами.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Східні слов'яни · Побачити більше »
Східнослов'янські мови
Східнослов'янські мови — у мовознавсті одна з трьох регіональних груп слов'янських мов, що поширена у Східній Європі.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Східнослов'янські мови · Побачити більше »
Святе Письмо
* Святе Письмо — Біблія;.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Святе Письмо · Побачити більше »
Словник української мови в 11 томах
Одинадцятитомний «Словник української мови» (СУМ-11) — перший в історії великий тлумачний словник української мови.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Словник української мови в 11 томах · Побачити більше »
Серби
Серби (серб. Срби) — південнослов'янський народ, представники якого проживають у Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині, Хорватії та інших країнах.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Серби · Побачити більше »
Середньогрецька мова
Візантійська мова (Ρωμαϊκή γλώσσα), або Середньогрецька мова (Μεσαιωνική ελληνική γλώσσα) — один з етапів розвитку грецької мови.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Середньогрецька мова · Побачити більше »
Тредіаковський Василь Кирилович
Тредіако́вський Васи́ль Кири́лович (Тредьяковський) (—) — російський поет, перекладач і філолог XVIII століття, один із засновників силлабо-тонічного віршування в Росії.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Тредіаковський Василь Кирилович · Побачити більше »
Тлумачний словник Даля
Титульна сторінка другого видання Тлумачний словник Даля — (оригінальна назва: Толковый словарь великорускаго языка) — словник, складений Володимиром Івановичем Далем у середині XIX століття, а саме в 1840 році.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Тлумачний словник Даля · Побачити більше »
Частка (мовознавство)
Ча́стка (partikula — «частка», «частинка») — незмінна службова частина мови, яка надає реченню, або окремим його членам, додаткових смислових та модальних відтінків значення, або служить для утворення окремих граматичних форм і нових слів.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Частка (мовознавство) · Побачити більше »
Шевченко Тарас Григорович
Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Шевченко Тарас Григорович · Побачити більше »
Біблія
Святе Письмо, Священне Писання або Біблія, збірник книг, що утворюють Біблію (τά βιβιλία, βιβλία, «вівлія» тобто «збірка книг»; також через місто Бібл куди завозили папірус) — Слово Бога, містить книги релігійного (історично-повчального) змісту.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Біблія · Побачити більше »
Бажан Микола Платонович
Надгробок Миколи Бажана Бажа́н Мико́ла Плато́нович (як поет-футурист публікувався також під псевдонімами Нік Бажа́н, Панфутури́ст, Н. Б.;, Кам'янець-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія — 23 листопада 1983, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет, перекладач, культуролог, енциклопедист, філософ, громадський діяч.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Бажан Микола Платонович · Побачити більше »
Болгари
Болгари (самоназва Българи) — слов'яномовний народ, що належить до східної групи південних слов'ян.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Болгари · Побачити більше »
Бологе
Бологе — місто в Росії, адміністративний центр Бологовського району Тверської області.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Бологе · Побачити більше »
Відмінок
Відмі́нок — граматична словозмінна категорія, характерна для іменних частин мови (іменника, прикметника, числівника, займенника).
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Відмінок · Побачити більше »
Вигук
Вигук — незмінювана особлива частина мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Вигук · Побачити більше »
Грецька мова
міні Гре́цька мо́ва, давніше гречина (Ελληνικά, вимов. Елініка́) — одна з індоєвропейських мов; поширена у Греції (9,5 млн.), на Кіпрі (0,5 млн.), а також у Пд.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Грецька мова · Побачити більше »
Гомосексуальність
Гомосексуальність (за радянських часів — гомосексуалізм, homois подібний і sexus — стать) — одна з форм сексуальної орієнтації людини, стан людини, яка пов'язує свою психоемоційну і сексуальну сферу із особами своєї статі.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Гомосексуальність · Побачити більше »
Дієслово
Дієсло́во (verbum) — самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання «що робити?», «що зробити?».
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Дієслово · Побачити більше »
Дієприкметник
Дієприкме́тник (причастие, participle) — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники).
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Дієприкметник · Побачити більше »
Діалекти української мови
Південно-західне наріччя (говори) Українська діалектологія вивчає говірки суцільного поширення діалектичної мови та острівні, які функціонують серед масивів молдовських, румунських, угорських, словацьких, сербських, хорватських, польських, білоруських, російських діалектів та, обмежено, серед мов народів Середньої Азії.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Діалекти української мови · Побачити більше »
Діалекти російської мови
isbn.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Діалекти російської мови · Побачити більше »
Давньоруська мова
Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова). Правомірність застосування цього терміна в обох його значеннях визнається не усіма дослідниками.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Давньоруська мова · Побачити більше »
Давньогрецька мова
Давньогре́цька мо́ва (ἡ Ἑλληνικὴ γλῶττα та ἡ Ἑλληνικὴ φωνή)) — мова індоєвропейської групи, «пращур» сучасної грецької мови, поширена на території грецької ойкумени в епоху з кінця 2-ого тисячоліття до н. е. до V століття н. е. Виділяють різні періоди розвитку мови: архаїчний (9—6 століття до н. е.), класичний (5—4 століття до н. е.), елліністичний (3 століття до н. е. — 4 століття н. е.), на кожному етапі розвитку мови існували істотно різні діалекти. Давньогрецька мова — мова поем «Іліада» і «Одісея» Гомера, філософії і літератури часу Золотого століття Афін та Нового Заповіту Біблії. Нею розмовляли в полісах класичної епохи, імперії Александра Македонського і царствах діадохів, давньогрецька мова була другою офіційною мовою Римської імперії і основною на ранніх етапах існування Візантії (поступово перероджуючись на середньовічну візантійську грецьку мову). У середньовіччі стає зразком літературної мови Візантії, отримала статус класичної в Західній Європі в епоху Відродження та вплинула на розвиток нових грецьких мов — катаревусу (на відміну від дімотики).
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Давньогрецька мова · Побачити більше »
Даль Володимир Іванович
Будинок-музей Даля в Луганську. Пам'ятник В. Далю в Луганську. Володимир Іванович Даль (*, селище Луганський завод, нині місто Луганськ —, Москва) — російський письменник, лексикограф, етнограф данського походження.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Даль Володимир Іванович · Побачити більше »
Іларіон (Огієнко)
Митрополит Іларіон (світське ім'я Іва́н Іва́нович Огіє́нко;, Брусилів —29 березня 1972, Вінніпег, Манітоба, Канада) — український вчений, єпископ (від 1940), митрополит УАПЦ (від 1944), предстоятель УГПЦК (від 1951), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Іларіон (Огієнко) · Побачити більше »
Ломоносов Михайло Васильович
Миха́йло Васи́льович Ломоно́сов (Михаил Васильевич Ломоносов;, с. Денисовка, біля м. Холмогори, Архангелогородська губернія, Московське царство —) — російський учений-натураліст, геохімік, поет, перший російський академічно освічений вчений.
Новинка!!: Церковнослов'янізм і Ломоносов Михайло Васильович · Побачити більше »
