Зміст
37 відносини: X століття, Каргер Михайло Костянтинович, Київська Русь, Київський домініканський монастир, Правда Ярославичів, Православна енциклопедія, Поділ, Полива, Петропавлівська церква (Поділ), Олег Святославич (Гореславич), Арка, Руська Правда, Святослав Ярославич, Свинець, Софійський собор (Київ), Спасо-Преображенський собор (Чернігів), Уваров Олексій Сергійович, Хрестово-купольний храм, Чернігів, Ярослав Мудрий, Михайлівський собор (Видубицький монастир), Монгольська імперія, Батий, Борис і Гліб, Всеволод Ярославич, Вишгород, Володимир Святославич, Ізяслав Ярославич, Інститут археології НАН України, 1015, 1020, 1072, 1075, 1076, 1112, 1115, 1240.
X століття
X століття було останнім століттям умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і X століття
Каргер Михайло Костянтинович
Миха́йло Костянти́нович Ка́ргер (Казань — 26 серпня 1976, Ленінград) — радянський археолог, історик, мистецтвознавець.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Каргер Михайло Костянтинович
Київська Русь
Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Київська Русь
Київський домініканський монастир
герб ордену Київський домініканський монастир (також конвент, кляштор) — згромадження монахів-домініканців у Києві.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Київський домініканський монастир
Правда Ярославичів
Правда Ярославичів, або Устав Ярославичів — збір законів, виданий 1072 року князями Ізяславом, Святославом та Всеволодом, що найменували себе «Ярославичі», а доба правління та міжосібної боротьби відома як Тріумвірат Ярославичів.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Правда Ярославичів
Православна енциклопедія
«Правосла́вна енциклопе́дія» (Православная энциклопедия) — спеціалізована енциклопедія, що видається церковно-науковим центром Російської православної церкви.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Православна енциклопедія
Поділ
Житлово-господарський комплекс Х століття. Київ. Поділ. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Реконструкція. Володимирському узвозі Подíл — історична місцевість Києва, низинна частина історичного центра міста, стародавній район ремісників і річковиків.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Поділ
Полива
Полива або глазу́р — скляниста маса, що складається з оксидів металів.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Полива
Петропавлівська церква (Поділ)
Це́рква Святих Петра і Павла — колишній православний храм в Києві на Подолі, збудований як Домініканський костел святого Миколая близько 1610 року та зруйнований більшовиками у 1930-ті роки.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Петропавлівська церква (Поділ)
Олег Святославич (Гореславич)
Оле́г Святосла́вич (Ѡлегъ Свѧтославичъ, Ѡлегъ Ст҃ославичь; 1053 — 1 серпня 1115Войтович. 3.6. Святославичі. Чернігівські, муромські і рязанські князі.) — руський князь з династії Рюриковичів.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Олег Святославич (Гореславич)
Арка
Пергамському музеї А́рка (синоніми — лук, склепіння) (arcus — дуга) — криволінійне перекриття прорізу в стіні або простору між двома опорами (стовпами, колонами, пілонами), що передає на основу не тільки навантаження, а й розпір.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Арка
Руська Правда
«Руська правда» — збірка стародавнього руського права, складена в Київській державі у XI—XII ст.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Руська Правда
Святослав Ярославич
Святослáв Ярослáвич (Ст҃ославь, Ст҃ославль; 1027 —) — руський князь із династії Рюриковичів.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Святослав Ярославич
Свинець
мініміні Плю́мбум — хімічний елемент з атомним номером 82 групи 14 періодичної системи елементів, що позначається у хімічних формулах символом Pb (від). Проста речовина свине́ць (іноді також — «оливо») — важкий, м'який, ковкий, сірий метал.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Свинець
Софійський собор (Київ)
Собор святої Софії — Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський собор — християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису XI—XVIII століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Софійський собор (Київ)
Спасо-Преображенський собор (Чернігів)
Спасо-Преображенський собор (квітень 2017 року) Спа́со-Преображе́нський собо́р, або Спа́ський собо́р у Чернігові — одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Спасо-Преображенський собор (Чернігів)
Уваров Олексій Сергійович
Уваров Олексій Сергійович (Уваров Алексей Сергеевич; *28 лютого 1828, Петербург — †29 грудня 1884), граф, російський археолог, онук гетьмана Розумовського, організував археологічні з'їзди (сім з них відбулися в Україні).
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Уваров Олексій Сергійович
Хрестово-купольний храм
Хрестовокупольна система (трапляється варіант назви хрестово-купольна) — система перекриття храмів, квадратна або прямокутна в плані, у центрі якого знаходиться купол, що на вітрилах спирається на чотири стовпи, які ділять простір на дев'ять частин, при цьому до центрального простору примикають хрестоподібно розташовані циліндричні склепіння, перекриті коробовими або півциліндричними склепіннями.План будівлі передає форму хреста, центр якого увінчувався куполом.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Хрестово-купольний храм
Чернігів
Черні́гів — місто на півночі України — обласний центр Чернігівської області.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Чернігів
Ярослав Мудрий
міні Яросла́в Володи́мирович (983 / 987 — 17/20 лютого 1054) — руський князь із династії Рюриковичів.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Ярослав Мудрий
Михайлівський собор (Видубицький монастир)
Миха́йлівський собо́р — найдревніша споруда Видубицького монастиря, зведена у 1070—1088 роках Великим князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Михайлівський собор (Видубицький монастир)
Монгольська імперія
Євразія перед монгольськими завоюваннями. 1200 рік. Утворення Монгольської імперії (1206 рік) Монго́льська імпе́рія (старомонг. Yeke Mongγol ulus — Велика держава Монголів; Монголын Эзэнт Гүрэн, Их Монгол улс) — середньовічна імперія в Євразії, друга за площею імперія у світовій історії.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Монгольська імперія
Батий
222px Бати́й (Бату-хан) (Бату, Саїн, 抜都, 1201—1255 чи 1256) — монгольський хан і полководець, син хана Джучі, онук Чингісхана.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Батий
Борис і Гліб
«Борис і Гліб», сер. XIII ст., Київ. Київська національна картинна галерея Борис і Гліб — одні з перших святих, канонізованих руською церквою, молодші сини Володимира Святославича.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Борис і Гліб
Всеволод Ярославич
Все́волод Яросла́вич (Всеволодъ Ӕрославичь; 1030 —) — руський князь із династії Рюриковичів.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Всеволод Ярославич
Вишгород
Ви́шгород — місто в Україні, адміністративний центр Вишгородського району Київської області.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Вишгород
Володимир Святославич
Володи́мир Святосла́вич (Володимѣръ Свѧтославичъ; 960/963 —) — руський князь із варязької династії Рюриковичів.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Володимир Святославич
Ізяслав Ярославич
Ізясла́в Яросла́вич (у хрещенні ДмитроВойтович Л. … — С. 306.; Изѧславь Ӕрославичь; —) — руський князь із династії Рюриковичів.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Ізяслав Ярославич
Інститут археології НАН України
Інститу́т археоло́гії Націона́льної акаде́мії нау́к Украї́ни — провідна наукова археологічна установа в структурі Національної академії наук України, що здійснює науково-дослідницьку діяльність у галузі вивчення археології та давньої історії України.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і Інститут археології НАН України
1015
Початок Високого Середньовіччя Епоха вікінгів Золота доба ісламу Реконкіста Київська Русь.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і 1015
1020
Початок Високого Середньовіччя Епоха вікінгів Золота доба ісламу Реконкіста Київська Русь.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і 1020
1072
Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Київська Русь.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і 1072
1075
Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Київська Русь.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і 1075
1076
Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Київська Русь.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і 1076
1112
Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і 1112
1115
Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і 1115
1240
Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Монгольська імперія.
Переглянути Церква святих Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород) і 1240
Також відомий як Церква Бориса і Гліба (усипальниця, Вишгород).