Більш швидкий доступ, ніж браузер!
34 відносини: Ґуба, Кубинський повіт, Кризи, Кавказька Албанія, Пліній Старший, Архалук, Арабська мова, Азербайджан, Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка, Азербайджанська мова, Нахсько-дагестанські мови, Росія, Російська мова, Сумгаїт, Сунізм, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Сефевіди, Хіналузька мова, Халіфат, Шахдаг, Шахдазькі народи, Якут (географ), Мусульмани, Мулла, Будухи, Базардюзю, Баку, Великий Кавказ, Гянджа, Дербентський емірат, Держава Ширваншахів, Європеоїдна раса, Ендогамія, Латинська абетка.
Ґуба
Куба (Quba) — місто в Азербайджані, адміністративний центр Губинського району.
Новинка!!: Хіналузьці і Ґуба · Побачити більше »
Кубинський повіт
Кубинський повіт — адміністративна одиниця у складі Каспійської області, Дербентської губернії, Бакинської губернії та Азербайджанської РСР.
Новинка!!: Хіналузьці і Кубинський повіт · Побачити більше »
Кризи
Кри́зи (власна назва хърыцӏаь, Qrızlar) — невелика етнічна група, що живе у декількох селищах Губинського (Quba rayonu) і Хачмазького (Xaçmaz rayonu) районів Азербайджану.
Новинка!!: Хіналузьці і Кризи · Побачити більше »
Кавказька Албанія
right Кавка́зька Алба́нія — стародавня назва гірського району на сході Закавказзя на узбережжі Каспійського моря, який тепер входить до складу Азербайджану і Дагестану.
Новинка!!: Хіналузьці і Кавказька Албанія · Побачити більше »
Пліній Старший
Пліній Старший, Гай Пліній Секунд (Gaius Plinius Secundus (Maior); 23 або 24 Комо, Північна Італія— 25 серпня 79) — римський історик, письменник, державний та військовий діяч.
Новинка!!: Хіналузьці і Пліній Старший · Побачити більше »
Архалук
XIX ст.'' Архалу́к, архали́г (тюркське, arxalıq, ახალუხი, արխալուղ; фарсі: ارخالق) — жіночий (переважно) і чоловічий одяг нарозпашку у тюрків Ірану, народів Закавказзя і частково Північного Кавказу.
Новинка!!: Хіналузьці і Архалук · Побачити більше »
Арабська мова
Ара́бська мо́ва (اللغة العربية; al-luġa 'l-ʿarabiyya) — найпоширеніша семітська мова афразійської родини мов, якою розмовляють у західній Азії і північній Африці близько 240 мільйонів (як рідною) та ще 50 мільйонів (як другою) осіб.
Новинка!!: Хіналузьці і Арабська мова · Побачити більше »
Азербайджан
Азербайджа́н, офіційно Азербайджа́нська Респу́бліка (Azərbaycan Respublikası) — держава на перетині Південно-східної Європи та Західної Азії, на узбережжі Каспійського моря.
Новинка!!: Хіналузьці і Азербайджан · Побачити більше »
Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка
Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка (АзРСР) — одна з республік Радянського Союзу.
Новинка!!: Хіналузьці і Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка · Побачити більше »
Азербайджанська мова
міні Азербайджанська мова (Azəricə, Azərbaycan dili) належить до огузької підгрупи тюркської групи алтайської сім'ї мов.
Новинка!!: Хіналузьці і Азербайджанська мова · Побачити більше »
Нахсько-дагестанські мови
На́хсько-дагеста́нські мови зосереджені в основному на сході Північного Кавказу (нині Росія), а також в Азербайджані, Грузії, Туреччині, Йорданії та в деяких інших країнах Близького Сходу.
Новинка!!: Хіналузьці і Нахсько-дагестанські мови · Побачити більше »
Росія
Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.
Новинка!!: Хіналузьці і Росія · Побачити більше »
Російська мова
Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.
Новинка!!: Хіналузьці і Російська мова · Побачити більше »
Сумгаїт
Сумгаїт (Sumqayıt) — місто (з 1949) в Азербайджані, на узбережжі Каспійського моря, за 30 км на північ від столиці Азербайджану — Баку.
Новинка!!: Хіналузьці і Сумгаїт · Побачити більше »
Сунізм
Суні́зм (أهل السنة والجماعة) або (أهل السنة) — це основний (ортодоксальний) напрям у ісламі, представники якого вважають, що халіфом може бути лише та людина, що має репутацію і знання богослова і правознавця вищого рангу (тобто мудра і фізично здорова людина).
Новинка!!: Хіналузьці і Сунізм · Побачити більше »
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.
Новинка!!: Хіналузьці і Союз Радянських Соціалістичних Республік · Побачити більше »
Сефевіди
Сефевіди (صفویان; Səfəvilər dövləti,صفویلر; Османськ.: Devlet-i Safeviyye,دولت صفویه; სეფიანთა დინასტია; سەفەوییەکان,Sefewî) — іранська шахська династія, що правила з початку XIV століття районом Ардебілю Іранської провінції Азербайджан, що входила до складу держави Ак-Коюнлу, а з 1502 по 1722 роки всім Іраном.
Новинка!!: Хіналузьці і Сефевіди · Побачити більше »
Хіналузька мова
хіналузька мова (в Азербайджані) Хіналузька (хиналицька) мова (хіналузькою — каьтш мицI, kätš micʼ) — мова хіналузьців, жителів високогірного села Хиналиг (Xınalıq), розташованого на на заході Губинського району (Quba rayonu) Азербайджану.
Новинка!!: Хіналузьці і Хіналузька мова · Побачити більше »
Халіфат
Арабський Халіфат у 750 році. Різними кольорами позначені володіння мусульман на момент смерті Мухаммеда, завоювання перших трьох халіфів та завоювання Омейядів. Халіфа́т (خلافة إسلامية) — феодальна теократична арабо-мусульманська держава, що виникла внаслідок арабських завоювань VII—IX століть і очолювалася халіфами.
Новинка!!: Хіналузьці і Халіфат · Побачити більше »
Шахдаг
Шахда́г (Şahdağ) — гірська вершина у північно-східній частині Великого Кавказу.
Новинка!!: Хіналузьці і Шахдаг · Побачити більше »
Шахдазькі народи
Шахда́зькі народи (Şahdağ xalqları) — спільна назва трьох невеличких народів, що живуть у високогірному районі поблизу гори Шахдаг (звідси й назва), розташованому на північному сході Азербайджану: кризи, будухи та хіналузьці.
Новинка!!: Хіналузьці і Шахдазькі народи · Побачити більше »
Якут (географ)
Якут (Jãqūt, 1178 або 1179 — 1229) — арабський географ грецького роду, що потрапив до арабського полону в Багдаді.
Новинка!!: Хіналузьці і Якут (географ) · Побачити більше »
Мусульмани
Мусульмани (віддані вірі, магометани (застаріле) — послідовники ісламу, одної з трьох світових релігій. Загальна назва вірян, що закріпилася за членами спільноти Мухаммада ще до хіджри.
Новинка!!: Хіналузьці і Мусульмани · Побачити більше »
Мулла
Мулли на прийомі у шаха Сафаві Мулла, що молиться в Імамзаде Саїда Гамзи, Тебриз. Мулла (-ar المُلَّا, /аль-муллаа/ — "пан", "повелитель", "володар", в іранських і тюркських мовах це слово має форми мелла, молло, молдо) — знавець Корану і мусульманського ритуалу, служитель культу; вчитель релігійної школи; грамотна, вчена людина.
Новинка!!: Хіналузьці і Мулла · Побачити більше »
Будухи
Буду́хи (будузьці, власна назва будад, Buduqlular) — невелика етнічна група, що живе в декількох селищах Губинського (Quba rayonu) і Хачмазького (Xaçmaz rayonu) районів Азербайджану.
Новинка!!: Хіналузьці і Будухи · Побачити більше »
Базардюзю
Базардюзю́ (Bazardüzü, Базардюзю) — гірська вершина у північно-східній частині Великого Кавказу.
Новинка!!: Хіналузьці і Базардюзю · Побачити більше »
Баку
Без опису.
Новинка!!: Хіналузьці і Баку · Побачити більше »
Великий Кавказ
Die Gebirgsketten des Großen Kaukasus. Blick von Süden auf Gipfel und Gletscher Великий Кавказ — гірська система між Чорним і Каспійським морями, з Малим Кавказом утворюють Кавказькі гори.
Новинка!!: Хіналузьці і Великий Кавказ · Побачити більше »
Гянджа
Гянджа́ (Gəncə́) — друге за величиною місто в Азербайджані. Місто розташоване біля північно-східного підніжжя Малого Кавказу, на річці Гянджачай (басейн Кури). Центр історичної області Арран. У період з 1804 по 1918 рік місто називалося Єлизаветполь, в 1918—1935 роках повернуто назву Гянджа, але в 1935 році перейменоване в Кіровабад (на честь С. М. Кірова), у 1989 році відновлено назву Гянджа. Має залізничну станцію на лінії Баку-Тбілісі та аеропорт. Гянджа, як адміністративна територія, включає в себе 2 райони в місті (Кяпазський — 178 500 мешканців, Нізамінський — 164 500 мешканців) та селище міського типу Аджикент, з відповідними органами місцевого самоврядування.
Новинка!!: Хіналузьці і Гянджа · Побачити більше »
Дербентський емірат
Дербентський емірат — феодальна держава в Східному Дагестані, що утворилася в кінці VIII ст.
Новинка!!: Хіналузьці і Дербентський емірат · Побачити більше »
Держава Ширваншахів
Держава Ширваншахів або Ширванська держава (Şirvanşahlar dövləti, Şirvan, شیروان) — середньовічна феодальна держава у Східному Закавказзі, на території сучасного Азербайджану.
Новинка!!: Хіналузьці і Держава Ширваншахів · Побачити більше »
Європеоїдна раса
Європеоїдна раса (Caucasian race) — раса, поширена до епохи Великих географічних відкриттів в Європі, західній Азії і північній Африці, Індостані; пізніше — на всіх населених континентах, особливо широко європеоїди розселилися в Північній Америці та Південній Америці, в Південній Африці, Австралії, Північній Азії і Далекому Сході.
Новинка!!: Хіналузьці і Європеоїдна раса · Побачити більше »
Ендогамія
Ендогамія — практика шлюбів у межах певної соціальної групи (роду, племені чи родини), що заохочується соціальними нормами.
Новинка!!: Хіналузьці і Ендогамія · Побачити більше »
Латинська абетка
Лати́нська абе́тка, або латиниця, латинка — абетка латинської мови, історично є відгалуженням етруської абетки, що в свою чергу постала з грецької.
Новинка!!: Хіналузьці і Латинська абетка · Побачити більше »
