Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
Завантажити
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Українська фонетика

Індекс Українська фонетика

Фонетична система сучасної української мови, включаючи літературні норми й деякі діалектні особливості, налічує 38 основних фонем: 6 голосних та 32 приголосних; додатково визначають 13 приголосних фонем у периферійній підсистемі, але існують й інші погляди на фонемний склад української мови.

103 відносини: VII століття, XII століття, XIV століття, XV століття, XVI століття, Північна Буковина, Потебня Олександр Опанасович, Покуття, Орфоепія української мови, Огоновський Омелян Михайлович, Алофон, Німчинов Костянтин Тихонович, Науменко Володимир Павлович, Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття, Степан Смаль-Стоцький, Твердопіднебінний апроксимант, Твердопіднебінний боковий апроксимант, Твердопіднебінний носовий приголосний, Тимченко Євген Костянтинович, Українська мова, Фонема, Шахматов Олексій Олександрович, Шевельов Юрій Володимирович, Ясенний боковий апроксимант, Ясенний дрижачий приголосний, Міжнародний фонетичний алфавіт, Максимович Михайло Олександрович, Михальчук Костянтин Петрович, Могильницький Іван, Житецький Павло Гнатович, Зубний носовий приголосний, Закарпаття, Бузук Петро Панасович, Булаховський Леонід Арсенійович, Ватрослав Ягич, Вагилевич Іван Миколайович, Губно-губний носовий приголосний, Глухий ясенний фрикативний, Глухий ясенний африкат, Глухий ясенний проривний, Глухий твердопіднебінний проривний, Глухий губно-губний проривний, Глухий губно-зубний фрикативний, Глухий зубний проривний, Глухий заясенний фрикативний, Глухий заясенний африкат, Глухий м'якопіднебінний фрикативний, Глухий м'якопіднебінний проривний, Головацький Яків Федорович, Діалекти української мови, ..., Дзвінкий ясенний фрикативний, Дзвінкий ясенний африкат, Дзвінкий ясенний проривний, Дзвінкий твердопіднебінний проривний, Дзвінкий губно-губний проривний, Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант, Дзвінкий глотковий фрикативний, Дзвінкий гортанний фрикативний, Дзвінкий зубний проривний, Дзвінкий заясенний фрикативний, Дзвінкий заясенний африкат, Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний, Дзвінкий м'якопіднебінний проривний, Літературна мова, Лавровський Петро Олексійович, 1050, 1125, 1150, 1815, 1823, 1830, 1838, 1845, 1849, 1852, 1856, 1857, 1859, 1861, 1863, 1865, 1870, 1872, 1876, 1880, 1884, 1889, 1893, 1896, 1901, 1903, 1909, 1913, 1914, 1915, 1916, 1921, 1924, 1925, 1927, 1956, 1957, 1979. Розгорнути індекс (53 більше) »

VII століття

VII століття — століття, що охоплює роки з 601 по 700 за юліанським календарем.

Новинка!!: Українська фонетика і VII століття · Побачити більше »

XII століття

XII століття належало до періоду, який історики Європи класифікують як Високе Середньовіччя.

Новинка!!: Українська фонетика і XII століття · Побачити більше »

XIV століття

XIV століття історики називають першим століттям Пізнього Середньовіччя.

Новинка!!: Українська фонетика і XIV століття · Побачити більше »

XV століття

15 століття — останнє століття Середньовіччя, епоха Відродження, початок Великих географічних відкриттів.

Новинка!!: Українська фонетика і XV століття · Побачити більше »

XVI століття

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і XVI століття · Побачити більше »

Північна Буковина

Півні́чна Букови́на — історична назва північної частини регіону Буковина, що охоплює Буковинське Прикарпаття, між середньою течією Дністра та витоками Сучави, у долинах верхньої течії Прут та Сірету.

Новинка!!: Українська фонетика і Північна Буковина · Побачити більше »

Потебня Олександр Опанасович

Олекса́ндр Опана́сович Потебня́ (*10 (22) вересня 1835, хутір Манів, поблизу села Гаврилівки Роменського повіту Полтавської губернії (тепер село Гаврилівка Роменського району Сумської області) — †29 листопада (11 грудня) 1891, Харків) — видатний український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч, доктор філології, професор, член-кореспондент Петербурзької АН з 1875 р., член багатьох (у тому числі зарубіжних) наукових товариств.

Новинка!!: Українська фонетика і Потебня Олександр Опанасович · Побачити більше »

Покуття

Герб Покуття Покуття 1648 Боплана 1648 свастики. ('''''Покуття''' або Гуцульщина. Кінець 19 — початок 20 століття. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й.Кобринського.'') Поку́ття — історико-географічна область України, східна частина сучасної Івано-Франківської області.

Новинка!!: Українська фонетика і Покуття · Побачити більше »

Орфоепія української мови

Орфоепія української мови — сукупність правил про українську літературну вимову.

Новинка!!: Українська фонетика і Орфоепія української мови · Побачити більше »

Огоновський Омелян Михайлович

Омеля́н Миха́йлович Огоно́вський (псевдоніми і криптоніми: Омелян із Григорова, Ємілян, Ом. о та ін.; 3 серпня 1833, с. Григорів, нині Рогатинський район, Івано-Франківська область — 28 жовтня 1894, Львів) — український учений-філолог і громадський діяч.

Новинка!!: Українська фонетика і Огоновський Омелян Михайлович · Побачити більше »

Алофон

Алофон — реалізація фонеми, її варіант, обумовлений конкретним фонетичним оточенням.

Новинка!!: Українська фонетика і Алофон · Побачити більше »

Німчинов Костянтин Тихонович

Кость Німчинов (*, Андріївка, Україна. — †після 1937, Москва) — український мовознавець 1920-тих років.

Новинка!!: Українська фонетика і Німчинов Костянтин Тихонович · Побачити більше »

Науменко Володимир Павлович

Володи́мир Па́влович Нау́менко (*, Новгород-Сіверський — † 8 липня 1919, Київ) — український педагог, філолог, громадський діяч, журналіст.

Новинка!!: Українська фонетика і Науменко Володимир Павлович · Побачити більше »

Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття

Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття (near-close near-front unrounded vowel; voyelle pré-fermée antérieure non arrondie; 非円唇前舌め広めの狭母音) — один з голосних звуків.

Новинка!!: Українська фонетика і Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття · Побачити більше »

Степан Смаль-Стоцький

Степа́н Йо́сипович Сма́ль-Сто́цький (* 8 або 9 січня 1859, Немилів, Радехівський район, Львівська область — † 17 серпня 1938, Прага) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування)Добржанський О. В., Огуй О. Д. //; визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини.

Новинка!!: Українська фонетика і Степан Смаль-Стоцький · Побачити більше »

Твердопіднебінний апроксимант

Твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) апроксимант тип приголосного звука, що існує в багатьох мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Твердопіднебінний апроксимант · Побачити більше »

Твердопіднебінний боковий апроксимант

Твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) боковий апроксимант — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Твердопіднебінний боковий апроксимант · Побачити більше »

Твердопіднебінний носовий приголосний

Твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) зімкнено-носовий приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Твердопіднебінний носовий приголосний · Побачити більше »

Тимченко Євген Костянтинович

Євге́н Костянти́нович Тимче́нко (псевд. Богун; *27 жовтня 1866, Полтава — †22 травня 1948, Київ) — український мовознавець-україніст, спеціаліст по санскриту, порівняльному мовознавству, поліглот (знав французьку, німецьку, англійську та італійську мови), перекладач (Метерлінк, Мопассан, Байрон та ін.), академік АН УРСР, член-кореспондент AH CPCP (з 1929 p.). Автор праць із фонетики, граматики, лексики, лексикографії, діалектології та історії української мови, автор підручників, загалом більше ста праць (деякі з них ще й досі не опубліковані).

Новинка!!: Українська фонетика і Тимченко Євген Костянтинович · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Українська фонетика і Українська мова · Побачити більше »

Фонема

Фоне́ма — найменша (неподільна) структурно-семантична звукова одиниця, що здатна виконувати деякі функції у мовленні.

Новинка!!: Українська фонетика і Фонема · Побачити більше »

Шахматов Олексій Олександрович

Олексій Олександрович Шахматов (Алексей Александрович Шахматов; р., м. Нарва — р., м. Санкт-Петербург) — російський славіст-філолог, історик, основоположник історичного вивчення російської мови, давньоруського літописання і літератури, член Імператорського Православного Палестинського Товариства, академік Санкт-Петербурзької академії наук.

Новинка!!: Українська фонетика і Шахматов Олексій Олександрович · Побачити більше »

Шевельов Юрій Володимирович

Ю́рій Володи́мирович Шевельо́в (прізвище при народженні — Шнайдер, George Y. Shevelov;, Харків —, Нью-Йорк, США) — українсько-американський славіст-мовознавець німецького походженння; історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Новинка!!: Українська фонетика і Шевельов Юрій Володимирович · Побачити більше »

Ясенний боковий апроксимант

Ясенний (альвеолярний) боковий апроксимант — тип приголосного звука, що існує в мовах певних народів.

Новинка!!: Українська фонетика і Ясенний боковий апроксимант · Побачити більше »

Ясенний дрижачий приголосний

Ясенний (альвеолярний) дрижачий — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Ясенний дрижачий приголосний · Побачити більше »

Міжнародний фонетичний алфавіт

Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.

Новинка!!: Українська фонетика і Міжнародний фонетичний алфавіт · Побачити більше »

Максимович Михайло Олександрович

Максимо́вич Миха́йло Олекса́ндрович (хутір Тимківщина, нині Богуславець, Черкаська область, Україна —, хутір Михайлова Гора біля с. Прохорівки, нині Канівський район) — видатний український вчений-енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет зі старшинського козацького роду Полтавщини, перший ректор університету Св. Володимира.

Новинка!!: Українська фонетика і Максимович Михайло Олександрович · Побачити більше »

Михальчук Костянтин Петрович

Ко́сть Михальчу́к (с. Зозулинці, Козятинський район, Вінницька область —, Київ) — український мовознавець та етнограф, член Київської Старої Громади, дійсний член НТШ у Львові, Українського Наукового Товариства у Києві, Історичного Товариства Нестора-Літописця.

Новинка!!: Українська фонетика і Михальчук Костянтин Петрович · Побачити більше »

Могильницький Іван

отець Іва́н Могильни́цький (19 серпня 1778, Улюч — 24 червня 1831, Перемишль) — український освітній і церковний діяч, вчений-філолог, крилошанин Перемишльської капітули УГКЦ з 1817 р., опікун шкіл Перемишльської єпархії, один з провісників національного відродження в Галичині.

Новинка!!: Українська фонетика і Могильницький Іван · Побачити більше »

Житецький Павло Гнатович

Павло́ Гна́тович Жите́цький (Кременчук —, Київ) — український мовознавець, лексикограф, педагог і громадський діяч.

Новинка!!: Українська фонетика і Житецький Павло Гнатович · Побачити більше »

Зубний носовий приголосний

Зубний носовий приголосний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Зубний носовий приголосний · Побачити більше »

Закарпаття

Закарпаття (Карпатська Україна, Підкарпатська Русь, Срібна Земля, Угорська Русь) — історико-географічний край на південному заході України, у Центральній Європі, обіймає південне узбіччя Карпат та прилеглу до них частину низовини, розташовані в басейні р. Тиси.

Новинка!!: Українська фонетика і Закарпаття · Побачити більше »

Бузук Петро Панасович

Петро Панасович Бузу́к (псевдоніми П. Росич, П. Р.; або 2 червня, с. Шерпень, Бендерський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія або с. Тернівка, Парканська волость Тираспольський повіт Херсонська губернія, Російська імперія —, Вологда, Росія) — український і білоруський мовознавець-славіст, педагог.

Новинка!!: Українська фонетика і Бузук Петро Панасович · Побачити більше »

Булаховський Леонід Арсенійович

Булахо́вський Леоні́д Арсе́нійович (Харків, Харківська губернія, Російська імперія — 4 квітня 1961, Київ, Українська РСР, СРСР) — український та російський мовознавець, член-кореспондент АН СРСР (з 1946), академік АН УРСР (з 1939), заслужений діяч науки УРСР (з 1941).

Новинка!!: Українська фонетика і Булаховський Леонід Арсенійович · Побачити більше »

Ватрослав Ягич

Ігнатій (Ватрослав) Вікентійович Ягич, іноді також транскрибується як Яґич, Яґіч (Vatroslav Jagić; 6 липня 1838, Вараждин, Хорватія — 5 серпня 1923, Відень) — хорватський лінгвіст, палеограф і археограф, літературознавець, історик, філолог-славіст, науковий керівник Івана Франка у Віденському університеті.

Новинка!!: Українська фонетика і Ватрослав Ягич · Побачити більше »

Вагилевич Іван Миколайович

Іва́н Микола́йович Вагиле́вич (Iwan Wahylewycz; псевд. і крипт.: Вагилевич Далибор, Волк Заклика; 2 вересня 1811, с. Ясень, нині Рожнятівський район, Івано-Франківська область — 10 червня 1866) — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч.

Новинка!!: Українська фонетика і Вагилевич Іван Миколайович · Побачити більше »

Губно-губний носовий приголосний

Губно-губний носовий — приголосний звук, що існує в більшості мов світу.

Новинка!!: Українська фонетика і Губно-губний носовий приголосний · Побачити більше »

Глухий ясенний фрикативний

Глухі ясенні фрикативні — приголосні звуки.

Новинка!!: Українська фонетика і Глухий ясенний фрикативний · Побачити більше »

Глухий ясенний африкат

Глухий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Глухий ясенний африкат · Побачити більше »

Глухий ясенний проривний

Глухи́й я́сенний проривни́й — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Глухий ясенний проривний · Побачити більше »

Глухий твердопіднебінний проривний

Глухий твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Глухий твердопіднебінний проривний · Побачити більше »

Глухий губно-губний проривний

Глухий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Глухий губно-губний проривний · Побачити більше »

Глухий губно-зубний фрикативний

Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Глухий губно-зубний фрикативний · Побачити більше »

Глухий зубний проривний

Глухий зубний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Глухий зубний проривний · Побачити більше »

Глухий заясенний фрикативний

Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Глухий заясенний фрикативний · Побачити більше »

Глухий заясенний африкат

Глухи́й зая́сенний африка́т — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Глухий заясенний африкат · Побачити більше »

Глухий м'якопіднебінний фрикативний

Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Глухий м'якопіднебінний фрикативний · Побачити більше »

Глухий м'якопіднебінний проривний

Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в багатьох людських мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Глухий м'якопіднебінний проривний · Побачити більше »

Головацький Яків Федорович

Я́ків Фе́дорович Голова́цький (літ. псевд. і крипт.: Гаврило Русин; 17 жовтня 1814, с. Чепелі, нині Бродівський район — 13 травня 1888, Вільно) — український лінгвіст, етнограф, фольклорист, історик, поет, священик УГКЦ, педагог, громадський діяч. Співзасновник об'єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Миколи Антоневича. Брат Івана Головацького. Лауреат Уваровської премії.

Новинка!!: Українська фонетика і Головацький Яків Федорович · Побачити більше »

Діалекти української мови

Південно-західне наріччя (говори) Українська діалектологія вивчає говірки суцільного поширення діалектичної мови та острівні, які функціонують серед масивів молдовських, румунських, угорських, словацьких, сербських, хорватських, польських, білоруських, російських діалектів та, обмежено, серед мов народів Середньої Азії.

Новинка!!: Українська фонетика і Діалекти української мови · Побачити більше »

Дзвінкий ясенний фрикативний

Дзвінкі ясенні (альвеолярні) фрикативні — приголосні звуки.

Новинка!!: Українська фонетика і Дзвінкий ясенний фрикативний · Побачити більше »

Дзвінкий ясенний африкат

Дзвінкий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Дзвінкий ясенний африкат · Побачити більше »

Дзвінкий ясенний проривний

Дзвінки́й я́сенний проривни́й — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Дзвінкий ясенний проривний · Побачити більше »

Дзвінкий твердопіднебінний проривний

Дзвінкий твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Дзвінкий твердопіднебінний проривний · Побачити більше »

Дзвінкий губно-губний проривний

Дзвінкий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Дзвінкий губно-губний проривний · Побачити більше »

Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант

Дзвінкий губно-м'якопіднебінний (лабіо-велярний) апроксимант — тип приголосного звука, що існує в деяких природних мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант · Побачити більше »

Дзвінкий глотковий фрикативний

Дзвінки́й гло́тковий фрикати́вний звук — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Дзвінкий глотковий фрикативний · Побачити більше »

Дзвінкий гортанний фрикативний

Придиховий гортанний перехідний стан, який часто називають дзвінким гортанним фрикативним — тип звука, що існує в деяких людських мовах, що часто виступає як приголосний, але інколи як голосний або проміжний між ними.

Новинка!!: Українська фонетика і Дзвінкий гортанний фрикативний · Побачити більше »

Дзвінкий зубний проривний

Дзвінкий зубний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Дзвінкий зубний проривний · Побачити більше »

Дзвінкий заясенний фрикативний

Дзвінкий заясенний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Дзвінкий заясенний фрикативний · Побачити більше »

Дзвінкий заясенний африкат

Дзвінкий заясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Дзвінкий заясенний африкат · Побачити більше »

Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний

Дзвінкий м'яко-піднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в різних людських мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний · Побачити більше »

Дзвінкий м'якопіднебінний проривний

Дзвінкий м'якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.

Новинка!!: Українська фонетика і Дзвінкий м'якопіднебінний проривний · Побачити більше »

Літературна мова

Літерат́урна мóва — це оброблена, унормована форма національної мови, як в писемних так і в усних різновидах, що обслуговує культурне життя народу та всі сфери його суспільної діяльності: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей.

Новинка!!: Українська фонетика і Літературна мова · Побачити більше »

Лавровський Петро Олексійович

Петро́ Олексі́йович Лавро́вський (* 25 березня 1827, Видропузьк Новоторжоцького повіту Тверської губернії (нині Тверська область, Спіровський район) — † 12 березня (28 лютого) 1886, Санкт-Петербург), російський та український філолог-славіст.

Новинка!!: Українська фонетика і Лавровський Петро Олексійович · Побачити більше »

1050

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Київська Русь.

Новинка!!: Українська фонетика і 1050 · Побачити більше »

1125

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.

Новинка!!: Українська фонетика і 1125 · Побачити більше »

1150

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.

Новинка!!: Українська фонетика і 1150 · Побачити більше »

1815

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1815 · Побачити більше »

1823

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1823 · Побачити більше »

1830

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1830 · Побачити більше »

1838

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1838 · Побачити більше »

1845

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1845 · Побачити більше »

1849

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1849 · Побачити більше »

1852

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1852 · Побачити більше »

1856

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1856 · Побачити більше »

1857

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1857 · Побачити більше »

1859

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1859 · Побачити більше »

1861

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1861 · Побачити більше »

1863

І розділ РП, 1772 Прапор січневого повстання.

Новинка!!: Українська фонетика і 1863 · Побачити більше »

1865

Січень.

Новинка!!: Українська фонетика і 1865 · Побачити більше »

1870

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1870 · Побачити більше »

1872

Дивись також:Категорія:Народились 1872.

Новинка!!: Українська фонетика і 1872 · Побачити більше »

1876

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1876 · Побачити більше »

1880

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1880 · Побачити більше »

1884

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1884 · Побачити більше »

1889

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1889 · Побачити більше »

1893

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1893 · Побачити більше »

1896

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1896 · Побачити більше »

1901

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1901 · Побачити більше »

1903

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1903 · Побачити більше »

1909

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1909 · Побачити більше »

1913

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1913 · Побачити більше »

1914

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1914 · Побачити більше »

1915

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1915 · Побачити більше »

1916

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1916 · Побачити більше »

1921

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1921 · Побачити більше »

1924

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1924 · Побачити більше »

1925

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1925 · Побачити більше »

1927

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1927 · Побачити більше »

1956

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1956 · Побачити більше »

1957

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1957 · Побачити більше »

1979

Без опису.

Новинка!!: Українська фонетика і 1979 · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

Фонетика української мови.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »