Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
безкоштовно
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Східні слов'яни

Індекс Східні слов'яни

Російська Схі́дні слов'я́ни (East Slavs; Усходнія славяне; Восточные славяне) — загальна назва народів, що розмовляють східнослов'янськими мовами.

56 відносини: X століття, Кривичі, Кримський Агатангел Юхимович, Київ, Ключевський Василь Йосипович, Колти, Псковська вічова республіка, Повість временних літ, Покровський Михайло Миколайович, Поляни (східні), Поліщуки, Полоцьк, Аль Масуді, Анти, Новгородська республіка, Русь, Русини, Радимичі, Сіверяни, Східноєвропейська рівнина, Склавіни, Смоленськ, Смоленська область, Спицин Олександр Андрійович, Сейм (річка), Тюрки, Тиверці, Українці, Уличі, Фіно-угорські народи, Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу, Чудсько-Псковське озеро, Чернігів, Шахматов Олексій Олександрович, Ясельда, Залізняк Леонід Львович, Зеленін Дмитро Костянтинович, Бужани, Білі хорвати, Білоруси, Брянська область, Балтійське море, Бойки, В'ятичі, Волга, Вопросы истории, Великий Новгород, Гуцули, Грушевський Михайло Сергійович, Дуліби, ..., Дреговичі, Деревляни, Ільменські словени, Ільмень, Етнографічні групи українців, Лемки. Розгорнути індекс (6 більше) »

X століття

X століття було останнім століттям умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі.

Новинка!!: Східні слов'яни і X століття · Побачити більше »

Кривичі

Кривичі, кріви, крівь (Кривичи, Кривічи, кривиче, кривицѣ) — одне з численних східнослов'янських племен (союзів племен) 6-9 століття, згадуваних у давньоруських літописах.

Новинка!!: Східні слов'яни і Кривичі · Побачити більше »

Кримський Агатангел Юхимович

Меморіальна дошка в Києві на будинку Колегії Павла Ґалаґана по вулиці Богдана Хмельницького, де з 1885 по 1889 рік навчався Агатангел Кримський Поштова марка з портретом А. Кримського. Кри́мський Агата́нгел Юхи́мович (літературний псевдонім А. Хванько;, Володимир-Волинський —, Кустанай, нині Костанай) — український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України (1918).

Новинка!!: Східні слов'яни і Кримський Агатангел Юхимович · Побачити більше »

Київ

Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.

Новинка!!: Східні слов'яни і Київ · Побачити більше »

Ключевський Василь Йосипович

Васи́ль Йо́сипович (Осипович) Ключе́вський (Василий Осипович Ключевский,, с. Воскресєновка Пензенської губернії, Російська імперія —, Москва, Російська імперія) — російський історик проімперського спрямування, кадет, академік (з 1900 року), почесний академік Петербурзької академії наук (з 1908 року).

Новинка!!: Східні слов'яни і Ключевський Василь Йосипович · Побачити більше »

Колти

Колти, перегородчата емаль. Колти з урочища Святе Озеро, с. Низівка Чернігівської області Ко́лти, однина ко́лт (від *kъl̥tati — «ворушити», «хитати», «штовхати») — характерні для слов'ян скроневі прикраси, що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи металевих ланках — ряснах.

Новинка!!: Східні слов'яни і Колти · Побачити більше »

Псковська вічова республіка

Псковщина близько 1400 році. Пско́вське республіка — руська держава зі столицею в Пскові.

Новинка!!: Східні слов'яни і Псковська вічова республіка · Побачити більше »

Повість временних літ

Радзивіллівському літописі Повість временних літ, також Повість врем'яних літ, По́вість мину́лих літ — літописне зведення, складене в Києві в XI — на початку XII століття Нестором та іншими літописцями.

Новинка!!: Східні слов'яни і Повість временних літ · Побачити більше »

Покровський Михайло Миколайович

Покровський Михайло Миколайович (Москва — 10 квітня 1932, там само) — історик, засновник й організатор радянської історичної науки, політичний і державний діяч.

Новинка!!: Східні слов'яни і Покровський Михайло Миколайович · Побачити більше »

Поляни (східні)

Поля́ни, Полянська земля (Полѧне) — східнослов'янський племінний союз VI—IX ст., котрий згідно з «Повістю врем'яних літ» займав територію в Центральній Наддніпрянщиністор.

Новинка!!: Східні слов'яни і Поляни (східні) · Побачити більше »

Поліщуки

Поліщуќи — етнографічна група українців та білорусів, яка розташована в районі українсько-білоруського міжетнічного порубіжжя Полісся і містить у собі риси як української, так і частково білоруської культур.

Новинка!!: Східні слов'яни і Поліщуки · Побачити більше »

Полоцьк

По́лоцьк (По́лацк) — місто в Білорусі (Вітебська область), старе княже місто на землі кривичів.

Новинка!!: Східні слов'яни і Полоцьк · Побачити більше »

Аль Масуді

Аль Масу́ді (аль Масуді Абу-ль-Хасан Алі Ібн аль Хусейн (أبو الحسن ، علي بن الحسين المسعودي) бл. 896, Багдад (Ірак). — † бл. 956, Фустат, Старий Каїр, Єгипет) — арабський історик і мандрівник.

Новинка!!: Східні слов'яни і Аль Масуді · Побачити більше »

Анти

Племена Східної Європи 5-6 ст. Áнти (Áνται, Antae, Antes) — слов'янське міжплемінне об'єднання.

Новинка!!: Східні слов'яни і Анти · Побачити більше »

Новгородська республіка

Стіни Новгородського кремля. Новгоро́дська респу́бліка — олігархічне державне утворення на північному сході Європи з 1136 по 1478 рік із центром у Великому Новгороді, правлячу верхівку якого складало велике боярство.

Новинка!!: Східні слов'яни і Новгородська республіка · Побачити більше »

Русь

Б.О.Рибаковим Русь — назва історичного регіону в Східній Європі з центром у середньому Подніпров'ї.

Новинка!!: Східні слов'яни і Русь · Побачити більше »

Русини

польського атласу 1927 року. ''«Rusini»'' подана як єдина назва для українців. Руси́ни або ру́сь — етнонім, який спочатку вживався до східнослов'янського населення Київської Русі, а після її розпаду, щодо українського та білоруського населення Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, Австро-Угорщини та інших країн.

Новинка!!: Східні слов'яни і Русини · Побачити більше »

Радимичі

Радимичі (Радимичи) — східнослов'янський союз племен, що жило між р. Дніпром і р. Сожжю (басейн нижньої і середньої течії), Лівобережжя від Києва, земля «Родунія» (та «Радосинь», «Рай») і це народ «родимий» (рідний); нині південно-східна Білорусьстор.

Новинка!!: Східні слов'яни і Радимичі · Побачити більше »

Сіверяни

Сіверя́ни (сѣверѧне, сѣверо, сѣверъ, сѣверы) — союз східнослов'янських племен, які жили в басейні річки Десни та над течіями річок Сейму, Сули, Псла і Ворсклистор.

Новинка!!: Східні слов'яни і Сіверяни · Побачити більше »

Східноєвропейська рівнина

Локалізація Східноєвропейської рівнини на карті Європи Східноєвропейська рівнина (Руська рівнина) — одна з найбільших рівнин земної кулі, розташована в більшій, східній частині Європи.

Новинка!!: Східні слов'яни і Східноєвропейська рівнина · Побачити більше »

Склавіни

Слов'яни — східна група індоєвропейських народів VI столітті «Склавенія» Лужичани на мапі 1000 року Склавіни (склавени, Σκλάβήνοι, Sclaueni) — назва слов'янських племен, розселених на північ від Дунаю, у візантійських, греко- і латиномовних джерелах 6 століття.

Новинка!!: Східні слов'яни і Склавіни · Побачити більше »

Смоленськ

Смо́ленськ (Смаленск, Смоленск) — місто в Росії, адміністративний, промисловий і культурний центр Смоленської області.

Новинка!!: Східні слов'яни і Смоленськ · Побачити більше »

Смоленська область

Смоле́нська о́бласть (Смоле́нская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Центрального федерального округу.

Новинка!!: Східні слов'яни і Смоленська область · Побачити більше »

Спицин Олександр Андрійович

Олекса́ндр Андрі́йович Спіцин (*14 серпня (26 серпня) 1858 р., м. Яранськ Вятської губернії, нині Кіровської області Росії — †17 вересня 1931 р., Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський і радянський археолог, кандидат історичних наук, професор.

Новинка!!: Східні слов'яни і Спицин Олександр Андрійович · Побачити більше »

Сейм (річка)

Сейм — річка в Росії (в межах Бєлгородської і Курської областей) та в Україні, в межах Сумської області (Білопільський, Путивльський, Буринський, Кролевецький, Конотопський р-ни) та Чернігівської області (Бахмацький, Борзнянський, Сосницький р-ни).

Новинка!!: Східні слов'яни і Сейм (річка) · Побачити більше »

Тюрки

Тю́рки — культурно-мовна спільність, що сформувалась на території степів Північного Китаю в I тис.

Новинка!!: Східні слов'яни і Тюрки · Побачити більше »

Тиверці

Ти́верці (Тиверци) — східнослов'янське плем'я, що жило між Дністром, Прутом і Дунаєм — до берегів Чорного моря у межах розселення антів, нащадками яких вони були як і уличі (див. «таври», «тевриски»).

Новинка!!: Східні слов'яни і Тиверці · Побачити більше »

Українці

Украї́нці — східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України.

Новинка!!: Східні слов'яни і Українці · Побачити більше »

Уличі

Уличі (Оуличи, оуличи, угличі, улучістор. 3459, том 9, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5; у тексті X ст. Константина Порфирородного Ο'υλτίνοις) — східнослов'янське плем'я, що заселювало у 6-9 ст.

Новинка!!: Східні слов'яни і Уличі · Побачити більше »

Фіно-угорські народи

уральської мовної сім'ї Фі́но-у́гри або у́гро-фі́ни — група народів, що мають споріднені мовні риси (фіно-угорські мови уральської мовної родини) і утворилися з племен північно-східної Європи, що з часів неоліту заселяли Західний Сибір, Зауралля, північне і середнє Приуралля, територію на північ від верхньої Волги, Волго-Окське межиріччя та середнє Поволжя до півночі сучасної Саратовської області в Росії.

Новинка!!: Східні слов'яни і Фіно-угорські народи · Побачити більше »

Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу

Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу (до весни 1917: ЦК РСДРП; 1917—1918 ЦК РСДРП(б); 1918—1925 ЦК РКП(б); 1925—1952 ЦК ВКП(б)) — вищий партійний орган у проміжку між з'їздами партії.

Новинка!!: Східні слов'яни і Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу · Побачити більше »

Чудсько-Псковське озеро

Чудсько-Псковське озеро (Peipsi-Pihkva järv; Псковско-Чудское озеро, Чудско-Псковское озеро, Peipussee), озеро на кордоні Естонії та Росії; 3550 км² (з'єднується з південною частиною — Псковським озером), глибина до 15 м; витоки річки Нарва, що впадає у Фінську затоку.

Новинка!!: Східні слов'яни і Чудсько-Псковське озеро · Побачити більше »

Чернігів

Черні́гів — місто на півночі України — обласний центр Чернігівської області.

Новинка!!: Східні слов'яни і Чернігів · Побачити більше »

Шахматов Олексій Олександрович

Олексій Олександрович Шахматов (Алексей Александрович Шахматов; р., м. Нарва — р., м. Санкт-Петербург) — російський славіст-філолог, історик, основоположник історичного вивчення російської мови, давньоруського літописання і літератури, член Імператорського Православного Палестинського Товариства, академік Санкт-Петербурзької академії наук.

Новинка!!: Східні слов'яни і Шахматов Олексій Олександрович · Побачити більше »

Ясельда

Ясе́льда, Ясо́льда — річка на Поліссі, на території Пружанського (бере свій початок за 3 км на північ від села Клепачі), Березівського, Дрогичинського і Пінського районів Берестейської області Білорусі, ліва притока Прип'яті.

Новинка!!: Східні слов'яни і Ясельда · Побачити більше »

Залізняк Леонід Львович

Леоні́д Льво́вич Залізня́к (19 січня 1951, Київ) — український археолог, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу археології кам'яної доби Інституту археології НАНУ, член спеціалізованих учених рад із захисту докторських дисертацій Інституту археології НАНУ та Київського Національного університету імені Т. Г. Шевченка, керівник магістерської програми «Археологія та давня історія України» Національного університету «Києво-Могилянська академія», представник України в Комісії з палеоліту Міжнародної спілки протоісториків.

Новинка!!: Східні слов'яни і Залізняк Леонід Львович · Побачити більше »

Зеленін Дмитро Костянтинович

Дмитро́ Костянти́нович Зеле́нін (Дмитрий Константинович Зеленин, *, с. Люк, тепер Зав'яловського району Республіки Удмуртія — †31.VIII 1954, Ленінград) — радянський етнограф, діалектолог і фольклорист; член-кореспондент АН СРСР (з 1925 року).

Новинка!!: Східні слов'яни і Зеленін Дмитро Костянтинович · Побачити більше »

Бужани

Бужа́ни (Бужа̑не) — це дулібистор.

Новинка!!: Східні слов'яни і Бужани · Побачити більше »

Білі хорвати

Білі хорвати (Хорвати Бѣлии, Хорвати) — слов'янське плем'я, яке жило в VI-X століттях на території заходу України, півдня Польщі, півночі Словаччини, півночі Чехії та частково на сході Німеччини.

Новинка!!: Східні слов'яни і Білі хорвати · Побачити більше »

Білоруси

Білору́си (заст. білорусини, білорусці, беларусы) — східнослов'янський народ, який переважно проживає на території сучасної Білорусі.

Новинка!!: Східні слов'яни і Білоруси · Побачити більше »

Брянська область

Бря́нська о́бласть — регіон Російської Федерації, розташований у Центральній Росії на південний західу від Москви, на межі з Україною й Білоруссю.

Новинка!!: Східні слов'яни і Брянська область · Побачити більше »

Балтійське море

Балтійське море, карта Балтійське море Більша частина сучасної Фінляндії є колишнім морським дном, або архіпелагом: рівень моря відразу після останнього льодовикового періоду Балтійське море взимку Дюни польського узбережжя Балті́йське мо́ре (давньоруська назва — Варязьке море, у часи Клавдія Птоломея — Венедська затока) — солонувате внутрішнє море розташоване в північній Європі, між 53°N to 66°N і від 20°E to 26°E.

Новинка!!: Східні слов'яни і Балтійське море · Побачити більше »

Бойки

Бойки (XIX ст.) Бойки з Долинського округу (1898 р.) Бойки, літографія 1837 р. Бо́йки, самоназва: верховинці, горальці, підгіряни (Bojkowie, Bojkovia, Bojkové, Bojken, Бойки) — етнографічна група українців, що живуть на північних і південних схилах Карпат («Бойківщина») від річок Лімниця й Тересва на сході до річок Уж і Сян на заході.

Новинка!!: Східні слов'яни і Бойки · Побачити більше »

В'ятичі

В'я́тичі (давньорус. Вѧтичи)— союз племен що жили в другій половині першого тисячоліття н. е.

Новинка!!: Східні слов'яни і В'ятичі · Побачити більше »

Волга

місто Ржев на Волзі (фото 1910) Во́лга (Юл, Идел, Атӑл, Рав, Вльга, Еділ) — річка в Росії, з довжиною 3 530 км — найбільша річка в Європі.

Новинка!!: Східні слов'яни і Волга · Побачити більше »

Вопросы истории

Вопросы истории — радянський і російський щомісячний науковий журнал.

Новинка!!: Східні слов'яни і Вопросы истории · Побачити більше »

Великий Новгород

Но́вгород (з 1999 року офіційна назва — Вели́кий Но́вгород) — місто в Росії, на березі річки Волхов, за 6 км від озера Ільмень, адміністративний центр Новгородської області.

Новинка!!: Східні слов'яни і Великий Новгород · Побачити більше »

Гуцули

Гуцу́ли — етнографічна група українців, нащадки найстародавнішого племені літописних уличів, що живуть у Карпатах: Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області України (Верховинський, південна частина Косівського й Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького району Чернівецької області й у більшій частині Рахівського району Закарпатської області).

Новинка!!: Східні слов'яни і Гуцули · Побачити більше »

Грушевський Михайло Сергійович

Груше́вський Миха́йло Сергі́йович (Холм, нині Польща —, Кисловодськ, Ставропольський край, РРФСР, СРСР) — український історик, громадський та політичний діяч.

Новинка!!: Східні слов'яни і Грушевський Михайло Сергійович · Побачити більше »

Дуліби

Дуліби, дудліби (Дулѣби; Дулѣбы; Дулебы; Doudlebové, Dúdlebi, Dúdlebové; Dulebovia, Dudlebovia; Dulebowie, Dudlebowie) — одне із великих племен умовно східних слов'ян (оскільки теж саме плем'я існувало серед умовно західних слов'ян), об'єднання слов'ян, входили у Антський союз, згадуваних у давньоруських літописах та у творах арабського історика Масуді.

Новинка!!: Східні слов'яни і Дуліби · Побачити більше »

Дреговичі

Дреговичі (Дреговичи) — одне із східнослов'янських племен (союзів племен), яке жило між Прип'яттю і верхів'ям річки Західна Двіна.

Новинка!!: Східні слов'яни і Дреговичі · Побачити більше »

Деревляни

К. В. Лебедєва «Князь Ігорь збирає данину з древлян в 945 році» Древляни, деревляни (Древлѧне, Drevljané, тепер поліщуки) — східнослов'янське плем'я (союз племен), у VI-X ст. жили на українському Поліссістор.

Новинка!!: Східні слов'яни і Деревляни · Побачити більше »

Ільменські словени

Ільменські́ словени, Ільменські слов'яни — східнослов'янське плем'я (чи племінний союз), що заселяло з 6 століття північні території поблизу озера Ільмень, від якого й походить його назва.

Новинка!!: Східні слов'яни і Ільменські словени · Побачити більше »

Ільмень

І́льмень (Ильмень) — озеро у європейській частині Росії; змінна площа 730–2090 км²; глибина до 10 м; витікає річка Волхов; судноплавне, з'єднане з Волго-Балтійським водним шляхом.

Новинка!!: Східні слов'яни і Ільмень · Побачити більше »

Етнографічні групи українців

Дівчата з околиць Чигирина 1863 Дівчата з-під Канева Гуцул 1901 Волинянин Подолянка. В. Тропінін 1825 Поліщуки Мармарош 1876 Етнографі́чні гру́пи украї́нців (Ethnographic groups of Ukrainian people, Subethnic groups of Ukrainians).

Новинка!!: Східні слов'яни і Етнографічні групи українців · Побачити більше »

Лемки

200 px 200 px 200 px лемківської народної архітектури Церква Успення Пресвятої Богородиці сер. 19 ст. у Вроблику Королівському Церква в Межиброддю 200 px Ле́мки — етнографічна група українців.

Новинка!!: Східні слов'яни і Лемки · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

Східнослов'янські племена, Східні слов’яни.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »