Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
Установити
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Східнослов'янські мови

Індекс Східнослов'янські мови

Східнослов'янські мови — у мовознавсті одна з трьох регіональних груп слов'янських мов, що поширена у Східній Європі.

86 відносини: Кульбакін Степан Михайлович, Кримський Агатангел Юхимович, Казахстан, Киргизстан, Ковалів Пантелеймон Кіндратович, Південна Осетія, Південно-східне наріччя української мови, Південно-західне наріччя української мови, Південнослов'янські мови, Північна Азія, Північне наріччя української мови, Праслов'янська мова, Палаталізація, Повноголосся, Подільський говір, Покутсько-буковинський говір, Польська мова, Полонізм, Абхазія, Акання, Александер Брюкнер, Антуан Мейє, Німчинов Костянтин Тихонович, Надсянський говір, Рюриковичі, Русь, Русанівський Віталій Макарович, Русинська мова, Російська імперія, Російська мова, Редуковані голосні, Староукраїнська мова, Степан Смаль-Стоцький, Степовий говір, Східна Європа, Східнополіський говір, Синявський Олекса Наумович, Слобожанський говір, Слов'янські мови, Снітко Олена Степанівна, Соболевський Олексій Іванович, Сербська мова, Середньонаддніпрянський говір, Середньополіський говір, Трубецькой Микола Сергійович, Тадеуш Лер-Сплавінський, Тимченко Євген Костянтинович, Ткаченко Сергій Іванович, Українська мова, Франьо Міклошич, ..., Церковнослов'янська мова, Церковнослов'янізм, Центральна Європа, Шахматов Олексій Олександрович, Шевельов Юрій Володимирович, Ягеллони, Матвіяс Іван Григорович, Метатеза плавних у слов'янських мовах, Західнослов'янські мови, Західнополіський говір, Закарпатський говір, Білоруська мова, Бачвансько-русинська мова, Балтійські мови, Балто-слов'янська мовна спільність, Балачка, Бодуен де Куртене Іван Олександрович, Бойківський говір, Болгарська мова, Вацлав Вондрак, Волинський говір, Велике князівство Литовське, Гуцульський говір, Грушевський Михайло Сергійович, Ганцов Всеволод Михайлович, Гедиміновичі, Друга палаталізація, Давньоруська мова, Давньоновгородський діалект, Давньопсковський діалект, Депалаталізація, Ікавізм, Іларіон (Огієнко), Індоєвропейські мови, Любор Нідерле, Лемківський говір. Розгорнути індекс (36 більше) »

Кульбакін Степан Михайлович

Кульбакін Степан Михайлович (28 липня (9 серпня) 1873, Тбілісі — 22 грудня 1941, Белград) — російський і український мовознавець, славіст, доктор слов'янської філології з 1908, член-кореспондент Російської АН (з 1919), дійсний член Сербської АН з 1925.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Кульбакін Степан Михайлович · Побачити більше »

Кримський Агатангел Юхимович

Меморіальна дошка в Києві на будинку Колегії Павла Ґалаґана по вулиці Богдана Хмельницького, де з 1885 по 1889 рік навчався Агатангел Кримський Поштова марка з портретом А. Кримського. Кри́мський Агата́нгел Юхи́мович (літературний псевдонім А. Хванько;, Володимир-Волинський —, Кустанай, нині Костанай) — український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України (1918).

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Кримський Агатангел Юхимович · Побачити більше »

Казахстан

Казахста́н (Қазақстан., Казахстан), офіційна назва — Респу́бліка Казахста́н — одна з країн Центральної Азії.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Казахстан · Побачити більше »

Киргизстан

Киргизста́н (Кыргызстан), Киргизстан, Киргизия) офіційна назва — Кирги́зька Респу́бліка (Кыргыз Республикасы, Киргизская Республика) — держава в Центральній Азії. Межує на півночі з Казахстаном, на заході — з Узбекистаном, на півдні — Таджикистаном, на сході — з Китаєм. Її столиця і найбільше місто — Бішкек. Історія території Киргизстану налічує понад 2000 років, охоплюючи найрізноманітніші культури та імперії. Не зважаючи на географічну ізольованість через високогірну місцевість (власне, це й допомогло країні зберегти свою древню культуру), Киргизстан історично перебував на перехресті кількох великих цивілізацій, як частина Великого шовкового шляху та інших комерційних і культурних маршрутів. Киргизстанська територія здавна населялася незалежними племенами і кланами, проте Киргизстан періодично потрапляв під іноземне панування і досяг суверенітету, як національна держава, тільки після розпаду Радянського Союзу в 1991 р. З моменту здобуття незалежності Киргизстан був офіційно унітарною парламентською республікою, хоча, як і раніше, пережив етнічні конфлікти, бунти, економічні проблеми, перехідні уряди та політичні партійні скандали. Етнічні киргизи становлять більшість у країні з 5,7 млн осіб, національні меншини складаються з узбеків і росіян. Державна мова, киргизька, тісно пов'язана з іншими тюркськими мовами, російська має офіційний статус. Більшість населення (64 %) — мусульмани. На додаток до своїх тюркських витоків, киргизька культура несе елементи перського, монгольського і російського впливу.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Киргизстан · Побачити більше »

Ковалів Пантелеймон Кіндратович

Ковалів Пантелеймон Кіндратович (с. Браїлів, тепер смт Жмеринського району Вінницької області —, Нью-Йорк) — український мовознавець у США, доктор філософії з 1949, дійсний член НТШ у США з 1949.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Ковалів Пантелеймон Кіндратович · Побачити більше »

Південна Осетія

Півде́нна Осе́тія (Хуссар Ирыстон, სამხრეთ ოსეთი, Южная Осетия) — самопроголошена держава на Південному Кавказі.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Південна Осетія · Побачити більше »

Південно-східне наріччя української мови

Степовий говір (6) Півде́нно-схі́дне нарі́ччя — одне з трьох наріч української діалектної мови, що охоплює територію Півдня, Сходу та Центру сучасної України, а також більшість територій розселення українців у Росії.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Південно-східне наріччя української мови · Побачити більше »

Південно-західне наріччя української мови

Закарпатський говір (14) Лемківський (ромб) Південно-західне наріччя — одне з трьох наріч української діалектної мови.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Південно-західне наріччя української мови · Побачити більше »

Південнослов'янські мови

Південнослов'янські мови — мовна підгрупа слов'янських мов, поширена на Балканському півострові та Центральній Європі.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Південнослов'янські мови · Побачити більше »

Північна Азія

Розташування Північної Азії Північна Азія — субрегіон Євразії, що складається лише з азіатської частини Росії (в період існування Російської імперії та СРСР — без Середньої Азії).

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Північна Азія · Побачити більше »

Північне наріччя української мови

Східнополіський говір (3) Північне наріччя (поліське наріччя) — одне з трьох наріч української діалектної мови, поширене в північній частині України.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Північне наріччя української мови · Побачити більше »

Праслов'янська мова

p.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Праслов'янська мова · Побачити більше »

Палаталізація

Палаталіза́ція, або м'я́кшення (від palatum, «піднебіння») — в фонетиці явище м'якшення приголосних звуків.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Палаталізація · Побачити більше »

Повноголосся

Повноголосся — характерна для східнослов'янських мов наявність сполучень -оро-, -оло-, -ере-, -еле- у позиції між приголосними на місці старослов'янських ра, ла, ръ, лъ.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Повноголосся · Побачити більше »

Подільський говір

Подільський говір (8) Подільський говір — говір української мови.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Подільський говір · Побачити більше »

Покутсько-буковинський говір

Покутсько-буковинський говір (11) Покутський (поку́тсько-букови́нський, або ж надпру́тський) го́вір — один з говорів південно-західного наріччя.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Покутсько-буковинський говір · Побачити більше »

Польська мова

По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Польська мова · Побачити більше »

Полонізм

Полоні́зм (polonismus від polonus — «польський») — запозичення з польської мови.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Полонізм · Побачити більше »

Абхазія

Абха́зія (Аҧсны) — історико-етнографічний регіон на південь від Кавказу.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Абхазія · Побачити більше »

Акання

А́кання (аканье) — вимова ненаголошеного звука о як а або як звука, близького до.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Акання · Побачити більше »

Александер Брюкнер

Александер Брюкнер (Aleksander Brückner; 29 січня 1856, Тернопіль, нині Тернопільська область — 24 травня 1939, Берлін) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член багатьох академій, в тому числі НТШ, Польської академії знань, Петербурзької Академії Наук.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Александер Брюкнер · Побачити більше »

Антуан Мейє

Антуа́н Мейє́ (Antoine Meillet; *11 листопада 1866, Мулен, департамент Альє, Овернь — †21 вересня 1936, Шатомеян, департамент Шер, Центр (Беррі)) - французький мовознавець, соціолог, член Академії написів і красного письменства з 1924, іноземний член ВУАН з 1924, професор Вищої практичної школи з 1891, почесний доктор Колеж де Франс з 1906.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Антуан Мейє · Побачити більше »

Німчинов Костянтин Тихонович

Кость Німчинов (*, Андріївка, Україна. — †після 1937, Москва) — український мовознавець 1920-тих років.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Німчинов Костянтин Тихонович · Побачити більше »

Надсянський говір

Надсянський говір (10) Надся́нський го́вір (долівський).

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Надсянський говір · Побачити більше »

Рюриковичі

right Рю́риковичі — княжий, пізніше також королівський (в Галицько-Волинській державі) і царський (в Московії) рід нащадків Рюрика — першого літописного князя Київської Русі.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Рюриковичі · Побачити більше »

Русь

Б.О.Рибаковим Русь — назва історичного регіону в Східній Європі з центром у середньому Подніпров'ї.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Русь · Побачити більше »

Русанівський Віталій Макарович

Віта́лій Мака́рович Русані́вський (25 червня 1931, Харків — 29 січня 2007, Київ) — український науковець, філолог, мовознавець-україніст, викладач і славіст.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Русанівський Віталій Макарович · Побачити більше »

Русинська мова

Руси́нська мо́ва (самоназва: русиньскый язык, руська бисіда, руснацькый язык, руски язик) — умовна назва сукупності різноманітних східнослов'янських діалектних і мовно-літературних утворень, якою розмовляють етнічна група русинів.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Русинська мова · Побачити більше »

Російська імперія

Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Російська імперія · Побачити більше »

Російська мова

Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Російська мова · Побачити більше »

Редуковані голосні

Редуко́вані голосні́ — голосні дуже короткої тривалості.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Редуковані голосні · Побачити більше »

Староукраїнська мова

Староукраїнська літерату́рна мо́ва, В. М. Русанівський.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Староукраїнська мова · Побачити більше »

Степан Смаль-Стоцький

Степа́н Йо́сипович Сма́ль-Сто́цький (* 8 або 9 січня 1859, Немилів, Радехівський район, Львівська область — † 17 серпня 1938, Прага) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування)Добржанський О. В., Огуй О. Д. //; визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Степан Смаль-Стоцький · Побачити більше »

Степовий говір

Степовий говір (6) Степови́й го́вір украї́нської мо́ви — один з новожитніх говорів, що разом з черкасько-полтавськими (середньонаддніпрянськими) й слобожанськими говірками утворює південно-східне наріччя, найпізніший за часом формування, найбільший за територією поширення.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Степовий говір · Побачити більше »

Східна Європа

Південна Європа Схі́дна Євро́па — політичний та історико-географічний регіон Європи.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Східна Європа · Побачити більше »

Східнополіський говір

Східнополіський говір (3) Східнополіський (лівобережнополіський) говір — діалект північного наріччя, що об'єднує групу українських говірок у північних районах Київської, Чернігівської та Сумської областей, в південно-західній частині Брянської області Росії (Стародубщина), в окремих районах Курської, Білгородської, Воронізької областей Росії; межує на півдні з середньонаддніпрянським говором по лінії Київ — Прилуки — Конотоп і далі по р. Сейм до межі з російськими говірками; територія східнополіського говору звужується внаслідок розширення на півночі південно-східного наріччя; західна межа середньонаддніпрянського говору проходить в основному по річці Дніпро і відділяє його від середньополіського говору; на півночі межує з білоруськими, а на північному сході — з російськими говірками.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Східнополіський говір · Побачити більше »

Синявський Олекса Наумович

Оле́кса Нау́мович Синя́вський (с. Андріївка, Бердянський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія (тепер Бердянський район Запорізька область, Україна) — 24 жовтня 1937, в'язниця НКВС СРСР, Київ, УРСР) — визначний український мовознавець і педагог, професор (1920), провідний діяч у нормуванні української літературної мови (1917—1933), фактичний редактор остаточного тексту «Українського правопису» (1927).

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Синявський Олекса Наумович · Побачити більше »

Слобожанський говір

Слобожанський говір (5) Слобожанський говір — один з новожитніх говорів південно-східного наріччя української мови.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Слобожанський говір · Побачити більше »

Слов'янські мови

Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Слов'янські мови · Побачити більше »

Снітко Олена Степанівна

Олена Степанівна Снітко — український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри російської мови Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, член експертної ради з лінгвістики ВАК України, член експертної ради з гуманітарних та соціальних наук при ДАК України, почесний професор Китайської Республіки (Тайвань).

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Снітко Олена Степанівна · Побачити більше »

Соболевський Олексій Іванович

''Олексій Іванович Соболевський'' Олексій Іванович Соболевський (Москва —, Москва) — російський філолог-славіст, палеограф і фолкльорист, академік Петербурзької академії наук з 1900.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Соболевський Олексій Іванович · Побачити більше »

Сербська мова

Се́рбська мо́ва (серб. cрпски језик, srpski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Сербії, Чорногорії та Боснії й Герцеговині.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Сербська мова · Побачити більше »

Середньонаддніпрянський говір

Середньонаддніпрянський говір (4) Середньонаддніпрянський говір — один з архаїчних говорів південно-східного наріччя, його генетичне ядро.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Середньонаддніпрянський говір · Побачити більше »

Середньополіський говір

Середньополіський говір (2) Середньополі́ський го́вір, також правобере́жнополі́ський го́вір — один з трьох говорів північного наріччя української мови.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Середньополіський говір · Побачити більше »

Трубецькой Микола Сергійович

Трубецько́й Мико́ла Сергі́йович (Трубецкой Николай Сергеевич) (—1938) — російський філолог і філософ, з 1922 — професор славістики у Віденському Університеті, співзасновник Празького мовознавчого гуртка і російської ідеологічно-політичної течії євразійства.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Трубецькой Микола Сергійович · Побачити більше »

Тадеуш Лер-Сплавінський

Тадеуш Лер-Сплавінський (Tadeusz Lehr-Spławiński,, Краків —, Краків) — польський мовознавець-славіст, академік Польської АН (з 1952 року).

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Тадеуш Лер-Сплавінський · Побачити більше »

Тимченко Євген Костянтинович

Євге́н Костянти́нович Тимче́нко (псевд. Богун; *27 жовтня 1866, Полтава — †22 травня 1948, Київ) — український мовознавець-україніст, спеціаліст по санскриту, порівняльному мовознавству, поліглот (знав французьку, німецьку, англійську та італійську мови), перекладач (Метерлінк, Мопассан, Байрон та ін.), академік АН УРСР, член-кореспондент AH CPCP (з 1929 p.). Автор праць із фонетики, граматики, лексики, лексикографії, діалектології та історії української мови, автор підручників, загалом більше ста праць (деякі з них ще й досі не опубліковані).

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Тимченко Євген Костянтинович · Побачити більше »

Ткаченко Сергій Іванович

Сергі́й Іва́нович Ткаче́нко (13 травня 1951, с.Ново-Шепеличі, Чорнобильський район, Київська область) — український філолог, літературознавець, поет, член Національної спілки письменників України.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Ткаченко Сергій Іванович · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Українська мова · Побачити більше »

Франьо Міклошич

Франьо (Франц) Мі́клошич (Мікльосіч) (Franz von Miklosich, 20 листопада 1813, Радомерщак — 7 березня 1891, Відень) — словенський, австрійський мовознавець.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Франьо Міклошич · Побачити більше »

Церковнослов'янська мова

Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Церковнослов'янська мова · Побачити більше »

Церковнослов'янізм

Церковнослов'яні́зми, іноді слов'янізми — слова або мовні звороти, запозичені з церковнослов'янської мови.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Церковнослов'янізм · Побачити більше »

Центральна Європа

Центральна Європа Центра́льна Євро́па — політичний та історико-географічний регіон, у який включають колишні соціалістичні країни Європи.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Центральна Європа · Побачити більше »

Шахматов Олексій Олександрович

Олексій Олександрович Шахматов (Алексей Александрович Шахматов; р., м. Нарва — р., м. Санкт-Петербург) — російський славіст-філолог, історик, основоположник історичного вивчення російської мови, давньоруського літописання і літератури, член Імператорського Православного Палестинського Товариства, академік Санкт-Петербурзької академії наук.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Шахматов Олексій Олександрович · Побачити більше »

Шевельов Юрій Володимирович

Ю́рій Володи́мирович Шевельо́в (прізвище при народженні — Шнайдер, George Y. Shevelov;, Харків —, Нью-Йорк, США) — українсько-американський славіст-мовознавець німецького походженння; історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Шевельов Юрій Володимирович · Побачити більше »

Ягеллони

Ягеллони (Jagiellonowie) — династія польських королів (1386–1572) і Великих князів Литовських (1377–1572) литовського походження (одна з ліній Гедиміновичів).

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Ягеллони · Побачити більше »

Матвіяс Іван Григорович

Матвіяс Іван Григорович (нар. 1 травня 1925, с. Карів Сокальського р-ну Львівської області) — † 20 грудня 2017, Київ) — провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Матвіяс Іван Григорович · Побачити більше »

Метатеза плавних у слов'янських мовах

Метатеза плавних — загальнослов'янська фонетична зміна, що полягала в усуненні праслов'янських дифтонгічних сполучень голосних з плавними приголосними.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Метатеза плавних у слов'янських мовах · Побачити більше »

Західнослов'янські мови

Західнослов’янські мови — мовна підгрупа слов'янських мов, поширена у Центральній Європі.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Західнослов'янські мови · Побачити більше »

Західнополіський говір

Західнополіський говір (1) Західнополіський (волинсько-поліський) говір — один із старожитніх говорів північного наріччя української мови.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Західнополіський говір · Побачити більше »

Закарпатський говір

Закарпатський говір (14) Закарпатський говір (середньозакарпатський, підкарпатський, південнокарпатський говір) — один з архаїчних говорів карпатської групи діалектів південно-західного наріччя.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Закарпатський говір · Побачити більше »

Білоруська мова

Білор́уська м́ова (біл. беларуская мова) — слов'янська мова, поширена переважно в Білорусі.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Білоруська мова · Побачити більше »

Бачвансько-русинська мова

Бачвансько-русинська (бачвансько-сримська, паннонська) мікромова (самоназва — бачваньско-руска бешеда та бачваньски руски яазик / язик, іноді науковцями кваліфікується як бачвансько-сримський варіант української літературної мови) — літературна мікромова 25 тисяч воєводинських руснаків, нащадків українських емігрантів з південно-західної Лемківщини, що мешкають у Воєводині з XVIII-XIX ст.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Бачвансько-русинська мова · Побачити більше »

Балтійські мови

Балті́йські мо́ви — група індоєвропейських мов, поширених переважно на східному і південносхідному узбережжі Балтійського моря.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Балтійські мови · Побачити більше »

Балто-слов'янська мовна спільність

'Балто-слов'янська мовна спільність Філогенетичне дерево балто-слов'янських мов.Шкала часу показує час поділу різних мовних гілок Балто-слов'янська мовна спільність — гіпотетична єдність у далекому минулому слов'янської і балтійської груп мов.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Балто-слов'янська мовна спільність · Побачити більше »

Балачка

Карта українських наріч і говорів (2005). 5-2% col-end Балачка — степовий говір української мови Північного Кавказу, що ним говорять кубанські козаки-чорноморці.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Балачка · Побачити більше »

Бодуен де Куртене Іван Олександрович

Ян Нецислав Іґна́́ци (Іван Олександрович) Бодуе́н де Куртене́ (Jan Niecisław Ignacy Baudouin de Courtenay, Иван Александрович Бодуэн де Куртенэ; 13 березня 1845, Радзимін, поблизу Варшави — 3 листопада 1929, Варшава) — польський мовознавець, член Польської академії знань (з 1887), член-кореспондент Петербурзької Академії наук (з 1897), іноземний член НТШ (з 1914).

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Бодуен де Куртене Іван Олександрович · Побачити більше »

Бойківський говір

Бойківський говір (13) Бо́йківський го́вір (північнокарпатський, або північнопідкарпатський говір) — поширений у гірських районах Львівської та Івано-Франківської областей.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Бойківський говір · Побачити більше »

Болгарська мова

Болга́рська мова — одна з південнослов'янських мов.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Болгарська мова · Побачити більше »

Вацлав Вондрак

Вацлав Вондрак (Václav Vondrák; 22 вересня 1859, Дуб — 13 серпня 1925, Брно) — чеський філолог-славіст.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Вацлав Вондрак · Побачити більше »

Волинський говір

Волинський говір (7) Волинський говір — діалект української мови, що належить до волинсько-подільської групи говорів південно-західного наріччя.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Волинський говір · Побачити більше »

Велике князівство Литовське

Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жамойтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Велике князівство Литовське · Побачити більше »

Гуцульський говір

Гуцульський говір (12) Гуцульський говір (східнокарпатський говір) — один з архаїчних говорів галицько-буковинської групи південно-західного наріччя.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Гуцульський говір · Побачити більше »

Грушевський Михайло Сергійович

Груше́вський Миха́йло Сергі́йович (Холм, нині Польща —, Кисловодськ, Ставропольський край, РРФСР, СРСР) — український історик, громадський та політичний діяч.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Грушевський Михайло Сергійович · Побачити більше »

Ганцов Всеволод Михайлович

Все́волод Миха́йлович Ганцо́в (Чернігів — 5 жовтня 1979, там само) — видатний український мовознавець, лексикограф.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Ганцов Всеволод Михайлович · Побачити більше »

Гедиміновичі

Гедимін. Гравюра XVII ст. Герб Гедиміна — Гедимінові стовпи Гедимі́новичі (Gediminaičių dinastija, Гедзімінавічы, Гедиминовичи, Giedyminowicze) — династія великих князів Литовських у 1341–1572 рр.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Гедиміновичі · Побачити більше »

Друга палаталізація

Друга палаталізація задньоязикових приголосних або друге пом'якшення задньоязикових приголосних — друга зі слов'янських палаталізацій, зміна задньоязикових приголосних g, k, x на передньоязикові зубні dz', c', s' перед голосними переднього ряду дифтонгічного походження.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Друга палаталізація · Побачити більше »

Давньоруська мова

Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова). Правомірність застосування цього терміна в обох його значеннях визнається не усіма дослідниками.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Давньоруська мова · Побачити більше »

Давньоновгородський діалект

Давньоно́вгородський діале́кт — східнослов'янський діалект, поширений на території Новгородської республіки до XV століття.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Давньоновгородський діалект · Побачити більше »

Давньопсковський діалект

Давньопсковський діалект — середньовічний діалект давньоруської мови, поширений на території Псковської республіки.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Давньопсковський діалект · Побачити більше »

Депалаталізація

Депалаталізація, диспалаталізація (від de... — префікс із значенням віддалення, припинення, скасування, усунення і від palatum — середнє піднебіння) — втрата м'якості приголосними.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Депалаталізація · Побачити більше »

Ікавізм

Ікавізм — явище в історії староукраїнської мови, що полягає в переході голосних звуків o і е у закритих складах у i.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Ікавізм · Побачити більше »

Іларіон (Огієнко)

Митрополит Іларіон (світське ім'я Іва́н Іва́нович Огіє́нко;, Брусилів —29 березня 1972, Вінніпег, Манітоба, Канада) — український вчений, єпископ (від 1940), митрополит УАПЦ (від 1944), предстоятель УГПЦК (від 1951), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Іларіон (Огієнко) · Побачити більше »

Індоєвропейські мови

Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Індоєвропейські мови · Побачити більше »

Любор Нідерле

Лю́бор Ніде́рле (Lubor Niederle; *20 вересня 1865 р., Клатові — 14 червня 1944 р., Прага) — видатний чеський археолог, етнологстор.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Любор Нідерле · Побачити більше »

Лемківський говір

Карта українських нарічч і говорів (2005). Лемківський говір (ромб). Лемківський говір, західнокарпатський говір — один з архаїчних говорів карпатської групи південно-західного наріччя.

Новинка!!: Східнослов'янські мови і Лемківський говір · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

Східнослов’янські мови.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »