Більш швидкий доступ, ніж браузер!
28 відносини: Київська губернія, Київська область, Київська округа, Клуб співаної поезії, Райхскомісаріат Україна, Російська мова, Сухий Яр, Сухоярська сільська рада, Стрижавська волость (Таращанський повіт), Ставищенський район, Семесюк Іван Леонідович, Таращанський ґебіт, Таращанський повіт, Торц, Українська мова, Україна, Червоне (Ставищенський район), Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, Григорівська Слобода (село), Генеральна округа Київ, Іван Ґонта, 15 листопада, 1923, 1930, 1944, 2 вересня, 20 серпня, 2001.
Київська губернія
Київська губернія — колишні адміністративно-територіальні одиниці на території, що тепер входить до складу держави Україна.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Київська губернія · Побачити більше »
Київська область
Ки́ївська о́бласть — область на півночі України.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Київська область · Побачити більше »
Київська округа
Київська округа — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР утворена 7 березня 1923 року у складі Київської губернії.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Київська округа · Побачити більше »
Клуб співаної поезії
КСП або КАП (клуб самодіяльної пісні чи клуб авторської пісні) — форма самоорганізації творчої молоді в СРСР, важливий елемент розвитку авторської пісні.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Клуб співаної поезії · Побачити більше »
Райхскомісаріат Україна
Райхскомісаріа́т Украї́на (Reichskommissariat Ukraine) — адміністративно-територіальна одиниця німецького цивільного управління, яка існувала в роки Другої світової війни на частині української етнічної території — частині території сучасної України і південних областей Білорусі.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Райхскомісаріат Україна · Побачити більше »
Російська мова
Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Російська мова · Побачити більше »
Сухий Яр
Села.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Сухий Яр · Побачити більше »
Сухоярська сільська рада
Рада складається з 12 депутатів та голови.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Сухоярська сільська рада · Побачити більше »
Стрижавська волость (Таращанський повіт)
Стрижавська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Таращанського повіту Київської губернії з центром у селі Стрижавка.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Стрижавська волость (Таращанський повіт) · Побачити більше »
Ставищенський район
Стави́щенський райо́н — район України у південно-західній частині Київщини у межах Придніпровської височини правобережного Лісостепу України.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Ставищенський район · Побачити більше »
Семесюк Іван Леонідович
Іван Леонідович Семесюк — український художник, письменник, музикант культурний діяч, блогер, арт-куратор.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Семесюк Іван Леонідович · Побачити більше »
Таращанський ґебіт
Тараща́нський ґебі́т, окру́га Тара́ща (Kreisgebiet Taraschtscha) — адміністративно-територіальна одиниця Генеральної округи Київ Райхскомісаріату Україна протягом німецької окупації Української РСР під час Німецько-радянської війни.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Таращанський ґебіт · Побачити більше »
Таращанський повіт
Київської губернії 1821 Таращанський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Київської губернії Російської імперії, утворена в 1800 році.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Таращанський повіт · Побачити більше »
Торц
Торц (Торч, Торчиця, Північний Торч) — річка в Україні на Придніпровській височині, в межах Київської області.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Торц · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Українська мова · Побачити більше »
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Україна · Побачити більше »
Червоне (Ставищенський район)
Червоне́ — село в Україні, у Ставищенському районі Київської області.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Червоне (Ставищенський район) · Побачити більше »
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпря́нщини — музей просто неба, розташований в околицях Переяслав-Хмельницького.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини · Побачити більше »
Григорівська Слобода (село)
Григорівська́ Слобода́ — село в Україні, у Ставищенському районі Київської області.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Григорівська Слобода (село) · Побачити більше »
Генеральна округа Київ
Генера́льна окру́га Ки́їв (Generalbezirk Kiew, Okręg generalny Kijów, Генеральный округ Киев) — адміністративно-територіальна одиниця Райхскомісаріату Україна часів Другої світової війни, утворена на території сучасних Київської, Полтавської та Черкаської областей України.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Генеральна округа Київ · Побачити більше »
Іван Ґонта
Іва́н Ґо́нта Iwan Gonta; 1740, с. Розсішки, нині Христинівський район — 1768, с. Серби, нині Гонтівка, Чернівецький район) — сотник надвірної міліції магната Францішека Салезія Потоцького, керівник українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини — повстання проти релігійного, національного та соціального гніту, що вибухнуло 1768-го року на землях Правобережної України, що входила в ті часи до складу Речі Посполитої. Уманський сотник Ґонта. Художник Васильківський Сергій Іванович.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і Іван Ґонта · Побачити більше »
15 листопада
15 листопада — 319-й день року (320-й у високосні роки) у григоріанському календарі.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і 15 листопада · Побачити більше »
1923
Без опису.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і 1923 · Побачити більше »
1930
Без опису.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і 1930 · Побачити більше »
1944
Без опису.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і 1944 · Побачити більше »
2 вересня
2 вересня — 245-й день року (246-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і 2 вересня · Побачити більше »
20 серпня
20 серпня — 232-й день року (233-й у високосні роки) у григоріанському календарі.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і 20 серпня · Побачити більше »
2001
Без опису.
Новинка!!: Сухий Яр (Ставищенський район) і 2001 · Побачити більше »
