Староцерковнослов'янська мова

Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.

XX століття

XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і XX століття · Побачити більше »

Перший аркуш «Київських листків» Київські глаголичні листки (Київські листки, Київський міссал) — разом із Фрейзінгенськими уривками, одна з найдавніших глаголичних пам'яток старослов'янської писемності.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Київські глаголичні листки · Побачити більше »

Київський ізвод

Київський ізво́д (або українська вимова чи українська редакція: від ц.-сл. «изводъ» — «зведення», «список», «редакція») — традиція прочитання церковнослов'янської мови на український лад з певним наближенням до сучасної української мови.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Київський ізвод · Побачити більше »

Кирилиця

Кири́лиця — алфавітна система письма в країнах Східної Європи, Північної і Центральної Азії.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Кирилиця · Побачити більше »

Кирило і Мефодій

Кири́ло і Мефо́дій — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Кирило і Мефодій · Побачити більше »

Кирило Турівський

Кирило Турівський (Туровський; близько 1130 — після 1182) — єпископ Турівський, руський мислитель, красномовний проповідник (збереглося близько 10 проповідей), автор багатьох повчань, урочистих Слів і молитовних текстів.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Кирило Турівський · Побачити більше »

Климент Смолятич

Климе́нт (Смоля́тич) (Клим Смолятич, Климентій Смолятич, † після 1164) — митрополит Київський та всієї Руси, автор Послання й інших творів, що не дійшли до нас.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Климент Смолятич · Побачити більше »

Колодіївка (Підволочиський район)

Колоді́ївка — село в Україні, в Підволочиському районі Тернопільської області.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Колодіївка (Підволочиський район) · Побачити більше »

Південнослов'янські мови

Південнослов'янські мови — мовна підгрупа слов'янських мов, поширена на Балканському півострові та Центральній Європі.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Південнослов'янські мови · Побачити більше »

Павел Йозеф Шафарик

Павел Йозеф Шафарик (Pavel Jozef Šafárik, Pavel Josef Šafařík, 13 травня, 1795, Кобелярово — †26 червня 1861, Прага) — словацький та чеський поет, історик, мовознавець, етнограф.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Павел Йозеф Шафарик · Побачити більше »

Послання

Посла́ння — різновид епістоли, полемічний трактат, написаний як звернення до певної особи чи багатьох осіб.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Послання · Побачити більше »

Повість временних літ

Радзивіллівському літописі Повість временних літ, також Повість врем'яних літ, По́вість мину́лих літ — літописне зведення, складене в Києві в XI — на початку XII століття Нестором та іншими літописцями.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Повість временних літ · Побачити більше »

Польська мова

По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Польська мова · Побачити більше »

Остромирове Євангеліє

Остромирове Євангеліє Остромирове Євангеліє. Аркуш 2 Остромирове Євангеліє. Аркуш 271 Остроми́рове Єва́нгеліє — одна з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції, до виявлення у 2000 році Новгородського кодексу вважалася найдавнішою книгою, яка була створена на Русі.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Остромирове Євангеліє · Побачити більше »

Ассеманієве Євангеліє

Сторніка Євангелія Ассеманійове Євангеліє — глаголичний старослов'янський рукопис, який отримав свою назву за прізвищем папського бібліотекаря Йосифа Ассемані, який у 1736 році купив його в Єрусалимі у монахів і передав у власність Ватиканської бібліотеки в Римі, де воно нині зберігається (тому існує інша назва пам'ятки — Ватиканське Євангеліє).

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Ассеманієве Євангеліє · Побачити більше »

Англійська мова

Англі́йська мо́ва (English, the English language) — мова, що належить до германської групи індоєвропейської сім'ї мов.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Англійська мова · Побачити більше »

Німецька мова

Німе́цька мо́ва (Deutsch або deutsche Sprache; австро-баварська Deitsch, алеманська Dütsch і Deitsch, нижньонімецька Düütsch, нижньосаксонська Duuts, ріпуарська Dütsch, фризька Dútsk, західнофризька Düütsk, люксембурзька Däitsch, лімбурзька Duits) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Німецька мова · Побачити більше »

Новгородський кодекс

псалма 75 Новгоро́дський ко́декс (також «Новгородський псалтир», за найрозбірливішим текстом) — найстародавніша книга Руси, яка була знайдена у 2000 році.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Новгородський кодекс · Побачити більше »

Нестор-літописець

Не́стор Літопи́сець (близько 1056, Київ — близько 1114, Київ) — київський літописець та письменник-агіограф.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Нестор-літописець · Побачити більше »

Русь

Б.О.Рибаковим Русь — назва історичного регіону в Східній Європі з центром у середньому Подніпров'ї.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Русь · Побачити більше »

Румунія

Руму́нія (România) — держава у південно-східній частині Європи, переважна частина площі розташована у басейні нижньої течії Дунаю.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Румунія · Побачити більше »

Росія

Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Росія · Побачити більше »

Російська мова

Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Російська мова · Побачити більше »

Ростислав (князь великоморавський)

Святополка I (894). Ростислав (Rostislav, Rastislav) (* ? — † після 870) — другий князь ранньофеодальної Великоморавії.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Ростислав (князь великоморавський) · Побачити більше »

Реймське Євангеліє

Реймське Євангеліє Реймське Євангеліє — церковно-слов'янський пергаментний рукопис, знаменита київська пам'ятка першої половини XI століття.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Реймське Євангеліє · Побачити більше »

Староукраїнська мова

Староукраїнська літерату́рна мо́ва, В. М. Русанівський.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Староукраїнська мова · Побачити більше »

Салоніки

Сало́ніки, також Фессалоні́ки (Θεσσαλονίκη), або Солу́нь (Солун) — друге за розміром, після Афін, місто Греції і столиця грецької області Македонія, порт в затоці Термаїкос Егейського моря, в гирлі річки Вардар.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Салоніки · Побачити більше »

Симеон (цар Болгарії)

Симеон, Симеон I Великий (Симеон Велики, 864 або 865–927) — князь Болгарії з 893 року, з 918 року — цар.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Симеон (цар Болгарії) · Побачити більше »

Синайський псалтир

Вигляд сторінки Синайського псалтира Синайський псалтир (в західних джерелах відомий як "Psalterium Sinaiticum") — найдавніший псалтир старослов'янською мовою.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Синайський псалтир · Побачити більше »

Слов'янські мови

Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Слов'янські мови · Побачити більше »

Словацька мова

Словацька мова (словац. slovenský jazyk, slovenčina) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Словацька мова · Побачити більше »

Словаччина

Словаччина (Slovensko), офіційна назва Словацька Республіка (Slovenská republika (SR)) — держава на сході центральної Європи, межує на північному заході з Чехією, на півночі з — Польщею, на сході — з Україною, на півдні — з Угорщиною та на заході — з Австрією.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Словаччина · Побачити більше »

Слово о полку Ігоревім

Титуляр першого видання «Слова о полку Ігоревім»'' «Слово о полку Ігоревім» (Слово о плъку Игоревѣ), також «Слово про Ігорів похід», «Слово о полку Ігоревім, Ігоря, сина Святослава, внука Олега» — пам'ятка літератури стародавньої Русі, героїчна поема кінця XII ст, одна з найвідоміших пам'яток давньоруської літератури.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Слово о полку Ігоревім · Побачити більше »

Слово про закон і благодать

Слово про закон і благодать. Рукопис Синодального зібрання, друга половина XV ст. «Слово про закон і благодать» (О законѣ Моисѣомъ данѣѣмъ, и о благодѣти и истинѣ Исусомъ Христомъ бывшии. И како законъ отиде, благодѣть же и истина всю землю исполни, и вѣра въ вся языкы простреся и до нашего языка рускаго, и похвала кагану нашему Влодимеру, от негоже крещени быхомъ и молитва къ Богу от всеа земли нашеа) — визначний твір красномовства Київської Русі.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Слово про закон і благодать · Побачити більше »

Словенська мова

Слове́нська мо́ва (slovenski jezik) — слов'янська мова, належить до групи південних слов'янських мов.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Словенська мова · Побачити більше »

Сербська мова

Се́рбська мо́ва (серб. cрпски језик, srpski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Сербії, Чорногорії та Боснії й Герцеговині.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Сербська мова · Побачити більше »

Сербія

Сербія, офіційна назва Респу́бліка Се́рбія (Репу̀блика Ср̀бија; Republika Srbija) — країна в центральній частині Балканського півострова, має в своєму складі Косово і Воєводину; Межує на півночі з Угорщиною, на північному-сході — з Румунією, на сході — з Болгарією, на півдні — з Македонією, на південному-заході — з Албанією (тільки де-юре) та Чорногорією, на заході — з Хорватією і з Боснією та Герцеговиною.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Сербія · Побачити більше »

Тернопільська область

Терно́пільська о́бласть (до 1944 року — Тарнопольська область) — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті Тернополі.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Тернопільська область · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Українська мова · Побачити більше »

Україна

Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Україна · Побачити більше »

Французька мова

Францу́зька мо́ва (français) — мова французів (офіційна мова Франції), франкомовного населення Бельгії, Швейцарії, Канади (у яких є однією з офіційних).

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Французька мова · Побачити більше »

Фрейзінгенські уривки

Фрейзінгські уривки (або Freising Folia, Фрейзінзькі манускрипти, або Фрейзінзькі пам'ятки, словенське Brižinski spomeniki) — перший відомий слов'янський текст, написаний латинкою.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Фрейзінгенські уривки · Побачити більше »

Феодосій Печерський

Феодо́сій Пече́рський, (1009 ? — 3 травня 1074) — святий Православної церкви, преподобний, один із основоположників чернецтва на Русі, видатний церковний і політичний діяч другої половини XI ст.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Феодосій Печерський · Побачити більше »

Хіландарські листки

Хіландарські листки — уривок проповіді на двох листках, знайдений В.Григоровичем у 1844 р. в Хіландарському монастирі на Афоні.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Хіландарські листки · Побачити більше »

Хорватська мова

Хорватська мова (хор. hrvatski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Хорватії, Боснії та Герцеговині і сербській Воєводині.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Хорватська мова · Побачити більше »

Хорватія

Респу́бліка Хорва́тія (Republika Hrvatska) — держава на півдні Центральної Європи і заході Балканського півострова, колишня союзна республіка в складі Югославії, що стала незалежною в 1991 році.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Хорватія · Побачити більше »

Церковнослов'янська мова

Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Церковнослов'янська мова · Побачити більше »

Чорногорія

Чорного́рія (серб., Crna Gora / Црна Гора, Montenegro) — держава на Балканах, офіційна назва Республіка Чорногорія (Republika Crna Gora).

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Чорногорія · Побачити більше »

Чеська мова

Чеська мова (чеськ. čeština) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Чеська мова · Побачити більше »

Чехія

Че́хія (Česko), повна назва — Че́ська Респу́бліка (абревіатура ЧР, Česká republika, абревіатура ČR), з 2016 року також використовується друга офіційна назва «Чехія» (англ. Czechia) — держава на території Європи, що межує на півночі і заході з Німеччиною, на північному сході — з Польщею, на південному сході — зі Словаччиною, на півдні — з Австрією.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Чехія · Побачити більше »

Міжслов'янська мова

Міжслов'я́нська мо́ва (Меджусловјанскы језык, Medžuslovjansky jezyk) — допоміжна всеслов'янська мова, створена на основі загальнослов'янських граматичних та лексичних елементів для того, щоб бути зрозумілим засобом спілкування для слов'ян з різних країн без попереднього вивчення цієї мови.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Міжслов'янська мова · Побачити більше »

Македонська мова

Македо́нська мо́ва (македонски јазик) — слов'янська мова, офіційна мова Республіки Македонії, межує у мовному континуумі з болгарськими і торлацькими (східносербськими) говірками, а також належить до балканського мовного союзу, де має спільні граматичні, типологічні і лексичні риси з грецькими, албанськими й румунськими говорами.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Македонська мова · Побачити більше »

Македонія (історична область)

Історична Македонія розділена між кількома країнами Пірінська Македонія Німецька етнічна мапа Македонії від 1882 р. Македо́нія — географічна та історична область на Балканах.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Македонія (історична область) · Побачити більше »

Михаїл III (візантійський імператор)

Михаїл III П'яниця (Метист) (Μιχαήλ Γʹ; 19 січня 840 — 23 вересня 867) — імператор Візантії з 842 по 867 рік.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Михаїл III (візантійський імператор) · Побачити більше »

Моравія

Мора́вія (Morava; Mähren; Morawy; Moravia) — історична область в Чеській Республіці.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Моравія · Побачити більше »

Загреб

За́греб (Zagreb) — столиця Хорватії.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Загреб · Побачити більше »

Збірник Клоца

Збірник Клоца Збі́рник Кло́ца — невеликий фрагмент (14 аркушів) з колись, імовірно, великої книги житій святих і проповідей.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Збірник Клоца · Побачити більше »

Зографське Євангеліє

Зографське Євангеліє — одна з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства; неповний рукопис на 304 пергаментних листках.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Зографське Євангеліє · Побачити більше »

Білорусь

Білору́сь, Респу́бліка Білору́сь (Беларусь, Рэспубліка Беларусь, Беларусь, Республика Беларусь) — держава у Східній Європі без виходу до моря, розташована на північ від України.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Білорусь · Побачити більше »

Білоруська мова

Білор́уська м́ова (біл. беларуская мова) — слов'янська мова, поширена переважно в Білорусі.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Білоруська мова · Побачити більше »

Балто-слов'янська мовна спільність

'Балто-слов'янська мовна спільність Філогенетичне дерево балто-слов'янських мов.Шкала часу показує час поділу різних мовних гілок Балто-слов'янська мовна спільність — гіпотетична єдність у далекому минулому слов'янської і балтійської груп мов.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Балто-слов'янська мовна спільність · Побачити більше »

Боснійська мова

Босні́йська мо́ва (bosanski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, яким користуються босняки.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Боснійська мова · Побачити більше »

Болгарська мова

Болга́рська мова — одна з південнослов'янських мов.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Болгарська мова · Побачити більше »

Болгарія

Болга́рія (България, на сьогодні — Респу́бліка Болга́рія) — держава у Південно-Східній Європі, розташована в східній частині Балканського півострова, займає 22 % його території.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Болгарія · Побачити більше »

Візантійська імперія

Візанті́йська імпе́рія (грецькою: Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων — Basileia tōn Rōmaiōn, царство Ромеїв, царство Римське, Римська імперія, 395-1453) — середньовічна держава, колишня східна частина Римської імперії.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Візантійська імперія · Побачити більше »

Ватрослав Ягич

Ігнатій (Ватрослав) Вікентійович Ягич, іноді також транскрибується як Яґич, Яґіч (Vatroslav Jagić; 6 липня 1838, Вараждин, Хорватія — 5 серпня 1923, Відень) — хорватський лінгвіст, палеограф і археограф, літературознавець, історик, філолог-славіст, науковий керівник Івана Франка у Віденському університеті.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Ватрослав Ягич · Побачити більше »

Володимир Мономах

Володи́мир Все́володович, відомий як Володи́мир Монома́х (Володимеръ Всеволодовичь; 1053 — 19 травня 1125) — руський князь із династії Рюриковичів.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Володимир Мономах · Побачити більше »

Велика Моравія

Вели́ка Мора́вія (Velkomoravská říše, Veľká Morava) — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю, що сягала верхів'їв річок Лаби й Одри.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Велика Моравія · Побачити більше »

Велике князівство Литовське

Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жамойтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Велике князівство Литовське · Побачити більше »

Грецька мова

міні Гре́цька мо́ва, давніше гречина (Ελληνικά, вимов. Елініка́) — одна з індоєвропейських мов; поширена у Греції (9,5 млн.), на Кіпрі (0,5 млн.), а також у Пд.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Грецька мова · Побачити більше »

Глаголиця

Глаго́лиця — поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських абеток.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Глаголиця · Побачити більше »

Давньоруська мова

Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова). Правомірність застосування цього терміна в обох його значеннях визнається не усіма дослідниками.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Давньоруська мова · Побачити більше »

Даниїл Паломник

Данило, Даниїл Паломник, Данило ігумен (2-а пол. XI — поч. XII ст.) — ігумен одного з чернігівських монастирів, що відвідав на початку XII ст.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Даниїл Паломник · Побачити більше »

Данило Заточник

Дани́ло Зато́чник, Даниїл Заточник (XII ст.?) — автор послання до князя (в одних списках адресат — князь новгородський Ярослав Володимирович, в інших — Ярослав Всеволодович).

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Данило Заточник · Побачити більше »

Єрней Копітар

Є́рней Ба́ртол (Варфоломі́й) Копі́тар (Jernej Bartol Kopitar; *21 серпня 1780, Репнє — †11 серпня 1844, Відень) — словенський мовознавець та філолог, урядовий цензор.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Єрней Копітар · Побачити більше »

Європа

Євро́па — частина світу в Північній півкулі.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Європа · Побачити більше »

Ізвод

Ізво́д (від изводъ — «зведення», «список», «редакція») — традиція прочитання (або вимова, редакція) церковнослов'янської мови з наближенням до однієї із сучасних слов'янських мов.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Ізвод · Побачити більше »

Іларіон Київський

Святи́тель Іларіо́н (*990 — †1088) — митрополит Київський та всієї Русі, перший митрополит слов'янського походження, оратор і письменник, церковно-політичний діяч давньої України.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Іларіон Київський · Побачити більше »

Індоєвропейські мови

Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Індоєвропейські мови · Побачити більше »

Літературна мова

Літерат́урна мóва — це оброблена, унормована форма національної мови, як в писемних так і в усних різновидах, що обслуговує культурне життя народу та всі сфери його суспільної діяльності: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Літературна мова · Побачити більше »

Латинська мова

Лати́нська мо́ва, також лати́на (Lingua Latīna) — мова, яка належить до латинсько-фаліскської підгрупи італьських мов індоєвропейської мовної сім'ї.

Новинка!!: Староцерковнослов'янська мова і Латинська мова · Побачити більше »